 |
|
ТА ГІГІЄНИ ПРАЦІ В ТОРГІВЛІ
1. Галузь практичної та наукової діяльності, що вивчає стан здоров’я працівників, враховуючи умови праці, і на цій основі обґрунтовує заходи та засоби щодо збереження і зміцнення здоров’я працівників, профілактики несприятливого впливу умов праці має назву:
1) гігієнічна регламентація небезпечних чинників навколишнього та виробничого середовища;
2) гігієна праці;
3) ліцензування видів діяльності, що пов’язані з потенційною небезпекою для здоров’я людей.
2. Пряме відношення до захисту здоров’я працівників мають положення закону:
1) „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”;
2) „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”;
3) „Про охорону праці”.
3. Заборона виробництва і використання високотоксичних речовин та матеріалів, недосконалого з гігієнічної та ергономічної точки зору обладнання та технологічних процесів, виробничого устаткування та засобів захисту здійснюються на етапі:
1) поточного санітарного нагляду;
2) санітарно-епідемічного нагляду;
3) запобіжного санітарного нагляду.
4. Контроль за дотриманням чинних санітарних правил та норм при експлуатації технологічних процесів та конкретних виробництв здійснюється під час:
1) поточного санітарного нагляду;
2) санітарно-епідемічного нагляду;
3) запобіжного санітарного нагляду.
5. Установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби системи Міністерства охорони здоров’я України здійснюють:
1) обов’язковий медичний огляд певних категорій працівників;
2) державний санітарний нагляд;
3) включення вимог безпеки щодо здоров’я та життя у державні стандарти та нормативну документацію.
6. Роботи, які виконуються сидячи та не потребують фізичного напруження, належать до категорії:
1) легка – А;
2) легка – Б;
3) середньої важкості – В.
7. Роботи, які пов’язані з постійним ходінням, переміщенням дрібних предметів (до 1 кг) у положенні стоячи або сидячи і потребують певного фізичного напруження, належать до категорії:
1) легка – І;
2) легка – ІI;
3) середньої важкості – ІІI.
8. Роботи, які пов’язані з постійним ходінням, переміщенням невеликих вантажів та предметів (до 10 кг) у положенні стоячи або сидячи і потребують помірного фізичного напруження, належать до категорії:
1) легка – І;
2) середньої важкості – ІІ;
3) середньої важкості – ІІI.
9. Роботи, які пов’язані з постійним переміщенням вантажів та предметів (понад 10 кг) у положенні стоячи або сидячи і потребують великого фізичного напруження, належать до категорії:
1) важка – ІІІ;
2) середньої важкості – ІІ;
3) середньої важкості – І.
10. Жорстокі вимоги щодо рівня шуму, вібрації, освітленості висувають до робіт, пов’язаних з :
1) фізичною діяльністю;
2) розумовою діяльністю;
3) операторською діяльністю.
11.Умови, за яких зберігається не лише здоров’я працюючих, а й створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності належать до:
1) допустимих умов праці;
2) шкідливих умов праці;
3) оптимальних умов праці.
12. Умови, що характеризуються такими рівнями чинників виробничого і трудового середовища, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять не сприятливого впливу на стан здоров’я працюючих та їх потомства, належать до:
1)допустимих умов праці;
2)шкідливих умов праці;
3) оптимальних умов праці.
13. Умови, які характеризуються наявністю шкідливих виробничих чинників, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та його потомство, належать до:
1) допустимих умов праці;
2) шкідливих умов праці;
3) небезпечних умов праці.
14.Умови, що характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища, вплив яких упродовж робочої зміни створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, загрозу для життя, належать до:
1) допустимих умов праці;
2) шкідливих умов праці;
3) небезпечних умов праці.
15. Ступінь залучення до роботи м’язів та фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження визначаються показником:
1) ”важкість праці”;
2) ”напруженість праці”;
3) загальна оцінка умов праці.
16. Навантаження на центральну нервову систему, що характеризуються інтелектуальними сенсорними, емоційними навантаженнями, монотонністю та режимом праці визначаються показником:
1) ”важкість праці”;
2) ”напруженість праці”;
3) загальна оцінка умов праці.
17.Умови внутрішнього середовища, що впливають на тепловий обмін працюючих з довкіллям у виробничих приміщеннях, мають назву:
1) параметри мікроклімату;
2) метеорологічні умови;
3) терморегуляція.
18. Який процес впливає на властивість організму підтримувати тепловий баланс із навколишнім середовищем?
1) випаровування вологи з поверхні шкіри;
2) терморегуляція;
3) конвекція і випромінювання.
19.Які мікрокліматичні умови при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активізації механізмів терморегуляції?
1) оптимальні мікрокліматичні умови;
2) мікрокліматичні умови робочої зони;
3) допустимі мікрокліматичні умови.
