 |
|
Розкритті і розслідуванні злочинів
Судове доказування являє собою здійснювану в процесуальних формах діяльність органів розслідування, прокурора і суду по збиранню, закріпленню, дослідженню, перевірці та оцінці фактичних даних, необхідних для встановлення істини у кримінальній справі. Завершальною стадією роботи з доказами є їх використання в процесі розслідування злочинів.
Використання судових експертиз – це практичне і логічне оперування фактичними даними, встановленими експертним дослідженням, і висновком експерта в цілому з метою вирішення тактичних завдань розслідування і доказування у кримінальній справі.
Тактичні завдання, розв'язувані слідчим за допомогою судових експертиз, включають:
– висування загальних та окремих слідчих і пошукових версій;
– перевірку версій;
– одержання пошукової інформації про шуканий об'єкт;
– встановлення (ідентифікацію) шуканого об'єкта;
– встановлення механізму вчиненого злочину;
– подолання протидії розслідуванню.
Завдання доказування у кримінальній справі, які вирішуються на основі результатів експертного дослідження, дозволяють встановлювати нові і перевіряти наявні докази. За допомогою судово-експертного дослідження можливо визначити:
– ознаки злочину;
– елементи складу злочину: об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкта, суб'єктивну сторону;
– обставини, що сприяли вчиненню злочину.
Експертиза нерідко є єдиним джерелом відомостей про факти, від наявності яких залежить встановлення в діях особи ознак злочину і правильна кваліфікація вчиненого. Експертиза дозволяє вірогідно і об'єктивно виявляти факти, що мають безпосереднє матеріально-правове значення, ефективно перевіряти показання свідків, потерпілих і обвинувачених, матеріали, отримані при проведенні оперативно-розшукових заходів.
Проведення судової експертизи тісно взаємопов’язане з іншими слідчими діями, організаційними і оперативно-розшуковими заходами, спрямованими на вирішення тактичних завдань розслідування. У криміналістичній літературі вказаний комплекс називається тактичною операцією. Тактична операція розглядається як сукупність слідчих, оперативних, ревізійних та інших дій, розроблених і проведених у процесі розслідування за єдиним планом під керівництвом слідчого з метою реалізації такого тактичного завдання, що не може бути вирішене проведенням у справі окремих слідчих дій. Нерідко в структуру операції за обов'язкову слідчу дію включається судова експертиза. Як елемент тактичної операції судова експертиза забезпечує результативність оперативно-розшукових заходів та слідчих дій.
Характерною загальною рисою тактичних операцій є те, що їх мета і зміст визначаються слідчими ситуаціями. Провадження розслідування у кримінальній справі характеризується появою та зміною різноманітних слідчих ситуацій, що обумовлені різноманітними об’єктивними та суб’єктивними факторами. Слідча ситуація має важливе тактичне значення. Простежується тісний взаємозв’язок між слідчою ситуацією і напрямком розслідування, послідовністю проведення слідчих та інших дій, заходів, тактичними прийомами, що обираються при провадженні слідчих дій, у тому числі для проведення судових експертиз. Дії слідчого пов’язані з характером слідчої ситуації, і з усієї сукупності прийомів він повинен вибрати найбільш доцільний. Отже, саме слідча ситуація в багатьох випадках визначає особливості тактики проведення слідчих дій, оперативно-розшукових заходів, організаційних та інших заходів. Аналогічні обставини мають місце при проведенні судових експертиз.
Слідча практика свідчить, що розкриття і розслідування злочинів неможливі без поєднання оперативно-розшукових заходів і слідчих дій по виявленню ознак злочину та особи, яка його вчинила.
Використання судової експертизи в тактичній операції припускає вирішення ряду завдань.
Організаційно-управлінські завдання пов'язані з вибором форм і способів взаємодії осіб, які беруть участь в операції (включаючи обізнану особу – майбутнього експерта), визначенням їх функцій, часу, місця дії, змісту заходів. Тактична операція, що є однією з форм взаємодії слідчого, оперативного працівника і судового експерта, може починатися до порушення кримінальної справи, а завершуватися в стадії досудового слідства або повністю здійснюватися в процесі досудового слідства. Доцільно для техніко-криміналістичного забезпечення операції залучати обізнану особу, яка згодом буде залучатися як судовий експерт. Для досягнення поставлених цілей надзвичайно важливим є точне виконання кожним учасником операції своїх обов'язків, неухильне виконання спільного плану дій.
