 |
|
Аналіз комерційної діяльності магазину. Комплексний аналіз і прогноз цільових ринків непродовольчих товарів
Основним орієнтиром у діяльності будь-якого підприємства варто вважати по-купця. Магазин не може існувати і процвітати без покупців, тому їх залучення та утримання є головним завданням маркетингу. Покупців залучають обіцянками, а утримують виконанням цих обіцянок. Але для того, щоб забезпечити задоволення потреб покупця і заслужити його найвищу оцінку, потрібно правильно визначити діяльність магазину, провести комплексний аналіз і чітко окреслити цільові ринки непродовольчих товарів, на яких працюватиме підприємство.
Питанням розробки методики визначення цільових ринків присвячена досить велика кількість робіт. Закордонні автори Котлер Ф., Мерсер Д., Руделіус В., Ан-софф І., Генрі А. розкривають сутність і механізми визначення та формування ці-льових ринків, аналізують реальні приклади застосування методів на практиці. На-приклад Ф. Котлер зосереджується при виборі цільових ринків лише на оцінці су-місності з місією та наявними ресурсами підприємства. Такий підхід повністю нех-тує визначенням кількісних показників привабливості цільового ринку. У своїх працях В. Руделіус пропонує використання товарно-ринкової матриці – інструмен-та для визначення співвідношення між группами споживачів та пропонованими продуктами. По горизонталі розташовують різні групи споживачів, які є на ринку, по вертикалі - товари, які пропонуються. На перетині обох критеріїв визначають, чи є зазначений ринок для компанії основним чи другорядним. Проте цей метод ба-зується лише на експертних оцінках і тому може містити суттєву похибку. Ще один із сучасних підходів ґрунтується на такиих п'яти критеріях відбору цільових рин-ків:
1. Оцінка розміру ринку
2. Прогнозування зростання ринку
3. Визначення конкурентної ситуації на ринку
4. Оцінка вартості освоєння ринку
5. Визначення сумісності із цілями і ресурсами організації.
Проте така методика ґрунтується лише на оцінці кількісних параметрів ринку і не зачіпає його якісні показники. На нашу думку, потрібно логічне поєднання оцін-ки як кількісних, так і якісних параметрів ринку для комплексного визначення ці-льового ринку фірми.
Розглянемо ці етапи детальніше. Перш ніж магазин зможе задовольнити поку-пця, він повинен зрозуміти його потреби. Відомо, що жодне підприємство не здат-не задовольнити всіх покупців на ринку, адже їх занадто багато, і всі вони мають різні потреби. Ринок складається з безлічі різноманітних споживачів, товарів і пот-реб, які маркетолог повинен сформувати у групи (сегменти), що надають найкращі можливості для досягнення цілей компанії. Споживачів поєднують у групи за різ-ними ознаками:
ü географічними (країна, регіон, місто)
ü демографічними (стать, вік, рівень доходів, освіта)
ü психографічними (суспільний клас, спосіб життя)
ü поведінковими (мотиви покупок, шукані переваги, інтенсивність спожива-ння).
Результатом процесу сегментування ринку є група покупців, які мають певні подібні ознаки й однаково реагують на сформований набір спонукальних стимулів маркетингу.
Після того як компанія виділила сегменти ринку, вона має здійснити оцінку привабливості кожного і лише після цього може розпочати продаж продукції для одного чи декількох сегментів.
Насамперед компанії потрібно ретельно оцінити реальну та потенційну міст-кість ринку і різних його сегментів.
Вимір і прогнозування попиту має багаторівневий характер. Попит можна ви-міряти на шести різних рівнях товару (одиниця асортименту товару, категорія то-вару, асортимент товару, обсяг продажу компанії, обсяг продажу у галузі, загаль-ний обсяг продажу); нап'ятьох просторових рівнях (споживач, область, країна, ре-гіон, світовий ринок); на трьох термінових рівнях (короткостроковий, середньо-строковий, довгостроковий).
Розглядаючи й аналізуючи ринковий попит, маркетинг оперує поняттям ринку як сукупності всіх покупців певного товару чи послуги як реальних, так і потенцій-них. Обсяг ринку залежить від кількості покупців, здатних реагувати на ті чи інші пропозиції продавців. Таким чином, у всій сукупності покупців можна виділити потенційний ринок або, іншими словами, споживачів, що виявляють зацікавленість до певного товару.