20.Які мікрокліматичні умови при тривалому та систематичному впливі на людину можуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції?
1) оптимальні мікрокліматичні умови;
2)мікрокліматичні умови робочої зони;
3)допустимі мікрокліматичні умови.
21.Речовина, що , контактуючи з організмом людини, може викликати захворювання чи відхилення у стані здоров’я як під час впливу речовини, так і в подальший період життя теперішнього і наступних поколінь, називається:
1) небезпечною;
2) шкідливою;
3) хімічною.
22.Максимальна концентрація шкідливої речовини у повітрі робочої зони, яка при щоденній роботі у продовж 8 год. чи іншої тривалості (але не більше 40 год. тиждень) не призводить до зниження працездатності і захворювання в період трудової діяльності та у наступний період життя, а також не впливає на здоров’я нащадків має назву:
1) надзвичайно небезпечної речовини;
2) високо небезпечної речовини;
3) гранично допустимої концентрації.
23. Речовина (свинець, ртуть) за величиною граничнодопустимої концентрації у повітрі робочої зони менше 0,1мг/м³ належать до:
1) надзвичайно небезпечної речовини;
2) високо небезпечної речовини;
3) помірно небезпечної речовини.
24.Гранично допустима концентрація надзвичайно небезпечних речовин знаходиться у межах:
1) 1,1 10,0 мг/м³;
2) 0,1 1,0 мг/м³;
3) менше 0,1 мг/м³.
25. Гранично допустима концентрація високонебезпечних речовин знаходиться у межах:
1) 1,1 10,0 мг/м³;
2) 0,1 1,0 мг/м³;
3) менше 0,1 мг/м³.
26. Гранично допустима концентрація помірно небезпечних речовин знаходиться в межах:
1) 1,1 10,0 мг/м³;
2) 0,1 1,0 мг/м³;
3) менше 0,1 мг/м³.
27. Гранично допустима концентрація малонебезпечних речовин знаходиться в межах:
1) 1,1 10,0 мг/м³;
2) 0,1 1,0 мг/м³;
3) більше 10,0 мг/м³.
28. Для контролю стану повітряного середовища, до якого можуть потрапити шкідливі речовини гостронаправленої дії, використовується:
1) експрес-метод;
2) лабораторний метод;
3) метод безперервної автоматичної реєстрації.
29.Найпоширеніши методом для визначення запиленості повітряного середовища робочою зоною є:
1) ваговий;
2) електроіндукційний;
3) фотометричний.
30.Під сукупністю заходів та засобів, призначених для забезпечення на постійних робочих місцях та зонах обслуговування виробничих приміщень метеорологічних умов та чистоти повітряного середовища, що відповідають гігієнічним та технічним вимогам розуміють:
1) вентиляцію;
2) кондиціювання;
3) аерацію.
31.Умови праці – це :
1) сукупність факторів природного середовища, які впливають на працездатність та здоров’я людини у процесі праці;
2) сукупність факторів виробничого середовища, які впливають на працездатність та здоров’я людини у процесі праці;
3) сукупність факторів технологічного виробництва, які впливають на працездатність та здоров’я людини у процесі праці;
32.Організаційно-технічні шляхи зниження шуму – це:
1) використання засобів звукоізоляції;
2) раціональне розташування технологічного устаткування;
3) застосування технологій із зниженням шуму.
33.Архітектурно-планувальні шляхи зниження шуму – це:
1) використання засобів звукоізоляції;
2) раціональне розташування технологічного устаткування;
3) застосування технологій із зниженням шуму.
34.Шляхи зниження шуму за допомогою акустичних засобів – це:
1) використання засобів звукоізоляції;
2) раціональне розташування технологічного устаткування;
3) застосування технологій із зниженням шуму.
35.Штучна вентиляція поділяється на:
1) місцеву, природну та кондиціювання;
2) витяжну, аварійну і природну;
3) загальнообмінну і кондиціювання.
36.Умови, за яких виникає аеродинамічний шум:
1) під час роботи електромагнітних приладів;
2) при переміщенні газів у вентиляційних пристроях;
3) під час руху води у водогонах.
37.Умови, за яких виникає структурний шум:
1) під час роботи електромагнітних приладів;
2) внаслідок коливання перекриття, перегородок, стін.
3) при переміщенні газів у вентиляційних пристроях, під час руху води у водогонах.
38.Умови, за яких виникає гідродинамічний шум:
1) під час роботи електромагнітних приладів;
2) внаслідок коливання перекриття, перегородок, стін.
3) при переміщенні газів та повітря у вентиляційних пристроях.
39.Вібрація поділяється на:
1) загальну і місцеву;
2) штучну і природну;
3) механічну і комбіновану.
40.За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на:
1) загальне, місцеве, комбіноване;
2) робоче, аварійне, евакуаційне;
3) механічне, загальне, комбіноване.
