 |
|
Дезінтоксикація та зменшення проявів метаболічного ацидозу.
Виведення уремічних токсинів шляхом
- ентеропасажу (наприклад, дуфалак, нормазе),
- збільшення навантаження per os цитратними сумішами (цитрат кальцію) та бікарбонатом натрію (содою)
- призначення оральних сорбентів (наприклад, поліфепан, ентеросгель, белосорб, активоване вугілля), ліпіну, стімолу
- застосування незамінних амінокислот (наприклад, аміностерил, кетостерил),
- використання рослинних препаратів (наприклад, хофітолу у розчині і таблетках, канефрону у краплях і таблетках, лєспефлану),
- ферменти (при нормальному значенні альфа-амілази): креон
- симбіотики (симбітер) або пробіотики
- препарати, що знижують здуття кишки (еспумізан)
Гіперкаліемія
| Рівень калію | Заходи |
| 5,5-6,0 ммоль/л | катіонообмінні смоли внутрішньо і в клізмах, 20% розчин глюкози з інсуліном довенно (на 5 г глюкози – 1 ОД простого інсуліну) |
| 6,0-(6,5-7,0 ммоль/л | довенно препарати кальцію, потім - бікарбонату натрію і глюкози з інсуліном |
| >6,5-7,0 ммоль/л | Діаліз |
Ацидоз
| Заходи | |
| SB<18-20 ммоль/л ВЕ>-10 | лужні мінеральні води, розчин соди, цитратна суміш per os, виключення кислих валентностей в харчуванні, клізми |
| Декомпенсація (ВЕ<-10) | Діаліз |
Затримка росту (більше двох сигм від норми)
рекомбінантний гормон росту (растан) 0,6-1 ОД/кг на тиждень підшкірно
модифікація дієти із застосування кетостерилу
4.4.6 Неврологічні порушення
згідно прийнятих протоколів за основними напрямками,
транквілізуючі засоби
Підвищення С-реактивного протеїну під час діалізу є несприятливим фактором.
5. МЕДИКАМЕНТОЗНЕ ЛІКУВАННЯ
Лікування причинного захворювання.
Проводиться згідно відповідних протоколів за наявності активного процесу.
Ренопротекція (основна).
Корекція гіпертензії та протеїнурії
| Препарат вибору* | Примітки |
| БРА ІІ1 | в моно або комбінованому режимі |
| ІАПФ | |
| Дилтіазем, фелодипін | |
| Петльові діуретики | |
| Моксонидін | етіотропний препарат у блокуванні ренін-ангіотензинової системи |
*Перелік препаратів і дози надано в додатку 6.
Окрім того, застосовуються режимні заходи - зниження зайвої ваги, зменшення солі в харчовому раціоні тощо. В разі відсутності ефекту - діаліз з ультрафільтрацією, можливе проведення бінефректомії, емболізації ниркових артерій.
Корекція анемії.
Анемія при ХНН, як правило, має еритропоетиндефіцитний характер.
Лікування препаратами еритропоетину.
| Препарат | Початкова доза | Максимальна доза | Підтримуюча доза | Примітки |
| b-еритропоетин (рекормон) підшкірно* або довенно | 80-100 ОД/кг в 1-3 р/тж | 300 ОД/кг в 1-3 р/тж | 25-50% від максимальної, 1 раз на 1-2 тижні | Hb>90 г/л і у дітей >5 років |
| 100-300 ОД/кг в 1-3 р/тж | Hb<90 г/л і у дітей <5 років | |||
| a-еритропоетин (епрекс, епокрин) довенно | 50-75 ОД/кг в 2-3 р/тж | 300 ОД/кг в 1-3 р/тж | 25-50% від максимальної, 1 раз на 1-2 тижні | Hb>100 г/л |
| 75-100 ОД/кг в 2-3 р/тж | Hb<100 г/л. |
*У пацієнтів, які не отримують діаліз, зручнішим є підшкірний шлях введення (довенно еритропоетин вводиться в разі одночасного застосування препаратів заліза).
Оцінка ефективності терапії еритропоетином проводиться щомісячно:
| Показник | Динаміка | Подальші заходи |
| Hb, Ht, Ретикулоцити | приріст Hb <12 г/л та Ht <2-4% | дозу збільшити на 25%-50% |
| нормалізація Hb | дозу зменшити на 25% та подовжити без обмежень в тривалості | |
| співвідношення еритропоетин/Hb | <10 | відміна в зв`язку з неефективністю |
Показаннями для припинення призначення еритропоетину є трансплантація нирки та неефективність терапії, пов’язана із розвитком червоноклітинної аплазії.
Інші протианемічні заходи призначаються в разі комбінованого генезу анемії (одночасно з еритропоетином) або при неможливості використання еритропоетину.
Перед призначенням еритропоетину доцільна корекція вмісту заліза (до цільового рівня), яка досягається
- комбінованими двовалентними препаратами (краще всмоктуються),
- препаратами тривалентного заліза,
- препаратами заліза у поєднанні з вітамінами (глобірон, фенюльс, фенотек, фефол, ранферон-12, гемоферон, сорбіфер-дурулес, фефол-віт).
| Вік | Початкова доза* | Терапевтична доза* | Підтримуюча терапія | Примітки |
| Додіалізний період | ||||
| <1 року | 50% від максимальної з досягненням повної дози протягом 7 днів | 5-8 мг/кг/доб 6-8 тж | Половинна доза 2-3 тж | у рідкій формі - гемофер, мальтофер, актиферін, гемоферон |
| 1-3 роки | 100 мг/доб 6-8 тж | |||
| 3-6 роки | 100-200 мг/доб 6-8 тж | |||
| >6 років | 200-300 мг/доб 6-8 тж |
*за елементарним залізом
Довенно вводяться препарати (венофер 0,15 мл/кг в 2-3 р/тж, феролек плюс) при
- при патології шлункового тракту (стоматит, паротит, ерозивний гастрит, пептичні виразки, геморагічний ентероколіт, панкреатит),
- індивідуальна непереносність,
- в діалізному періоді (2-3 р/тж після діалізу).
Терапія вважається ефективною, якщо приріст Hb становить1-2г/л/доб, а кількість ретикулоцитів через 5-7 днів зростає на 20%.
Для корекції білководефіцитної анемії застосовується
- дієтотерапія зі збагаченням раціону незамінними амінокислотами та їх аналогами,
- препарати есенціальних кетокислот (кетостерил тощо).
При В12-дефіцитній анемії
| Препарат | Терапевтична доза | Підтримуюча доза | ||
| Розрахунок | Трива-лість | Розрахунок | Трива-лість | |
| цианкобаламін | 200-400 мкг дом’язово 1 р/доб | 4-6 тж | таж доза 1р/тж протягом 2 міс., далі - 2 р/міс по 400-500 мкг | необмежено |
| оксикобаламін | 0,5 мг/доб через день дом’язово або підшкірно | таж доза 1 р/тж протягом 3 міс., далі - 1 р/міс |
Терапія вважається ефективною, якщо приріст ретикулоцитів становить 20% від початкового значення на 5-7 день.
Гемотрансфузії, довенне введення одногрупної біосумісної еритроцитарної маси чи відмитих еритроцитів застосовується при еритропоетин-резистентності при Нв <60 г/л, масивних кровотечах.