 |
|
Розслідування кримінальних вибухів.
Соціально-економічні перетворення в нашій державі виявилися пов'язаними з істотними кількісними та якісними змінами злочинності:
1. Появою нових видів злочинів;
2. Зміною масштабу злочинів;
3. Застосування нових способів і засобів їх скоєння.
До їх числа належить використання вибуху як способу скоєння злочину.
Малокерована енергія вибуху, взятого на озброєння злочинцями, несе в собі надзвичайну небезпеку для суспільства.
Крім таких наслідків, як численні жертви і руйнування, загрожуючий фактор вибуху не найменшою мірою служить злочинній меті його виконавців, деморалізуючи жертву та оточуючих.
А об'єктами посягань стають найрізноманітніші категорії людей від рядового підприємця до прем'єра уряду.
Використання вибухових пристроїв для замахів на державних діячів пояснюється розрахунком на значну руйнівну силу вибуху і прагненням подолати заходи безпеки, що можуть застосовуватися охороною.
1. 20 липня 1944 року у Ратенбурзі за допомогою потужного вибухового пристрою вмонтованого в портфелі було здійснено замах на Гітлера. Чотири особи загинуло, декілька вищих офіцерів, в тому числі і генерал-полковник Йодль отримали поранення. Сам Гітлер був легко поранений.
2. 27 березня 1952 року у Мюнхені невідомий чоловік попрохав підлітків відправити поштову бандероль, адресовану канцлеру ФРН Аденауеру.
Це насторожило дітей і вони звернулись в поліцію.
В посилці була книжечка при відкритті якої пролунав вибух. Були жертви.
3. Була прикріплена магнітна міна під автомобіль міністра оборони Чилі і він став жертвою вибуху.
4. Президент Єгипту А.Садат, якого під час військового параду обстріляли та закидали ручними гранатами.
5. Прем'єр-міністра Індії Р.Ганді підірвала терористка-смертниця схованим під одягом вибуховим пристроєм.
6. В 1984 році жертвою терористів ледь не стала М.Тетчер внаслідок вибуху в "Гранд-отелі" в Брайтоні.
7. 15 липня 1996 році при проїзді прем'єр-міністра України по вул. Електриків в м. Києві відбувся вибух в результаті якого, три автомобілі отримали ушкодження.
У 90-і роки на Україні значно збільшилася кількість злочинів, які скоювалися за допомогою вибуху.
У 1996р. В Україні було зареєстровано 308 вибухів (проти 12 у 1990р.) у результаті яких постраждало 158 чоловік, з них 50 загинуло.
Остання цифра становила трохи більше 1% від загальної кількості вбитих того року, але небезпека вибухів визначається не цим показником, а їх резонансністю.
Найбільш загальними мотивами вчинення кримінальних вибухів є:
1. Терористичні мотиви;
2. Корисні;
3. Хуліганські;
4. Пізнавальні (перевірка своїх здібностей).
Вони конкретизуються з різною метою:
1. Залякування потерпілого;
2. Усунути певну особу;
3. Знищити (зруйнувати) який-небудь об'єкт чи майно;
4. Дезорганізувати роботу установ та підприємств.
Згідно з цим вибирається:
1. Вид вибухового пристрою;
2. Конструкція вибухового пристрою;
3. Склад вибухової речовини.
Із злочинною метою для проведення вибухів використовуються різні засоби вибухових пристроїв на основі саморобних піротехнічних сумішей, до сучасних штатних боєприпасів (БП):
1. Гранати;
2. Міни;
3. Заряди потужних високобрізантних вибухових речовин.
Саморобні вибухові пристрої, крім їх вибухового компоненту (заряд вибухової речовини) характеризуються низкою пристроїв, які полегшують установку вибухових пристроїв, їх дистанційний підрив, посилюють вражаючі фактори вибуху, а також які сприяють приховуванню слідів злочинця.