41.До фізичних забруднень належать:
1) тверді домішки;
2) радіоактивне забруднення;
3) іонізуюче забруднення.
42.До системи центрального опалення належать:
1) водяне, парове, панельне, повітряне, комбіноване;
2) пічне та повітряне;
3) опалення газовими та електричними пристроями.
43.Випромынювання, чия взаємодія з середовищем призводить до утворення електричних зарядів (іонів) різних знаків, має назву:
1) електромагнітного випромінювання;
2) іонізуючого випромінювання;
3) лазерного випромінювання.
44.Потік позитивних заряджених частинок називається:
1) гама-променями;
2) бета-променями;
3) альфа-променями.
45.Потік електронів та позитронів називається:
1) гама-променями;
2) бета-променями;
3) альфа-променями.
46.Короткохвильове електромагнітне випромінювання називається:
1) гама-променями;
2) бета-променями;
3) альфа-променями.
47. Найбільшу проникну здатність мають:
1) гама- та рентгенівське випромінювання;
2) альфа- та бета-частинки;
3) протони та нейтрони.
48.Особи, які постійно або тимчасово працюють з джерелами іонізуючого випромінювання згідно з нормами радіаційної безпеки України належать до:
1) категорії А;
2) категорії Б;
3) категорії В.
49.Особи, які не працюють безпосередньо з джерелами випромінювання, але за умовами проживання або розташування на робочих місцях можуть піддаватися опроміненню, згідно з нормами радіаційної безпеки України належать до:
1) категорії А;
2) категорії Б;
3) категорії В.
50.Населення області та країни, опромінення якого відбувається переважно за рахунок природного фону та рентгенодіагностики, належать до категорії опромінення:
1) категорії А;
2) категорії Б;
3) категорії В.
51.Заходи захисту від іонізуючих випромінювань, при яких приміщення, де зберігаються радіоактивні ізотопи, ізольовані; відкриті джерела випромінювання знаходяться в обмеженій зоні; на контейнерах, устаткуванні, дверях приміщення та інших об’єктах наноситься попереджувальний знак радіаційної небезпеки, належать до:
1) організаційних заходів;
2) технічних заходів;
3) санітарно-гігієнічних.
52.Заходи захисту від іонізуючих випромінювань, при яких застосовується автоматизоване устаткування з дистанційним керуванням; використанням витяжних шаф, камер, боксів; встановлення захисних екранів належать до:
1) організаційних заходів;
2) технічних заходів;
3) санітарно-гігієнічних.
53. Заходи захисту від іонізуючих випромінювань, при яких застосовується забезпечення чистоти приміщень , включаючи вологе прибирання; влаштування припливно-витяжної вентиляції з 5-кратним повітрообміном; дотримання норм особистої гігієни належать до:
1) організаційних заходів;
2) технічних заходів;
3) санітарно-гігієнічних.
54. Заходи захисту від іонізуючих випромінювань, з попереднім та періодичним медоглядом осіб, які працюють з радіоактивними речовинами; встановлення раціональних режимів праці та відпочинку; використання радіопротекторів належать до:
1) організаційних заходів;
2) технічних заходів;
3) санітарно-гігієнічних.
55.Захист працівників від негативного впливу джерела зовнішнього іонізуючого випромінювання, при якому відбувається зниження потужності джерела випромінювання до мінімально необхідної величини, має назву:
1) ”захист екраном”;
2) ”захист кількістю”;
3) ”захист відстанню”.
56. Захист працівників від негативного впливу джерела зовнішнього іонізуючого випромінювання, при якому відбувається збільшення відстані між джерелом випромінювання та працівником, називається:
1) ”захист екраном”;
2) ”захист кількістю”;
3) ”захист відстанню”.
57. Захист працівників від негативного впливу джерела зовнішнього іонізуючого випромінювання, при якому відбувається зменшення тривалості роботи в зоні випромінювання, називається:
1) ”захист екраном”;
2) ”захист кількістю”;
3) ”захист часом”.
58. Захист працівників від негативного впливу джерела зовнішнього іонізуючого випромінювання, при якому встановлюють захисний екран між джерелом випромінювання і працівником, називається:
1) ”захист екраном”;
2) ”захист кількістю”;
3) ”захист часом”.
59.Засоби захисту від електромагнітного випромінювання радіочастотного діапазону, до яких належать ”захистом часу”, ”захист відстанню”, ”захист кількістю”, виділення зон випромінювання електромагнітних полів знаками безпеки та проведення дозиметричного контролю, називається:
1) організаційними заходами колективного захисту;
2) технічними засобами колективного захисту;
3) лікувально-профілактичними заходами колективного захисту.
