Главная | Обратная связь

Основні системи електронної біржової торгівлі

Сьогодні на світовому біржовому ринку функціонує декілька електронних систем торгівлі. На ф'ючерсних біржах ще десять років тому було запроваджено системи Globex та Project A. Система Globex Чиказької торговельної палати - СВОТ (Сісаею Bord of Trade) та система Project А. Чиказької товарної біржі СМЕ (Cicago Mercantale Exhange) були розроблені інформаційною компанією Reuters Ltd, яка виступила її ініціатором, запропонувавши обладнання та програмні продукти. Термінали названих систем розміщені у Чикаго, Нью-Йорку, Лондоні, Парижі. Реєстрацією імен користувачів, їх ідентифікацію, присвоєнням паролів, запровадженням нових контрактів тощо займається Контрольний центр.

Електронні торги можуть розпочинатися під час звичайних торговельних сесій, як це відбувається через систему Project А. на Чиказькій торговельній палаті (СВОТ) та у системі APT (Automated Pit Trading) на Лондонській міжнародній біржі фінансових ф'ючерсів і опціонів (LIFFE) або після їх закриття на СВОТ у системі Globex., а також у системі ACCESS (Атегісап_о Computerized Commodity Exchange System and Service) Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) та у системі SYCOM (Sydney Computerized Overnight Market )на Сіднейській ф'ючерсній біржі (SFE)⁵.

Однак жодна біржа, що використовує дві технології паралельно, не допускає торгівлі одним контрактом одночасно. Навіть Чиказька торговельна палата, в якій, крім основних торгів, додатково через систему Project А. ведеться торгівля на ф'ючерс з казначейськими облігаціями США, робить розмежування за строками виконання контрактів. У біржовій ямі котируються ф'ючерси з близькими строками поставок, за допомогою електронного трейдингу з віддаленими. Це робиться з метою концентрації попиту та пропозиції в одному місці, а також недопущення здійснення арбітражних операцій на різних майданчиках однієї біржі.

Після 90-х років XX-го століття всі новостворені біржі практикують запровадження електронного трейдингу. Виключенням із правил є лише Бразильська товарна ф'ючерсна біржа, на якій торги проводяться традиційним способом. Іншим напрямом протистояння альтернативним комп'ютерним торговельним системам є процес злиття та поглинання бірж, який особливо характерний для Європи. Наприклад, 29 жовтня 2001 р. ф'ючерсна та опціонна біржа Euronext NV, яка сама є продуктом злиття фондових бірж Парижу, Амстердаму та Брюсселя, підписала угоду з LIFFE про об'єднання торговельних майданчиків та переміщення торгівлі похід­ними у Лондон та використання її торговельної системи Connect. Ця тенденція триває і досі. Більшість фондових бірж, які не витримують конкуренції з електронними торговельними системами щодо торгівлі цінними паперами, намагаються приєднати до себе ф'ючерсні та опціонні біржі і у такий спосіб вижити.

У системі електронного трейдингу котируються фінансові ф’ючерси та опціони, мало використовуються похідні товарні інструмен­ти. Однак деякі товарні ф'ючерси та опціони мають суттєві обороти у електронній торгівлі. Це ф'ючерс та опціон на білий цукор LIFFE, ф'ючерси та опціони на нафту та платину NYMEX, ф'ючерси на вовну на Сіднейській, Новозеландській та ф'ючерс на каучук на Сінгапурській ф'ючерсних біржах.

Однією з головних характеристик електронного трейдингу є алгоритм, що використовується для укладання біржових угод. В основному сучасні біржові електронні торговельні системи використовують алгоритм ціна /час. Підбір продавців та покупців здійснюється на основі співставлення цін у режимі реального часу. Система підбирає найкращу ціну (найвищу для покупця та найнижчу для продавця), якщо є команди з однаковою ціною, то обирається та, яка була введена раніше. На LIFFE використовується алгоритм найкраща ціна/розподіл обсягів, на японських ф'ючерсних біржах поряд з алгоритмом ціна /час використовується система електронного аукціону.

Всі функціонуючі системи сучасного електронного біржового трейдингу будуються за однією схемою, яка включає три головних компоненти:

•S центральна біржова система, яка забезпечує зведення всієї ринкової інформації та виконання наказів трейдерів;

S лінія зв'язку з центральною біржею;

S робоча станція члена біржі - трейдера, через яку він отримує інфор­мацію, вводить накази щодо купівлі-продажу біржових контрактів.

Головною вимогою до функціонування системи електронного трейдингу є забезпечення надійності та ефективності її функціонування. Велике значення має швидкість зв'язку при передачі інформації, яка за ефективністю має відповідати людському спілкуванню. Ці проблеми вирішуються за умови використання можливостей нової економіки, сучасних інформаційних технологій. Однак біржовики провідних бірж світу свідчать, що сучасні принципи електронної торгівлі ще далеко не досконалі. Особливо важко вирішуються завдання щодо рівня складності правил укладання угод (використання спредів, арбітражу, своп-замовлень, замовлень із зазначеними умовами тощо), забезпечення надійності та ефективності.