Єдність мети тактичних операцій обумовлює необхідність тісної взаємодії оперативного працівника, слідчого, експерта. Взаємодія між зазначеними суб'єктами здійснюється в процесуальній і непроцесуальній формах. На стадіях, що передують призначенню експертизи, спілкування експерта зі слідчим, оперативним працівником відбувається у формі непроцесуальної взаємодії, що виражається в консультуванні про вид об'єктів, які повинні бути представлені на наступне експертне дослідження, способи підготовки об'єктів – майбутніх речових доказів до проведення оперативно-розшукових заходів, питання, які необхідно сформулювати на експертизу. У процесі підготовки до проведення тактичної операції залежно від ситуації визначається обсяг спільної попередньої, інформаційної, інструктивної і планової роботи, вибір учасників і технічних засобів.
Взаємодія експерта зі слідчим розглядається традиційно в аспекті підготовки матеріалів до проведення експертизи. При проведенні тактичної операції обізнана особа – майбутній експерт повинен залучатися для спільної діяльності по підготовці об'єктів до оперативного заходу з метою їх наступного ефективного судово-експертного дослідження і введення в процес розслідування як доказів.
Процесуальні завдання означають, що проведення оперативно-розшукових заходів і використання спеціальних і інших технічних засобів, призначених, розроблених або пристосованих для одержання інформації, повинне здійснюватися уповноваженими на це фізичними і юридичними особами в передбаченій законом формі. Дії по підготовці, проведенню і завершенню тактичної операції повинні документуватися таким чином, щоб об'єкти експертного дослідження мали допустимість доказів. Наприклад, зовнішній вигляд та індивідуальні особливості об'єктів описуються у відповідному протоколі в присутності понятих.
Інформаційно-методичні завдання пов'язані з тим, що оперативні працівники і слідчі не тільки повинні знати, які результати оперативно-розшукової діяльності можуть становити інтерес для органів досудового слідства і суду, але й мати чітке уявлення про сучасні можливості судових експертиз і використання їх результатів у доказуванні. Допомога знаючої особи полягає в роз'ясненні особливостей підготовки об'єктів до проведення тактичної операції або безпосередньо в їх підготовці. Необхідно мати на увазі, що властивості об'єктів, які мають значення для кримінальної справи і надалі можуть утворювати зміст висновку експерта, зобов'язані бути збережені і не повинні піддаватися змінам (втраті, перекручуванню) у результаті заходів, проведених у рамках тактичної операції. Наприклад, обізнана особа проводить консультації за правилами користування аудіо- або відеотехнікою, указує місця їх розміщення для того, щоб одержати максимально якісний запис, придатний для наступного експертного дослідження матеріалів аудіо- або відеозапису.
Таким чином, при визначенні завдань і цілей тактичної операції необхідно виходити не тільки із завдань кримінального процесу, але й враховувати можливості їх досягнення, виходячи з особливостей і можливостей судових експертиз. Практична доцільність і ефективність проведення оперативно-розшукових заходів і слідчих дій перебуває в прямій залежності від наявності надійних науково-обґрунтованих експертних методик дослідження. Судово-експертне дослідження матеріального об'єкта, що має кримінально-релевантну інформацію, усуває сумніви у вірогідності такої інформації і надає їй доказового значення, ліквідує підозру в тому, що докази фальсифіковані. На різних етапах розслідування висновок експерта має різне значення. Однак незалежно від етапу розслідування встановлені експертом у ході проведення експертизи факти є доказами. Здійснюючи слідчі дії і приймаючи організаційно-процесуальні рішення, слідчий повинен виходити з наявних у його розпорядженні доказів, у тому числі і висновку експерта.
Узагальнення слідчої практики розслідування окремих видів злочинів дозволяє виділити кілька видів тактичних операцій, що здійснюються на різних етапах розслідування злочинів і обов’язково включають проведення судових експертиз.
