 |
|
Фондові біржі — організатори вторинного ринку акцій
Вторинний ринок акцій організовують фондові біржі. У США співвідношення біржового і позабіржового ринків акцій становить 80—20 %, у Японії — 90—10 %. У процесі обігу акції, як і інші цінні папери, відриваються від своєї номінальної вартості і набувають самостійного руху, їх поточний курс (ціна) визначається попитом і пропонуванням на фінансовому ринку, що залежать від низки чинників економічного, політичного, соціального і психологічного змісту. Фондові біржі організовують торгівлю акціями найбільших, транснаціональних, престижних корпорацій. Пройти лістинг, тобто одержати право на допуск акцій корпорації до біржових котирувань, досить складно через високі вимоги.
Число корпорацій, що пройшли лістинг на найбільших біржах, свідчить про нерівномірність розподілу. Найбільше число лістингових корпорацій у НАСДАК, Нью-йоркській, Токійській, Лондонській і Німецькій фондових біржах. Під впливом кризи списки корпорацій скорочуються, особливо помітно в НАСДАК. Скорочення лістингу Німецької фондової біржі пояснюється створенням біржі — Євронекст і переходом деяких компаній у нову біржу. Слід зазначити, що ТНК звичайно проходять лістинг у кількох біржах.
Потужне економічне піднесення 90-х років ХХ ст. викликало значну активність торгівлі на світових біржах. Зліт графічних ліній показує вже не теоретичний, а практичний кругообіг заощадження — інвестиції — заощадження. Простежується чітка залежність: економічне зростання (у США середній приріст реального ВВП понад 3 % у рік) → зростання добробуту домашніх господарств (відкриття 8 млн нових робочих місць) → зростання прибутків → збільшення заощаджень і зростання позичкового капіталу → зростання інвестицій → економічне зростання і т.д.
Економічний спад кінця ХХ і початку XXI ст. негайно зламав усі лінії, що так прагнули нагору: за достатності заощаджень проявився різкий спад їх споживання, інвестиції в такому становищі неприйнятні: продукції і послугам немає збуту за різкого загострення конкуренції на світових ринках. Вихід із кризи супроводжується новими інвестиціями в передові технології, створенням принципово нової інвестиційної продукції і товарів тривалого користування для домашніх господарств, знову виникає потреба в заощадженнях. І чим більш насичений фінансовий ринок тимчасово вільними грошовими фондами, чим розгалуженіша й ефективніша його інфраструктура, тим більша сума інвестицій буде вкладена в нові виробництва, тим швидше може початися нове економічне зростання.
Найбільші світові фондові біржі організовують торгівлю акціями не тільки національних, а й іноземних корпорацій. Лідерство з торгівлі акціями іноземних корпорацій традиційно належить Лондонській фондовій біржі .
Розвиткові торгівлі цінними паперами на фондових біржах сприяла стійка тенденція зниження довгострокових процентних ставок . Її причинами були зростання заощаджень, яке сприяло нагромадженню капіталу і дешевизні довгострокових фінансових фондів, а також державна грошова і кредитна політика з підтримання інвестиційної політики корпорацій. Японський уряд протягом 1984—2003 рр. провадив найактивнішу політику з усіх розглянутих країн, спрямовану на збільшення інвестицій, що визначає економічне зростання. Однак слід зазначити, що темпи зростання знижувалися на початку ХХІ ст. у всіх країнах з розвиненою ринковою економікою.