60. Засоби захисту від електромагнітного випромінювання радіочастотного діапазону, до яких належать екранування джерел випромінювання електромагнітних полів; екранування робочих місць; застосування попереджувальної сигналізації, дистанційне керування установками, називаються:
1) організаційними заходами колективного захисту;
2) технічними засобами колективного захисту;
3) лікувально-профілактичними заходами колективного захисту.
61. Засоби захисту від електромагнітного випромінювання радіочастотного діапазону, до яких належать надання додаткової оплачуваної відпустки; попередній та періодичний медогляд; допуск до роботи з джерелами випромінюван6ня електромагнітних полів осіб, вік яких становить не менше 18 років, називаються:
1) організаційними заходами колективного захисту;
2) технічними засобами колективного захисту;
3) лікувально-профілактичними заходами колективного захисту.
РОЗДІЛ 3. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ТОРГІВЛІ, БАЗАХ І СКЛАДАХ
1. Яке розпізнавальне пофарбування трубопроводів встановлене для води?
1)зелене;
2)синє;
3)сіре.
2.Яке розпізнавальне пофарбування трубопроводів встановлене для повітря?
1)зелене;
2)синє;
3)сіре
3.Яке розпізнавальне пофарбування трубопроводів встановлене для горючих та негорючих газів?
1)зелене;
2)синє;
3)жовте.
4.Залежно від безпеки, що виникає під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт, вантажі поділяються на:
1)дев’ять класів;
2)чотири групи;
3)три категорії.
5.Механізований спосіб проведення вантажно-розвантажувальних робіт необхідно застосовувати за таких умов:
1)вага вантажу понад 50 кг та висота піднімання понад 3 м;
2)вага вантажу понад 80 кг та відстані по горизонталі більше ніж 25 м;
3)вага вантажу понад 10 кг при чергуванні з іншою роботою та 7 кг при постійній роботі з вантажами упродовж зміни.
6.Основні причини нещасних випадків під час ручних вантажно-розвантажувальних робіт:
1)відсутність та несправність запобіжних пристосувань, зачеплення вантажем при його підніманні чи опусканні;
2)невідповідність місця та умов роботи вимогам охорони праці;
3)падіння вантажу.
7.Основні причини нещасних випадків під час роботи з підіймально-транспортними машинами та механізмами:
1) відсутність та несправність запобіжних пристосувань, зачеплення вантажем при його підніманні чи опусканні;
2)невідповідність місця та умов роботи вимогам охорони праці;
3)падіння вантажу.
8.Основні причини нещасних випадків під час роботи з механічними пристосуваннями при вантажно-розвантажувальних роботах:
1) 1) відсутність та несправність запобіжних пристосувань, зачеплення вантажем при його підніманні чи опусканні;
2)невідповідність місця та умов роботи вимогам охорони праці;
3)падіння вантажу.
9.Система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статистичної електрики, називається:
1)електронебезпекою;
2)електротравматизмом;
3)дією електричного струму на організм людини.
10.Дія струму, яка проявляється опіками окремих ділянок тіла, нагріванням кровоносних судин, серця та інших органів, через які проходить струм, що призводить до виникнення у них функціональних розладів, називається:
1)електролітичною дією;
2)термічною дією;
3)біологічною дією.
11.Дія стуму, що проявляється ушкодженнями (розриви, розшарування тощо) різноманітних тканин організму внаслідок електродинамічного ефекту, називається:
1) електролітичною дією;
2)термічною дією;
3)механічною дією.
12.Дія струму, яка характеризується розкладом крові та інших органічних рідин, що викликає суттєві порушення їх фізико-хімічного складу, називається:
1) електролітичною дією;
2)термічною дією;
3)біологічною дією.
13.Дія струму, яка характеризується небезпечним збудженням клітин та тканин організму, що супроводжуються мимовільним судомним скороченням м’язів, називається:
1) електролітичною дією;
2)термічною дією;
3)біологічною дією.
14.Як називаються плями сірого чи блідо-жовтого кольору у вигляді мозоля на поверхні шкіри в місці її контакту із струмопровідними частинами?
1)електричний удар;
2)електричний опік;
3) електричні знаки.
15.Проникнення у верхні шари шкіри найдрібніших часточок металу, що розплавляється внаслідок дії електричної дуги, має назву:
1)металізація шкіри;
2)електричний опік;
3)електричні знаки.
16.Як називаються ушкодження, які виникають внаслідок судомних скорочень м’язів під дією електричного струму, що проходить через тіло людини?
1)електричний удар;
2)механічні ушкодження;
3)електричні знаки.
17.Як називається збудження живих тканин організму електричним струмом, що супроводжується судомним скороченням м’язів?
1)електричний удар;
2)електричний опік;
3)електричні знаки.
18.Електричний опір тіла людини залежить від:
1)величини сили струму;
2)значення прикладеної напруги;
3)стану шкіри та центральної нервової системи.