Відмінна риса початкового етапу розслідування полягає в тому, що в цей час слідчий має у своєму розпорядженні тільки первинні, обмежені відомості про вчинений злочин. При проведенні первісних слідчих дій багато істотних обставин справи нез'ясовані, відсутні об'єктивні дані, що дозволяють робити певні висновки про механізм злочину, про особистість злочинця й ін. Тому на цьому етапі розслідування велике значення має своєчасне призначення і проведення судових експертиз, результати яких служать підставою для висування слідчих версій або використовуються для їх перевірки. Наприклад, визначення способу злому металевого сейфа дозволяє висунути версію про наявність професійних навичок у злочинця; ідентифікація особи за почерком підтверджує версію про її причетність до злочину. Встановлення тотожності знаряддя злочину за слідами, вилученими з різних місць події, істотно впливає на конкретизацію версії про вчинення серії злочинів тими самими особами.
Призначувані слідчим на початковому етапі розслідування експертизи спрямовані на вирішення в першу чергу діагностичних завдань. Тому інформація, що міститься у висновку експерта, основаному на первісних матеріалах справи, використовується для встановлення події злочину, правильної його кваліфікації, сприяє успішному пошуку злочинця. Так, висновок судово-медичного експерта може допомогти слідчому встановити, чи мала місце насильницька смерть або смерть від захворювання, визначити час настання смерті. Криміналістичними дослідженнями визначається вид транспортного засобу, що зник з місця дорожньо-транспортної події; напрямок пролому в стіні сховища, де відбулася крадіжка, з метою уникнення інсценування і т. п.
Значення судової експертизи зростає у зв'язку з необхідністю вирішення проблеми введення в процес доказування результатів оперативно-розшукових заходів. Так, при розслідуванні хабарництва, вимагання, незаконного обігу наркотиків, вибухових речовин і інших злочинів тактичні операції включають:
– огляд предметів, що будуть передані злочинцю (наприклад, грошових купюр), їх маркірування;
– підготовку аудіо- або відеоапаратури, що використовується для фіксації обставин передачі предметів;
– вручення предмета злочинцю;
– затримання злочинця на місці злочину і фіксація процесу фізичного захоплення;
– особистий обшук підозрюваного;
– огляд виявлених при ньому предметів;
– призначення судових експертиз відносно виявлених предметів, матеріалів аудіо-, відеозапису.
Процес доказування причетності особи до злочину обов'язково завершується призначенням вибухотехнічної, фоноскопічної, матеріалознавчої, дактилоскопічної та інших судових експертиз. Результати судово-експертного дослідження використовуються як незаперечні факти причетності особи до злочину.
У більшості випадків початковому етапу розслідування властивий стан інформаційної невизначеності, причинами якого є дефіцит часу, обмежена кількість джерел доказової і орієнтовної інформації, неперевірений характер відомостей, що є у розпорядженні слідчого, давність учиненого злочину і т. ін. Джерелами інформації є пошкодження на перешкодах і засобах замикання, сліди ніг, рук і інших частин тіла, сліди насильства на тілі потерпілого. Крім того, ними можуть бути різного роду біологічні сліди, виділення організму людини: волосся, кров, клапті шкіри, мікросліди, а також різні предмети, залишені на місці події: знаряддя злочину, речі, одежа, їхні окремі частини. Тому на цьому етапі розслідування велике значення має своєчасне призначення і проведення судових експертиз, що використовуються для побудови і перевірки загальних і окремих слідчих версій. Експерт досліджує окремі матеріальні сліди злочину та обстановку у цілому і з цього приводу дає аргументований висновок, який має доказове значення як причинно пов’язаний з досліджуваною подією злочину.
Враховуючи викладене вище, на початковому етапі розслідування можна виділити типові тактичні операції.
Тактична операція «Пошук і встановлення злочинця». Теоретичною основою розглядуваної тактичної операції є алгоритм ідентифікації. Першим етапом операції є огляд місця події, мета якого – виявлення слідів злочину. Наступний етап – експертне дослідження виявлених матеріальних слідів, основне діагностичне завдання якого – встановлення максимальної кількості властивостей невідомого злочинця: вікових, соматичних, психологічних, професійних та ін. У ході розслідування отримані експертним шляхом дані використовуються для створення «пошукового портрету» злочинця. Третім етапом операції є проведення оперативно-розшукових заходів з пошуку злочинця. З урахуванням наявної пошукової інформації, отриманої у результаті експертного дослідження, і обставин розслідуваної справи, визначається коло об’єктів, що перевіряються. Четвертим етапом операції є відбір зразків для експертного дослідження від осіб, які перевіряються. П’ятий етап операції включає проведення нового експертного дослідження з метою вирішення ідентифікаційного завдання. Тактична операція завершується, таким чином, експертним ототожненням злочинця за залишеними ним слідами.
