 |
|
Список використаних джерел.
В перелік літератури включають всі використані джерела. Використовують такі варіанти побудови списку літературних джерел: алфавітний, у порядку першої згадки роботи, алфавітно-хронологічний, систематичний. Найчастіше використовують перші два.
При алфавітній побудові списку літератури бібліографічні записи групують у алфавітні ряди за прізвищами авторів, тобто розміщують в алфавітному порядку.
При складанні списків літератури у порядку першої згадки бібліографічні записи розміщують у порядку появи посилань в тексті роботи.
Всі літературні джерела нумеруються арабськими цифрами.
Обсяг списку використаних джерел не повинен перевищувати 5 % обсягу роботи.
Не дозволяється включати до переліку літератури:
- опис однієї і тієї ж публікації в різні бібліографічні записи (вказувати в декількох позиціях списку);
- опис двох і більше публікацій в один бібліографічний запис.
Мова опису повинна відповідати мові документа – об’єкта опису. Перші слова елементу опису слід приводити з великої літери.
Опис книги (навчальної, довідникової, методичної та ін.) повинен містити: прізвище та ініціали авторів, назву книги (її заголовок), свідчення про повторне видання, місце видання, видавництво і рік видання, кількість сторінок. Прізвище автора вказується у називному відмінку.
Якщо книга написана двома авторами, то їх прізвища з ініціалами вказують в тій послідовності, що і в книзі, перед прізвищем наступного автора ставлять кому.
Опис книг трьох авторів складається так: прізвище та ініціали першого автора і слова “та ін.” в скороченій формі. Якщо авторів більше чотирьох, вказують прізвища перших трьох авторів зі словами “та ін.”
Приклад:
Один автор
1. Варналій З.С. Мале підприємництво: основи теорії та практики / Варналій З.С. — К.: Т-во “Знання”, 2001. — 277 с.
Два автори
1. Божкова В.В. Мерчандайзинг: Навчальний посібник. / В. В. Божкова, Т.О. Бащук. — Суми : ВТД «Університетська книга», 2007. — 125 с.
Більше авторів
1. Організація торгівлі / [ Апопій В.В., Міщук І.П., Ребицький В.М. і ін.] ; за ред. В.В. Апопій. — [3-тє вид.]. — К. Центр учбової літератури, 2009. — 628 с.
Багатотомний документ
1. Межгосударственные стандарты : каталог : в 6 т. / [сост. Ковалева И. В., Рубцова Е. Ю. ; ред. Иванов В. Л.]. — Львов : НТЦ "Леонорм-Стандарт" , 2005 — . — (Серия "Нормативная база предприятия"). Т. 1. — 2005. — 277 с.
Матеріали конференцій, з’їздів
1. Ризикологія в економіці та підприємництві: зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф., 27—28 берез. 2001 р. / М-во освіти і науки України, Держ податк. адмін. України [та ін.]. — К. : КНЕУ : Акад. ДПС України, 2001. — 452 с.
Стандарти
1. Графічні символи, що їх використовують на устаткуванні. Покажчик та огляд (ISO 7000:2004, IDT) : ДСТУ ISO 7000:2004. — [Чинний від 2006—01—01] . — К. : Держспоживстандарт України, 2006. — ІV, 231 с. — (Національний стандарт України).
2. Якість води. Словник термінів: ДСТУ ISO 6107-1:2004 — ДСТУ ISO 6107-9:2004. — [Чинний від 2005—04—01]. — К.: Держспоживстандарт України, 2006. — 181 с.— (Національні стандарти України).
3. Вимоги щодо безпечності контрольно-вимірювального та лабораторного електричного устатковання. Частина 2-020. Додаткові вимоги до лабораторних центрифуг (EN 61010-2-020:1994, IDT) : ДСТУ EN 61010-2-020:2005. — [Чинний від 2007—01—01]. — К.: Держспоживстандарт України, 2007. — IV, 18 с. — (Національний стандарт України).
Електронні ресурси
1. Девелоперский проект [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.develop.com.ua/. – Назва з екрана.
2. Живая энциклопедия розничной торговли. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// www.roznitsa.com. – Назва з екрана.
Складаючи опис статей із газет і журналів наводять такі основні елементи: прізвище і ініціали автора, заголовок статті, назва газети чи журналу, рік видання, номер та сторінки, на яких вміщена стаття. Якщо стаття має багато авторів, вказують прізвища та ініціали перших трьох і додаються слова “та ін.”.
Приклад:
Романова Л.В. Феномен підприємництва // Економіка АПК. – 2000. – №2. – С.30-36.
Назва місць видання приводиться повністю, дозволяється скорочення тільки трьох міст: Київ (К.), Москва (М.) або Санкт-Петербург (СПб.).
Додатки.
Додатки оформляють як продовження курсової роботи. Кожний додаток має починатись з нової сторінки.
Додатки потрібно розміщувати у порядку появи посилань на них у тексті. Додатки позначають посередині рядка прописними літерами (А, Б, В...). Наприклад, “Додаток А”. Нижче, симетрично тексту, друкується заголовок додатка малими літерами з першої великої. Коли літер алфавіту не вистачає для нумерації додатків (згідно з вимогами стандарту літери Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь не використовуються), пропонується використовувати загальноприйняту систему: за додатком Я слідують додатки АА, АБ, АВ і т.д. Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерації сторінок.
Якщо додаток являє собою документ, якій має самостійне значення і оформляється згідно з вимогами до документів даного виду, а перед його копією вкладають аркуш, на якому посередині друкують “ДОДАТОК” – та його найменування. Сторінки копії документа нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок роботи, незважаючи на власну нумерацію сторінок документа.
Курсова робота має бути підшита і розміщена в папку.