 |
|
Забарвлення: гематоксилін-еозин
За малого збільшення мікроскопа розглянути слизову оболонку язика, котра на верхній і бокових поверхнях утворює специфічні для язика структури - сосочки.
Всі сосочки вкриті багатошаровим плоским епітелієм, основу яких формує власна пластинка слизової.
Ниткоподібні сосочки є найчисельнішими і на відміну від інших вкриті багатошаровим плоским зроговілим епітелієм. Сосочки, які мають грибоподібну форму, вкриті незроговілим епітелієм. Сполучнотканинна основа соcочків прилягає до м'язової основи язика. Пучки посмугованих м'язових волокон йдуть в трьох різних напрямках і розділені пухкою сполучною тканиною.
ПРЕПАРАТ №5. РОЗВИТОК ЗУБА: ЕМАЛЕВИЙ ОРГАН
Забарвлення: гематоксилін-еозин.
За малого збільшення мікроскопа розглянути структуру, що нагадує по формі двостінковий келих - це зубна брунька (емалевий орган), зв'язана з зубною пластинкою тяжем клітин – шийкою.
Мезенхіма, яка заглиблюється в емалевий орган, називається зубним сосочком, а та, що його безпосередньо оточує називається зубним мішечком.
Епітеліальні клітини емалевого органа, які межують з зубним мішечком називаються зовнішніми клітинами емалевого органа. Клітини, котрі контактують з зубним сосочком, мають призматичну форму і називаються внутрішніми епітеліоцитами емалевого органа. Всередині зубної бруньки знаходиться його пульпа.
ПРЕПАРАТ №6. РОЗВИТОК ЗУБА: УТВОРЕННЯ ДЕНТИНУ ТА ЕМАЛІ
Забарвлення: гематоксилін-еозин.
За малого збільшення мікроскопа знайти емалeвий орган і встановити пізню стадію розвитку зуба. На вершині зубного сосочка диференціюються клітинні елементи, які набувають веретеноподібної форми. Це одонтобласти. Над ними розміщений дентин, який складається з двох шарів: світлого - предентину і темнішого (рожевого) шару, багатого вапняковими солями - дентину. Над шаром дентину видно досить широкий шар емалі. В оточуючій сполучній тканині відбувається процес формування альвеолярної кістки.
ПРЕПАРАТ № 7. СТРАВОХІД
Забарвлення: гематоксилін-еозин
Під мікроскопом звернути увагу на зірчасту форму порожнини стравоходу. Стінка утворена 4-ма оболонками.
Слизова оболонка вистелена багатошаровим плоским незроговілим епітелієм. Під епітелієм у власній пластинці слизової оболонки розташовуються судини, нерви та кардіальні залози. М’язова пластинка слизової оболонки представлена поздовжньо розміщеними пучками непосмугованої м’язової тканини.
Підслизова оболонка представлена пухкою неоформленл сполучно тканиною, в якій містяться власні залози стравоходу.
М’язова оболонка утворена двома шарами: внутрішній циркулярний і зовнішній – поздовжній, утворені посмугованими м’язовими волокнами.
Адвентиціна оболонка представлена пухкою неоформлено сполучною тканиною.
ПРЕПАРАТ № 8. ПЕРЕХІД СТРАВОХОДУ В ШЛУНОК
Забарвлення: гематоксилін-еозин
Розглянути препарат за малого збільшення, звернути увагу на слизову оболонку, в якій добре видно перехід багатошарового плоского епітелію стравоходу в одношаровий призматичний залозистий епітелій слизової шлунка. В слизовій шлунка виявляються заглиблення - шлункові ямки. У власній пластинці слизової оболонки видно нагромадження світлих клітин ~ кінцеві відділи кардіальних залоз. М'язова пластинка двошарова. Підслизова оболонка складається з пухкої спочнучної тканини. М'язова — утворена трьома шарами гладких міоцитів. Зовнішня серозна оболонка.
ПРЕПАРАТ №9. Дно шлунка
Забарвлення: гематоксилін-еозин
При малому збільшенні мікроскопа розглянути 4 оболонки: слизову, підслизову, м’язову, серозну.
Потім при великому збільшенні звернути увагу на те, що епітелій слизової оболонки одношаровий циліндричний. Під епітелієм лежить власна пластинка слизової оболонки, в якій розташовуються трубчастої форми залози, зрізані в поздовжньому і поперечному напрямках. Залози щільно прилягають одна до одної, складаються із базофільних клітин (головні і додаткові) і великих розмірів клітин округлої чи овальної форми з ацидофільною цитоплазмою, які прилягають до залоз зовні. Це парієнтальні клітини.