Проілюструємо функціонування електронної біржі на прикладі ATS/2 (Automated Trading System), розробленої підрозділом Міжнародної розрахункової палати в Лондоні, яка з 1984 р. активно впроваджує біржовий електронний трейдинг. Саме перша версія цієї системи у 1985 р. пройшла успішне випробовування в Новій Зеландії, забезпечивши функції торгівлі, клірингу та обліку через єдиний комп'ютерний термінал, який встановлювали в офісі кожного члена біржі. Друга версія була запроваджена у 1989 р. на Ірландській ф'ючерсній та опціонній біржі, яка розташовувалася у Дубліні. Цю версію використовують Люксембурзька фондова біржа, Бельгійська ф'ючерсна та опціонна біржа та деякі інші. Дана система електронного трейдингу підходить як для сировинних товарів, так і для фінансових інструментів.

ATS/2 дозволяє здійснювати ефективну функцію доступу та захисту, з тим, щоб до участі у торгах допускалися лише члени біржі. Користувач системи підключає свій робочий термінал до біржі, вводячи пароль та свій ідентифікаційний код. Біржа має змогу перевірити кожного користувача, контролювати його дії. Система надає три види ринкової інформації в режимі реального часу:

S вікно ринку (Market Window), де показується перелік контрактів, за якими ведеться торгівля на даному ринку або в його сегменті, ілюструються останні на даний момент ціни продавців та покупців і кількість проданих та куплених контрактів; •/ новини трейдерів (Trader Tisker), де вміщується необхідна для конкретного трейдера інформація щодо укладених угод, помилок унаказах тощо; S ринкові новини (Market Tisker), де показана інформація про ринок в цілому (як правило, біржова електронна система приєднується дорізних інформаційних каналів, про які йшла мова вище). Член біржі може використовувати всю інформацію одночасно або вибирати найнеобхіднішу для нього в кожний конкретний момент часу. Використовуючи клавіатуру або "мишку", трейдер може досить швидко віддати наказ по будь-якому ринку, до якого він має доступ. Наказ вводиться шляхом вибору потрібного контракту у "Вікні ринку" та наказу із меню.

При бажанні купити певну кількість контрактів за поточною ціною, трейдер обирає потрібну кількість з меню. Якщо ж трейдер бажає зазначити власні ціну та кількість, він може викликати спеціальне вікно для введення наказів "Order Input", куди ввести ціну, кількість та свої умови. Наказ підтверджується за допомогою клавіші "deal". За допомогою вікна "Order Types" обирається вид наказу. Наприклад, обравши ринковий наказ, трейдер підтверджує бажання купити зазначену кількість контрактів за поточною ринковою ціною.

Система дозволяє здійснити вибір методів укладання угод. Звичайний режим її роботи - "Неперервна торгівля", у ньому трейдери постійно вводять накази щодо купівлі або продажу, а центральний комп'ютер підбирає продавцям покупців і навпаки. Якщо ж поступають два однакових замовлення, біржа може розпо­ділити контракти порівну або надати перевагу тому, чий наказ прийшов першим. АТС/2 може використовувати різні методи біржової торгівлі, наприклад аукціон, метод фіксингу тощо.

Дана система є зручною для трейдерів, оскільки дозволяє вести облік та контроль наказів. Ці процедури можна здійснювати так:

S запит наказів (Order Enquiry) надає можливість переглянути всі накази та вияснити, на якій стадії виконання вони знаходяться;

S коригування/відміна наказів (Order Amend/ Cancel) дозволяє вносити зміни у накази щодо цін, кількості та умов їх здійснення;

•S блокнот для записів (Scratch Pad) дозволяє компонувати накази та разом відсилати їх на біржу або разом відміняти їх.

Система, наділена функціями розсилки інформації для трейдерів, дозволяє здійснювати контроль за ринком як з боку керівництва біржі, так і державних органів щодо дотримання правил чесної та відкритої торгівлі, розслідування поведінки членів біржі.

Як уже зазначалося вище, найбільше змін щодо використання електронного трейдингу відбулося на фондових ринках. Причому активне впровадження Internet-технологій призвело до того, що експерти передбачали до 2003 р. зростання вартості фінансових активів, які будуть знаходитися у володінні індивідуальних інвесторів, до 1,2 трильйонів доларів. Однак останні скандальні події на фондових ринках США можуть внести суттєві корективи у цей прогноз. На нашу думку, криза довіри до американського та інших фондових ринків є тимчасовою, оскільки будуть прийняті відповідні заходи щодо покарання винних та недопущення поширення недостовірної інформації в майбутньому.

Потреба ж у електронному трейдингу буде лише зростати. Уже сьогодні близько 40% угод з акціями у Системі автоматизованого котирування акцій асоціації дилерів з торгівлі цінними паперами США (NASDAQ) здійснюється через Інтернет-брокерів. Одним із провідних Інтернет-брокерів є компанія "Charles Schwab", яка ще кілька років тому була аутсайдером серед фондових брокерів Зараз вона обслуговує більше 3 млн. інвестиційних рахунків, ї капіталізація удвічі перевищує аналогічний показник найбільшоп інвестиційного банку Merril Lynch.

У напрямку он-лайн технологій рухається і EASDAQ (євро пейський аналог NASDAQ). Глобальні пріоритети лежать в облает інтеграції сервісу, переходу торгівлі у мережу, максимальне залу чення учасників та впровадження нових фінансових інструментів ЄС докладає зусиль щодо створення єдиного європейського ринку фінансових послуг.

Майбутні принципи розвитку Європейської мережі бірж засновані на кооперації між незалежними біржами, відкритості доступу длу членів інших бірж, перехресному членстві і спільному володінні супутніми сервісами (включаючи платіжну і розрахунково-клірингові системи), на розвитку кастодіальної системи, уніфікації торговельних правил та систем, розвитку спектру нових інструментів, орієнтаці' на віддалений доступ.