Здавалка
Главная | Обратная связь

Фарбування тканин і трикотажу із суміші волокон.

План:

1. Особливості рецептури та режимів фарбування матеріалів із суміші волокон. Однованні та двохванні способи фарбування. Фарбування пігментами.

2. Особливості фарбування полотен із суміші бавовни з гідратцелюлозними волокнами.

3. Фарбування бавовняно – капронових, бавовняно – лавсанових, та бавовняно – нітронових матеріалів.

4. Фарбування матеріалів із суміші хімічних волокон. режими та рецептури фарбування капроново - віскозних, капроново – ацетатних, лавсаново – віскозних та інших матеравлів із суміші волокон.

5. Режими та рецепти фарбування напіввовняних тканин та трикотажних полотен. Труднощі, що з’являються при їх забарвленні.

6. Забарвлення тканин із суміші вовни і віскози. Вплив температури, рН та резервуючих речовин. Рецептура та режими.

7. Забарвлення із суміші вовни з віскозою і капроном.

8. Забарвлення сумішей вовни з поліамідними, поліакрилонітрильними, поліефірними волокнами.

9. Технічний контроль при фарбуванні, Дефекти фарбування, їх попередження та усунення.

 

Використання текстильних матеріалів із суміші волокон дозволяє розширити асортимент виробів, покращити властивості, здешевіти вироби. Водночас існують труднощі, так як фарбування різних волокон проводять різними технічними групами в різних умовах.

Можна фарбувати окремо кожний вид волокна ще до прядіння. Це дає можливість обрати найкращі барвники для кожного волокна і оптимальні умови фарбування. Хімічні волокна можуть бути пофарбовані на заводах по виготовленню хімічних волокон – у розплав додають спеціальні барвники (пігменти, кубові) і формуються вже пофарбовані волокна. Цей спосіб іноді називають „фарбування в масі”. Таким чином фарбують віскозу, мідно – аміачні волокна, поліамідні, ацетатні волокна. Але кількість кольорів за технічними причинами обмежена – щоб промити всі вузли обладнання і перейти на іншій колір треба його зупинити мінімум на добу. Реально випускають біля восьмі кольорів. Крім того таке фарбування послаблює волокно на 30%.

Можливе одержання багатокольорових ефектів, так як волокна пофарбовуються з різною інтенсивністю.

При фарбуванні тканин або трикотажних полотен використовують:

- однованний спосіб фарбування;

- двованний спосіб фарбування.

При однованному способі фарбування проводять фарбування в розчині, який утримує або барвник одного класу або суміш барвників різних класів. Це можливе в тих випадках, коли умови фарбування схожі і барвники сумісні. Для однованних способів можна використовувати спеціальні суміші барвників, які виготовляються безпосередньо на заводах-виробниках барвників.

При двохванному способі фарбування спочатку фарбують один з компонентів суміші волокон, далі фарбувальний розчин зливають, фарбувальне обладнання знову заповнюють водою і знов фарбують тільки вже інше волокно за іншою рецептурою. Такий спосіб використовують при вимушеному використанні несумісних барвників.

Однованний більш економічний, екологічний, але не завжди забезпечує одержання пофарбувань, які стійкі до різних впливів.

Фарбування суміші бавовни і віскози ведуть однаковими барвниками – прямими, кубовими, сірчистими, активними і нерозчинними азобарвниками. Однак віскозні волокна мають відмінності, які треба враховувати при складанні режимів. Так віскозні волокна мають підвищену чутливість до лугів та окислювачів, підвищеною гігроскопічністю, зниженням міцності у вологому стані. При сушці на барабанах віскоза набирає підвищеного блиску та жорсткості. При фарбуванні кубовими барвниками віскоза фарбується нерівномірно.

При фарбуванні суміші бавовна – віскоза треба зменшувати концентрацію електроліту, тривалість фарбування, рН фарбувальної ванни, кількість соди повинне бути мінімальним.

Для фарбування рекомендовано використовувати при періодичному фарбуванні фарбувально – промивні барки або фарбувально – роликові машини, при безперервному способі – лінії ЛКС-140-2 (180), ЛКС-140-6 (180), ЛКС-140-7 (180) та інші. Для трикотажних полотен данні лінії не підходять.

При фарбуванні тканин із суміші целюлозних волокон та поліефірних целюлозні фарбують прямими, кубовими, кубозолями, активними, а поліефірні – дисперсними, кубозолями, кубовими барвниками у вигляді пігментів і пігментними барвниками.