19.Категорії приміщень, що характеризуються наявністю в них високої відносної вологості повітря (вище 75%), високої температури (вище 35˚С), струмопровідного пилу, струмопровідної підлоги, називається:
1)особливо небезпечними приміщеннями;
2)приміщеннями з підвищеною небезпекою;
3)приміщення без підвищеної небезпеки.
20.Архітектурно-планувальні заходи колективного захисту, що передбачають при проектуванні, реконструкції та експлуатації підприємств, належать до заходів, що знижують вплив:
1)вібрації;
2)шуму;
3)випромінювання.
21.Категорії приміщень, що характеризуються наявністю в них дуже високої відносної вологості повітря (100%), хімічно активного середовища або одночасно наявністю двох чи більше умов, що створюють підвищену небезпеку, називаються:
1)особливо небезпечними приміщеннями;
2)приміщеннями з підвищеною небезпекою;
3)приміщеннями без підвищеної небезпеки.
22.Для ручних переносних світильників місцевого освітлення виробничого устаткування у приміщеннях з підвищеною небезпекою допускається напруга, В:
1)до 42;
2)до 12;
3)до 36.
23. Для ручних переносних світильників місцевого освітлення виробничого устаткування в особливо небезпечних приміщеннях допускається напруга, В:
1)до 42;
2)до 12;
3)до 36.
24. Як називається випадкове електричне з’єднання частин електроустановки, які знаходяться під напругою, із землею?
1)замикання на землю;
2)зоною розтікання шуму;
3)заземлювачем.
25. Як називається покриття струмопровідних частин шаром діелектрика для захисту людини від випадкового дотикання до частин електроустановок, через які проходить струм?
1)вирівнювання потенціалів;
2)ізоляції струмопровідних частин;
3)недосяжність неізольованих струмопровідних частин.
26. До яких технічних засобів захисту від ураження струмом належать захисні огорожі, блокувальні пристрої?
1) вирівнювання потенціалів;
2)ізоляції струмопровідних частин;
3)недосяжність неізольованих струмопровідних частин.
27.Пасивний засіб захисту від ураження струмом, який не усуває небезпеки ураження, а лише інформує про її наявність, називається:
1) вирівнювання потенціалів;
2)ізоляції струмопровідних частин;
3)попереджувальною сигналізацією.
28. Спосіб зниження напруги дотикання та кроку між точками електричного кола, до яких можливий одночасний дотик людини, або на яких вона може одночасно стояти, називається:
1) вирівнювання потенціалів;
2)ізоляції струмопровідних частин;
3)попереджувальною сигналізацією.
29. Як називається навмисне електричне з’єднання з нульовим захисним провідником металевих нормально не струмопровідних частин, які можуть опинитися під напругою?
1)захисним зануленням;
2)захисним заземленням;
3)захисним вимиканням.
30.Швидкодіючий захист, який забезпечує автоматичне вимкнення електроустановки при виникненні в ній небезпеки ураження струмом, називається:
1)захисним зануленням;
2)захисним заземленням;
3)захисним вимиканням.
31.Як називаються вироби, що переносяться та перевозяться і слугують для захисту людей, які працюють з електроустановками, від ураження електричним струмом, від дії електричної дуги та електромагнітного поля?
1)електрозахисні засоби;
2)нульові захисні провідники;
3)заземлювальні пристрої.
32. Як називається сукупність конструктивно об’єднаних заземлювальних провідників та заземлювача?
1)електрозахисні засоби;
2)нульові захисні провідники;
3)заземлювальні пристрої .
33. Як називається сукупність явищ, що пов’язані з виникненням, накопиченням та релаксацією вільного електричного заряду на поверхні або в об’ємі речовин, матеріалів, виробів (діелектриків або напівпровідників)?
1)електризація;
2)статична електрика;
3)атмосферна електрика.
34. Явище виникнення електричних зарядів, які можуть утримуватися на поверхні тіл (при їх терті) упродовж тривалого часу, називається:
1)електризація;
2)статична електрика;
3)атмосферна електрика.
35. Гранично допустима напруженість електричного поля на робочих місцях, якщо час впливу – одна година, не повинна перевищувати, кВ/м:
1)20;
2)100;
3)60.
36.Запобігання виникненню та накопиченню статичної електрики, прискорення стікання електростатичних зарядів та їх нейтралізація – це основні способи захисту:
1)від атмосферної електрики;
2)від статичної електрики;
3)від динамічної електрики.
37. Для запобігання виникненню статичної електрики застосовують такі заходи:
1)зменшення швидкості руху речовин по трубопроводу; виготовлення тертьових поверхонь з однорідних матеріалів;
2)заземлення устаткування, підвищення відносної вологості повітря;
3)іонізація повітря нейтралізаторами.
