 |
|
Основні туристичні маршрути та їх характеристика. Заклади розміщення, харчування, дозвілля.
"Золотий вінок Київщини"
Пропонуємо історично-туристичний маршрут "Золотий вінок Київщини", який проходить навколо Канівського водосховища.
зупинка перша. селище Трипілля.
Поселення Трипільської культури (ІV-ІІІ тис. до н.е.). Одне з трьох таких поселень досліджував у 1901році видатний український археолог Вікентій Хвойка ( у 2000 році його ім"я було занесене до Списку видатних людей ЮНЕСКО). Також тут знаходяться городище та могильник зарубинецької культури (ІІІ ст. до н.е.- ІІ ст.н.е.), Дівич-гора.
Тут сходяться три лінії Змійових валів - древньоруських земляних укріплень ХІ-ХІІІ ст. (Дніпровська, Стугнянська і Краснянська). Князь Ярослав Мудрий побудував тут місто Треполь для захисту від печенігів, а пізніше від половців. Х-ХІІІ ст. – форпост і важливий політичний, торгівельний, ремісничий і культурний центр Русі, порт на шляху «із варяг у греки». У 1240 році був зруйнований монголо-татарами коли загинули майже всі жителі. У 1649 році Трипілля - сотенне місто.
Тут можна побачити:
·Київський обласний археологічний музей.
·памятник археологу В.Хвойкі (автор М.Горловий).
·приватний музей „Прадавня Україна-Аратта”.
·зупинка друга.
· селище Халеп’я.
Колись давньоруське місто-фортеця Халеп ХІ ст., у 1239 році зруйноване монголо-татарами. Культура краю має багатошарові пам’ятки з доби неоліту, поселення трипільської культури Коломийщина І (39 розкопаних археологами майданчиків). В.Антонович зазначив, що близько села розташовано 7 великих і понад 100 малих курганів (Археологіческая карта Киевской губернії”, 1895).
Зупинка третя. Витачів.
Великий порт на Дніпрі Х-ХІІІ ст., який згадує в книзі “Про управління імперією” імператор Візантії Костянтин Багрянородний. Зруйнований монголо-татарами у 1240 році. На відстані 1,5 км на південь залишки літописного міста Новгорода-Святополча, збудованого ( у 1095 році) для жителів спаленого половцями Гур’єва (Юр‘єва, сучасної Білої Церкви); в ур. Майорівщина – поселення пізньопалеолітичного часу, трипільської культури, зарубинецької культури; в ур. Городок – багатошарова пам’ятка ІХ-ХІ та ХVІІ-ХІХ ст.
зупинка четверта. Стайки.
Стайки (град Стаєк ХІІ ст.). Багатошарове поселення - трипільської культури, зарубенецької культури, часів Древньої Русі. За 2,5 км - поселення трипільської культури, яке було відкрито В.Хвойкою (30 майданчиків, що складали зовнішнє коло, сліди внутрішнього кола).
зупинка п’ята. Гребені.
Скупчення різночасових археологічних пам’яток, чимало з них багатошарові – трипільська, зарубинецька, черняхівська культури (ІУ-ІІІ ст. н.е.), часи Древньої Русі, кургани.
Тут можна відвідати:
• Картинну галерею.
• Історико-краєзнавчий музей.
Зупинка шоста: Ржищів.
Ржищів - літописне місто-фортеця Іван (з ХІ ст.) Дніпровської оборонної лінії. Пізніше сотенне містечко Канівського полку (1648-54 рр). Декілька поселень трипільської, зарубинецької культур, часів Древньої Русі. Знайдена двошарова (трипільська та черняхівська культури) пам’ятка в урочищі Ріпниця, де на розкопах 2001-2005 рр. досліджено п’ять залишків осель трипільської культури, землянка з горном черняхівської культури.
Тут можна відвідати:
• Проект музеєфікації „Ржищівський археодром”.
• Відділення Київського обласного археологічного музею. Сквер трипільської культури.
Зупинка сьома. селище Балико-Щучинка.
Залишки фортеці Чучин ХІ-ХІІІ ст. Два поселення трипільської культури, одне з яких досліджував В.Хвойка у 1901 році. Під час розкопок було знайдено також скіфське поховання, залізний панцир та пояс. Збереглося декілька курганів, у кінці ХІХ ст. їх було 22.
Тут можна відвідати:
• Панорама-меморіал “Букринський плацдарм”.
Зупинка восьма. селище Уляники.
Цілющі джерела. Городище Чорних клобуків. Скупчення різночасових археологічних пам’яток.
Тут можна відвідати:
• Історико-археологічний культурно-просвітницький комплекс (проект), де відвідувач подорожу по різних епохах, стаючи безпосереднім учасником подій.
Зупинка дев’ята. Канів.
Канівські гори, унікальне для рівнинних областей геологічне утворення, тягнуться грядою понад Дніпром від Ржищева до гирла річки Рось, розчленовані ярами глибиною до 100 м. З епохи палеоліту (35– 40 тис. до н.е.) тут жили люди, - про це свідчать численні кам'яні знаряддя праці та надзвичайні, унікальні кам'яні жіночі фігурки. Біля с. Межиріч (у 1966 році) знайдено житло мисливців на мамонтів, збудоване у 16-14 тисячолітті до н.е. Залишки поселень трипільської, зарубинецької, черняхівської культур, сколотів, скіфів. На Княжої горі залишки міста-фортеці Родень (980 р.), що було знищено монголо-татарськими ордами у 1239 році. Знахідки з Княжої гори прикрашають експозиції музеїв Києва, Харкова, Варшави, Парижа, Лондона. Один із центрів козаччини.