Тактична операція «Пошук і встановлення предметів, пов’язаних зі злочином». Ця операція принципово не відрізняється від попередньої. Її початком є огляд місця події, в ході якого виявляються сліди-відображення або частини цілого предметів посягання, знарядь вчинення злочину, транспортних засобів та ін. Наступне проведення експертиз направлене на вирішення діагностичних завдань з установлення виду, типу, класу об’єктів, сліди яких виявлені. Подальші слідчі дії (обшуки, виїмки, огляди) і оперативно-розшукові заходи спрямовані на встановлення об’єктів, що перевіряються. Від цих об’єктів відбираються зразки для експертного дослідження або самі предмети направляться на дослідження. Наступним етапом знову є проведення експертизи для ідентифікації предметів за залишеними слідами.
Різновидом розглядуваних двох тактичних операцій є операції, у структуру яких входить використання даних криміналістичних обліків. Так, виявлені сліди злочину направляються у Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України для перевірки за відповідними масивами оперативно-пошукових криміналістичних обліків: дактилоскопічного, кулегільзотеки та ін. Порівняльні дослідження, які мають непроцесуальний статус, дозволяють встановити особу, що перевіряється, зброю і т. ін. Подальше проведення тактичної операції не відрізняється від розглянутих вище і направлене на ідентифікацію осіб і предметів процесуальними засобами: обшук, виїмка, затримання підозрюваного, відбір зразків для порівняння, проведення експертизи.
Тактична операція «Затримання і викриття злочинця». Дана операція направлена на отримання за допомогою експертного дослідження об’єктивних даних про причетність особи до злочину. Як правило, затримання супроводжується особистим обшуком, освідуванням підозрюваного, обшуком у його житлі, при проведенні яких виявляються документи, предмети та інші сліди злочину. Експертне дослідження здійснюється за двома напрямками:
1) Ідентифікаційні експертні дослідження:
– ототожнення підозрюваного за залишеними ним слідами на місці події, тілі потерпілого або його одежі, інших об’єктах обстановки вчинення злочину. З цією метою в тактичну операцію включаються відбір від підозрюваного зразків для експертного дослідження (наприклад, крові, волосся, відбитків пальців та ін.);
– ототожнення об’єктів, причинно пов’язаних зі злочином, за слідами, виявленими на підозрюваному, його одежі або житлі. У даній тактичній операції повинно бути передбачене проведення: а) огляду місця події з вилученням як зразків порівняння об’єктів, однакових на вигляд з указаними вище слідами (наприклад, у справі про зґвалтування Р. з місця події були взяті зразки ґрунту, рослин, які зіставлялися с нашаруваннями на взутті та одежі затриманого К.); б) освідування потерпілого і відібрання у нього зразків крові, волосся, відтисків зубного апарату (так, при розслідуванні справи про спричинення тяжких тілесних ушкоджень, які потягли за собою смерть потерпілої, на одежі підозрюваного було виявлено волосся потерпілої, а на руці – сліди укусів).
2) Діагностичні експертні дослідження:
– встановлення належності виявлених у підозрюваного предметів, документів до об’єктів, обіг яких обмежений або заборонений. Наприклад, обґрунтуванню затримання підозрюваного сприятиме встановлення належності виявлених предметів до наркотичних засобів, вогнепальної зброї, холодної зброї, паперових грошей – до фальшивих;
– встановлення фактів, які безпосередньо відображають момент вчинення злочину. Так, процес передачі грошей збувальникам наркотичних засобів, вимагачам, хабарникам нерідко фіксується за допомогою аудіо-, відеотехніки, а самі паперові купюри помічаються спеціальною речовиною. Експертне дослідження аудіо-, відеозаписів, спеціальних речовин направлене на процесуальну трансформацію змісту записів, факту наявності речовин на грошах у докази причетності особи до злочину.