38. Для прискорення стікання статичної електрики застосовують такі заходи:
1)зменшення швидкості руху речовин по трубопроводу; виготовлення тертьових поверхонь з однорідних матеріалів;
2)заземлення устаткування, підвищення відносної вологості повітря;
3)іонізація повітря нейтралізаторами.
39. Для нейтралізації зарядів статичної електрики здійснюють такі заходи:
1)зменшення швидкості руху речовин по трубопроводу; виготовлення тертьових поверхонь з однорідних матеріалів;
2)заземлення устаткування, підвищення відносної вологості повітря;
3)іонізація повітря нейтралізаторами.
40. Систему захисних пристроїв та заходів, призначених для забезпечення безпеки людей, збереження будівель, споруд, устаткування та матеріалів від можливих вибухів, займань та руйнувань, що спричинені атмосферною електрикою, називають:
1)блискавкозахист;
2)електорозахисний засіб;
3)нульовий захисний провідник.
41. Будівлі і споруди за рівнем блискавкозахисту поділяються на:
1)І, ІІ та ІІІ категорії;
2)І – V групи;
3)П-І, П-ІІ та П-ІІІ класи.
42. Гранично допустиме значення напруги дотику, що проходить через тіло людини при постійному струмі, становить, В:
1)2;
2)3;
3)8.
43. Гранично допустиме значення напруги дотику, що проходить через тіло людини при змінному струмі (50Гц), становить, В:
1)2;
2)3;
3)8.
44. Гранично допустиме значення сили струму, що проходить через тіло людини при змінному струмі (50Гц), становить, мА:
1)0,4;
2)0,3;
3)1,0.
45. Гранично допустиме значення сили струму, що проходить через тіло людини при постійному струмі (50Гц), становить, мА:
1)0,4;
2)0,3;
3)1,0.
РОЗДІЛ 4. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА В ТОРГІВЛІ
1. Неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що поширюються в часі і просторі, називається:
1)горінням;
2)пожежею;
3)спалахом.
2. Можливість виникнення та (або) розвитку пожежі – це:
1)пожежа;
2)пожежна небезпека;
3)вогневі роботи.
3. Небезпека, пов’язана з вдиханням повітря разом із продуктами горіння, що призводить до ураження органів дихання, називається:
1)небезпекою підвищеної температури середовища;
2)виділенням токсичних продуктів горіння;
3)недостатністю кисню.
4. Екзотермічна реакція окиснення, що супроводжується виділенням диму та (або) виникненням полум’я або світіння, називається:
1)займанням;
2)спалахуванням;
3)горінням.
5. Надзвичайно швидке хімічне перетворення, що супроводжується енергією та утворенням стиснених газів, здатних виконувати механічну роботу, - це:
1)детонація;
2)вибух;
3)тління.
6. Горіння, що поширюється зі швидкістю кілька тисяч метрів за секунду, називається:
1)детонацією;
2)вибухом
3)займанням.
7. Речовини та матеріали, не здатні до горіння в повітрі, називаються:
1)негорючими речовинами та матеріалами;
2)важкогорючими речовинами та матеріалами;
3)горючими речовинами та матеріалами.
8. Речовини та матеріали, здатні до горіння в повітрі від джерела запалювання і не здатні до самостійного горіння, називаються:
1) негорючими речовинами та матеріалами;
2)важкогорючими речовинами та матеріалами;
3)горючими речовинами та матеріалами.
9. За вибухопожежною та пожежною небезпекою приміщення та будівлі відповідно до норм технологічного проектування (ОНТП 24-86) поділяються на:
1)п’ять категорій: А, Б, В, Г, Д;
2)В-І, В-Іа, В-Іб ,В-Іг, В-ІІ, В-ІІа;
3)П-І, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ зони.
10. Згідно з правилами встановлення електроустановок приміщення поділяються на вибухонебезпечні та позначаються так:
1)п’ять категорій: А, Б, В, Г, Д;
2)В-І, В-Іа, В-Іб ,В-Іг, В-ІІ, В-ІІа;
3)П-І, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ зони.
11. Згідно з правилами встановлення електроустановок приміщення поділяються на пожежонебезпечні та позначаються так:
1)п’ять категорій: А, Б, В, Г, Д;
2)В-І, В-Іа, В-Іб ,В-Іг, В-ІІ, В-ІІа;
3)П-І, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ зони.
12. Основними системами комплексу заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об’єкта є:
1)система запобігання пожежі, система протипожежного захисту та система організаційно-технічних заходів;
2)організаційні, технічні, режимні та експлуатаційні заходи;
3)запобігання утворенню горючого середовища, запобігання виникненню в горючому середовищі джерела запалювання.
13. Заходи, що передбачають організацію пожежної охорони на об’єкті , проведення навчання з питань пожежної безпеки, огляду стану пожежної безпеки приміщень, будівель, належать до:
1)технічних заходів;
2)організаційних заходів;
3)заходів режимного характеру.