У свою чергу, потенційний ринок можна поділити на такі види:
Ø доступний ринок - сукупність покупців, що виявляють зацікавленість, мають доступ до товару чи послуги;
Ø кваліфікований ринок - сукупність покупців, що виявляють зацікавленість, мають дохід, доступ і право до товару чи послуги;
Ø цільовий ринок - частина кваліфікованого ринку, на який фірма вирішила спрямувати свої дії;
Ø освоєний ринок - сукупність покупців, які вже придбали товар чи послугу.
Компанію цікавить лише цільовий ринок. Для оцінки кількості покупців на ці-
льовому ринку використовуються методи маркетингових досліджень, серед яких
найпопулярніші такі:
ü опитування покупців цільового ринку;
ü моделювання ринку;
ü прогнозування попиту;
ü опитування торговельного персоналу;
ü експертна оцінка.
Метод опитування споживачів дає змогу отримати найточніші результати, але вимагає суттєвих витрат часу та коштів. Тому, якщо компанія не має можливості витратити на дослідження цільового ринку значні кошти, краще скористатися мето-дом опитування торговельного персоналу. За своєю репрезентативністю він, зви-чайно, поступається методу опитування покупців, але все-таки є достатньо деталь-ним.
Методи моделювання та прогнозування ринку можуть використовуватися тоді, коли вже напрацьована значна база з дослідження споживачів за минулі періоди. В такому випадку, ґрунтуючись на тенденції попередніх років, роблять припущення про зміни на ринку в майбутньому.
Метод експертних оцінок є найменш точним і може використовуватися лише для попередньої оцінки розміру цільового ринку.
Якщо прогноз оцінки попиту ринку виявився сприятливим, то компанія пере-ходить до наступного етапу - відбору цільових ринків. Невелика компанія може претендувати на один чи декілька специфічних сегментів. Така стратегія обмежує обсяг продажу, але може виявитися дуже прибутковою. Інша компанія може обслу-говувати декілька близьких за конкретними ознаками сегментів. Велика компанія здатна запропонувати повний набір товарів для всіх сегментів ринку.
Після відбору цільових ринків за рівнем попиту слід оцінити вартість їх осво-єння та сумісності із цілями і ресурсами організації. Завоювання ринків - це процес, який вимагає значних апіталовкладень, і компанія має чітко визначитися з необхід-ними ресурсами та джерелами їх залучення. Також потрібно звернути увагу на те, що можливі зміни в устаткуванні, технології, відповідно, й у кваліфікації праців-ників тощо.
Усі зазначені зміни можуть бути непосильними для підприємства або вимагати
значних змін у загальній стратегії магазину. Виходячи з цього, підприємство приймає рішення щодо доцільності вибору та виходу на вищенаведені цільові рин-ки. Після остаточного визначення та відбору цільових ринків настає етап позицію-вання товару чи послуги на ньому. Позиція товару - це місце, яке, на думку покуп-ця, займає цей товар серед аналогічних товарів. Позиціювання товару на ринку - це комплекс заходів, завдяки яким цей товар займає, власне, відмінне від інших і вигі-дне для компанії місце щодо конкуруючого товару.
Більшість дослідників проблеми вважають несуттєвим цей етап, проте один і той самий товар можна позиціювати на різних цільових ринках по-різному. Саме тому важливим для компанії є аналіз стану справ у галузі, визначення свого місця в ній та прийняття рішення щодо позиціювання себе у конкурентному середовищі, для досягнення істотної конкурентної переваги.
4. Визначення задач і цілей торговельної діяльності малого підприємства. Контроль виконання комерційної діяльності підприємства
Комерційна діяльність виступає як спосіб реалізації комерційних відносин, які в умовах ринково зорієнтованої економіки стають домінуючими.
Самі ці відносини покликані всебічно стимулювати виробництво, надати дина-мізму потребам, активізувати товарно-грошовий обмін. Тому комерційна діяльні-сть виступає об’єктивно необхідною категорією ринкової економіки, причому над-звичайно складною за своїм характером і змістом.
Необхідність розвитку мережі фірмових магазинів як засобу підвищення рівня торговельного обслуговування населення, удосконалення вивчення попиту на това-ри і реклами товарів, а також вивчення попиту на товари і реклами товарів, а також покращання якості товарів і їх асортименту обумовлюють увагу до цієї проблеми. Питання подальшого розвитку фірмової торговельної мережі знайшли відбиток у концепції розвитку внутрішньої торгівлі України. Де вказано: “Запобіганню ризику зниження господарської життєдіяльності підприємств у сфері роздрібної торгівлі сприятиме пряма інтеграція виробничої і торгівельної діяльності через мережу “фірмових” магазинів.
