Узагальнення досвіду вивчення фізико-географічних країн у середній школі (за матеріалами методичної літератури і преси)

Основною метою вивчення природничо-географічних дисциплін у школі є формування наукового світогляду, сприяння інтелектуальному розвитку, закладання основ екологічної культури, коли школярі відчувають себе дбайливими господарями як у своїї країні, так і на всій планеті.

Суттєвими недоліками географічної освіти до останнього часу були: відсутність варіативних методичних технологій, певна заідеологізованість економіко-географфічних курсів, наявність не завжди об’єктивних поглядів на деякі процеси і явища, що відбуваються в навколишньому середовищі. Сучасний етап розвитку освіти передбачає інтенсивне впровадження в навчальний процес як нетрадиційних форм, та і оригінальних методик. Для цього необхідно оновлювати матеріали, створювати й впроваджувати нові, більш прогресивні педагогічні технології [21].

Розглядом питання вивчення фізико-географічних країн у середній школі займається ряд дослідників і науковців, серед них: П.О. Масляк, П.Г. Шишенко, Л.М. Булава, С.Г. Кобернік, В.Ю. Пестушко, Г.Д. Довгань, Л.П. Вішнікіна, К.С. Шуліка, О.Г. Стадник, О. Топузов, а також ряд вчителів-географів загальноосвітніх шкіл. В нашому дослідженні розглянемо погляди деяких науковців і вчителів шкіл на основі методичної літератури і преси.

Науковець Сергій Георгійович Кобернік пропонує нетрадиційні форми навчання, а також надає науково-методичні рекомендації до проведення уроків з теми «Фізико-географічні країни». У дидактичному комплекі до вивчення шкільного курсу географія України він розглядає, як на основі використання нетрадиційних уроків можна актуалізувати знання школярів, дати поняття про одиниці природного районування узагальнити та систематизувати знання учнів про взаємодію природи та суспільства, розвивати творчі здібності учнів у процесі розв’язування завдань проблемного та пошукового характеру, удосконалювати навички графічної грамотності та роботи з тематичними географічними картами[21].

Після проголошення незалежності держави курс географії України став викладатися за двома структурними варіантами. Перший передбачав вивчення географії своєї країни в 9 класі протягом одного навчального року. Існуючі на той час дві програми першого структурного варіанта А. Й. Сиротенка і П.О. Масляка та П. Г. Шищенка орієнтували на 68 годин вивчення географії України, що складало 2 години на тиждень. Викладання здійснювалося за пробним підручником А. Й. Сиротенка,Б. О. Чернова, В. Я. Плахути "Географія України" обсягом понад 14 друкованих аркушів. Підручникіскладався з чотирьох розділів: "Становлення Української держави", "Природа України", "Населення України", "Господарство України". В цих розділах висвітлювалися матеріали фізичної, економічної та соціальної географії [27].

Програми другого структурного варіанта, яких теж було дві, були підготовлені колективами авторів у складі П. О. Масляка і П. Г. Шищенка та Б. І. Заставецького, О. В. Заставецької, І. М. Овчаренка і Б. Я. Федуніна. Вони передбачали вивчення географії своєї країни упродовж двох років у 8-9 класах. На це відводилося 136 годин, або 2 години на тиждень. Викладання за другим структурним варіантом здійснювалося на основі пробного підручника. П. О. Масляка і П. Г. Шищенка "Географія України" обсягом близько 27 друкованих аркушів. Він складався з восьми розділів: "Україна — незалежна держава", "Фізико-географічні умови. Природно-ресурсний потенціал", "Природні комплекси (ландшафти) і фізико-географічне районування", "Населення України", "Топоніміка України", "Господарство України", "Економічні райони", "Раціональне використання природних умов і природних ресурсів та їх охорона" [27]..

Всі чотири програми, два пробних підручники і числені навчальні посібники з географії України доволі сильно відрізнялися один від одного як за структурою, так і за змістом. Взагалі вивчення однієї дисципліни в державних школах однієї країни за двома структурними варіантами було очевидним нонсенсом. Це породило безладдя в методиці викладання географії і в головах учнів. Абітурієнти багатьох вищих навчальних закладів виявилися не готовими до вступних іспитів через відсутність єдиної системи підготовки з географії і єдиних вимог.