14. Для гасіння електроустановок під напругою 380 В, горючих твердих матеріалів та рідких речовин, за винятком лужних та лужноземельних металів, а також речовин, що здатні горіти без доступу повітря, використовують:
1)хімічно-пінні вогнегасники;
2)хладонові вогнегасники;
3)вуглекислотні вогнегасники.
15. Для гасіння легкозаймистих та горючих рідин, твердих горючих речовин та матеріалів, електропроводок, що знаходяться під напругою до 100 В, а також цінних предметів використовують:
1) хімічно-пінні вогнегасники;
2)хладонові вогнегасники;
3)вуглекислотні вогнегасники.
16. Для гасіння електроустановок, що знаходяться під напругою, а також лужних, лужноземельних металів та їх карбідів не застосовують:
1) повітряно-пінні вогнегасники;
2)хладонові вогнегасники;
3)вуглекислотні вогнегасники.
17. Як називаються засоби пожежегасіння, призначені для ліквідації невеликих осередків пожеж, а також для гасіння пожеж на початковій стадії їх розвитку?
1)пересувні засоби пожежегасіння;
2)первині засоби пожежегасіння;
3)модульні установки пожежегасіння.
18. Найбільшу загрозу для життя людини становлять:
1)небезпека підвищеної температури;
2)недостатність кисню;
3)токсичні продукти горіння.
19. В умовах життєво небезпечним для людини є підвищення температури середовища до, ˚С:
1)50;
2)60;
3)70.
20. Небезпечною для життя людини вважається ситуація, коли вміст кисню у повітрі знижується до, %:
1)21;
2)14;
3)11.
21. Якою є мінімальна відстань, на якій людина може знаходитися від полум’я (Н- середня висота факелу полум’я у метрах)?
1)R= 1,2 Н;
2) R= 1,4 Н;
3) R= 1,6 Н;
22. Найбільш надійним засобом виявлення та сповіщення про пожежу є:
1)автоматична установка пожежної сигналізації;
2)ручний пожежний сповіщувач;
3)тепловий пожежний сповіщувач.
23. Спеціальні пожежні щити встановлюють на території підприємства з розрахунку – один щит на площу, м2:
1)1000;
2)2000;
3)5000.
24. Яка вогнегасна речовина застосовується в стаціонарних установках пожежегасіння?
1)вода, пінна, газові та аерозольні вогнегасні речовини;
2)вода, пісок, покривала із негорючого теплоізоляційного полотна;
3)вода, пісок, покривала із грубововняної тканини.
25. Як називаються стаціонарні установки пожежегасіння, що поєднують функції сповіщувачів і пристроїв, що забезпечують випуск та рівномірне зрошування водою площі підлоги у місці виникнення пожежі?
1)спринклерні установки пожежегасіння;
2)дренчерні установки пожежегасіння;
3)модульні установки пожежегасіння.
26. Вогнегасники, пожежний інвентар та пожежний інструмент належать до:
1)первинних засобів пожежегасіння;
2)пересувних засобів пожежегасіння;
3)стаціонарних засобів пожежегасіння.
27. Як називається спосіб, при якому припинення процесу горіння здійснюється суцільними струменями води, розпиленими струменями води та перемішуванням горючих речовин?
1)хімічне гальмування;
2)охолодження горючих речовин або зони горіння;
3)розбавлення повітря чи горючих речовин.
28. Як називається спосіб, при якому припинення процесу горіння здійснюється утворенням розривів у горючій речовині, вогнегасними смугами, шаром вогнегасного порошку, шаром продуктів вибуху вибухових речовин?
1)хімічне гальмування;
2)ізоляція горючих речовин або зони горіння;
3) розбавлення повітря чи горючих речовин.
29. Як називається спосіб, при якому припинення процесу горіння здійснюється водою, не горючими газами чи водяною парою, тонко розпиленими струменями води?
1) хімічне гальмування;
2)охолодження горючих речовин або зони горіння;
3) розбавлення повітря чи горючих речовин.
30. Як називається спосіб, при якому припинення процесу горіння здійснюється вогнегасники порошками, галогеноводнями?
1) хімічне гальмування;
2)ізоляція горючих речовин або зони горіння;
3) розбавлення повітря чи горючих речовин.
31. Для гасіння пожеж, що вже сильно розвинулись, пожеж на висоті, коли необхідно подати воду на відстань 50-70 м чи надати їй значної ударної сили для відриву полум’я, для створення водяних завіс та охолодження об’єктів, що знаходяться поруч з осередками пожежі, застосовують воду у вигляді:
1)компактних струменів;
2)розпилених чи тонкорозпилених струменів;
3)водяної пари.
32. Для гасіння твердих речовин і матеріалів, горючих та легкозаймистих речовин воду застосовують у вигляді:
1) компактних струменів;
2)розпилених чи тонкорозпилених струменів;
3)водяної пари.
