Інтеграція України в межах СНД: за і проти

18 жовтня 2011 учасники засідання Ради глав урядів СНД в Петербурзі прийняли 29 документа. Зокрема, підписано угоду про основні принципи політики в сфері валютного регулювання, валютного контролю в державах СНД. Затверджено рішення про концепцію стратегічного розвитку залізничного транспорту країн СНД до 2020 року. Підписано угоду про Єдину систему обліку громадян третіх країн та осіб без громадянства, що в'їжджають на територію країн СНД, і угоду про порядок перегляду ступеня секретності відомостей, засекречених у період існування СРСР. Прийнято рішення про виділення у 2012 році асигнувань на створення і розвиток об'єднаної системи ППО країн СНД. Підписали Договір про зону вільної торгівлі в рамках Співдружності. Згоди щодо цього документу було досягнуто раніше в той же день на зустрічі глав урядів СНД

У 1994 році був підписаний договір про вільну торгівлю, але не всі країни СНД, включаючи Росію, його ратифікували. Він фактично не працював. Зона вільної торгівлі СНД не є митним союзом Єдиного Економічного Простору, куди входять Росія, Білорусь, Казахстан, і не передбачає впровадження спільного митного зовнішнього тарифу між її членами.

Заключна стаття договору про зону вільної торгівлі в СНД містить наступні умови: "Якщо участь однієї зі сторін веде до зростання імпорту в обсягах, які завдають шкоди або загрожують завдати шкоди промисловості Митного союзу, то держави – учасники Митного союзу... залишають за собою право ввести мита щодо імпорту відповідних товарів... в розмірі ставки режиму найбільшого сприяння".

За цим договором Україна залишила понад 30 експортних мит стосовно всіх учасників договору. Казахстан зберіг більше 40 вилучень, Таджикистан - 16, а Росія – близько 100. Причому серед цих вилучень найголовніше - нафта і газ. Отже, кожна країна зберігає власний торгівельний режим по відношенню до інших країн.

Серед основних переваг укладання договору – фіксація зобов'язань щодо не збільшення ставок мит для товарів, що знаходяться у вилученні з режиму вільної торгівлі; закріплення в міждержавному договорі зобов'язань держав-учасниць СНД щодо незастосування нових обмежень у взаємній торгівлі, тобто – не погіршення режиму торгівлі, що існує на сьогодні; фіксація у міжнародному договорі положення щодо започаткування процесу скасування експортних мит тощо (рис. 15.1).

Цей контракт є дуже важливим для України, і після його ратифікації країна зможемо працювати без вилучень, крім нафти та газу, з усіма країнами СНД.

Рис. 15.1. Зовнішня торгівля України з країнами-членами СНД, млрд. дол.

Як ми бачимо з рис. 15.1, з 1999 по 2008 рр. спостерігається тенденція до зростання взаємної торгівлі, скорочення відбулося лише з 2008 по 2009 рр. В подальшому тренд має стабільне зростання, що підтверджується сталим зростанням вже у 2011 р.: в першому півріччі поточного року товарообіг між державами СНД збільшився на 48% і перевищив 134 мільярди доларів.

Товарна структура зовнішньої торгівлі України протягом двадцяти років практично не змінилася, незмінною лишилася й номенклатура товарів, які забезпечують основну частину валютних доходів. У цілому структура експорту охоплює багато видів національних товарів, але список товарів, на які припадають основні обсяги валюти, налічує не більше десяти позицій: метали, товари хімічної промисловості, добрива, деякі види продукції харчової промисловості.

Найбільша питома вага в українському експорті належить продукції металургійного комплексу (36,4%), продукції АПК та харчової промисловості (18,4%), продукції машинобудування (17,6%), мінеральним продуктам (12,2%), продукції хімічної промисловості (7,7%).

Під негативним впливом світової фінансової кризи і невиваженими діями попередньої влади обсяги торгівлі України (товарами) з країнами СНД зменшилися у 2009 році на 41,3% в порівнянні до 2008 року, а експорт товарів до цих країн зменшився відповідно на 41,8%.