Слід зазначити, що судові експертизи можуть відіграти важливу роль у перевірці обґрунтованості затримання особи одразу ж або у короткий термін після порушення кримінальної справи. Згідно зі ст. 106 КПК України одною із підстав затримання особи є наявність на особі або в її житлі явних слідів злочину. Однак не завжди без використання спеціальних знань можна впевнено сказати, що сліди, виявлені на особі або в її житлі дійсно є слідами злочину. Наприклад, чи є плями на одязі підозрюваного плямами крові, чи належать пальцеві відбитки на ножі, виявленому в трупі, підозрюваному і т. ін. Ці питання слідчому потрібно з’ясувати, оскільки їх вирішення буде сприяти швидшому розкриттю справи як у випадку причетності особи до злочину, так і тоді, коли з’ясується, що сліди, виявлені на особі або у її житлі, не мають відношення до злочину. За допомогою ж судових експертиз можна встановити, що на одязі затриманого дійсно є сліди крові, що ніж, знайдений при ньому або в його помешканні, відноситься до холодної зброї і також має на собі сліди крові, пальцеві відбитки і т. ін. Тому використання судових експертиз на даному етапі може стати важливим інструментом як обґрунтування рішення про затримання особи, так і перевірки обґрунтування затримання, якщо особа вже затримана.
Тактична операція «Встановлення механізму вчинення злочину». Відомо, що механізм злочину – це складна динамічна система, елементами якої є: суб’єкт злочину; ставлення суб’єкта злочину до своїх дій, їх наслідків, до співучасників злочину; предмет посягання; спосіб вчинення як система детермінованих дій; злочинний результат; місце, час та інші обставини, які відносяться до обстановки злочину; обставини, які сприяли або перешкоджали вчиненню злочину; поведінка і дії осіб, які виявилися випадковими учасниками; зв’язки і відношення між перерахованими елементами механізму злочину. Метою тактичної операції є не встановлення окремих обставин події, а механізму злочину в цілому як процесу, який розвивається у часі і матеріальній обстановці. Особливо актуальне проведення цієї операції для неочевидних злочинів. Початком операції є огляд місця події (трупа). Визначення механізму злочину реалізується, як правило, шляхом комплексного експертного дослідження. Процесуальною формою такого дослідження є:
1) проведення кількох, частіше різнорідних, але взаємопов’язаних судових експертиз. Експертним дослідженням встановлюються окремі елементи злочинної події, а потім слідчим підсумовуються отримані дані для реконструкції механізму злочину в цілому. Так, наприклад, у справі про вбивство О. на початковому етапі розслідування було проведено тринадцять експертиз. Судово-медичною експертизою встановлено час і причина смерті потерпілого, балістичною – тип вогнепальної зброї, трасологічною – кількість осіб, які знаходилися на місці події, і т. д.;
2) проведення комплексної експертизи, у рамках якої здійснюються дослідження, направлені на вирішення як ідентифікаційних, так і діагностичних завдань з установлення механізму злочину. Типовим прикладом першого виду досліджень є встановлення факту контактної взаємодії об’єктів, які були втягнуті у подію злочину. Так, комплексною матеріалознавчою (волокнознавчою), судово-медичною і трасологічною експертизою був встановлений факт контакту між підозрюваним і потерпілим. Вирішення цих завдань найбільшою мірою пов’язане з установленням окремих сторін механізму злочину на підставі експертного вивчення різнохарактерних слідів у взаємозв’язку з обстановкою місця події. Наприклад, комплексною судово-медичною і автотехнічною експертизою встановлений механізм наїзду автомобіля ВАЗ-21099 на пішохода Л., комплексною судово-медичною і балістичною експертизами визначено взаємне розташування підозрюваного і потерпілого, відстань пострілів, кількість і послідовність пострілів.
На наступному етапі розслідуваннявирішальне значення мають ідентифікаційні дослідження слідів злочину і об'єктів, що перевіряються. До експертних завдань в галузі, наприклад, трасологічних досліджень, які вирішуються шляхом ідентифікаційної експертизи, можна віднести встановлення тотожності людини за її слідами, тотожності речей (знарядь, механізмів та ін.) за їхніми слідами, тотожності цілого за його частинами і т.ін.Особлива цінність результатів криміналістичної ідентифікації в тому, що вони значно прискорюють розслідування, роблячи його більш цілеспрямованим і успішним.
