 |
|
ПИТАННЯ ОСУДНОСТІ ПРИ СУДОВО- ПСИХІАТРИЧНІЙ ЕКСПЕРТИЗІ ОБВИНУВАЧЕНОГО. ПОНЯТТЯ ОСУДНОСТІ Й НЕОСУДНОСТІ. формули неосудності
Здатність психічно нормальної людини нести відповідальність за вчинене нею, тобто бути осудною, забезпечується нормальним станом її психічної діяльності.
Психічно нормальна людина спроможна розуміти те, що вона робить. При вчиненні злочину вона усвідомлює його суспільну небезпеку, здатна передбачити наслідки своїх дій і утриматися від суспільно-небезпечних вчинків. Вона може керувати своєю поведінкою, усвідомлювати власні дії.
Регулювання всієї складної системи людських вчинків другою сигнальною системою виявляється у здатності обмежувати, гальмувати свої потяги, бажання та емоційні реакції. Це здійснюється шляхом вироблення умовного гальмування. Такий характер вищої нервової діяльності людини дає їй, за словами І. П. Павлова, можливість, а отже, й обов'язок знати себе і, користуючись цим знанням, тримати себе на висоті становища.
Поняття неосудності має два критерії: медичний та юридичний. Медичний критерій становить узагальнюючий перелік захворювань: хронічна душевна хвороба, тимчасовий розлад душевної діяльності, слабоумство чи інший хворобливий стан.
До хронічних душевних хвороб відносять такі захворювання, які тривають довгий час, не виліковуються повністю, а може наставати лише тимчасове поліпшення (шизофренія, епілепсія, маніакально-депресивний психоз, старечі психози тощо).
Психічним розладам тимчасового характеру властиві раптовий початок, короткочасний перебіг і те, що вони виникають зазвичай у людей психічно здорових (патологічне сп'яніння, патологічний афект, реактивний стан тощо).
Слабоумство - це стійке природжене недорозвинення розумових здібностей чи стійке необоротне зниження інтелекту в результаті серйозних змін у мозку після травми, інфекційного захворювання тощо.
До інших хворобливих станів зазвичай відносять уроджену глухонімоту, інфантилізм і психопатії.
Однак не всяка психічно хвора людина може вважатися неосудною. Наявності тільки медичного критерію недостатньо для визнання людини неосудною.
Юридичний критерій характеризує такий ступінь хвороби, який виключає осудність. Він сформульований у законодавстві як неможливість усвідомлювати свої дії і керувати ними.
Юридичний критерій має такі ознаки: інтелектуальну - неможливість усвідомлювати свої дії, і вольову - неможливість керувати своїми діями.
Таким чином, юридичний критерій є узагальнюючою характеристикою - визначенням того, як уплинуло психічне захворювання на психічну діяльність.
Важливо пам'ятати, що при вирішенні питання про осудність необхідно брати до уваги психічний стан особи під час здійснення даного конкретного суспільно небезпечного вчинку. При кожному новому суспільно небезпечному вчинку, скоєному особою, яка визнана раніше неосудною, питання про осудність має розглядатися щоразу.
Законом передбачено, що коли обвинуваченого визнано хворим і неосудним, судово-психіатрична експертиза повинна вирішити питання про заходи медичного характеру, необхідні у даному випадку.