Важливою задачею, що стоїть перед фірмовою торгівлею є насамперед розви-ток мережі фірмових магазинів повинно сприяти вирішенню низки важливих задач, що стоять перед торгівлею. До числа найважливіших із них необхідно віднести підвищення культури торгівлі.
Фірмові магазини повинні забезпечувати високу культуру обслуговування по-купців на основі прогресивної технології, сучасного рівня технічного рівня оснаще-ння торгово-технологічних процесів і наукової організації праці, широкого застосу-вання вітчизняного і зарубіжного досвіду.
Фірмові магазини повинні розташовуватись в приміщеннях, які по своїх плані-ровочних рішеннях дозволяють забезпечити впровадження раціональних торгово-економічних процесів.
Рішення інтер’єрів торговельних залів, вітрин, входів та інших елементів бу-динку повинні відповідати сучасним вимогам, забезпечувати широкий показ това-рів. Зовнішня і внутрішня реклама (оформлення вітрин, додаткова реклама, симво-ли та засоби інформації) повинні бути виконані на високому художньому рівні.
Згідно вимогам до зразково-показових магазинів, у фірмових магазинів повин-но забезпечуватись:
Ø застосування найбільш сучасних методів торгівлі і високої культури обслугову-вання покупців, надання їм максимальної зручності при найменших затратах ча-су на покупку товарів (організація продажу товарів методом самообслуговува-ння, за зразками, за споживчими комплексами, розширення і поліпшення якості додаткових послуг, що надаються покупцям у магазинах);
Ø удосконалення технології продажу товарів, раціональне використання торгових площ, застосування торгово-технологічного обладнання, впровадження засобів малої механізації, що забезпечують скорочення ручної праці;
Ø широкий, стійкий асортимент товарів і безперебійна торгівля ними.
Таким чином, розвиток мережі фірмових магазинів, як зразково-показових, є важливим фактором підвищення рівня торговельного обслуговування населення.
Необхідність перетворення фірмового магазину в опорний пункт вивчення по-питу населення на непродовольчі товари викликано їх належністю до компаній, об’єднань та окремим підприємств. Завдяки організації у фірмових магазинах пос-тійного вивчення попиту населення на товари, підприємства будуть мати можли-вість в короткий строк мати відомості про об’єм і характер попиту населення на продукцію, що випускають. Це дозволить їм оперативно реагувати на нього, вно-сити відповідні зміни у виробничу програму з метою розширення асортименту то-варів, покращанню їх якості. Тим самим будуть прийняті заходи по найбільш пов-ному задоволенню попиту населення на відповідні товари і ліквідація виробництва товарів, що не користуються попитом у населення.
Важливою задачею підприємства є удосконалення реклами. Вона приначена активно приймати участь у формуванні потреб і попиту, пропагувати нові товари, бути джерелом інформації покупців про розвиток виробництва і торгівлі товарами народного споживання.
Головною цілю книжкового фірмового магазину є – надати можливість корис-туватися європейським сервісом в Україні! Ми пропонуємо клієнтам різноманітний асортимент книжкової та медіа-продукції, яку можна придбати будь-якої хвилини, у будь-який зручний спосіб: за телефоном, за допомогою SMS, в Інтернет-магазині, у мережі клубних магазинів, поштою та гуртового складу. У наших каталогах знайдете якісні книжки як для широкого кола читачів, так і екзлюзивні видання.
Наші цінності:
§ 100% орієнтація на клієнта;
§ видання унікальних літературних проектів;
§ підтримка інновацій
§ повага й довіра до партнерів.
Наші бізнес-цілі:
Ø першими знайомити українського читача з міжнародними бестселерами;
Ø сприяти розвитку сучасної української літератури;
Ø збільшувати кількість ексклюзивних видань українською мовою;
Ø відкрити розгалужену мережу фірмових магазинів;
Ø стати найбільшим продавцем книжок і медіа продукції у віртуальному паву-тинні України.
Вирішення цих задач та цілей дозволить більшою мірою повноцінно задоволь-нити потреби населення в непродовольчих товарах і прискорити їх товарооборот.
