Главная | Обратная связь

Поняття патентного права. Умови надання правової охорони і критерії патентоздатності винаходу, корисної моделі та промислового зразка

 

Патентне право - це сукупність норм, що регулюють особисті немайнові та майнові відносини, які виникають у зв’язку зі створенням, оформленням і використанням винаходів, корисних моделей і промислових зразків.

Зазначена назва одного з інститутів інтелектуальної власності обумовлена назвою охоронного документа, який видається на підтвердження визнання результату творчої діяльності об’єктом інтелектуальної власності і засвідчує набуття права на нього. На відміну від авторського права, де права на твори науки, літератури та мистецтва виникають без виконання будь-яких формальних дій, про об’єкти патентного права - винаходи, корисні моделі та промислові зразки - можна говорити лише з моменту одержання патенту. Такий підхід законодавця пояснюється, зокрема, можливістю паралельного винахідництва, а тому існує потреба кваліфікації творчого досягнення і закріплення права на нього за конкретною особою, яка перша розкрила ці знання суспільству.

Наявність схожих рис винаходів, корисних моделей та промислових зразків послугувала підставою їх спільного правового регулювання. Об’єкти патентного права регламентуються положеннями ЦК, а саме главою 39, Законами України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та «Про охорону прав на промислові зразки», прийнятими Верховною Радою 15 грудня 1993 р.

Винахід та корисна модель - це результати інтелектуальної діяльності людини у будь-якій сфері технології, а промисловий зразок - у галузі художнього конструювання.

Кожна держава встановлює критерії для визнання результату творчої діяльності саме об’єктом патентного права. Так, в Україні правова охорона надається винаходу, корисній моделі та промисловому зразку, які не суперечать публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідають умовам патентоздатності.

Умови патентоздатності - це вимоги, що пред’являються законодавством до результатів творчої діяльності для кваліфікації їх як об’єктів патентного права: новизна, винахідницький рівень і промислова придатність (у тому чи іншому їх поєднанні). Саме через їх перелік у більшості країн світу дається поняття винаходу, корисної моделі та промислового зразка.

Винахід - це результат інтелектуальної діяльності людини у будь-якій сфері технології, що є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.

Корисна модель - це результат інтелектуальної діяльності людини у будь-якій сфері технології, що є новим і промислово придатним.

Порівнюючи наведені поняття, можна дійти висновку, що законодавство України пред’являє різні за обсягом вимоги до вказаних результатів інтелектуальної діяльності у сфері технологій для того, щоб визнати їх об’єктами патентного права.

Промисловий зразок-результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання, якщо він є новим. Закріплення стосовно промислового зразка лише одного критерію патентоздатності, на відміну від винаходу та корисної моделі, можна пояснити особливістю самого об’єкта, бо у даному випадку правовій охороні підлягає зовнішній вигляд промислового виробу. Зокрема, в автомобілі міститься велика кількість винаходів і корисних моделей, а зовнішній вигляд останнього і окремих його скл

адових - це промислові зразки.

Новизна об’єкта встановлюється на певний момент - на дату подачі заявки або, якщо заявлено пріоритет, на дату останнього. Таким чином, відомості, що стали загальнодоступними після цієї дати, не можуть враховуватися при оцінці новизни.

Заявник може скористатися пріоритетом, тобто першістю у поданні заявки. Пріоритет об’єкта може бути встановлений за датою надходження до Державного департаменту інтелектуальної власності (далі - Держдепартамент, Установа) чи відповідного органу держа- ви-учасниці Паризької конвенції з охорони промислової власності заявки протягом дванадцяти місяців від дати подачі попередньої заявки стосовно такого ж винаходу (корисної моделі) чи протягом шести місяців стосовно такого ж промислового зразка, якщо на попередню заявку не заявлений пріоритет. Якщо деякі ознаки винаходу (корисної моделі) відсутні у формулі, викладеній у попередній заявці, то для надання права пріоритету достатньо, щоб в описі попередньої заявки були точно вказані ці ознаки. Що стосується промислового зразка, то пріоритет поширюється лише на ті ознаки, які зазначені у попередній заявці, пріоритет якої заявлено.

Винахід і корисна модель визнаються новими, якщо вони не є частиною рівня техніки, який включає: всі відомості, що стали загальнодоступними у світі, а також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, у якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку.

Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі і не зазначена у раніше одержаних Держдепартаментом заявках, за винятком тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або за ними прийняті рішення про відмову у видачі патентів і вичерпані можливості оскарження таких рішень.