33. Для гасіння пожеж у приміщеннях об’ємом до 500м³ та не великих пожеж на відкритих майданчиках, а також устаткування, застосовують воду у вигляді:
1) компактних струменів;
2)розпилених чи тонкорозпилених струменів;
3)водяної пари.
34. Як називається піна, що складається із 80% вуглекислого газу, 19,7% води та 0,3% піноутворювальної речовини та має кратність 5?
1)повітряна;
2)хімічна;
3)повітряно-механічна.
35. Як називається піна, що складається із 90% повітря, 9,4-9,8% води та 0,2-0,6% піноутворювальної речовини та має кратність 10 і вище?
1)повітряна;
2)хімічна;
3)повітряно-механічна.
36. Для яких категорій не допускається влаштування евакуаційних виходів через приміщення ступеня вогнестійкості?
1)А і Б;
2)В і Г;
3)Г і Д.
37. Будівля і приміщення, де знаходяться чи використовуються у технологічних процесах горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28˚С, що можуть утворювати вибухонебезпечні паро- та газоповітряні суміші, належать до:
1)категорії А за пожежною та вибухопожежною небезпекою;
2) категорії Б за пожежною та вибухопожежною небезпекою;
3) категорії В за пожежною та вибухопожежною небезпекою.
38. Будівля і приміщення, де знаходяться чи використовуються у технологічних процесах горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28˚С, що можуть утворювати вибухонебезпечні пило - та газоповітряні суміші, належать до:
1)категорії А за пожежною та вибухопожежною небезпекою;
2) категорії Б за пожежною та вибухопожежною небезпекою;
3) категорії В за пожежною та вибухопожежною небезпекою.
39. Будівля і приміщення, де знаходяться чи використовуються у технологічних процесах горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, що здатні при взаємодії з водою, киснем лише горіти, належать до:
1)категорії Б за пожежною та вибухопожежною небезпекою;
2) категорії В за пожежною та вибухопожежною небезпекою;
3) категорії Г за пожежною та вибухопожежною небезпекою.
40. Будівля і приміщення, де знаходяться чи використовуються у технологічних процесах не горючі та важкогорючі матеріали в гарячому, розжареному чи розплавленому стані, що здатні виділяти тепло, іскри, полум’я належать до:
1)категорії В за пожежною та вибухопожежною небезпекою;
2) категорії Г за пожежною та вибухопожежною небезпекою;
3) категорії Д за пожежною та вибухопожежною небезпекою.
41. Сукупність організаційних заходів, а також технічних засобів, спрямованих на запобігання впливу на людей небезпечних чинників пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї, є:
1)системою запобігання пожежі об’єктів ;
2)системою протипожежного захисту об’єктів;
3)системою організаційно-технічних заходів пожежної безпеки об’єктів.
42. Комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на унеможливлення умов, необхідних для виникнення пожежі, є :
1) системою запобігання пожежі об’єктів ;
2)системою протипожежного захисту об’єктів;
3)системою організаційно-технічних заходів пожежної безпеки об’єктів.
43. Організаційні заходи пожежної безпеки передбачають:
1)організацію пожежної охорони на об’єкті, проведення навчання з питань пожежної безпеки, огляд стану пожежної безпеки приміщень, будівель;
2)технічне переоснащення виробництва, переобладнання електромереж, суворе дотримання правил і норм пожежної безпеки;
3)заборону куріння та застосування відкритого вогню у недозволених місцях, недопущення появи сторонніх осіб у вибухонебезпечних приміщеннях;
44. Технічні заходи протипожежної безпеки передбачають:
1)організацію пожежної охорони на об’єкті, проведення навчання з питань пожежної безпеки, огляд стану пожежної безпеки приміщень, будівель;
2)технічне переоснащення виробництва, переобладнання електромереж, суворе дотримання правил і норм пожежної безпеки;
3)заборону куріння та застосування відкритого вогню у недозволених місцях, недопущення появи сторонніх осіб у вибухонебезпечних приміщеннях;
45. До заходів режимного характеру протипожежної безпеки належать:
1)організацію пожежної охорони на об’єкті, проведення навчання з питань пожежної безпеки, огляд стану пожежної безпеки приміщень, будівель;
2)технічне переоснащення виробництва, переобладнання електромереж, суворе дотримання правил і норм пожежної безпеки;
3) заборону куріння та застосування відкритого вогню у недозволених місцях.
46. Хлор, фтор, оксиди азоту, селітра належать до:
1)горючих речовин;
2)окисників;
3)джерел запалювання.
47. Відкрите полум’я, розжарені предмети, електричні заряди, сонячна радіація, електромагнітні та інші випромінювання належать до:
1) горючих речовин;
2)окисників;
3)джерел запалювання.