 |
|
ВИДИ МІЖНАРОДНОЇ ЗУСТРІЧНОЇ ТОРГІВЛІ
Таблиця 2.1
| 1. Товарообмінні операції та компенсаційні угоди на безвалютній основі | 1.1. Угоди з одноразовою поставкою. 1.2. Угоди з тривалими термінами виконання |
| 2. Компенсаційні угоди на комерційній основі | 2.1. Короткочасні компенсаційні угоди. 2.2. Зустрічні закупівлі. 2.3. Довгострокові авансові закупівлі |
| 3. Компенсаційні угоди на основі домовленостей про виробниче співробітництво | 3.1. Великомасштабні довгострокові компенсаційні угоди із зворотною закупівлею товарів. 3.2. Угоди про розподіл продукції. 3.3. Угоди «розвиток—імпорт» |
| 4. Кліринг |
У міжнародній торговельній практиці використовуються два основні методи: торгівля напряму і торгівля через посередників. Щодо першого методу, то його переваги полягають у відсутності комісійних витрат на послуги посереднику, пришвидшування торговельного обігу та скорочення трансакційних видатків. Разом із тим, необхідними умовами успішної торгівлі напряму є ґрунтовне знання партнера, наявність комерційної кваліфікації та досвіду торговельної діяльності.
Торгівля через посередників значно підвищує оперативність збуту, прискорює обіг капіталу, оскільки посередники більш обізнані з ринковою кон’юнктурою, мають спеціальну фахову підготовку та розвинуту мережу інфраструктурних служб.
Серед численних посередників, які сьогодні є на світових товарних ринках, дедалі зростаючу роль відіграють інституційні посередники: міжнародні біржі, аукціони, ярмарки і виставки, тендери. Якщо діяльність індивідуальних посередників (агентів, брокерів, маклерів, дистриб’юторів, фекторі та ін.) прозора і зрозуміла, то механізми взаємин суб’єктів торговельної угоди за посередництва інституційних агентів набагато складніші та потребують з боку студентів детальнішого вивчення. Зокрема, слід акцентувати увагу на характері угод, що укладаються, типах товарних груп, умовах поставок, формах розрахунків тощо.
Далі варто наголосити на особливості діяльності однієї з найстаріших і одночасно наймасштабніших за обсягами операцій торговельних інституцій — міжнародної товарної біржі. До основних функцій останньої належать:
· обслуговування конкретного сегмента світового товарного ринку;
· залучення до біржових операцій контрагентів з різних країн світу;
· забезпечення вільного переказу прибутків, які одержують контрагенти за біржовими операціями;
· реалізація так званих арбітражних операцій, тобто спекулятивних угод для одержання прибутку від різниці котирувальних цін на біржах різних країн та ін.
Однією з відмітних ознак міжнародної товарної біржі є види угод, що укладаються під час біржових операцій. Залежно від механізмів проведення угоди поділяються на дві групи: угоди на реальний товар (або з негайною поставкою), за якими товар поставляється негайно за цінами, що склалися в момент укладення угоди; та термінові угоди (форварди, ф’ючерси, опціони), коли поставка товару відбувається в майбутньому за цінами, зумовленими сторонами в момент укладення угоди. Залежно від цілей біржові угоди поділяються на спекулятивні операції та операції страхування (хеджування) (табл. 2.2).
Одним із головних завдань у процесі вивчення даної теми має стати усвідомлення механізму ціноутворення на світових товарних ринках, розуміння особливостей світових цін та факторів, що впливають на їхній рівень. Під категорією «світова ціна» розуміють грошовий вираз інтернаціональної вартості товару як суспільно необхідних витрат праці на виробництво товару при середньосвітових умовах виробництва та інтенсивності праці.
Таблиця 2.2