Загальнодоступними є відомості, які містяться у джерелах інформації, з якими може ознайомитися невизначене коло осіб. При цьому не має значення, чи знайомився фактично будь-хто зі змістом цих відомостей, достатньо лише потенційної можливості для цього.

Слід мати на увазі, що об’єкти, які є частиною рівня техніки, для визначення новизни результату творчої діяльності, повинні враховуватися окремо. Відповідно перешкоджають визнанню об’єкта винаходом чи корисною моделлю лише ті відомості, які знаходяться в одному джерелі рівня техніки і в яких повністю розкривається його зміст. Тобто не можна збирати об’єкт по елементам з різних джерел інформації. Повним є таке розкриття, на базі якого спеціаліст у даній галузі зможе його практично реалізувати.

За загальним правилом, розголошення суті об’єкта до моменту подання заявки на видачу патенту є підставою для відмови в правовій охороні і його вільного використання будь-якою особою. Враховуючи такі наслідки, законодавство надає пільгу по новизні. Суть її полягає у тому, що на визнання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка патентоздатними не впливає розкриття інформації про них винахідником (автором) або особою, яка одержала від винахідника (автора) прямо чи опосередковано таку інформацію: стосовно винаходу чи корисної моделі - протягом дванадцяти місяців, а стосовно промислового зразка - шести місяців до дати подання заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов’язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, заінтересовану у застосуванні цієї пільги.

Усі країни, залежно від того, у яких межах наявні відомості порочать новизну, поділяються на: 1) країни зі світовою (абсолютною світовою) новизною, у яких на визнання об’єкта новим впливає розкриття його суті будь-яким способом на території цієї країни або за її межами. Вимогу абсолютної світової новизни закріплює більшість країн світу, у тому числі за загальним правилом і Україна; 2) країни з обмеженою світовою новизною, у яких також, як і в країнах з абсолютною новизною, на визнання об’єкта новим впливає розкриття його суті будь-яким способом, за виключенням того, що відкрите застосування враховується при визнанні новизни лише тоді, коли воно мало місце на території країни патентування (наприклад, Індія); 3) країни з місцевою (локальною, національною) новизною, у яких для визнання об’єкта новим враховують лише ті факти розкриття інформації, які мали місце на території їх країни (наприклад, Панама).

Винахідницький рівень свідчить про творчий характер і є якісною оцінкою винаходу. Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки. На відміну від визначення рівня техніки для з’ясування критерію наявності новизни, при оцінці винахідницького рівня зміст заявок до уваги не береться. Неочевидним вважається винахід, який вирішує завдання, що не могли вирішити спеціалісти відомими шляхами.

Промислова придатність. Винахід або корисна модель визнаються промислово придатними, якщо вони можуть бути використані у будь-якій сфері діяльності - промисловості, торгівлі, сільському господарстві тощо.

Об’єктом винаходу чи корисної моделі може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології. Закон «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (п. 2 ст. 6), конкретизуючи поняття продукту як об’єкта винаходу, називає штам мікроорганізму та культуру клітин рослини і тварини, а також передбачає як об’єкт винаходу нове застосування відомого продукту чи процесу.

При визначенні об’єкта слід мати на увазі наступні визначення. Продукт - це будь-який штучно створений предмет. Пристрій - це система розташованих у просторі елементів, певним чином взаємодіючих один з одним. Речовина - штучно створене матеріальне утворення, що є сукупністю взаємозалежних елементів. Штам мікроорганізмів - це чиста культура мікроорганізмів, виділена з природних місць мешкання, якими може бути навколишнє середовище (грунт, вода тощо), а також з організму тварини чи людини. Процес (спосіб) - сукупність прийомів, виконаних у визначеній послідовності чи з дотриманням визначених правил.

Законодавець прирівняв коло об’єктів винаходу і корисної моделі.

Не можуть бути визнані винаходом чи корисною моделлю, оскільки вони охороняються іншими нормами права інтелектуальної власності, такі об’єкти технології: сорти рослин та породи тварин, біологічні у своїй основі процеси відтворення рослин та тварин, що не належать до небіологічних та мікробіологічних процесів, топографії інтегральних мікросхем, результати художнього конструювання.

Об’єктом промислового зразка може бути форма, малюнок,розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

Не можуть отримати правову охорону як промислові зразки об’єкти архітектури (крім малих архітектурних форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди, друкована продукція як така, об’єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них речовин тощо.

Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі та сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображенні виробу.

Патентна формула є коротким викладом технічної сутності винаходу чи корисної моделі та встановлює межі патентної монополії.