З 1998/99 навчального року Міністерство освіти запропонувало школам країни вивчати географію своєї держави за дворічним терміном. При цьому замість 136 годин другого структурного варіанта залишилося лише 102 години (одна година, у 8 класі й дві —у 9). Проте і такий підхід не можна визнати оптимальним. Безперечно, географію своєї Батьківщини необхідно вчити не менше двох років, але кількість годин, яка виділяється на вивчення фізичної, економічної та соціальної географії повинна бути однаковою [27].

Разом з тим у 8 класі, при вивченні фізичної географії України практично повністю завершується фізико-географічна підготовка школярів. Вони вже мають поняття про основні фізико-географічні закономірності. На фізико-географічних умов України та природних комплексів (ландшафтів) ці поняття значно поглиблюють, розширюють і, головне, конкретизують. Крім того, вводиться і цілий ряд нових понять. Значно підвищується загальний науковий рівень викладання. Учні готуються до вивчення населення і господарства своєї країни. І тут дуже важливо їм усвідомити органічний взаємозв'язок природи і суспільства.

До недавнього часу в процесі вивчення географії України цей взаємозв'язок методично вибудовувався нечітко. Тому в більшості програм, підручників і посібників природа, населення і господарство країни виступали окремими недостатньо пов'язаними блоками. Взаємодія людини з природою в процесі господарювання ніби взагалі не мала ніяких наслідків. Цей недолік певною мірою було ліквідовано лише в пробному підручнику П. О. Масляка і П. Г. Шищенка "Географія України". В ньому останній розділ присвячений раціональному використанню природних умов і природних ресурсів та їх охороні [27].

Розглядом даного питання займався науковець кандидат географічних наук, професор Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка Л.М.Булава, який запропонував ряд розробок уроків з даної теми, підготував посібники з методичними рекомендаціями вчителям, які викладають курс «Фізична географія України. 8 клас» [6], що дало змогу покращити подання матеріалу учням.

Автор сподівається, що даний посібник значно скоротить час для підготовки до уроків не тільки учителів-початківців, але й досвідчених учителів. Дидактичні матеріали включають запитання, які подаються в підручнику та відповіді на них, а також методичні рекомендації автора щодо вивчення кожної теми, опорні схеми, довідкові матеріали тощо[6].

Текст дидактичних матеріалів згрупований по розділах, темах і уроках (від №1 – до №51), що зручно при підготовці учителя до відповідного заняття. Зміст посібника, поданий у його кінці, є одночасно тематично-поурочним плануванням курсу, яке відповідає змістові підручника.

Для полегшення опанування знаннями з фізичної географії України науковці В.Ю. Пестушко та Г.Ш Уварова у підручнику «Фізична географія України. 8 клас» пропонують різноманітні рубрики: «географічна розминка», «Історична довідка», «Наука стверджує», «Ключові терми і поняття». Цим саме вони підкреслюють, узагальнюють нову інформацію з вивчення теми «Фізико-географічні країни». Практичні завдання, запропоновані у тексті, допомагають набути необхідних практичних навичок, а практичні роботи — закріпити їх [34].

Автори посібника «Фізична географія України, 8 клас» Г.Д. Довгань, Н.Я. Кругла, М.Я. Пшенична, В.О Соловйов створили матеріал, який допоможе вчителеві при викладанні фізичної географії України за чинною програмою МОіН України. Видання містить орієнтовне тематичне планування; плани конспектів уроків, додатки. Основний матеріал було викладено у формі типового розгляду схеми проведення уроків, особливу увагу приділено саме темам, викладання або засвоєння яких є складними [40 ].

При розгляді теми «Фізико-географічні країни» уроки були поділені на декілька тем: «Фізико-географічне районування України», «Зони мішаних лісів. Українське Полісся. Лісостепова зона. Географічне положення Карпат. Висотна поясність Карпат. Географічне положення і особливості умов Кримських гір. Висотна поясність Кримських гір.», що дасть змогу школярам на прикладі практичної роботи «Порівняльна характеристика Карпатських і Кримських гір» розглянути природні компоненти, охарактеризувати їх і закріпити отриманні знання на уроках фізичної географії.