Фарбування тканин із суміші бавовни і лавсану можна здійснювати однованним способом за рецептом:

Дисперсний барвник, % від маси лавсану 3

Диспергатор НФ (ОС-20), г/л 2

Прямого барвника, % від маси бавовни 3

Електроліту, % від маси бавовни 10.

 

Режим:

1) обробка тканини розчином 0,5 г/л нейтрального ПАР, 0,5 г/л диспергатора НФ при температурі 200С впродовж 20 хвилин.

2) введення у ванну при температурі 500С дисперсного барвника (у вигляді водної дисперсії), прямого барвника і електроліту, фарбування при температурі 800С впродовж 15 хвилин.

3) нагрівання ванни до кипіння і фарбування ще впродовж 1 години.

4) промивка і закріплююче оброблення для прямого барвника.

5) промивання в розчині нейтрального ПАР.

6) кінцеве промивання.

Фарбування рекомендовано проводити при періодичному способі на фарбувально – промивних барках або фарбувально – роликових машинах, при безперервному способі – на тер мозольному обладнанні. Тканину просочують в плюсовках суспензією дисперсного барвника, загущувача і диспергатора, віджимають, висушують, проводять термообробку при температурі близько 2000С впродовж приблизно 60 секунд. Загущувач необхідний для збільшення унесення просочувального розчину тканиною і запобігання міграції барвника в процесі сушіння. Концентрація загущувача (альгінат натрію, ПВС, КМЦ) складає 20-50 г/л. Диспергатор необхідний для підвищення ступеню дисперсності частинок барвника в просочувальній ванні. Концентрація диспергатора (диспергатор НФ, ТДР, триетаноламін) складає 3-5 г/л, далі тканину промивають.

Використовуючи двованне фарбування спочатку фарбують поліефірне волокно дисперсними барвниками. Режим звичайний, температура 126 - 1300С. Після фарбування розчин охолоджують, сливають, полотно промивають, проводять відновлювальну обробку в розчині дитіоніту натрію для видалення дисперсного барвника з поверхні волокна і барвника, що сорбований целюлозним волокном. Далі знову ванну заповнюють водою і фарбують активними або прямими барвниками.

Під поняттям „напіввовна” прийнято розуміти суміш вовни з целюлозними волокнами. Але зараз це поняття стали використовувати більш широко – і напввовною вже називають суміш вовни з деякими синтетичними волокнами – поліамідними, поліефірними, поліакрілонітрильними.

Фарбування тканин і полотен з суміші вовни з бавовною або вовни з віскозою можна проводити:

- сумішшю прямих і кислотних барвників, які фарбують вовну з слабокислих і нейтральних ванн;

- сумішшю кислотно – хромових або кислотних металовмісних барвників комплексу 1:2 однованним або двованним способами:

- активними барвниками;

- кубозолями.

При фарбуванні кисотними і прямими барвниками використовують як двованний так і одно ванний способи фарбування.

При двох ванному способі спочатку проводять фарбування вовни, а далі целюлозних волокон. В першій ванні вовняні волокна фарбують при кип’ятінні в присутності оцтової кислоти і глауберової солі, тобто як і чистововняну тканину. Якщо кислотний барвник повністю перейшов з ванни на волокно, розчин стає практично безкольоровим. В цілях економії тепла і часу барвник для другої ванни вводять безпосередньо в цій розчин після нейтралізації його з содою. Якщо кислотний барвник вибраний з ванни не повністю, то її зливають, тканину промивають, далі готують другу ванну, в якій бавовняні волокна фарбують прямими барвниками у присутності кухонної солі при температурі 60 – 700С. Якщо вовна утримувала частинки рослинного походження у вигляді реп’яхів, то вони теж зафарбовуються.

Рецепт фарбування по двох ванному способу у васильковий колір, %:

Перша ванна для фарбування вовни

Кислотний яскраво – синій антрахіноновий 1,8

Кислотний червоний антрахіноновий 0,2

Глауберова сіль 10

Вирівнювач А 1

Оцтова кислота (30%) 5

Друга ванна для фарбування целюлозних волокон

Прямий синій світло міцний ЧУ 2

Прямий чисто блакитний 1

Кухонна сіль 10

Сода кальцинована 0,75

Режим фарбування, хвилин:

