Вилучення та використання запаху людини. ⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2
Використання слідів запаху людини за допомогою службово-розшукових собак поділяється на два види:
1. Застосування собаки за залишеними злочинцем слідами;
2. Проведення перевірки підозрюваних за взятим на місці події і законсервованим запахом.
1. У першому випадку дії слідчого і кінолога на місці події полягають у визначенні місцезнаходження запахових слідів: 1. Сліди взуття; 2. Залишені знаряддя злочину і інші предмети. Необхідно ці сліди зберегти до застосування службово - розшукової собаки і на випадок необхідності повторної обробки слідів собакою.
2. У другому випадку основою стає виявлення вилучення і консервування запаху. Сліди запаху вилучаються шляхом:
1. Вилучення разом із об'єктом носієм запаху: а. З викинутою маскою. б. Загубленим гребінцем.
2. Зняття запаху з об'єкта, на якому передбачається його наявність: а. Із рульового колеса автомобіля; б. Із сидіння заліпленого автомобіля; в. Із зламаного сейфа.
3. Забору повітря з місць можливого знаходження запаху: а. Із залишеного сліду взуття. Робота по вилученню слідів запаху вимагає:
1. Зняття та врахування природи їх утворення, щоб вилучити не будь - який, а потрібний запах. 2. Обережності і продуманості дій, щоб не "забруднити" чи не знищити запах, який вилучається. 3. Використання особливих засобів та пристроїв для забору запаху і забезпечення його збереження. У першому варіанті вилучення запаху полягає в тому, щоб виключити занесення сторонніх запахів при вилученні об'єкта і розміщення його в стерильно чисті та герметичне закриті ємкості.
1. Робота в гумових рукавичках; 2. Вилучення об'єкта пінцетом, тощо. У другому варіанті для забору запаху з предмету використовуються в якості поглиначів запаху вільні від запаху шматки бавовняної тканини ( байки, фланелі) які накладаються на об'єкт з запахом, витримуються не менше 30 хвилин і потім упаковуються як і в першому варіанті. Вилучення повітря зі слідами запаху здійснюється:
1. Шляхом його забору чистим шприцом; 2. Чи спеціальним пристроєм (типу приладу "Шершень" і перекачки потім у чисту, герметично закриту посуду).
Строки збереження законсервованого запаху людини можуть бути різними, від 2 -3 до 14 років.
Специфіка запахових слідів і забезпечення їх збереження потребує, щоб вилучення даної категорії слідів, як правило, відбувалося до застосування службове - розшукової собаки і проведення інших дій щодо огляду місця події. Процедура вилучення запахових слідів (об'єктів та повітря) повинна детально описуватися в протоколі відповідної слідчої дії:
1. Огляду місця події; 2. Обшуку; 3. Вилучення отримання зразків для порівняльного дослідження. В протоколі слідчої дії обов'язково фіксуються слідуючи дані:
1. Що собою являє вилучений об'єкт чи предмет, з якого забирається запах ; 2. Де, саме, він розміщений; 3. Які ознаки його зв'язку з подією; 4. Що знаходилось поруч з ним; 5. Як саме проводилось вилучення; 6. Як і в що, конкретно, було запаковано вилучене.
Особливе значення слідів запаху полягає в тому що:
1. Вони непомітні для того, хто їх залишає; 2. Сліди запаху залишаються всюди, де діє людина.
Сьогодні при боротьбі із злочинністю необхідно вести не тільки пошук нових засобів виявлення і викриття злочинів, але й розширювати та удосконалювати ті методи і засоби, які вже позитивно себе зарекомендували.
Мабуть треба створювати "картотеку" запахових слідів осіб Література 1. Бахин В. П., Биленчук П. Д., Кузьмичев В. С. Криминалистические приемы и средства разрешения следственных ситуаций: Учебное пособие.— Киев: КВШ МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского, 1991.— 104 с. 2. Бахін В.П., Гора І.В., Цимбал П.В. Криміналістика: Курс лекцій (ч.1). – Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. – 356 с. 3. Винберг А.И. Судебно - одорологическая экспертиза.// Соц. законность 1987. №10. 4. Почкаев В.И., Евмеенко С.А., Ставровский К.О. Биология в криминалистике. - Минск, 1994. 5. Райт Р. Х. Наука о запахах. - М.: Мир, 1966. 6. Салтевский М.В. Использование запаховых следов для раскрытия и расследования преступлений. - К., 1982. 7. Салтевский М.В. Криминалистическая одорология (работа с запаховыми следами). - Киев, 1976. 8. Салтевський М.В., Глібко В.М. Запахові сліди у слідчій практиці. – Київ, 1992. 9. Строгович М.С. О криминалистической одорологии (Вопросы борьбы с преступностью). - Иркутск, 1970. 10. Цветков М. Об индивидуальности и неизменности запаха человека.// Соц. законность, 1990. №6. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|