Главная | Обратная связь

Заходи регулювання експорту агропродовольчої продукції

Експортні субсидії (export subsidy)є або від’ємними податками на експорт, або платежами з боку уряду фірмі при експорті товару. Експортні субсидії та пов’язані з ними інші інструменти регулювання торгівлі покликані розширювати експорт шляхом завоювання зовнішніх ринків, через встановлення цін, які будуть нижчими, аніж ті які б утворилися внаслідок конкурентних умов. Метою є знизити конкурентний тиск на національних виробників чи знайти ринки збуту для надлишкового виробництва.

В умовах “малої” країни, застосування субсидії прямо підвищує ціну, яку отримує виробник за свій товар при його експорті. За кожну одиницю експортованого товару виробник отримує світову ціну плюс субсидія. Таким чином, виробники отримують стимул для переміщення продажу товару з внутрішнього ринку на зовнішній, з метою одержання субсидій від держави. В кінцевому результаті експортна субсидія знижує кількість товару, що продається на внутрішньому ринку, підвищує ціну на згаданому ринку до межі коли вона дорівнюватиме світовій ціні плюс субсидія, та збільшує пропозицію з боку товаровиробників, оскільки вони реагують на підвищену ціну, і нарешті все це призводить до росту експорту.

Вказані зміни попиту і пропозиції ілюструються за допомогою аналізу часткової рівноваги (partial-equilibrium analysis) для “малої” країни (рисунок 2).

У цьому конкретному випадку, P_int є світовою ціною, тоді як P_d є вищою (захищеною) ціною внутрішньго ринку. Застосування експортної субсидії збільшує ціну внутрішнього ринку, котра дорівнювала P_int без субсидії, до P_int + Sub (Субсидія). Такий ріст ціни призводить до зменшення попиту на внутрішньому ринку з Q₂ до Q₁, обсяг пропозиції збільшується з Q₃ до Q₄, експортні поставки ростуть від дистанції Q₂Q₃ до дистанції Q₁Q₄. Такі зміни на ринку внаслідок примінення експортної субсидії спричиняють до зниження економічного надлишку вітчизняних споживачів, що дорівнюватиме площі (A+B), та збільшенню економічного надлишку виробників, що показано площею (A+B+C).

 

Ціна

P_d P_d = P_int + Субсидія

A B C D

P_int P_int

 

Q₁ Q₂ Q₃ Q₄ Кількість

 

Рис. 2. Економічні аспекти добробуту суспільства внаслідок застосування експортної субсидії

 

Нарешті, нові соціальні витрати на застосування експортної субсидії дорівнюють двом трикутникам безповоротніх втрат, B та D. Площа B репрезентує частину, що передається виробникам, за яку заплачено двічі – один раз втратою у надлишку споживача, а інший раз вартістю субсидії – і часто зветься безповоротніми втратами споживача/платника податку. Трикутник D є втрати у ефективності виробництва, що є результатом менш ефективного національного виробництва, показаного рухом з Q₃ до Q₄. Враховуючи, що податки сплачуються для програми субсидування, витрати платників податків для експортної субсидії дорівнюють величині субсидії за одиницю товару помноженої на новий обсяг експорту, площа (B+C+D).

 

Податок на експорт (export tax)встановлюється на товари вітчизняного виробництва, які призначаються виключно на експорт. Податок може бути як у вигляді встановленої плати за одиницю товару, так і у процентному відношенні до загальної митної вартості. Податки на експорт підвищують ціни на товари, що приймають участь у міжнародній торгівлі. Такі податки можуть слугувати джерелами бюджетних надходжень для країн-експортерів. Також цей засіб регулювання торгівлі може слугувати для зниження попиту на світовому ринку на товар, що потрібний на внутрішньому ринку.

Застосування експортного мита, або збирання податку з експортованих товарів, призводить до зниження внутрішньої ціни, оскільки виробники розширюють продажі на внутрішньому ринку через зниження ціни на товар з метою уникнення виплати податку при експорті. Внутрішня ціна пропозиції (Pd) спадає доти, доки вона досягне світової ціни (P_int) мінус величина податку (див. рисунок 3). Коли це трапляється, знову можна виміряти надходження і збитки, використовуючи концепції надлишків виробника і споживача. Оскільки ціна внутрішнього ринку спадає, і відповідно скорочується обсяг пропозиції, спостерігається скорочення надлишку виробника. Це дорівнює площі (A+B+C+D+E).

 

Ціна

P_int

A B C D E Податок на експорт

P_d

 

 

Q₁ Q₂ Q₃ Q₄ Кількість

 

Рис. 3. Економічні аспекти добробуту суспільства внаслідок застосування податку на експорт

 

Частина цих втрат передається споживачам, через зниження ціни, що збільшує надлишок споживача, на площу (A+B). На доповнення, уряд отримує бюджетні надходження, щро зображені площею D. І, нарешті, трикутники C та E відображають безповоротні втрати у ефективності, що виникають внаслідок зміни цінової рівноваги. Ці площі презентують втрати у надлишку виробника, котрі нічим не заміщуються в економіці країни.

Після дослідження всіх ефектів політики експортного податку стосовно тих хто виграв і втратив, нетто економічний ефект буде негативним. Потрібно зазначити, що зміни попиту і пропозиції призведуть до зменшення обсягів експорту після запровадження податку (дистанція Q₂Q₃) ніж до його застосування (дистанція Q₁Q₄). Таким чином, уряди країн можуть переоцінити обсяги податкових надходжень, якщо їх прогнозувати, виходячи із рівнів експорту до введення податку, аніж після його застосування. Однак, чим менш еластичними будуть внутрішня пропозиція та попит, тим меншим буде вплив податку на обсяг експорту, відповідно очікуються більші надходження до державного бюджету. Безповоротні втрати у ефективності будуть меншими при умові низької еластичності реакції на введення податку з боку виробника і споживача.

В цілому, ми можемо спостерігати багато інструментів аграрної політики, що впливають на умови міжнародної торгівлі та економічний стан суспільства. Ми розглянули тільки найбільш відомі засоби і методи. Однак очевидно, що вільна торгівля у своєму прямому розумінні у реальному світі не існує.