Здавалка
Главная | Обратная связь

Перевірка в4исновку експерта



Процес доказування передбачає не тільки дослідження, оцінку, але й перевірку доказів.

Перевірка висновку експерта припускає проведення певних дій, спрямованих на відшукання нової інформації про ті фактичні дані, які встановлені в процесі експертного дослідження. Метою перевірки висновку є встановлення відповідності отриманих експертом даних, проміжних і кінцевих висновків іншим доказам у справі. Перевірка здійснюється після оцінки висновку експерта у випадку виникнення сумнівів у його доброякісності.

Сутністю оцінки висновку експерта є розумова, логічна діяльність по зіставленню встановлених експертом фактичних даних із уже наявними іншими доказами в справі. Сутність перевірки полягає в проведенні практичних процесуальних, організаційних дій або оперативно-розшукових заходів щодо одержання нових даних. Після їх встановлення вони знову зіставляються з висновком експерта. Отже, оцінка та перевірка висновку експерта-перемежовані операції, спрямовані на забезпечення вірогідності висновку експерта як доказу у розслідуваній справі.

Перевірка висновку експерта здійснюється слідчим для встановлення доброякісності висновку як доказу та підтвердження відповідності дійсності фактичних даних, отриманих у ході судово-експертного дослідження. Крім того, перевірка проводиться також у тих випадках, коли є протиріччя між фактичними даними, що містяться у висновку експерта, і відомостями з інших джерел доказів (наприклад, показаннями свідків).

Перевірка проводиться, в основному, шляхом збирання нових доказів, що прямо або побічно підтверджують (спростовують) кінцеві висновки експерта. При непрямому підтвердженні отримані при перевірці факти самостійного значення не мають, а цінні тільки в сукупності з висновком. Прикладом цьому може служити встановлення факту особистого знайомства експерта і обвинувачуваного в справі, у процесі розслідування якої призначена експертиза. При прямому підтвердженні (спростуванні) установлені в ході перевірки докази значущі самі по собі. Так, довідка про час ліквідації організації спростовує висновок експерта про виготовлення документа від імені цієї організації в більш пізній період.

Основним способом здійснення перевірки є проведення слідчих дій. У ході допиту свідків, потерпілого, обвинувачуваного, понятих, відтворення обстановки і обставин події встановлюються обставини, що мають відношення до предмета проведеної експертизи, а також відомості про особливості виникнення, зберігання, експлуатації, вилучення об'єктів дослідження. Одним з передбачених кримінально-процесуальних способів перевірки експертного дослідження є проведення повторної експертизи і допит експерта. Згідно з чинним законодавством результати допиту експерта не є самостійним доказом у справі. При допиті експерту не можуть бути задані питання, які вимагають дослідження або виходять за межі предмета проведеної експертизи. Експерт також не вправі формулювати нові висновки. У ході допиту лише уточнюються і роз'яснюються хід експертного дослідження і ті підсумкові висновки, яких дійшов експерт.

Інший процесуальний спосіб перевірки висновку експерта – витребування слідчим від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян предметів і документів, які можуть установити необхідні в справі фактичні дані (ст. 66 КПК України). Так, компетенція приватного експерта може бути перевірена шляхом запиту даних про стаж його практичної роботи зі спеціальності, досвіду роботи як експерта і ін.

Непроцесуальною формою перевірки висновку експерта є усні або письмові консультації обізнаних осіб відносно проведеного дослідження. У першу чергу вони стосуються змістовної, спеціальної оцінки експертного висновку, яка не може бути самостійно здійснена слідчим. У цей час одержання таких консультацій від осіб, що володіють спеціальними знаннями в тій галузі, в якій проведена експертиза, – єдиний шлях встановлення наукової обґрунтованості висновків експерта.

