За станом уродинаміки виділяютьСтр 1 из 10Следующая ⇒
ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З ПІЄЛОНЕФРИТОМ Шифр за МКХ-10: N 10 Гострий тубулоінтерстиційний нефрит N 11 Хронічний тубулоінтерстиційний нефрит N 11.0 Необструктивний хронічний пієлонефрит, пов`язаний з рефлюксом N 11.1 Хронічний обструктивний пієлонефрит N 11.8 Інші хронічні тубулоінтерстиційні нефрити N 11.9 Хронічний тубулоінтерстиційний нефрит Неуточнений N 12 Тубулоінтерстиційний нефрит, не уточнений як гострий і хронічний N 13 Обструктивна уропатія та рефлюкс-уропатія N39.0 Інфекція сечовивідних шляхів без уточненої локалізації 1. ТЕРМІНОЛОГІЯ Пієлонефрит (далі ПН)- неспецифічне мікробно-запальне захворювання нирок з переважним вогнищевим інфекційно-запальним ушкодженням тубулоінтерстиційної тканини, пов'язане з інфекцією сечових шляхів, що потрапляє в нирки гематогенним, лімфогенним чи висхідним шляхом. Інфекція сечових шляхів - поняття інфікованості органів сечової системи без уточнення рівня ураження. Рефлюкс-нефропатія - стан, в основі розвитку якого лежить поєднання дизембріогенезу сечових шляхів і певних ділянок нервової системи з порушенням структури ниркової тканини. Характеризується розвитком хронічного атрофічного пієлонефриту на фоні міхурово-сечовідного рефлюксу. Обструктивні уропатії - група урологічних захворювань, які супроводжуються порушенням відтоку сечі та підвищенням внутрішньомисочкового тиску, розширенням чашечко-мисочкового сегменту, розвитком вторинного пієлонефриту з поступовою атрофією ниркової паренхіми.
КЛАСИФІКАЦІЯ Класифікація пієлонефриту у дітей
* додаток 1. ПН вважається гострим при тривалості його перебігу до 6 місяців. Хронічний ПН діагностується на підставі понад 6-місячного перебігу процесу або загострення захворювання протягом цього періоду не менше 2 разів. Рецидив ПН документується за наявності, окрім клініко-лабораторних симптомів, того ж збудника, що й при першому епізоді захворювання. Виявлення іншого чинника при бактеріологічному дослідженні сечі свідчить про реінфекцію. За станом уродинаміки виділяють - первинний процес, коли при використанні сучасних методів діагностики не вдається визначити причини фіксації мікроорганізмів в тубулоінтерстиційній тканині нирок (тобто, порушень уродинаміки), та - вторинний, коли відомі фактори, що сприяють розвитку запального процесу (спостерігається урологами згідно до визнаних класифікаційних критеріїв). Серед вторинних ПН відрізняють - обструктивний тип - розвивається за наявності органічної чи функціональної обструкції - та необструктивний - при дисметаболічних нефропатіях, імунодефіцитних станах, нирковому дизембріогенезі, тощо. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|