1.3. Тематично-поурочне планування вивчення тем

План роботи вчителя географії— це конкретне відображення або своєрідне передбачення майбутнього проходження навчально-виховного процесу в його загальних стратегічних напрямах і дрібних деталях. У дидактиці розрізняють два етапи підготовки вчителя до уроку: попередній і безпосередній.

Формула ефективності уроку з географії складається з двох частин: ґрунтовності його підготовки і майстерності педагога. Підготовка уроку — це своєрідна розробка комплексу заходів з вибором оптимальної структури організації навчально-виховного процесу, яка забезпечує найкращий кінцевий результат. При цьому необхідно, щоб учитель міг вільно орієнтуватись у навчальному матеріалі і добре знав фактичний зміст даної теми.

Безпосередня підготовка вчителя до уроку полягає у конкретизації тематичного плану стосовно до кожного уроку і передбачає складання планів-конспектів окремих уроків. Тут вчитель має більш детально ознайомитись з тим, як викладено відповідний матеріал у підручнику з географії, зіставити його з наявним рівнем підготовки учнів та існуючими дидактичними можливостями.

Під час планування уроку умовно можна виділити три взаємопов'язані між собою стадії: визначення мети уроку, розробка відповідного дидактичного апарату для його проведення, встановлення структури даного уроку з передбаченням можливих навчальних ситуацій.

Визначаючи мету уроку, бажано пам'ятати про єдність освітніх, розвиваючих і виховних завдань, які спрямовані на формування чіткої системи знань, умінь та навичок з географії. Мета завжди повинна відповідати конкретній темі уроку [27].

Дидактичний апарат уроку передбачає відбір змісту, форм і методів роботи, використання необхідних засобів унаочнення, розв'язання завдань проблемного і творчого характеру, наявність елементів цікавої географії.

Коли остаточно визначена структура уроку, тоді розробляються і моделюються різні навчальні ситуації. Вчитель може продумати дії, спрямовані на: активізацію уваги учнів під час вивчення нового матеріалу; створення сприятливої психологічної атмосфери в ході уроку; пробудження пізнавального інтересу школярів у процесі вивчення нової теми. Все це в комплексі допоможе уникнути негативного ставлення до навчання з боку учнів. Бажано, щоб на уроках не було стереотипності та монотонності.

Кінцевим результатом підготовчої роботи вчителя до уроку є складений поурочний план, форма і обсяг якого може бути різною в залежності від специфіки конкретної теми та досвіду педагога.

Вчителю-початківцю потрібно складати детальний план-конспект до уроку з аналізом кожної педагогічної дії. Це допоможе продумати основні деталі наступного уроку і краще його провести.

Поурочний план містить таку інформацію:

• тема уроку, клас, дата проведення;

• методичний апарат (мета і завдання уроку, його тип; комплекс метолів та методичних прийомів; обладнання навчальними та наочними посібниками; використання додаткових інформаційних джерел);

• хід уроку (його структура, зміст окремих елементів, план вивчення нової теми, орієнтовний розподіл часу на окремі етапи уроку та інше) [27].

У 2008 році у харківських видавництвах «АН ГРО плюс» і «Ранок» вийшов із друку підручник автора «Фізична географія України», який раніше став переможцем Всеукраїнського конкурсу підручників для учнів 8 класу. Як показали перші результати апробації підручника, задля повної реалізації можливостей його змісту й методичного апарату, виникла необхідність у розробці системи дидактичних матеріалів. Дидактичні матеріали включають запитання, які подаються в підручнику та відповіді на них, а також методичні рекомендації автора щодо вивчення кожної теми, опорні схеми, довідкові матеріали тощо.

ТЕМАТИЧНО-ПОУРОЧНЕ ПЛАНУВАННЯ КУРСУ

«ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ», 8 клас.

