Здавалка
Главная | Обратная связь

Загальні особливості казок.

ШАРЛЬ ПЕРРО

(1628-1703)

Автор літературної казки, перший письменник у Європі, який зробив казку надбанням дитячої літератури.

Шарль Перро – французький письменник і теоретик літератури, з 1671р. – член французької академії. За освітою – юрист, був королівським чиновником. Відомий також в історії літератури як борець проти класицизму, проти його уже тоді застарілих канонів (рівнялись на античне). У своєму творі «Порівняння древніх і новітніх авторів» він закликав письменників

звернутися до зображення сучасного їм життя, тобто висвітлювати реальну дійсність, створювати в них образи звичайних людей, а не лише богів і героїв.

Доводячи свою правоту, Перро вирішив зайнятися обробкою народних казок, в яких бачив:

· цікавий живий сюжет;

· характерні риси народного побуту;

· здорову народну мораль.

Це був дуже сміливий крок, бо казка тоді взагалі не вважалася літературним жанром. Вперше вийшли в світ окремою збіркою « Казки моєї матінки Гуски» у 1697р., принесли світову славу.

Таким чином, Ш.Перро зробив казку у літературним жанром.

Особливості переробки Ш. Перро народних казок для дітей.

Шарль Перро написав 11 казок, з них 8 – прозових; 3- віршованих. Це літературні казки, створені за фольклорними сюжетами і літературними традиціями ХVІІст. Він досить точно і повно передавав сюжети народних казок, але у висвітленні фактів і подій не намагався завжди дотримуватись джерела.

«Червона шапочка» та «Кіт у чоботях» - майже не відходять від фольклорних традицій, а казки «Зачарована красуня», «Хлопчик – мізинчик», «Попелюшка» складніші за змістом і за формою. Вони ближче стоять до французької літератури ХVІІст., бо в них переплітаються:

· фольклорні мотиви та салонно - претензійна стилістика;

· моралізаторство та авантюрна розважальність;

· грубуватий гумор старовинного фабльо (середньовічна сатирична повість) та поетичність у зображенні почуттів героїв).

Загальні особливості казок.

1. Героями стають прості люди: бідняки, дроворуби, селяни, пастухи. («Червона шапочка» - селяни. Хлопчик – мізинчик – син дроворуба, Попелюшка – наймичка, хазяїн Кота у чоботях - син мірошника).

2. Не звеличує королів і принців, не вважає їх вищими за простих людей («Кіт у чоботях» – син мірошника стає принцом, варто тільки одягнути костюм маркіза; «Попелюшка» - в неї закохався принц).

Не знатне походження і не багатство є мірилом цінності людини, а її високі моральні якості (мораль).

3. Герої наділені такими яскравими рисами, які запам’ятовуються, доля їх незвичайна, фантастична, несподівана.

4. Називають його казки чарівними. І ми знаходимо у них всі елементи за змістом чарівної казки:

− діють чарівники і чарівниці;

− речі наділені надприродними силами;

− з героями відбуваються чарівні перетворення.

Наприклад: «Кіт у чоботях», «Хлопчик-мізинчик», «Фея», «Попелюшка», «Зачарована красуня». Але : «Червона шапочка», «Синя борода» - в них фантастика малопомітна (дроворуби дістали бабусю і Червону Шапочку неушкодженими; на ключику не відмиваються криваві плями).

5. Повчальні за змістом: спочатку додавав до кожної прозової казки віршовану мораль (до «Червоної Шапочки»: небезпечно дітям слухати лихих людей, а потів давав поради уже дорослим дівчаткам). Та потім вже друкували без цих додатків, т. як читачі і самі розуміють. У передмові до першого видання Шарль Перро писав: всі вони містять у собі вельми розумну мораль, яка виступає більш або менш виразно залежно від ступеня проникливості читача».

6. Вишуканий стиль, але манера розповіді часом дуже проста, наївна, іноді тонка, іронічна, глузлива.

7. Відступаючи від традицій народної казки, Перро дає описи, характеристики, подробиці, правдиво змальовує реальну дійсність, вставляє свої іронічні зауваження, жарти.

8. Письменник добре розумів особливості дитячого сприймання художнього твору. У передмові до казок зазначав, що «важко уявити собі, з якою жадобою ці невинні душі, які ще не втратили природної чистоти, сприймають сховані в казках повчання. Вони сумні і пригнічені, коли герой чи героїня казки – в біді, і скрикують від радості, коли приходить до них щастя. Все це – насіння, яке западає в душу і спочатку викликає в ній лише радість або смуток, але з якого незабаром ви ростуть добрі нахили».

Успіх казок великий. Перекладені на багато мов. У ХVІІІ ст.. (1768р.) на російську мову і тричі перевидавалися.

У ХІХ столітті перекладають також, удосконалюють ці переклади у різних мовах. У російській – віршований «Кіт у чоботях» створив Жуковський. А.Тургенєв видав у 1865р. «Казки Шарля Перро», які користуються у всій Європі особливою популярністю. А у передмовіписав: «Справді, незважаючи на свою трохи вибагливу, старофранцузьку грацію, казки Перро заслуговують на почесне місце в дитячій літературі. Вони веселі, цікаві, безпосередні, не обтяжені ні зайвою мораллю, ні авторською претензією, в них ще відчувається подих народної поезії, яка колись їх створила, в них є те саме поєднання незрозумілого, чудесного, і звичайного, простого, високого і втішного, що становить характерну ознаку справжньої казкової вигадки».

Перекладені і на українську мову. Їх прекрасно ілюструють (у Франції Гюстав Доре), за мотивами цих казок створються: Пушкін «Спляча красуня», Чайковський. Прокоф’єв – балет «Золушка», фільми, п’єси, спектаклі. Ці казки мали вплив на творчість братів Грімм, Гауфа, Андерсена та ін.

 

 





©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.