Суб'єктом оцінки й перевірки висновку на досудовому слідстві є особа, що провадить дізнання, слідчий, прокурор. Оцінку і перевірку висновку експерта неприпустимо передоручати іншому експерту шляхом призначення повторної експертизи з наступних причин:

1) призначення такої експертизи повинно бути мотивованим, тобто в результаті оцінки попереднього експертного висновку повинні з'явитися підстави для проведення повторної експертизи;

2) експерт не вправі здійснювати які-небудь процесуальні дії щодо перевірки призначення попередньої експертизи;

3) проводячи повторну експертизу, експерт у рамках своєї компетенції може перевірити методичну сторону попереднього дослідження, а у випадку виявлення розбіжностей указати їх причини. У повному обсязі оцінка і перевірка висновку попередньої експертизи недоступна експерту, який проводить повторну експертизу, тому що всі матеріали справи знаходяться у слідчого;

4) оцінка доказів є прерогативою слідчого, який розслідує кримінальну справу і здійснює процес доказування.

Перевірка експертного висновку створює умови для його оцінки в сукупності з усіма зібраними і перевіреними в справі доказами.

Наслідки перевірки експертного висновку можуть бути як позитивними, так і негативними. При позитивних результатах висновок експерта використовується як процесуальне джерело доказів по розслідуваній кримінальній справі. Негативний результат виключає можливість використання експертного висновку в доказуванні. У цьому випадку слідчий у відповідній постанові повинен указати мотиви незгоди з кінцевими висновками експерта.

Дослідження, оцінка і перевірка висновку експерта повинні одержати своє зовнішнє вираження у відповідних процесуальних актах.

Документи, що відображають результати дослідження, оцінки і перевірки висновку експерта.!!!!!

Процесуальні документи, що складаються слідчим, повинні містити безпосереднє викладення оцінки, тобто міркування про сутність і значення для справи висновку експерта, а також підсумкові висновки, зроблені на основі цієї оцінки. До зазначених документів відносяться наступні.

1. Постанова про призначення повторної експертизи
(ст. ст. 75, 203 КПК України).

2. Постанова про призначення додаткової експертизи (ст. ст. 75, 203 КПК України).

Зазначені акти є наслідком неякісного проведення експертного дослідження. У першій частині постанови повинні бути зазначені передбачені процесуальним законом відповідні мотиви призначення повторної або додаткової експертизи.

3. Протокол допиту експерта (ст. ст. 85, 201 КПК України).

Після проведення експертизи слідчий вправі допитати експерта з метою одержання роз'яснення або доповнення даного ним висновку. Допит припустимо проводити і відносно повідомлення експерта про неможливість дати висновок. Допит експерта слідчим варто відрізняти від додаткової експертизи, що призначається за такими ж підставам. Експерт допитується в тому випадку, коли для усунення неясності або неповноти даного ним висновку не потрібно проведення додаткових досліджень.

4. Обвинувальний висновок (ст. 223 КПК України).

Якщо висновок експерта визнаний науково обґрунтованим, достовірним, таким, що підтверджує провину обвинувачуваного, слідчий в обвинувальному висновку повинен не тільки згадати висновок експерта, але послатися на фактичні дані, установлені в ході проведення експертизи.

Кінцеві висновки експерта можуть бути наведені в будь-якому місці описової частини обвинувального висновку, як при викладі фактичних обставин злочину, так і при аналізі і оцінці доказів, що обґрунтовують обвинувачення. Наприклад: «Провина обвинувачуваного підтверджується висновком судово-балістичної експертизи, якою встановлено, що куля, витягнута з тіла потерпілого, була стріляна з рушниці, вилученої в будинку обвинувачуваного».

5. Постанова про зупинення провадження в справі
(ч. 2 ст. 206, ст. 208 КПК України).

Якщо за результатами проведення судово-медичної або судово-психіатричної експертизи висновок експерта прийнятий як джерело доказів, то слідчий може винести постанову про зупинення слідства у зв'язку із психічним або іншим важким захворюванням обвинувачуваного, котре перешкоджає закінченню провадження у справі.

6. Постанова про закриття справи (ст. ст. 213, 214 КПК України).

Обставинами, встановленими в ході розслідування, що припиняють провадження у кримінальній справі, можуть бути факти, виявлені експертним дослідженням. Наприклад, припинення кримінальної справи, порушеної у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, за результатами автотехнічної експертизи, якою встановлена відсутність технічної можливості у водія запобігти зіткненню. Кінцеві висновки експерта повинні бути повністю наведені в постанові про закриття справи.