Крім того, інформація, що міститься у висновку експерта, використовується слідчим для перевірки й оцінки вірогідності показань свідків, потерпілого, підозрюваного, обвинувачуваного. Шляхом вибору найбільш ефективних тактичних прийомів використання висновку експерта слідчий повинен прагнути до того, щоб у ході допитів одержати повні і правдиві показання. У тих ситуаціях, коли є підозрюваний, висновок експерта може використовуватися слідчим як засіб перевірки сутності і обґрунтованості підозри. До моменту залучення особи як обвинувачуваного використання слідчим установлених експертом фактичних даних сприяє своєчасному і обґрунтованому пред'явленню обвинувачення, його переконливості та вмотивованості.
Передбачене ст. 202 КПК України пред'явлення обвинувачуваному матеріалів експертизи є процесуальною дією, що дозволяє слідчому повніше з'ясувати обставини справи. Роз'яснивши обвинувачуваному суть висновку експерта, слідчий у тому випадку, якщо обвинувачуваний не дає правдивих показань, використовує висновок для його викриття, а також для усунення виниклих завдань і перевірки зібраних у справі доказів.
Для забезпечення повноти, всебічності та об'єктивності розслідування слідчий повинен ретельно перевіряти пояснення, заперечення, заяви і клопотання обвинувачуваного, пов'язані із пред'явленим йому висновком експерта, а в необхідних випадках з метою перевірки пояснень обвинувачуваного призначити додаткову або повторну експертизу. Варто підкреслити, якщо обвинувачуваний володіє спеціальними знаннями, то його показання можуть використовуватися для виявлення у висновку експерта помилок і неточностей.
На наступному етапі розслідування злочинів можна виокремити такі типові тактичні операції.
Тактична операція «Встановлення достовірності показань обвинувачуваного». При проведенні операції можливі два варіанти.
1. До початку операції експертизи не призначались. Початком операції є допит обвинувачуваного з ретельним установленням усіх обставин, пов’язаних з виникненням матеріальних слідів злочину. Подальший етап – проведення з обвинувачуваним відтворення обстановки і обставин події (перевірка показань на місці) з метою виявлення невідомого місця події, речових доказів. Далі – огляд місця події, виявлених предметів, документів, трупа. За необхідності – пред’явлення об’єктів для впізнання. Завершується операція призначенням і проведенням експертиз, завдання яких включає встановлення механізму утворення слідів на виявлених об’єктах, а у деяких випадках ідентифікацію об’єктів за слідами-відображеннями або частинами цілого. Отримані за допомогою експертного дослідження дані зіставляються слідчим зі свідченнями обвинувачуваного для визначення їх достовірності.
2. До початку операції проводилися судові експертизи. Операція починається допитом обвинувачуваного, потім з ним проводиться відтворення обстановки і обставин події (слідчий експеримент) з метою визначення наявності у нього професійних (кримінальних) навичок, визначення механізму утворення слідів на об’єктах, які виступають у справі як речові докази. При проведенні відтворення, на наш погляд, обов’язковим є залучення спеціаліста, за якого вибирають експерта, котрий раніше проводив експертне дослідження. Необхідність залучення вказаної обізнаної особи пояснюється важливим значенням виконуваних нею функцій, зокрема:
– при підготовці до відтворення ця особа допомагає вибрати умови експерименту, які найбільш адекватно відповідають обставинам вчиненого злочину;
– у процесі відтворення ставить обвинувачуваному уточнюючі запитання щодо обставин слідоутворення (наприклад, про напрямок і місце нанесення ударів потерпілому) або просить повторити ті чи інші дії, маніпуляції;
– допомагає слідчому правильно і точно зафіксувати у протоколі умови, хід і результати проведення експерименту;
– безпосередньо сприймає і аналізує дії обвинувачуваного, що сприяє ефективності подальшого проведення експерименту.
Наступним етапом тактичної операції є призначення і проведення експертизи, у якій центральним питанням є встановлення відповідності дій обвинувачуваного, які він демонстрував при відтворенні, механізму утворення слідів, виявлених на місці злочину, тілі і одежі обвинувачуваного та інших об’єктах. На нашу думку, особливістю даної операції є участь у всіх слідчих діях (за необхідності і при допиті обвинувачуваного) одного й того ж фахівця, який виконує процесуальні функції експерта і спеціаліста. Переваги такої рекомендації очевидні і знаходять втілення в слідчій практиці. Фахівець, який провів експертне дослідження, визначив механізм утворення слідів, а потім спостерігав за діями обвинувачуваного при відтворенні обстановки і обставин події, скоріше, правильніше і більш ґрунтовно виявить відсутність або наявність відповідностей у свідченнях обвинувачуваного об’єктивно встановленим обставинам злочину.