5. Розробка комерційної стратегії роботи підприємства
Постійна мінливість ринкового середовища зумовила необхідність застосував-ння стратегічного підходу до системи господарювання на підприємстві. Страте-гія – це генеральна комплексна програма дій, яка визначає пріоритетні для підпри-ємства проблеми, його місію, головні цілі та розподіл ресурсів для їхнього досягне-ння. Вона формулює цілі та способи їхнього досягнення так, щоб указати підпри-ємству певний (такий, що об’єднує всі його підрозділи) напрямок розвитку. За сво-їм змістом стратегія є достроковим плановим документом, результатом стратегіч-ного планування.
Стратегічне планування – процес здійснення сукупності систематизованих та взаємоузгоджених робіт із визначення довгострокових (на певний період) цілей та напрямів діяльності підприємства.
Першим, найбільш суттєвим і визначальним рішенням за стратегічного плану-вання є вибір цілей. Основну ціль підприємства заведено називати місією. Вибір мі-сії підприємства здійснюється з урахуванням дії чинників зовнішнього середовища.
Виходячи із загальної місії підприємства формулюють його інші стратегічні цілі. Реальність та ефективність стратегії підприємства буде забезпечено, якщо стратегічні цілі будуть: конкретними та вимірювальними; чітко зорієнтованими у часі (коли і якої цілі треба досягнути); досяжними, збалансованими, ресурсно за-безпеченими; однонапрямленими та такими, що взаємно підтримують одна одну. При цьому бажано встановлювати цілі для кожного напряму діяльності підприєм-ства.
Після визначення місії та цілей починається діагностичний етап стратегічно-го планування. Першим важливим кроком є вивчення зовнішнього середовища. Аналіз зовнішнього середовища – це безперервний процес спостереження, вивче-ння та контролю дії зовнішніх щодо підприємства чинників із тим, щоб своєчасно та вичерпно визначити можливість й загрози для підприємства, тобто позитивну й негативну дію зовнішніх чинників – політичних, економічних, науково-технічних, соціальних, міжнародних тощо.
Для розробки та здійснення стратегії велике значення має аналіз ринкових чи-нників, які через свою постійну і високу мінливість можуть безпосередньо вплину- ти на успіх або крах підприємства. Ідеться передовсім про мікроекономічний аналіз попиту, пропозиції та рівня конкуренції за певною системою показників, що представлений у табл.1.
Таблиця 1
Типові показники мікроекономічного аналізу ринкових чинників
| Ринкові чинники | Основні аналітичні показники |
| Попит | · Еволюція попиту (стабільність, вплив різних чинників, перспективи нового використання) · Розмір та зростання сегментів ринку · Характеристика попиту (потреби, мотивація придбання, цінова еластичність, концентрація і прихильність покупців, надійність каналів розподілу) |
| Пропозиція | · Структура витрат (за видами ресурсів – робоча сила, сировина й матеріали; галузеві особливості) · Організаційно-економічні, технічні та соціальні проблеми продуцентів (перешкоди на вході й виході виробничих сис-тем, форми організації виробництва, стан матеріально-тех-нічного забезпечення, технічний рівень виробництва, конку-рентоспроможність, соціальні й політичні зміни) · Канали розподілу (специфіка, розмір, динаміка) · Фінансова система (особливості кругообороту коштів, потреба в коштах, способи і джерела фінансування) |
| Конкуренція | · Конкуренти (ринкова позиція, частка постійних витрат, номенклатура продукції, наявність стратегічних розробок, структура капіталовкладень) · Конкурентний опір (існування перешкод на вході систе- ми, ризик санкцій з боку конкурентів) · Замінники продукції (якість, використання) · Клієнти (рівень концентрації, частка закупівель у загаль- ній сумі витрат, витрати на заміну одного постачальника іншим, загроза вертикальної інтеграції зверху) |
| · Постачальники (рівень концентрації, диференціація продукції, загроза вертикальної інтеграції знизу) |
Продовження табл. 1
Маркетингове середовище - це сукупність діючих за межами компанії суб'єктів та сил, які впливають на розвиток та підтримку службами маркетингу вигідних вза-ємовідносин з цільовими клієнтами. При чому маркетингове середовище може включати як можливості так і загрози для діяльності фірми.
Маркетингове середовище поділяється на мікросередовище та макросередо-вище. При виборі стратегії необхідно розглянути як вплив цієї стратегії на оточу-юче середовище, так і дію на підприємство факторів зовнішнього середовища. При підготовці плану необхідно передбачити ті події, які можуть відбутися не так як передбачалося і загальмувати досягнення мети. Треба знати де це може відбутися і продумати засоби передбачення можливих втрат. Для цілей стратегічного аналізу застосовується методика обліку зовнішніх факторів, названа “Аналіз STEP – фак-торів ”. Абревіатура складена з перших літер слів: Соціальні, Технологічні, Еко-номічні, Політичні.