Тут можна відвідати:
• Канівський природний заповідник. Музей природи.
• Історичний музей.
• Могила Великого Кобзаря на Чернечій горі.
Зупинка десята. Переяслав-Хмельницький.
Переяслав-Хмельницький одне з найдавніших міст України (згадується у договорі князя Олега з Візантією з 907 р.). Земляні укріплення дитинця ХІ-ХІІ ст. біля злиття річок Альти і Трубіж. Скупчення пам’яток у місті та на всій території області - від древньої стоянки с.Вовчків (ІХ тис. до н.е.), трипільської та черняхівської культур, ранньослов’янського часу та часів Древньої Русі, численні кургани. Полкове місто з 1648 р.; у 1654 році відбулася Переяславська рада. Місто, в якому викладав Г.Сковорода. Сьогодні має офіційний статус «Міста музеїв» (налічується понад 30 музеїв).
Тут можна відвідати:
• Національний історико-етнографічний заповідник “Переяслав” (26 музеїв різноманітної тематики).
• Монумент на честь першої згадки в літописах слова „Україна”.
Зупинка одинадцята. Бориспіль.
У 1015-1054 рр. у літописах згадується як Льто (Лто, Альто, Алто, Олто), можливо від річки Альти. Городище Х-ХІІІ ст., рештки фортифікаційних споруд, оточених валом та рештки стародавньої церкви „Летська божниця,” збудованої Володимиром Мономахом (у 1117 р.) у пам’ять своїх синів Бориса і Гліба, що загинули від руки свого брата Святополка Окаянного. Залишки Змієвих валів. У 1239 році місто (тоді Летч) і Летська божниця зруйновані монголо-татарами. На околицях міста - поховання доби бронзи, кургани скіфського часу ІV ст. до н.е., в ур. Язвина Могила - 12 курганів (розкопані). 7 поховань скіфських воїнів (біля них виявлено зброю, золоту шийну гривну, бронзовий котел та інші речі). У 1649-1654, 1725-1750 роках – сотенне містечко Переяславського полку.
Тут можна відвідати:
• Історичний музей.
• Пам’ятник Павлу.Чубинському, 2001 р.
Маршрут "Мандруючи містом Біла Церква"
Біла Церква знаменита також своїми пам’ятками архітектури. Так, наприклад, у центральній частині міста знаходиться Спасо-Преображенський кафедральний собор, збудований у дворі напівзруйнованої Микільської церкви (вул. Гагаріна 10). Микільську церкву заклав особисто Іван Мазепа, що народився неподалік, в родовому помісті - селі Мазепинці - і вважав цей край своєю батьківщиною. В цих краях Мазепа нажив свої статки і десь тут, кажуть, знайшли скарбницю гетьмана.
Відомий також костел Іоанна Хрестителя на Соборній Площі 4, збудований італійцем Домініко Ботані. Тут проходили відомі на весь світ концерти органної музики. Костел розташований на Замковій горі, на місці князівського дитинця, де колись стояла та сама біла церква, на честь якої і назвали місто.
Також із пам’яток варто відмітити Церкву Святої Марії Магдалини, яка розташована за адресою вул. Шкільна 11/16 ( збудована у XVIII столітті). Дім Дворянських зібрань, збудований у XIX столітті (бульвар 50-річчя Перемоги 5).
А поряд із Домом Зібрань височіє Зимовий палац Браницьких, збудований у кінці XVIII століття.
Готелі Київської області:
· Гранд-отель "Спорт" (Бровары).
· «Гранд Адмирал Клуб» (Ірпінь).
· «Сити Парк Белая Церковь» (Біла церква).
· «Борисполь» (Борисполь).
· «Лигена» (Борисполь).
· «Вышеград» (Вышгород).
· «Братислава» (Київ).
· «Турист» (Київ).
Заклади харчування Київської області:
· Этно-Ресторан «Батьковская Хата» (Глеваха).
· «Петровский Бровар» (Бровары).
· «Il Patio» (Бориспіль).
· «Козачок» (Переяслав-Хмельницкий).
· «A la minute» (Біла церква).
· «Hot café Maxi» (Ірпінь).
· «Grill DO Brasil» (Київ).
· «The Towers» (Київ).
Заклади розваг:
· Нічній клуб «Форсаж» (Київ).
· Нічній клуб «Індіго» (Київ).
· Сауна на дровах «У братів» (Бровари).
· ТРЦ. «Оушен плаза» (Київ).
· РЦ. «Термінал» (Бровари).
· Пейнтбольний клуб «Модуль» (Біла Церква).
· ТРЦ. «Караван» (Київ).
· Боулинг клуб «Рекорд» (Бориспіль).
· Розважальний комплекс «Бархат» (Бориспіль).
· Спорт-бар «Арена спорт» (Біла церква).
· Пляжний клуб «Чайка» (Вишгород).