Перша ванна

Наповнення ванни водою, хімічними матеріалами

обробка при температурі 35 – 400С 25

Введення розчинів барвників і нагрівання ванни до

кипіння 75

Фарбування при кипінні 60

Розхолодження до температури 300С 30

Друга ванна

Введення розчинів соди і обробка тканини 10

Введення розчинів прямих барвників і кухонної

солі 30

Нагрівання до температури 700С 30

Фарбування при температурі 700С 60

Розхолоджування та промивання 90

Однованний спосіб фарбування забезпечує одержання однотонного і достатньо стійкого пофарбування. При фарбуванні за цім способом в фарбувальну ванну вводять одночасно барвники як для вовни, так і для целюлози. Тому існує небезпека зафарбовування поверхні вовни прямими барвниками, а целюлози – кислотними. В процесі фарбування в ванну вводять спеціальні речовини, які запобігають переходу барвника на вовну. Такими речовинами є єфектан S-13, вотамол НЕ. В умовах кислого середовища при високій температурі єфектан S-13 і інші подібні препарати як аніонактивні речовини, проявляють спорідненість до кератину вовни (або поліамідному волокну) і вступають у конкуренцію з прямими барвниками за захоплення позитивних центрів, тим самим запобігають переходу барвників на волокно.

Якщо резервуюча речовина не надає відчутного впливу, то перехід прямих барвників на вовну затримують тим, що підвищують рН до 7. Однак в цих умовах кислотний барвник дуже повільно переходить на вовну, що подовжує фарбування, крім того при фарбуванні в нейтральній або слабо кислій ванні створюються умови для утворення заломів, замінів на тканині, що утримує не більше 30-50% вовни.

Для фарбування вовни з суміші вовни з целюлозними волокнами використовують також активні барвники, які фарбують вовну в кислому середовищі при кипінні, а целюлозні волокна – в лужному середовищі при температурі 60-800С. Спочатку в ванну з барвником вводять кухонну сіль, кальциновану соду або гексаметафосфат натрію і фарбують целюлозні волокна при температурі не вище 300С впродовж 50 хвилин, а далі після нейтралізації і введення ПАР підвищують температуру до кипіння і фарбують при цій температурі вовну 30-45 хвилин. Після цього температуру знижують до 70-800С і вводять водний розчин аміаку для полегшення протікання реакції ковалентної фіксації барвника з волокнистим матеріалом.

З активних барвників для цього способу фарбування найбільш доцільними є активні барвники з маркою Х. Ці барвники фарбують целюлозні волокна на холоду в слабо лужному середовищі, а після нейтралізації фарбувального розчину сорбуються в кислому середовищі кератином вовни.

При використанні двохванного способу фарбування активними барвниками вибір активних барвників стає більш широким.

Тканини, що окрім вовни і віскозного волокна утримують капрон у кількості не вище 10-12%, фарбують так же, як і двохкомпонентні. Капрон фарбується в однакових умовах з вовною всіма барвниками аніонного характеру.

При фарбуванні сумішей вовни і капрону враховують спорідненість деяких властивостей у цих волокон. Ці волокна фарбують у кислому середовищі і одержують позитивний заряд, а відповідно фарбуються аніонними барвниками – кислотними, хромовими, кислотними металовмісними 1:1 і 1:2, активними. Але кислотні ємності у цих волокон різні, тому рівномірно пофарбувати можливо лише в світлі кольори. Підбирають барвники у вигляді моно сульфокислот,у яких більш висока спорідненість до волокон, ніж у полі сульфокислот. Фарбування проводять в присутності речовин, що блокують перехід барвника на поліамід, типа єфектан S-13. При фарбуванні в темні тони поліамід фарбується слабше. Для вирівнювання тонів використовують дисперсні барвники, які не фарбують, або слабо фарбують вовну.

Якщо використовувати барвники кислотні металовмісні 1:2, при фіксації яких виникають не тільки іонні, так і міжмолекулярні зв’язки, в зв’язки з чим межа максимального насичення поліамідним волокном зростає, відповідно рівномірність фарбування зростає.

Однак колористичні вимоги вимушують використовувати гарнорівняючі кислотні і активні барвники.

Хромові барвники не використовуються, так як існують труднощі при хромуванні поліаміду – треба вводити мурашину кислоту, що деструктує волокно.

Фарбувати суміші вовни і нітрону краще окремо ще у волокні до стадії процесу прядіння.

Стрічку або тканину з суміші вовни і нітрону фарбують одно ванним або двованним способом. При одно ванному способі враховують можливість взаємодії аніонних і катіонних барвників, які присутні в одній ванні. Комплекси, що утворюються нерозчинні у воді, випадають в осад. Для запобігання цього явища в ванну вводять ПАР амфотерного характеру типу альбель А, синтегал U-7 або НПАР. Небезпека знижується при роздільному введені барвників. Вовняне волокно на початковій стадії сорбує катіонний барвник, але при температурі вище 850С і вище переходить на поліакрилонітрильне волокно. Вовна виступає як би уповільнювача процесу і сприяє вирівнюванню пофарбування.

