 |
|
Профілактична терапія.
Застосовується як наступний етап лікування (після прийому терапевтичних доз антибактеріальних препаратів) при ризику рецидиву ПН, хронічному ПН, за наявності вроджених вад сечовивідної системи, супутній урогенітальній інфекції, нейрогенному сечовому міхурі, цукровому діабеті, тривалій іммобілізації.
Патогенетична та посиндромна терапія.
Детоксикація здійснюється шляхом водного навантаження та застосування дезінтоксикаційних препаратів (ліпін, ентеросорбенти). При відмові від перорального прийому рідини, ознаках дегідратації, значному інтоксикаційному синдромі проводиться інфузійне введення 5% розчину глюкози або фізіологічного розчину.
При гіпертермії застосовуються жарознижуючі - парацетамол, німесулід.
У випадках больового синдрому призначаються антиспастичні препарати.
Призначається нормазе строком до 5-7 діб, при можливості - пробіотики (лінекс, бактісубтіл, йогурт, біоспорин, біфі-форм, симбітер), за показаннями - пребіотики (фруктоза, лактоза) чи синбіотики (віта баланс-3000, екстралакт, біфілакт-екстра).
За необхідності призначаються антигістамінні та протигрибкові препарати.
Мембраностабілізуючі препарати застосовуються після завершення програмного лікування як підтримуюча терапія чи в періоді розгорнутих клінічних проявів при приєднанні порушення цитомембран в інших органах (токсичний гепатит, вторинна кардіопатія, тощо) за загальноприйнятими схемами.
Інгібітори АПФ або антагоністи рецепторів до ангіотензину ІІ призначаються при хронічному ПН для гальмування склеротичного процесу та антипротеїнуричної дії, використовуються - еналаприл, лізиноприл, фозиноприл, периндоприл, моексіприл, квінаприл, спіраприл, лозартан, ірбесартан, кандесартан, валсартан.
Інгібітори ЦОГ-2 застосовуються в активній фазі захворювання.
Можливе призначення засобів неспецифічної імуностимуляції.
Лікування вакцинами.
При лікуванні осумкованих, відокремлених від оточуючих тканин, вогнищ бактеріовиділення застосовують аутовакцину (10-14 днів) разом із призначенням антибактеріальних препаратів за антибіотикограмою (до 10 діб), 2 курси. Окрім того, використовуються і офіцинальні вакцини (Солкоуровак, Уроваксом, рибомуніл, бронхомунал) згідно інструкції.
МЕДИКАМЕНТОЗНЕ ЛІКУВАННЯ
Програмне лікування основного захворювання.
Включає
- антибактеріальну терапію (пп. 5.1.1-5.1.6),
- патогенетичну та посиндромну терапію:
- детоксикація за необхідності (наприклад, ліпін довенно 10-20мг/кг 2-4 доби),
- зменшення запалення (нестероїдний протизапальний препарат – селективний інгібітор ЦОГ-2) - 10 діб в дебюті гострого ПН, 14-21 - при хронічному процесі,
- ренопротекторні препарати за необхідності при процесі довше 6 місяців (інгібітори АПФ, АРА II) тривало,
- запобігання рецидиву (п. 5.2).
Гострий ПН.
Загальна тривалість антибактеріального лікування становить при
- швидкому відновленні клініко-лабораторних показників - 10-14 діб за ступінчатим методом,
| Основні препарати | Препарати резерву | Тривалість |
| 1 етап | ||
| довенно (дом`язово) «захищені» пеніциліни або цефалоспорини II-III покоління | аміноглікозіди або цефалоспорини IV покоління | 24-36 годин після нормалізації температури |
| 2 етап | ||
| пероральні «захищені» пеніциліни або цефалоспорини II-III покоління | аміноглікозиди або цефалоспорини IV покоління | 7-10 діб (загальна тривалість курсу 10-14 діб) |
- в інших випадках - 14 діб моно- або комбінованої терапії (антибіотик широкого спектру дії+уроантисептик), потім, за необхідністю, 14-21 діб монотерапії (одним препаратом), або перехід на профілактичну дозу уроантисептика,
Хронічний ПН.
| Основні препарати | Препарати резерву |
| I ступінь активності | |
| «захищені» пеніциліни або цефалоспорини II покоління | цефалоспорини III-IV покоління |
| II-III ступінь активності, рецидивуючий перебіг | |
| цефалоспорини III покоління, уреїдопеніциліни | цефалоспорини IV покоління, карбопенеми, фторхінолони |