Тактична операція «Встановлення виду і розміру спричиненої шкоди». Для відшкодування спричиненої шкоди, правильної кваліфікації діяння в ході досудового слідства важливо встановити розмір спричиненої шкоди. Для експертного дослідження, направленого на вирішення вказаного питання, необхідно провести цілий ряд організаційних заходів і слідчих дій. До них відносяться: виїмка, обшук з метою отримання або відшукання предметів і документів, освідування потерпілого та ін. Розмір шкоди визначається шляхом проведення судово-медичної експертизи живих осіб (визначення шкоди здоров’ю), товарознавчої (матеріальні збитки), бухгалтерської (економічні втрати), психологічної (моральна шкода) експертиз.
Судові експертизи використовуються слідчим не тільки для перевірки показань обвинувачуваного, але й для вирішення питання про зміну кваліфікації злочину, уточнення кола обставин, що підлягають доведенню, у тому числі обставин, що справляють вплив на ступінь і характер відповідальності обвинувачуваного, характер і розмір заподіяного злочином збитку, а також для перевірки тих нових версій, які висуваються вже на наступних етапах розслідування.
Іноді експертиза призначається для вирішення питання про обрання запобіжного заходу, зокрема тоді, коли потрібно одержати дані про стан здоров'я особи, у відношенні якої вирішується питання про обрання запобіжного заходу. Для одержання таких даних призначається судово-психіатрична або судово-медична експертиза, і залежно від її результатів відносно особи застосовується один з передбачених законом запобіжних заходів. Так, якщо експерт установив, що конкретна особа вчинила злочин у стані неосудності, вона повинна піддатися примусовим заходам медичного характеру, а не такому запобіжному заходу, як взяття під варту. Якщо при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу до неповнолітнього виникає необхідність у визначенні його віку, а відповідні документи відсутні, призначається судово-медична експертиза (ст. 76 КПК України).
Особливості використання висновку експерта на наступному етапі розслідування визначаються тим, що в цей час слідчий має більше можливостей перевірити, оцінити й використати висновки експерта, зіставивши їх з іншими зібраними в справі доказами. Нарешті, на цьому етапі розслідування нерідко виникає необхідність у проведенні експертного дослідження для вирішення питань, пов'язаних із з'ясуванням причин і умов, що сприяли вчиненню злочину. Використання слідчим у роботі з виявлення й усунення причин і умов, що сприяли вчиненню конкретного злочину, спеціальних знань експерта може допомогти йому більш повно вказати в поданні, що виноситься згідно зі ст. 231 КПК України, обставини, усунення яких сприятиме попередженню і викорінюванню злочинних правопорушень. Так, при розслідуванні дорожньо-транспортної події судовою металознавчою експертизою було встановлено, що причиною виїзду причепа на зустрічну смугу руху стало руйнування петлі дишла, ремонт якого був проведений із грубими технологічними порушеннями.
На заключному етапі розслідування нерідко виникає необхідність у використанні результатів експертних досліджень для вирішення питань, пов'язаних із з'ясуванням причин і умов, що сприяли вчиненню злочинів (ст. 23 КПК України), та усуненням цих причин і умов. Так, експертними установами за матеріалами судово-балістичних експертиз можуть бути дані рекомендації щодо упорядкування торгівлі вогнепальною зброєю і боєприпасами; щодо покращання зберігання зброї і боєприпасів; щодо встановлення контролю на підприємствах, який би виключав можливість виготовлення саморобної холодної і вогнепальної зброї, та ін. Зазначимо, що під час проведення експертизи експерт установлює не причини злочину, а окремі факти, які стосуються умов, що сприяли його вчиненню. Тому висновки експерта не повинні виходити за межі його компетенції, оскільки питання про причини і умови, які сприяли вчиненню злочину, є правовим питанням, що вирішується слідчим на основі даних, отриманих в результаті дослідження і оцінки всіх доказів, які є у справі. Отже, в цьому випадку мова може йти саме про використання слідчим висновків експерта у роботі з виявлення і усунення причин і умов, що сприяли вчиненню конкретного злочину, які можуть допомогти слідчому більш повно виявляти обставини, що сприяють попередженню і викорінюванню злочинності.