Рецепт для фарбування суміші вовни з нітроном у синій колір по однованному способу, % від маси сировини:

Катіонний синій О 1

Катіонний червоний С 0,2

Кислотний яскраво - синій антрахіноновий 1,1

Глауберова сіль 10

Кислота оцтова (30%) 5

Синтегал U-7 1

При фарбувані в апараті періодичної дії спочатку в ванну, що нагріта до температури 35-450С, вводять розчини хімікатів і оброблюють волокнистий матеріал впродовж 10 хвилин., далі послідовно вводять розчини аніонних та катіонних барвників. Нагрівають ванну до 850С і при цій температурі оброблюють матеріал впродовж 20 хвилин, далі підвищують температуру до кипіння і фарбують на кипу 60 хвилин. Після фарбування розхолоджують поступово ванну, одночасно промивають тканину.

Якщо не вдається уникнути утворення нерозчинних комплексів барвників, то використовують двованний спосіб. В першій ванні спочатку фарбують поліакрилонітрильне волокно катіонними барвниками при кипінні. Далі фарбувальну ванну, з якій вибрався барвник охолоджують до 35-450С і в неї вводять аніонні барвники і фарбують при кипінні вовну.

Фарбування сумішей вовни з поліефіром несе на собі багато складнощів, так як їх фарбують зовсім різними класами барвників і властивості волокон зовсім різні. Вовна фарбується при 1000С, а при цій температурі дисперсні барвники не сорбуються поліефіром без інтенсифікаторів. А при температурі 120-1300С, при якій фарбується лавсан, вовна жовтіє і може зруйнуватися. Тому суміш вовни з поліефіром фарбують при 1000С в присутності інтенсифікаторів як по однованному, так і по двованному способам. З числа дисперсних барвників обирають ті, які менш фарбують вовну, наприклад польські сінтени. Чим біль диспергований дисперсний барвник, тим швидше він дифундує в поліефір і менше сорбується вовною.

В якості інтенсифікаторів використовують метилсаліцилат, о-дихлорбензол, о-фенілфенол та інші. В присутності двох перших вовна менше зафарбовується. Недостатня кількість інтенсифікаторів у ванні не дозволяє досягти необхідної інтенсивності фарбування, а надлишок призводить до зниження стійкості поліефіру до зминання. Крім того це забруднює стічні води. Концентрація інтенсифікатора у ванні коливається від 0,3 до 6 % від маси сировини. Чим вища температура і швидкість фарбування, тим менше необхідно інтенсифікатора.

При фарбуванні по однованному способу при температурі 500С вводять диспергатор, оцтову кислоту до рН 4,5-5,5, інтенсифікатор і оброблюють тканину 10 хвилин при цій температурі, далі вводять дисперсний барвник, розчин барвника для вовни. Температуру впродовж 45 хвилин підвищують до 1000С і фарбують впродовж 60-90 хвилин. Після цього ванну охолоджують і спускають у каналізацію, а тканину промивають розчином неіоногенного ПАР в кислому середовищі при температурі 60-800С для видалення дисперсного барвника, що закріпився на вовні.

При двованному способі фарбування в першу ванну вводять диспергатор, оцтову кислоту, інтенсифікатор і оброблюють тканину 10 хвилин. Далі вводять диспергований дисперсний барвник, оброблюють 10-15 хвилин і впродовж 30 хвилин температуру підвищують до кипіння, фарбують при кипінні 60-90 хвилин. Далі нестійко зафіксований барвник видаляють обробкою в лужному розчині відновника, який утримує:

Розчин аміаку (25%) 2 г/л

Бісульфіт натрія 3 г/л

НПАР 0,5 г/л

впродовж 10-15 хвилин при температурі 500С. В цих умовах азобарвник на поверхні вовни повністю розрушується. Після обробки в лужному розчині тканину промивають і готують другу ванну для вовни. Вовну фарбують кислотними, кислотними антрахіноновими, КМБ 1:2 і активними барвниками.

Непоганий результат дає використання процинайлів – дисперсних активних барвників, які призначені для фарбування поліамідних волокон. Фарбування ведуть при температурі 1000С в присутності інтенсифікаторів типу дифенілу. Однак цей спосіб використовується обмежено в зв’язку з невеликою кількістю марок процинайлів.

 





©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.