Здавалка
Главная | Обратная связь

Поняття і класифікація центрів відповідальності



 

Технологічна складність і значна кількість фінансово-господарських операцій сучасного бізнесу позбавляють можливості менеджерів вищого рівня безпосередньо контролювати ці операції. За таких умов виникає необхідність розмежування суб‘єкта господарювання на окремі сегменти або підрозділи й надання права менеджерам, які відповідають за ці структури, діяти самостійно з більшим ступенем незалежності шляхом делегування певних повноважень. Таким чином, менеджери вищого рівня посилюватимуть контроль за діяльністю підлеглих підрозділів та їх керівників, не підміняючи їх у прийнятті управлінсь-ких рішень, але посилюючи відповідальність за результати роботи очолюваних ними підрозділів. Саме з цією метою світова практика бізнесу сформувала кон-цепцію центрів відповідальності (обліку за центрами відповідальності).

Наукову модель і теоретичні аспекти концепції центрів відповідальності й обліку за центрами відповідальності вперше сформулював американський економіст Джон Хіггінс, який у 1952 році стверджував, що „кожну структурну одиницю підприємства обтяжують ті і лише ті витрати або доходи, за які вона може відповідати і які контролює” [20 : 340].

Відповідно до концепції центрів відповідальності підрозділ підприєм-ства, в якому менеджер особисто відповідає за показники діяльності даного підрозділу, визнається „центром відповідальності”. За переконанням окремих зарубіжних науковців ( Р.Хенсен, М.Моувен, С.Еліас), центри відповідальності визначаються як сегмент бізнесу, менеджер якого відповідає за конкретну су-купність діяльності [17 : 241]. Ключовим поняттям у таких визначеннях є відпо-відальність, зокрема фінансова відповідальність.

Обліком за центрами відповідальності визнається управлінська бухгал-терська система, яка опрацьовує планову і фактичну облікову інформацію на рівні входу (витрати) і виходу (результати) центра відповідальності. На відміну від системи диференціювання витрат і доходів, яка використовується для оцін-ки конкретних разових завдань (проектів, варіантів рішень) за релевантною ін-формацією, облік за центрами відповідальності передбачає врахування повного (постійного) інформаційного потоку. На відміну від обліку повних витрат, який зосереджує увагу на окремих видах діяльності, продуктах або програмах, облік за центрами відповідальності фокусується на обліку витрат і доходів окремих структурних підрозділів (центрів відповідальності) [20 : 340].

Залежно від повноважень, якими наділяються менеджери відповідних підрозділів, розрізняють наступні типи центрів відповідальності: 1) центри вит-рат; 2) центри доходів; 3) центри прибутку; 4) центри інвестицій. Центром вит-рат визнають центр відповідальності, у якому менеджер фінансово відповідає лише за витрати. Центром доходів визнають центр відповідальності, у якому менеджер фінансово відповідає тільки за продаж. Центром прибутку визнають центр відповідальності, у якому менеджер фінансово відповідає як за дохід, так і за витрати. Центром інвестицій визнають центр відповідальності, у якому ме-неджер фінансово відповідальний за дохід, витрати й інвестиції. Наведені пара-метри свідчать, про те, що центр відповідальності відображає не тільки ступінь повноважень, а й тип доступної для менеджера інформації (табл. 9.1).

 

Таблиця 9.1.

Типи центрів відповідальності та параметри облікової інформації,

яка використовується для оцінки результатів діяльності [17 : 242]

 

Типи центрів відповідальності Витрати Доходи Інвестиції Інше
Центр витрат      
Центр доходів Лише власні    
Центр прибутку    
Центр інвестицій

 

Відповідальність в результаті формує підзвітність, яка передбачає оцін-ку рівня виконання. Це означає, що фактичні результати діяльності порівню-ються з очікуваними. Таку систему відповідальності, підзвітності й оцінки рівня виконання називають обліком відповідальності через ключову роль, яку відіграють показники обліку та звітності у цьому процесі.

Таким чином, облік відповідальності – це система, яка вимірює резуль-тати діяльності кожного центру відповідальності і формує інформацію, необ-хідну менеджерам для управління своїми центрами.

Облік відповідальності необхідно здійснювати таким чином, щоб можна було виявити відхилення від цільових показників діяльності (як правило, кош-торисних) і встановити, який з центрів це допустив. Для кожного центру відпо-відальності вказаний процес передбачає надання цільового показника діяльнос-ті, його вимірювання, порівняння фактичного показника з цільовим, аналіз від-хилень і прийняття коригуючих дій, якщо відхилення є значними. При цьому цільові показники для центрів витрат формуються у вигляді кошторисів витрат, а для центрів прибутку й інвестицій виражаються в показниках прибутку або надходжень від розміщення інвестицій.

Слід наголосити, що при встановленні цільових показників підрозділам вище керівництво компанії повинно прагнути до повного узгодження цілей, тобто особисті інтереси окремих менеджерів повинні збігатися з інтересами їх бізнес-одиниць, а також сприяти виконанню загальних завдань організації.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.