Новим Урядом було здійснено комплексну оцінку стану співробітництва за цим напрямом, що на сьогодні є і в найближчій перспективі залишатиметься стратегічним, з огляду на те, що саме до країн СНД експортується головним чином продукція з високим ступенем переробки. При цьому, незважаючи на вплив світової кризи, її частка залишається високою (понад 50 %).

В умовах світової фінансової кризи саме ринок СНД, як за його обсягом, так і за його часткою в експорті України, став опорою для національних товаровиробників. Так, якщо у 2008 році частка Європи в українському експорті становила 29,5%, то у 2009 році вона знизилася до 25,9%, у той час, як частка країн СНД становила відповідно 34,6% у 2008 році і 33,9% у 2009 році, а за підсумками 2010 року відповідно 25,8% і 35,1%.

Активізація торговельно-економічних відносин з країнами СНД позитивно відобразилася і на показниках торгівлі. Зокрема, експорт товарів до країн СНД за 2010 збільшився на 39,8% (порівняно з 2009 року), в той час, як експорт України в цілому за цей період збільшився на 31,4%. При цьому найбільше зріс експорт товарів до Російської Федерації (на 68,2%) та до Білорусі – на 40,7%.

Також позитивна динаміка спостерігається у рості ВВП країн-членів СНД до 2010 р., окрім Киргизстану у 2005 р., Вірменії, Молдови, РФ та України у 2009 та Киргистану у 2010 р. (табл. 15.2)

Таблиця 15.2.

ВВП країн СНД, у % до попереднього року


Азербайджан	109,9	110,6	111,2	110,2	126,4	134,5	125,0	110,8	109,3	105,0
Білорусь	104,1	104,7	106,8	111,0	109,2	109,9	108,2	110,0	100,2	107,6
Вірменія	109,6	112,9	113,9	110,1	113,9	113,4	113,8	106,8	85,6	102,6
Грузія	104,5	105,4	108,6	108,4	107,71	108,61	112,72	104,02
Казахстан	113,2		109,2¹	109,11	109,2	110,61	109,72	102,43	101,02	107,51
Киргизстан	105,3		106,7	107,1	99,4	102,7	108,2	107,6	102,3	98,6
Молдова	106,1		106,3	107,3	108,41	104,61	103,32	107,62	92,33	106,51
Російська Федерація	105,7		107,1	107,1	106,4	106,7	108,1	105,6	92,1	104,0
Таджикистан	110,2		110,2	110,6	106,7	107,0	107,8	107,9	103,4	106,5
Туркменістан	...		...		...		...		...
Узбекистан	104,5¹				107,2	107,3	109,8	109,4	108,1	108,5
Україна	109,0				102,4	107,0	107,3	102,1	84,15	104,2

Після набрання чинності відповідного документу очікується позитивний вплив на рівні близько 2,5 % ВВП, що становитиме біля 37,5 млрд. грн. А відповідно, додатковий приріст доходів Державного бюджету може становити близько 9,4 млрд. грн. на рік.

1) Проаналізуйте переваги та недоліки України від ратифікації Договору про зону вільної торгівлі в СНД? Чи змінилися б вони, якщо б Україна та країни-члени СНД підписали цю угоду після вступу Росії до СОТ?2) Проаналізуйте зовнішню торгівлю України з країнами-членами СНД (рис. 15.1) та зростання ВВП країн-членів СНД. Чи є у цих показниках кореляція та для яких країн вона простежується найяскравіше? 3) Виокреміть чинники, що вплинули на збільшення обсягів торгівлі з країнами-членами СНД. 4) Які основні загрози, на Вашу думку, очікують на Україну від розширення торгівельної та інвестиційної співпраці з країнами СНД.5) Обгрунтуйте чи спростуйте положення про те, що інтенсифікація торгівлі в межах СНД призведе до посилення торгівельної співпраці України з країнами ЄС, оскільки на ринку ЄС країни СНД зможуть виступати „єдиними пулом”.Проаналізуйте динаміку росту валового внутрішнього продукту України та країн-членів СНД (табл. 15.2) та зробіть припущення щодо росту ВВП у 2012 р., після ратифікації угоди.