Питання для самоконтролю
1. Які фактичні підстави призначення судової експертизи?
2. Що є юридичними підставами призначення судової експертизи?
3. З яких етапів складається проведення судових експертиз?
4. В чому полягає підготовка та призначення слідчим судової експертизи?
5. Які права має обвинувачуваний (підозрюваний) при призначенні та після проведення експертизи?
6. З яких стадій складається судово-експертне дослідження?
7. Яка мета оцінки висновку експерта?
8. В чому полягає формальне (логіко-процесуальне) дослідження і оцінка висновку експерта?
9. Яка мета і способи спеціального дослідження і оцінки висновку експерта?
10. Які способи перевірки висновку експерта?
11. Які процесуальні наслідки дослідження, оцінки та перевірки висновку експерта?
12. В яких документах відображаються результати дослідження, оцінки і перевірки висновку експерта?
13. Які типові помилки визначення ролі висновку експерта у встановленні обставин справи?
14. В чому сутність використання судових експертиз?
15. Які типові тактичні операції, що включають судово-експертне дослідження, проводяться на початковому етапі розслідування злочинів?
16. Які типові тактичні операції наступного етапу розслідування, що включають проведення судових експертиз?
17. Як використовуються судові експертизи на заключному етапі розслідування злочинів?
Рекомендована література
Закон України «Про судову експертизу» від 25.02.1994р. № 4038-XII // Систематичне зібрання чинного законодавства України. – 2004. – № 9. – Ст. 109.
Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів. Додаток 4: Перелік основних видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України / Затв. наказом Міністерства юстиції України від 9 серпня 2005 № 86/5.
Постанова Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» від 30.05.1997р. // Систематичне зібрання чинного законодавства України. – 2004. – № 9. – Ст. 118.
Інструкція про призначення та проведення судових експертиз / Затв. наказом Міністерства юстиції України від
8.10.1998р. №53/5 (із змінами і доповненнями) // Систематичне зібрання чинного законодавства України. – 2006. – № 3.
– Ст. 1945.
Настанова про діяльність експертно-криміналістичної служби Міністерства внутрішніх справ України / Затв. наказом Міністерства внутрішніх справ від 30.08.1999р. №682 (зі змінами).
Інструкція про проведення судово-медичної експертизи / Затв. наказом Міністерства охорони здоров’я України №6 від 17.01.1995р. // Право і практика. – 2003. – №12. – С. 87–93.
Порядок проведення судово-психіатричної експертизи / Затв. наказом Міністерства охорони здоров'я України
від 8.10. 2001р. № 397 // Судові експертизи в Україні. – К., 2002. – С. 308.
Аверьянова Т. В.Судебная экспертиза. Курс общей теории. – М., 2006.
Зинин А. М., Майлис Н. П. Судебная экспертиза: Учебник. – М., 2002.
Клименко Н. І.Судова експертологія. Курс лекцій: Навч. посіб. – К., 2007.
Криминалистическая экспертиза: возникновение, становление и тенденции развития. – М., 1994.
Назначение и производство судебных экспертиз: Пособие для следователей, судей и экспертов. – М., 1988.
Орлов Ю. К. Заключение эксперта по уголовным делам. – М., 1995.
Орлов Ю. К. Формы выводов в заключении эксперта. – М., 1981.
Основы судебной экспертизы. Часть I. Общая теория. – М., 1997.
Россинская Е.Р. Судебная экспертиза в уголовном, гражданском, арбитражном процессе. – М., 1996.
Сахнова Т. В. Судебная экспертиза. – М., 1999.
Современные возможности судебной экспертизы: Метод. пособие для экспертов, следователей и судей. – М., 2000.
Шляхов А.Р. Судебная экспертиза: организация и проведение. – М., 1980.
Щербаковский М. Г. Судебные экспертизы: назначение, производство, использование: Учебно-практ. пособие. – Х., 2005.
Энциклопедия судебной экспертизы / Под ред.
Т. В. Аверьяновой, Е. Р. Россинской. – М., 1999.
Навчальне видання
Щербаковський Михайло Григорович