До соціальних факторів відноситься, наприклад, людський фактор, який харак-теризується певною кількістю індикаторів життєвого рівня, в тому числі прожит-ковим мінімумом, середньою заробітною платою. Люди зростають у конкретному суспільстві, яке формує їх основні погляди, цінності і норми поведінки. На особли-вості національного укладу впливають, здавалося б на перший погляд, фактори що не мають суттєвого впливу на економіку підприємства:
- стійка прихильність до основних традиційних культурних цінностей;
- тимчасові зміни вторинних життєвих цінностей;
- субкультура в межах єдиної культури.
Перший з перерахованих факторів впливає на більшість організацій. Плану-вання з урахуванням змін цього фактора має вирішальне значення.
Технологічні фактори. Однією з впливових сил, що визначає долю підприєм-ства є технічна та прикладна наука. Будь-яке науково-технічне нововведення по-грожує великими тривалими наслідками, які не завжди вдається передбачити. Змі-ни в технології впливають практично на всі організації і потребують обліку. Нау-ково-технічне середовище - це сили , які сприяють створенню нових технологій, завдяки яким виникають нові товари та маркетингові можливості. Компанія має ве-ликі виробничі потужності, які дозволяють збільшувати обсяги виробництва, різно-манітність технологічного обладнання дозволяє поширювати асортимент товарів. У своєму складі мережа має власне видавниче виробництво.
Економічні фактори. Це сукупність факторів, які впливають на купівельну спроможність споживачів та структуру споживання. Загальний рівень купівельної спроможності залежить від рівня поточних доходів, цін, збережень і доступності кредиту. На неї впливають економічні спади, високий рівень безробіття, зростаюча вартість отримання кредитів, а також обмінний курс національної валюти, рівень інфляції, ін. При чому маркетологи повинні приймати до уваги ці та наступні еко-номічні тенденції: розподіл доходів, зміни характеру покупок споживачів (витрати на харчування, транспорт, тощо).
Політичні фактори. На маркетингові рішення дуже впливають події, що відбу-ваються в політичному середовищі, яке складається з правових укладів, державних установ і впливових груп суспільства, що впливають на різні організації і на окремі особи та обмежують свободу їх дій в межах суспільства.
Макросередовище - це головні зовнішні фактори, які впливають на мікросере-довище в цілому. Воно включає також такі фактори як демографічне середовище, природне середовище та культурне середовище
Демографічне середовище. Це середовище представляє особливий інтерес для маркетологів, оскільки дає інформацію про людей які і складають ринки (про чисе-льність населення, тенденції росту, зміни вікової структури населення, ріст кілько-сті образованих людей, тощо).
Природне середовище. Маються на увазі природні ресурси, які використову-ються як сировина для виробництва; а також екологія на яку здійснює вплив будь-яка діяльність людини, в тому числі маркетингова. Вивчаються чотири основні тен-денції в змінах природного середовища, які описанні в таких розділах, як: дефіцит сировини, подорожчення енергії, забруднення навколишнього середовища, держре-гулювання використання природних ресурсів.
Культурне середовище - це соціальні інститути та інші сили, які сприяють формуванню та сприйняттю цінностей, смаків та норм поведінки людей. Внутріш-нє середовище здійснює постійний і безпосередній вплив на функціонування під-приємства. Внутрішнє середовище має декілька факторів, кожен з яких включає набір ключових процесів і елементів організації, стан яких у сукупності визначає той потенціал й ті можливості, які має у розпорядженні підприємство.
Кадровий фактор внутрішнього середовища охоплює такі процеси, як взаємо-дія менеджерів та робітників; навчання і просування кадрів; оцінка результатів пра-ці і стимулювання; створення і підтримання відносин між робітниками та інше.
Організаційний фактор включає в себе: комунікаційні процеси; організаційні структури; норми, правила, процедури; розподіл прав і відповідальності; ієрархію підлеглості.
До виробничого фактору входять виготовлення продукту, постачання і ведення складського господарства, обслуговування технологічного парку; здійснення дослі-джень і розробок.
Маркетинговий фактор внутрішнього середовища підприємства охоплює всі ті процеси, які пов’язані з реалізацією продукції. Це стратегія продукту, ціноутворен-ня, просування товару на ринку, вибір ринків збуту і систем розподілу.