(52 години. 1,5 години на тиждень)

№ уроку	Розділи, теми і їх короткий зміст (кількість годин)	Сторінки посібника
	Вступ (1 год.) Фізична географія України: предмет, завдання вивчення, методи досліджень. Загальні відомості про територію і кордони. Сучасний адміністративно-територіальний устрій.
	Розділ 1. Україна та її географічні дослідження (10 год.)
	Тема 1. Фізико-географічне положення України (2 год.) Характеристика фізико-географічного положення України за типовим планом і його оцінка. Практична робота 1 (початок): Нанесення на контурну карту крайніх точок, географічного центру України та кордонів країн, що межують з нею. Місцевий і поясний час на території України. Практична робота 1 (продовження): Вирішення задач на визначення різниці в місцевому часі крайніх західної і східної точок України. Визначення положення України стосовно годинних поясів.
	Тема 2. Джерела географічної інформації (5 год.) Джерела географічних знань при вивченні території України Географічні карти і атласи. Способи зображення об’єктів і явищ на картах. Картографічні проекції. Топографічні карти та їх практичне використання. Практична робота 2. Опис місцевості і розв`язання задач за навчальними топографічними картами (визначення за картами напрямків, відстаней та висот на місцевості).
	Тема 3. Географічні дослідження на території України (2 год.). Короткий нарис історії географічних досліджень сучасної території України. Сучасні географічні дослідження. Українське географічне товариство.
	Тематичний контроль (з тем 1 – 3).Урок контролю і корекції знань
	Розділ ІІ. Загальна характеристика природних умов і природних ресурсів України (21 год.)
	Тема 1. Рельєф. Тектонічні структури (2 год.). Фізична карта України. Загальний план будови поверхні, простягання низовин, височин, гір, річкових долин. Тектонічна карта України. Характеристика основних тектонічних структур. Взаємозв`язок великих форм рельєфу з тектонічними структурами.
	Тема 2. Геологічна будова (1 год.). Геологічна карта України. Вік і поширення гірських порід. Геохронологічна таблиця. Коротка історія зміни природних умов на території України.
	Тема 3. Геоморфологічна будова (1 год.) Закономірності поширення основних форм рельєфу і типів рельєфу.
	Тема 4. Корисні копалини (мінерально-сировинні ресурси), 3 год. Багатство і різноманітність корисних копалин. Паливні корисні копалини, їхній зв`язок із геологічною будовою, закономірності поширення. Рудні корисні копалини, їхній зв`язок із геологічною будовою, закономірності поширення. Нерудні корисні копалини, їх поширення. Мінеральні води і грязі. Господарська оцінка мінерально-сировинних ресурсів, основні шляхи їх раціонального використання і охорони. Практична робота 3. Встановлення взаємозв’язків між тектонічними структурами, формами рельєфу та корисними копалинами на території України.
	Тематичний контроль (з тем 1 – 4).Урок контролю і корекції знань

Тема 5. Кліматичні умови та ресурси (4 год.) Загальна характеристика клімату України. Основні кліматичні чинники: сонячна радіація, циркуляція атмосфери; підстильна земна поверхня. Взаємодія чинників кліматоутворення Кліматичні карти. Основні кліматичні показники, їх залежність від чинників кліматоутворення Кліматичні сезони. Кліматичне районування. Кліматичні ресурси. Погода і небезпечні погодні явища. Прогноз погоди. Синоптична карта. Метеорологічні станції, бюро погоди, гідрометеорологічна служба України. Вплив погодно-кліматичних умов на здоров'я і господарську діяльність людини.

Тема 6. Внутрішні води (2 год.)⁽^{Примітка} ⁴⁾ Поверхневі води. Основні річкові басейни та їх характеристика. Характер гідрографії, водного живлення і водного режиму річок. Озера і лимани; їх типи і поширення. Підземні води. Основні артезіанські басейни України. Болота, їх типи і поширення. Причини заболочення. Водосховища. Канали. Водний баланс і водні ресурси, шляхи їх раціонального використання і охорони. Практична робота 4: Позначення на контурній карті річок, озер, водосховищ, каналів. Аналіз забезпеченості водними ресурсами різних частин України.

