Главная | Обратная связь

Методи і методики судової експертизи

Завдання, що розв'язуються в певному роді (виді) експертиз, а також представлені об'єкти, при всій їх розмаїтості, мають загальні риси, що дозволяє визначити структуру вирішення будь-якого завдання у вигляді системи послідовних пізнавальних дій (стадій) з використанням певного набору методів і технічних засобів.

Будь-яка експертна методика включає методи і технічні засоби дослідження. Саме вони утворюють основний зміст методики. У судовій експертології виділяють загальний, загальноекспертні, окремоекспертні і спеціальні методи дослідження.

Загальним методом є діалектико-матеріалістичний метод, який дає загальний напрямок, є методологічною основою всякого судово-експертного дослідження.

Загальноекспертні методи використовуються у всіх експертних дослідженнях і діляться на дві групи:

– емпіричні методи: спостереження, вимірювання, експеримент, моделювання, порівняння, опис, фотографування;

– логічні методи: аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, абстрагування, конкретизація.

Окремоекспертні методизастосовуються в декількох родах судових експертиз. До них відносяться:

– інструментальні методи, за допомогою яких визначаються якісний, кількісний склад, структура й інші властивості представлених на експертизу об'єктів: атомний спектральний і рентгеноспектральний аналіз, молекулярна спектроскопія у видимій, ультрафіолетовій і інфрачервоній ділянках спектра, хроматографічний і металографічний аналізи й інші;

– математичні методи розрахунку і статистики, які використовуються для обробки результатів кількісних вимірів.

Спеціальні методи розробляються й застосовуються тільки в рамках одного роду, виду судових експертиз відносно конкретних об'єктів. Наприклад, методи виявлення згаслих, залитих текстів у технічній експертизі документів, метод визначення довжини зупиночного шляху автомобіля в автотехнічній експертизі, метод відшукання знищеної інформації в комп’ютерно-технічній експертизі та ін.

У судовій експертології система категоричних або альтернативних приписань по вибору і застосуванню в певній послідовності методів і засобів вирішення експертного завдання йменується судово-експертною методикою. Експертна методика орієнтована не на дослідження об'єктів експертизи, а на вирішення типового експертного завдання, оскільки саме від завдання залежить суть дослідження, тому що той самий об'єкт, як зазначено вище, може вивчатися різними експертними методиками. При проведенні кожної експертизи до об'єктів дослідження застосовуються тільки ті методики, які відповідають відповідній судово-експертній галузі.

Кожному класифікаційному рівню експертиз – роду або виду відповідають певні методики експертних досліджень. Методика кожного рівня включає відповідні загальні (емпіричні і логічні) та окремі методи дослідження. Програма дослідження, спрямована на вирішення за допомогою конкретної системи методів однотипних завдань у межах одного різновиду експертизи, одержала назву родової (видової) методики експертного дослідження.

Типова методика роду (виду) судової експертизи – це система методів, прийомів, технічних засобів (апаратура, матеріали і т. ін.), що застосовуються у певній послідовності для встановлення фактів і обставин розслідуваного злочину шляхом вивчення родового об'єкта експертизи. Типова методика становить науково-обґрунтовану послідовність дій, операцій для вирішення типового експертного завдання. Родова (видова) методика включає опис загальних і спеціальних методів дослідження, послідовність їх застосування відносно об'єктів, об'єднаних загальними досліджуваними властивостями. Методика дослідження – це засіб одержання схованої в об'єктах експертизи потенційної інформації для встановлення фактів, що утворять предмет експертизи.

Розробка загальної методики експертного дослідження в межах роду (виду) експертизи можлива через типовість питань, що виносять на вирішення експертизи, і представлених об'єктів, що відображає достатню стабільність межі, яка окреслює предмет і об'єкти окремого роду, виду експертизи. У методичних посібниках для експертів з дослідження почерку, зброї, ґрунту, матеріалів та інших об'єктів окремих родів судових експертиз описуються різні методичні схеми вивчення об'єктів залежно від їх виду (цілі об'єкти, частини, частки і ін.) і мети дослідження, обумовленої поставленими питаннями. У балістичних, трасологічних, почеркознавчих і інших традиційних родах судових експертиз розроблені загальні методики ідентифікаційного і діагностичного експертного дослідження, які включають перелік певних ознак об'єктів і способи (методи) їх встановлення.

Родові типові методики описуються в спеціальних методичних посібниках, методичних листах, рекомендаціях, посібниках з проведення відповідного роду (виду) судових експертиз. Типові методики, як правило, подають у вигляді алгоритмів, тобто відрізняються твердою зумовленістю послідовності дій.

Конкретна або окрема методика судової експертизи – це послідовність вивчення представлених по конкретній експертизі об'єктів для вирішення поставлених перед експертом питань. Конкретна методика опирається на загальну методику даного роду (виду) експертиз. Методика вирішення конкретного експертного завдання, як правило, не тотожна типовій методиці, а представляє один з її варіантів. У ході використання експертом конкретної методики окремі елементи типової методики змінюються, одночасно вона доповнюється новими елементами. У результаті експерт на підставі знання типової методики і особистого досвіду розробляє методику вирішення кожного завдання, тобто програму дослідження для конкретної експертної ситуації. Конкретна (окрема) методика – програма дій експерта по проведенню конкретної експертизи.

У практичній діяльності при виборі схеми вирішення поставленого слідчим завдання експерту доводиться вирішувати основну проблему: чи є для вирішення питання відповідна типова експертна методика і якщо є, то чи досить вона надійна.

Якщо завдання раніше не зустрічалося в експертній практиці, то для його вирішення експертом створюється евристична методика дослідження. Така ж ситуація виникає, якщо методика раніше ще не застосовувалася. Звичайно в письмовому вигляді евристична методика не фіксується, а реалізується по ходу її формування і відображається у висновку експерта. Якщо при вирішенні поставленого експерту завдання досягнутий позитивний результат, то згодом евристична методика може бути викладена в спеціальній літературі для обміну й поширення досвіду і в такому вигляді стати об'єктом наукового дослідження.

При використанні евристичних методик вирішення завдань на відміну від алгоритмічних не передбачається дотримання чітко визначеної послідовності дій. Евристичним вважається рішення, знайдене самим експертом у процесі проведення експертизи або при використанні існуючої типової методики, але при цьому вибірково ігнорується ряд її положень. Евристичні способи вирішення експертних завдань ґрунтуються на творчому мисленні та інтуїції експерта, що опирається на його досвід.

При вирішенні будь-якого завдання експерт завжди застосовує сукупність алгоритмів і евристик. Перемінне використання алгоритмів і евристик характерно для переходу від одного моменту процесу дослідження до іншого, вони заміняють один одного на різних етапах експертного пізнання.

2.5. Правила формулювання
питань експерту

До питань, що виносять на вирішення експерта, ставляться певні вимоги, а їх формулювання здійснюється за правилами, виробленими у судовій експертології.