 |
|
Особливості природних ресурсів, що мають вплив на розвиток туризму
КИЇВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ТУРИЗМУ, ЕКОНОМІКИ І ПРАВА
ЕКОНОМІКО-ЮРИДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА
На тему:«ХАРАКТЕРИСТИКА ТУРИСТИИЧНИХ РЕСУРСІВ ТА ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»
Виконав:учень групи АТ-32
за професією 4221«Агент
з організації туризму»
Бараннікова Нікити
Керівник:___________________
____________________
КИЇВ-2014
План
Стр.
1.Географічне положення Київської області…………………………………..3
2.Особливості природних ресурсів, що мають вплив на розвиток туризму…………………………………………………………………………..4
3.Особливості природно-антропогенних ресурсів, що мають вплив на розвиток туризму…………………………………………………………………………..7
4.Характеристика культурно-історичних ресурсів………………………….11
5.Особливості туризму
5.1.Види туризму та їх характеристика…………………………………..15
5.2.Основні туристичні центри та екскурсійні об’єкти………………………………………………………………………….17
5.3.Основні туристичні маршрути та їх характеристика. Заклади розміщення, харчування, дозвілля……………………………………………20
6.Екологічна ситуація в області та її вплив на розвиток туризму…………..25
Список літератури……………………………………………………………...26
Додатки………………………………………………………………………….27
Географічне положення Київської області
Київська область — область на півночі України. Обласний центр — місто Київ — адміністративно до її складу не входить.
Площа області — 28 131 км2, населення становить 1,7 млн чоловік.
На сході межує з Чернігівською і Полтавською, на південному-сході та півдні з Черкаською, на південному-заході — з Вінницькою, на заході — з Житомирською областями, на півночі — з Гомельською областю Білорусі.
Утворена 27 лютого 1932 року. В області 25 районів, 24 міст, у тому числі 12 обласного значення, 30 селищ міського типу, загалом 1127 населених пунктів. Північну частину області площею близько 2 тис. км2 займає Чорнобильська зона відчуження. Місто Славутич є ексклавом Київської області на території Чернігівської.
Більшість населення району (68,8%) проживає у міських поселеннях. Найвищий показник урбанізації у Київській області (79,5 %).
Через територію області пролягають магістралі міжнародного значення: Львів-Харків, Львів-Москва, Смоленськ-Одеса.
Особливості природних ресурсів, що мають вплив на розвиток туризму
· Орографічні ресурсипредставлені рівнинним рельєфом .Північна частина області лежить в межах Поліської низовини. На сході в межах області – частина Придніпровської низовини. Найбільш підвищені й розчленовані південна та південно-західна частини, зайняті Придніпровською височиною (висота біля 273м. над рівнем моря). У південній частині області її територію перетинають яри та балки.
· Кліматичні ресурси :
Клімат помірно континентальний, м'який, з достатнім зволоженням. Середня температура січня −6°, липня +19,5°. Тривалість вегетаційного періоду 198–204 дні. Сума активних температур поступово збільшується з Півночі на Південь від 2480 до 2700°. За рік на території області випадає 500–600 мм опадів, головним чином влітку.
Ступінь комфортності Київської області - сприятливий.
· Водні ресурси:
Київська область має густу річкову мережу – 177 річок, довжина яких більше 10км.території області протікають:- три великих ріки – Дніпро, Прип'ять та Десна, загальною довжиною в межах області 377 км;- 8 середніх річок Уж,Тетерів, Рось, Ірпінь, Трубіж, Супій, Гірський Тікач, Гнилий Тікач, загальною довжиною – 7535 км.
Найважливіша водна артерія – Дніпро, протяжністю 246 км в межах області, основними притоками якого є: Прип'ять з Ужем, Тетерів зі Здвижем, Ірпінь з Унавою, Стугна, Красна, Рось із Роставицею, Горохуваткою, Протокою, Кам'янкою, а також Десна, Трубіж, Супій, Перевіз.
Річка Дніпро є одним з найцікавіших об'єктів Київщини. По притокам Дніпра проходить багато туристичних екскурсій,круїзних подорожей. Нині водою Дніпра користується 70 % населення України (майже 35 мільйонів осіб), також на нього припадає половина всіх річкових шляхів країни й основна частина (близько 60 %) річкових перевезень вантажів і пасажирів.