Фінансовий фактор включає в себе процеси пов’язані з забезпеченням ефек-тивного використання і руху грошових засобів на підприємстві. Це підтримання ліквідності і забезпечення прибутковості, створення інвестиційних можливостей, ін.
Мікросередовище - це фактори, які тісно пов'язані з компанією та впливають на її здатність обслуговувати клієнтів. До цих факторів відносяться:
- Сама компанія. Розробники планів проведення маркетингу враховують інтереси інших підрозділів компанії, зокрема, вищого керівництва, фінансової служби, від-ділу досліджень та розробок, служби матеріально-технічного забезпечення, вироб-ництва та бухгалтерії. Всі ці взаємопов'язані групи складають внутрішнє середови-ще.
- Постачальники. Це компанії та приватні особи, які забезпечують компанію мате-ріальними ресурсами, що необхідні для виробництва товарів та послуг. Вони є ду-же важливою ланкою в системі створення та розповсюдження споживчої цінності кожної компанії. «Книжковий Клуб» має тривалі та надійні зв’язки з постачальни-ками книжкової продукції.
- Маркетингові посередники. Це фірми які допомагають просувати, продавати та розповсюджувати товари серед кінцевих споживачів. До маркетингових посередни-ків відносяться: компанії по організації товароруху (які надають складські, транс-портні та інші послуги), агентства з надання маркетингових послуг (маркетингові дослідження, рекламні агентства, консультаційні компанії, тощо), фінансові посе-редники (банки, кредитні та страхові компанії, а також інші установи які допома-гають фінансувати угоди або страхувати їх від ризиків).
- Клієнти. Мається на увазі, що компанія повинна ретельно вивчати свої ринки. Взагалі існує 6 типів клієнтурних ринків: споживчий ринок складається з індиві-дуальних та сімейних споживачів, які купують товари та послуги для особистого користування; ринок виробників - це компанії які купують товари у фірми для по-дальшої переробки; ринок посередників, представники якого купують товари для подальшого перепродажу; ринок організацій (школи, лікарні, тощо); ринок держав-них організацій; міжнародний ринок. Компанія «Книжковий Клуб» має власні фір-мові магазини та налагоджені стосунки зі споживачами.
- Конкуренти. Відповідно концепції маркетингу, успіху досягненя компанії, яка створить вищу споживчу цінність та яка задовольнить споживача краще ніж конку-ренти. Отже маркетологам важливо досягти стратегічної переваги позиціонуючи свої товари та послуги так, щоб вони вважались більш привабливими, ніж пропо-зиції конкурентів.
- Контактні аудиторії. Це будь-яка група людей, яка проявляє реальний або потен-ційний інтерес до компанії та від якої залежить досягнення компанією своїх цілей. Існує 7 типів контактних аудиторій: фінансові круги, контактні аудиторії засобів масової інформації , контактні аудиторії державних установ, суспільні організації, міські контактні аудиторії (наприклад, жителі окремих районів, широка спільнота , внутрішні контактні аудиторії ( персонал ).
Висновки та пропозиції
Однією з особливостей ринкових відносин, які обумовлюють їх динамічність і сприятливість до ефективних нововведень, є здатність першим побачити і врахувати у своїй діяльності зміни, які відбуваються у попиті, пропозиції, а також в технології, законодавстві.
В умовах ринкових відносин перед торгівлею виникають нові задачі, які обумовлені необхідністю більш повної взаємодії з промисловістю в галузі вивчення попиту населення на товари, прогнозування попиту, дослідження кон’юнктури, пропагування і реклами нових товарів, пошуку більш сучасних методів продажу товарів та обслуговування покупців.
У зв’язку з цим зростає роль фірмових магазинів промислових міністерств, об’єднань, підприємств, які повинні стати надійними джерелами інформації промислових підприємств про торгову кон’юнктуру, попит на товари. Аналіз роботи фірмового магазину “Книжковий Клуб” свідчить про доцільність функціонування таких магазинів.
Спеціалісти книжкового магазину мають можливість оперативно ознайомитись з ходом реалізації продукції, що випускається видавництвом, із зауваженнями, які надходять від покупців щодо якості товару, упаковки, розфасовки тощо.
У магазині проводиться певна робота по вивченню попиту, організації реклами, продажу товарів та обслуговуванню покупців, про що свідчать результати опитування покупців.
Пропозиції
Щоб покращити стан комерційної діяльності книжкового магазину:
1. Оптимізувати державну участь в книжковому ринку за рахунок економічної підтримки некомерційних видань,