В м’язовій пластинці слизової оболонки видно 3 шари: зовнішній і внутрішній циркулярний і середній поздовжній.
Під слизовою оболонкою – підслизова основа, яка утворена пухкою волокнистою сполучною тканиною.
В м’язовій оболонці розглянути пучки гладких м’язових клітин, розташованих в три шари: поздовжній (зовнішній), циркулярний (середній), косий (внутрішній).
В серозній оболонці розглянути два шари: внутрішній, який складається з сполучної тканини імезотелій.
ПРЕПАРАТ № 10. ПІЛОРИЧНА ЧАСТИНА ШЛУНКА
Забарвлення: гематоксилін-еозин
При малому збільшенні видно, що цей відділ шлунку складається з 4 оболонок, проте шлункові ямки більш глибокі і їх дуже багато. Рельєф слизової оболонки бухтоподібний, вона дещо тонша, ніж у фундальній частині шлунку.
При великому збільшенні розглянути власну пластинку слизової оболонки, де розміщені пілоричні залози. Кінцеві відділи видно в поперечному розрізі, вони утворені, в основному, слизовими клітинами.
Інші оболонки за будовою подібні дотаких в стінці дна шлунка.
ПРЕПАРАТ №11. ДВАНАДЦЯТИПАЛА КИШКА
Забарвлення: гематоксилін-еозин
При малому збільшенні мікроскопа видно, що стінка дванадцятипалої кишки складається, як і шлунок з 4 оболонок: 1)слизової; 2)підслизової; 3)м’язової; 4)серозної.
На відміну від шлунку на всій поверхні слизової розташовані ворсинки – вирости слизової оболонки та крипти – вп’ячування епітелію епітелію у власну пластину слизової оболонки.
При великому збільшенні чітко видно, що ворсинки вкриті одношаровим високим призматичним епітелієм, який складається з двох видів клітин: - перші з них мають на апікальній поверхні щіточкову облямівку, яка являє собою комплекс цитоплазматичних виростів цих клітин-мікроворсинок, другі – це келихоподібні клітини. Власний шар слизової оболонки являє собою пухку волокнисту сполучну тканину з кровоносними та лімфатичними капілярами та окремими гладком’язовими клітинами. Крипти – фактично прості трубчасті нерозгалужені залози, в основі яких знаходяться клітини Панета (при особливому способі фарбування в апікальній частині їх виявляється ацидофільна зернистість), в епітеліальній вистилці дванадцятипалої кишки є також аргірофільні клітини, які в основному зосереджені в криптах. М’язова пластинка слизової оболонки утворена 2 шарами м’язів.
Підслизова оболонка дванадцятипалої кишки представлена пухкою неоформленою сполучноютканиною, всю товщу якої займають дуоденальні залози (складні трубчасті розгалужені, слизові), такожрозміщується нервове сплетіння.
М’язова оболонка утворена двома шарами м’язової тканини (внутрішній циркулярний та зовнішній поздовжній). Між цими шарами локалізується нервове сплетіння. Серозна оболонка має звичайну будову.
ПРЕПАРАТ № 12. ТОНКА (ГОЛОДНА) КИШКА
Забарвлення: гематоксилін-еозин
Основна відміна тонкої кишки від дванадцятипалої полягає в тому, що ворсинки тонкої кишки більшвисокі та вузькі. В підслизовій оболонці немає залоз. В епітеліальній вистилці значно більше келихоподібних клітин. Більш глибокі крипти. У власній пластинці слизової оболонки зустрічаються поодинокі лімфатичні фолікули.
ПРЕПАРАТ №13. ТОВСТА КИШКА
Забарвлення: гематоксилін-еозин.
При малому збільшенні мікроскопа можна побачити, що основні відмінності від інших відділів травної трубки стосуються будови слизової оболонки, яка утворює складки та глибокі крипти. В епітелії велика кількість келихоподібних клітин. У власній пластинці слизової оболонки в значній кількості присутня лімфоїдна тканина у вигляді агригатів Пейєрових бляшок які досягають м’язової оболонки. М’язова пластинка слизової оболонки товстіша, ніж в тонкій кишці. У м’язовій оболонці зовнішній шар на відміну від тонкої кишки не суцільний, а у вигляді трьох стрічок.