7. Постанова про направлення справи в суд для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру (ст. ст. 226, 417 КПК України).

Постанова виноситься слідчим відносно особи, притягнутої або підлеглої притягненню до кримінальної відповідальності і такої, що становить небезпеку для суспільства. Підставою винесення постанови є висновки судово-психіатричної експертизи, які повинні бути повністю викладені в описовій частині постанови.

Допит експерта

Допит експерта є самостійною слідчою дією і проводиться після проведення експертизи.

Метою допиту експертає одержання слідчим роз'яснення або доповнення раніше даного висновку
(ст. 201 КПК). Таким чином, експерта вправі допитувати тільки у відношенні проведеного ним дослідження, яке завершилося дачею висновку. Видається, що допит припустимо проводити і відносно повідомлення експерта про неможливість дати висновок. Допит експерта не є обов'язковою дією. Експерт роз'яснює і доповнює висновок від свого імені на підставі раніше проведених досліджень.

Причини, з яких проводиться допит експерта, різноманітні. Так, після ознайомлення з експертним висновком у слідчого може виникнути необхідність доповнити або роз'яснити кінцеві висновки, яких дійшов експерт, пояснити значення спеціальних термінів і формулювань, зміст методик дослідження, пояснити розбіжності між висновками і дослідною частиною, сутність розбіжностей між висновками членів однієї експертної комісії (якщо вони не дійшли єдиної думки) або протиріччя між висновками різних експертиз, тобто предметом допиту експерта є зміст уже оформленого висновку.

Якщо в роз'ясненнях і доповненнях необхідні висновки комісійної експертизи, слідчий вправі на свій розсуд викликати для допиту одного, декількох або всіх членів експертної комісії залежно від того, які питання вимагають доповнення і роз'яснення, чи підписаний висновок всіма членами комісії, чи не було особливої думки в кого-небудь із експертів. У випадку проведення комплексної експертизи допитують, як правило, тих експертів, висновки яких вимагають роз'яснення або доповнення.

Допит може бути проведений тільки після того, як всі дослідження завершені, висновок оформлений і наданий слідчому. До представлення висновку проведення допиту експерта неможливе, оскільки відсутній предмет допиту.

Допит експерта слідчим варто відрізняти від додаткової експертизи, яка призначається у випадку недостатньої ясності або неповноти висновку, тобто коли його треба доповнити або роз'яснити. На відміну від додаткової експертизи, допит експерта проводиться тільки в тому випадку, коли для роз'яснення або доповнення раніше даного письмового висновку не потрібне проведення нових додаткових досліджень. Якщо недостатню ясність і повноту висновку видалося неможливим усунути шляхом допиту експерта, призначається додаткова експертиза.

Під роз'ясненням висновку експерта розуміють його показання, у яких даються відомості, що уточнюють і розкривають зміст, значення наступних положень висновку:

– причини обрання застосованої методики дослідження або відмови від інших методик або методів вивчення властивостей об'єктів;

– відомостей про використані в експертизі науково-технічні засоби, їх метрологічні характеристики, величину помилок виміру та ін.;

– особливостей підготовки об'єктів до дослідження, умов відбору експериментальних зразків порівняння, кількісних і якісних змін об'єктів після проведення дослідження;

– виявлених ідентифікаційних і діагностичних ознак досліджених об'єктів;

– критеріїв оцінки ознак, яких експерт дотримувався при дачі проміжних і кінцевих висновків;

– сутності окремих термінів і формулювань, наявних у тексті висновку;

– причин протиріч між дослідною частиною (у тому числі додатками до висновку) і кінцевими висновками;

– причини відмови експерта від дачі висновку або обмеженого рішення окремих питань;

– причини розбіжності між обсягом поставлених питань і висновками.

Під доповненням висновку експерта розуміють:

– умовиводи і їх обґрунтування, відсутні у висновку, але ті, що випливають із проведених експертом досліджень;

– визначення можливості подальшого дослідження об'єктів для встановлення нових обставин справи при наявності додаткових матеріалів.

