 |
|
Виникнення і розвиток гіпотези ефективного ринку
Гіпотеза ефективного ринку, що виникла в 50-х роках XX ст., становить особливий інтерес з погляду вивчення не тільки ринку капіталів, а й загальної теорії фінансів. Вона примітна тим, що на основі її критики відбулися зміни парадигми.
Гіпотеза ефективного ринку, як і всі інші економічні концепції, заснована на лінійній парадигмі, відповідно до якої кожна економічна дія (подія) викликає лінійну пропорційну реакцію, тобто утворюються певні причинно-наслідкові зв’язки.
Гіпотеза ефективного ринку з’явилася на початку XX ст., коли французький математик Луї Башельє, аналізуючи прибутки, одержувані інвесторами від акцій, облігацій, ф’ючерсів і опціонів, запропонував концепцію “випадкових блукань” або “ходьби навмання”. У своїй праці він довів, що “випадкові блукання” є броунівським рухом, випередивши на п’ять років роботу Ейнштейна про хаотичний рух інертних газів.
Теорія “ходьби навмання”, що розвивалася і далі, доводила, що на фондовому ринку панує нестійка ринкова психологія.
Проте пізніше з’являються концепції, що виділяють короткострокові коливання цін і довгострокові. Деякі автори відзначали, що гіпотеза “ходьби навмання” більше застосовна до довгострокового періоду, у короткостроковому періоді можна деякою мірою передбачити рух цін. Зазначалося також, що можна вгадувати рух цін акцій певної корпорації відносно руху акцій інших корпорацій.
З’являється також критичний підхід до теорії “ходьби навмання”. Його прихильники вважали, що спроба знайти повторювані тенденції в русі цін з самого початку була приречена на невдачу. Якщо припустити, що всі інвестори мають однакову інформацію про майбутнє зростання цін на акції певної компанії, то вони одночасно подадуть заявки своїм брокерам негайно купувати ці акції, що призведе до зростання поточної ціни. Теоретики поступово дійшли висновку, що на рух цін впливає інформація, яку одержують інвестори, але її важко передбачити, тому визначити рух цін на перспективу неможливо.
Дослідники доходять висновку, що рух цін піддається вивченню, а фондовий ринок не може бути ірраціональним. Можливість визначити майбутній рух цін залежить від одержуваної інформації. Якщо майбутні ціни передбачити неможливо, це означає відсутність усієї доступної інформації, а не ірраціональність ринку. З цих теоретичних положень розвивається гіпотеза ефективного ринку.
У 1965 р. з’являється дослідження економіста чиказької школи Джорджа Фами про те, що ефективним може бути ринок, який одержав усю “доступну інформацію”. У даний час гіпотеза ефективного ринку є однією з основних і найбільш дискусійних сучасних фінансових концепцій.
За гіпотезою ефективного ринку розрізняють три форми ринкової ефективності відповідно до отриманої інформації:
Слабка форма ефективності грунтується на інформаційному наборі даних, у тому числі в історичній ретроспективі, що стосуються винятково цін на акції, облігації й інші цінні папери. Широкий обсяг інформації включає дані про найвищі і найнижчі ціни, суми коротких позицій, обсяги угод та ін.
Середня форма ефективності, заснована на вивченні всієї публічної інформації, має більш широкий і надійний фундамент. Публічна інформація міститься в загальнодоступних доповідях, повідомленнях, що публікуються в газетах, часописах, довідниках, урядових публікаціях і оголошеннях. Вони містять дані не тільки про фондовий ринок, а й про найрізноманітніші макропоказники: обсяг ВВП (у поточних і незмінних цінах), капіталовкладення як державні, так і приватні, стан внутрішньої і зовнішньої заборгованості, іноземні інвестиції, експорт і імпорт, стан платіжного балансу, державного бюджету, і ін. Важливою частиною публічної інформації є фінансова звітність емітентів, що періодично публікується: стан балансу, рух валового прибутку, чистого прибутку, дивідендів та інші дані.
Сильна форма ефективності ринку можлива тільки в тому разі, якщо інвестори володіють як публічною, так і приватною інформацією. Маючи таку інформацію можна “обігнати ринок”, тобто одержати більший дохід, ніж в основній групі учасників ринку. Всі три форми ефективності фондового ринку пов’язані між собою: середня включає слабку, а сильна — середню. Якщо слабка форма інформації недостовірна, то середня форма інформованості буде помилковою.
Розвиток гіпотези ефективного ринку привів до появи поняття “інвестиційна вартість цінного папера”. Вона являє собою “вартість цінного папера на даний момент з урахуванням передбачуваного попиту і майбутніх доходів, визначену висококваліфікованими аналітиками. Інвестиційна вартість може розглядатися як справедлива вартість цінного папера. Виходячи з цієї позиції абсолютно ефективний ринок являє собою такий ринок, на якому ціна на кожний цінний папір завжди дорівнює її інвестиційній вартості.