Тематичний контроль (з тем 5 – 6).Урок контролю і корекції знань

Тема 7. Ґрунти і земельні ресурси (2 год.) Поглиблення знань про ґрунт. Умови ґрунтоутворення, основні генетичні типи ґрунтів, особливості будови їх профілю. Карта ґрунтів України. Практична робота 5: Аналіз закономірностей поширення ґрунтів на території України. Земельні ресурси України: господарська оцінка, завдання раціонального використання і охорони.

Тема 8. Рослинний покрив (1 год.) Різноманітність видового складу, закономірності поширення рослинності. Широтна зональність і висотна поясність рослинного покриву. Червона книга України (том «Рослини»). Вплив господарської діяльності на рослинність. Рослинні ресурси, їх охорона і відтворення.

Тема 9. Поширення тваринного світу (1 год.) Різноманітність видового складу тварин. Вплив людини на тваринний світ. Тварини занесені до Червоної книги України. Тваринні ресурси України, заходи по їх відтворенню і охороні.

Урок узагальнення знань з розділу ІІ. Перевірка знань і вмінь учнів

Розділ ІІІ. Ландшафти і фізико-географічне районування (12 годин)

Тема 1. Ландшафти (1 год.) Поняття про природні ландшафти і їх компоненти. Взаємодія факторів, що їх формують. Класифікація природних ландшафтів України. Вплив господарської діяльності людини на ландшафти. Класифікація сучасних ландшафтів.

Тема 2. Фізико-географічне районування (1 год.) Поняття фізико-географічного районування, його наукове і практичне значення. Карта фізико-географічного районування України. Східноєвропейська рівнинна фізико-географічна країна (найважливіші особливості в межах України).

Тема 3. Зона мішаних лісів (характеристика за типовим планом вивчення природної зони), 1 год.

Тема 4. Зони широколистяних лісів ілісостепу(характеристика за типовим планом), 1 год.

Тема 5. Зона степу (характеристика за типовим планом), 1 год.

Практична робота 6. Складання порівняльної характеристики природних зон України (виконується послідовно упродовж тем 3-5). Тематичний контроль з тем 1–5

Тема 6. Українські Карпати. (Характеристика за типовим планом вивчення гірської фізико-географічної країни) – 2 год. Географічне положення і природні компоненти. Висотні ландшафтні пояси. Природні області. Проблеми, пов’язані з природокористуванням. Охорона природи.

Тема 7. Кримські гори (Характеристика за типовим планом вивчення гірської фізико-географічної країни) – 2 год. Географічне положення і природні компоненти (у порівнянні з Карпатами). Висотні ландшафтні пояси (у порівнянні з Карпатами). Природні області. Проблеми, пов’язані з природокористуванням. Охорона природи.

Тема 8. Природні комплекси морів, що омивають Україну (2 год.) Фізико-географічна характеристикаприродного комплексів Чорного моря та Азовського моря. Проблеми використання і охорони вод. Тематичний контроль з тем 6–8

Розділ IV. Використання природних умов і природних ресурсів та їх охорона (6 год.)

Тема 1. Геоекологічна ситуація в Україні (3 год.) Поняття “геоекологічна ситуація”. Основні забруднювачі навколишнього середовища. Аварія на Чорнобильській АЕС і стан навколишнього середовища Вплив геоекологічної ситуації на населення в Україні. Законодавство про екологічну ситуацію в Україні.

Тема 2. Використання і охорона природних умов і природних ресурсів (3 год.) Законодавчі акти про природно-заповідний фонд України. Природно-заповідний фонд. Національна екологічна мережа України. Моніторинг навколишнього середовища в Україні. Основні заходи щодо раціонального використання і охорони навколишнього середовища в Україні. Практична робота 7.Аналіз карти геоекологічної ситуації в Україні. Нанесення на контурну карту основних природоохоронних об`єктів України. Тематичний контроль до розділу IV

Резерв часу (1 година)

[6]

РОЗДІЛ 2.

ЗМІСТ І МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ТЕМИ "УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ"

⇐ Предыдущая 123 4 5 6 7 8 9 10 Следующая ⇒