Крім того, експертові задають питання, що можуть торкатися уточнення наступних обставин:

– компетентності експерта, його стажу і місця роботи як судового експерта;

– стану і кількості об'єктів, що надійшли на експертизу, якості упакування, наявності і змісту супровідних написів на пакетах і т. п.;

– персоніфікації проведених досліджень при проведенні комісійних або комплексних експертиз;

– кількості і ваги об'єктів, витрачених у ході експертизи і тих, що залишились після дослідження і т. ін.

Стаття 65 КПК України не розглядає показання експерта, дані ним у ході допиту, як самостійний вид доказів. Такі показання, що роз'яснюють, доповнюють або уточнюють письмовий висновок експерта, утворюють із ним органічну єдність, є складовою частиною (продовженням) висновку і в такому вигляді мають доказове значення.

Місце, порядок виклику експерта на допит і процедура самого допиту не регламентовані законом, але він проводиться за правилами виклику і допиту свідка
(ст. ст. 166, 167 КПК України). Приватний експерт викликається на допит повісткою, що вручається йому під розписку. Експерт, який працює в державній експертній установі, викликається на допит через керівника цієї установи. У повістці вказується: хто із співробітників викликається як експерт, до кого і за якою адресою, дата і час явки на допит, а також наслідки неявки без поважних причин. Бажано також указати номер висновку експерта, який потрібно доповнити або уточнити.

У разі неявки експерта на допит у правоохоронний орган без поважних причин слідчий вправі піддати його приводу. Якщо експерт проживає в іншому районі, слідчий, що призначив експертизу, вправі у відповідності зі ст. 118 КПК доручити допит слідчому того району, де експерт проживає.

Перед початком допиту слідчий засвідчує особистість експерта, роз'яснює йому обов'язок відповідати на питання відповідно до його спеціальних знань і попереджує про відповідальність за відмову від дачі відповідей і за дачу завідомо неправдивих відповідей згідно зі ст. ст. 384, 385 КК України. Зазначені дії відзначаються в протоколі й засвідчуються підписом експерта. Експертові повідомляються його права згідно зі ст. 77 КПК України і право власноручно викласти відповіді на поставлені питання.

Особливістю тактики допиту експерта є відсутність стадії «вільної розповіді». Перед експертом ставляться конкретні питання щодо даного ним висновку (повідомлення). Питання до експерта не можуть виходити за рамки предмета раніше виконаної експертизи і обмежуються раніше дослідженими обставинами справи. Наприклад, при допиті експерта, який проводив судово-психологічну експертизу, йому не можуть бути задані питання, що стосуються відомостей, отриманих ним від особи, стосовно якої ця експертиза здійснювалася.

Якщо відповідь на питання вимагає аргументації з використанням спеціальної термінології, то варто надати експертові можливість самостійно дати письмові показання, користуватися документами і записами.

Показання експерта записуються від першої особи і по можливості дослівно. Питання і відповіді на них фіксуються в тій послідовності, що мала місце в ході допиту. До протоколу вносять всі питання, у тому числі і ті, на які експерт відмовився відповідати із вказівкою мотивів відмови. Експертом у ході допиту можуть бути виготовлені схеми, креслення, малюнки, діаграми, які приєднуються до протоколу, про що в ньому робиться відповідний запис.

Кращим є власноручне написання експертом відповідей на поставлені питання. Це забезпечить правильний і точний виклад думки експерта і буде додатковою гарантією його незалежності.

По закінченні допиту протокол пред'являється експертові для прочитання або на його прохання оголошується слідчим, про що в протоколі робиться відповідний запис. Клопотання експерта про доповнення і про уточнення протоколу підлягає обов'язковому задоволенню. Протокол допиту підписується експертом і слідчим.

Результати допиту експерта можуть послужити слідчому підставою для призначення додаткової або повторної експертизи того ж роду (виду), експертизи іншого роду, а також проведення слідчих дій по відбору і вилученню зразків для порівняльного дослідження, без яких допитуваний експерт у даному ним раніше висновку не міг винести обґрунтованого висновку або взагалі провести дослідження представлених об'єктів.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.