В області є близько 750 невеликих озер, які за походження є старицями річок, внаслідок чого мають дугоподібну форму.
В області налічується 58 водосховищ. Найбільшими водосховищами є Канівське та Київське, більша частина їх площі знаходиться в межах Київської області.
Бальнеологічні ресурсипредставленістоловими мінеральними водами: (хлоридонатрієві) Оболонська, Березанська, та Броварська. Радонові мін. води: Біла Церква, Миронівка, Конча-Заспа. Київська область погано забезпечена бальнеологічними ресурсами,але має декілька курортів мінеральних вод (Київська водолікувальниця, Пуща Водиця, Конча Заспа та інші). Київська область має цінні курортологічні ресурси, що зумовило розвиток двох кліматичних курортів загальнодержавного значення: Пуща-Водиця (13,3 тис. місць) та Конча-Заспа (14,7 тис. місць). Мережа санаторних закладів області представлена 46 об’єктами. Загальна місткість закладів курортного лікування складає близько10.2 тис. місць , площа – 382,8 га.
· Спеліоресурси:
Печера “Геонавт”
Природа обділила київську область печерами (штучні печерські, Китаївські і звіринецькі не в рахунок). Найбільша печера в нашій окрузі - Геонавт, біля села Ходосівка, київської області, довжиною 60м.
Знаходиться вона в яру, на висоті метрів 5. Має яскраво виражений вхід і вихід. При вході відносно великий зал на стінах якого, народ вирізав багато цікавого. Тут же знаходиться єдино розгалуження у печері, ліворуч - основний хід печери, праворуч - невеликий зал.
"Кирилівські печери" Розташовані в районі Кирилівської церкви. При археолгічих дослідженнях виявлені підземні склепообразного галереї висотою близько 1,8 м і шириною 1,2 м, що заглиблювалися в землю в різних напрямках. У К. п. знайдені кам'яно. знаряддя праці, черепки посуду епохи міді-бронзи, кістки, тощо.
· Флоро-фауністичні ресурси:
Площа київських лісів становить 49,38 тис. га.
В урочищах Феофанія, Лиса гора в деревостанах трапляються могутні дуби віком понад 150 років.
Ліси в околицях Києва досить різноманітні. Найпоширенішими є дубово-соснові та соснові ліси. У трав'яному покриві їх домінують орляк, чорниця, конвалія, куничник наземний та зелені мохи.
На правому березі Дніпра в південно-західній частині міста розповсюджені широколистяні грабово-дубові ліси з участю клена гостролистого, ясена високого, липи серцелистої, що характерні для лісостепу. Найкраще збереглися вони в урочищах Феофанія, на Лисій горі, гірше — в Голосіївському парку. Значні площі в околицях міста займає лучна рослинність.
Заплавні луки представлені угрупованнями лисохвоста лучного, щучки дернистої, трясунки середньої, костриці лучної, тонконога лучного; суходільні — тонконога вузьколистого, грястиці збірної, костриці червоної, мітлиці виноградолистої. У заплавах річок поширені низинні евтрофні болота.
Тваринний світ зони представлений лісовими та степовими видами. Тут живуть дикі кабани, сарни, олені, зайці, вивірки, куниці, тхори, полівки, лисиці, вужі, багато птахів: дятли, сови, жайворонки, лелеки, куріпки, дрозди та ін.Цвітуть також півники, гіацинти, крокуси, горицвіт, тюльпани, півонії, маки, терника, шипшина, степова вишня, полин, типчак, ковила та інші.
Живуть в області також козулі, лось, кабан, олень благородний, білка, лісова куниця, борсук, вовк, лисиця, а також ціла група дрібних гризунів. Із птахів поширені рябчик, тетерев, глухар, шпак, жовна, різні види синиць тощо. Рідко зустрічається лелека чорний. Нині з-поміж ссавців водяться ховрахи, хом'ячок сірий, сліпаки, тушканчик, степова полівка, лисиця, та зрідка борсук