У світі залежно від системи викладу змісту розрізняють німецьку, американську та англійську патентні формули. При поданні заявки заявник повинен дотримуватися тієї патентної формули, яка визнана законодавством у тій чи іншій країні, однак у деяких країнах (зокрема, Бельгія, Португалія тощо) заявник самостійно може вибирати одну із зазначених видів формули.

Німецьку патентну формулу вважають логічною, оскільки її особливість полягає в тому, що відомі ознаки, які описують найближчий прототип винаходу, розташовані у обмежувальній частині, а нові - у розрізняльній.

Американська патентна формула будується без виділення нових ознак в окрему частину. Вона складається з великої кількості пунктів, які є незалежними. Пояснюється це тим, що кожен пункт такої формули починається з повтору тих ознак, які уже були викладені у попередніх пунктах, до яких додається один або кілька нових елементів. При такій побудові визнання недійсним будь-якого пункту не тягне недійсності інших пунктів, а використання ознак, викладених у будь-якому пункті формули, є порушенням прав патентовласника.

Англійська патентна формула є симбіозом попередніх двох. Як і в німецькій, перший пункт є основним і найбільш широким за змістом. Саме від цього пункту залежить встановлення обсягу правової охорони. Інші ж пункти - залежні. Однак, як і в американській формулі, нові ознаки не виділяються у розрізняльну частину, а перераховуються поряд з відомими у зручній послідовності.

Обсяг правової охорони винаходу та корисної моделі в Україні встановлюється за німецькою патентною формулою, що зайвий раз підкреслює той факт, що правова система України тяжіє до романо-германської правової системи (сім’ї).

Відповідно до п. 7.3.1 Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 22 січня 2001 р. № 22^і, пункт формули винаходу (корисної моделі) складається, як правило, з обмежувальної частини, яка включає ознаки винаходу, що збігаються з ознаками найближчого аналога, у тому числі родове поняття, що характеризує призначення об’єкта, та відмітної частини, яка включає ознаки, що відрізняють винахід від найближчого аналога. Обмежувальна й відмітна частини пункту формули відокремлюються одна від одної виразом «який (яка, яке) відрізняється тим, що...».

Між тим без поділу на обмежувальну й відмітну частини складається формула винаходу, яка характеризує: індивідуальну сполуку; штам мікроорганізму; культуру клітин рослин та тварин; застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням; винахід, що не має аналогів.

Патентне законодавство України передбачає, що тлумачення формули повинно здійснюватися у межах опису винаходу (корисної моделі) та відповідних креслень, а ознак промислового зразка - у межах його опису.

2. 2. Суб’єкти права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки
Відповідно до ст. 463 , суб‘єктами права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок є:
1) винахідник, автор промислового зраз
2) інші особи, які набули прав на вині корисну модель та промисловий зразок за, говором чи законом.

Суб‘єктами прав зазначених об‘єктів права інтелектуальної власності насамперед є їх творці — винахідники та автори промислових зразків. Творцями можуть бути будь-які фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни, якщо вони мають постійне місце проживання в Україні, та особи без громадянства. Не має значення вік та дієздатність творців — відомо немало випадків, коли винаходи та інші науково-технічні досягнення створюють неповнолітні і навіть малолітні діти. На них поширюються ті ж правила, які стосуються цих осіб за авторським правом. Творити вони можуть незалежно від віку, й обов‘язки дітей до 14 роки здійснюють їх законні представники — батьки та опікуни.
Це так звані первинні суб‘єкти права інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі та промислові зразки.

Суб‘єктами права інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі і промислові зразки можуть бути й інші особи, до яких це право перейшло на підставі договору чи закону. Це похідні суб‘єкти права інтелектуальної власності. Право інтелектуальної власності на зазначені об‘єкти може перейти до інших будь-яких осіб — як фізичних, так і юридичних на підставі договору, які стають правонаступниками творців. Право інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі та промислові зразки може переходити за договором від одних осіб до інших. Зазначені об‘єкти — це товар, який знаходиться у вільному цивільному обігу.

Право інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі та промислові зразки може встановлюватися законом і не творцям — винахідникам і авторам промислових зразків. За законом це право виникає у осіб, з якими винахідник чи автор промислового зразка знаходиться в трудових відносинах, — роботодавців. Вони наділяються майновими правами інтелектуальної власності законом.
Суб‘єктами права інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі та промислові зразки стають за законом спадкоємці винахідника та автора промислового зразка, які стають їх правонаступниками у порядку спадкоємства як за заповітом, так і за законом.

Особа, яка бажає одержати патент (деклараційний патент) на винахід, корисну модель чи промисловий зразок і має на це право, подає до Установи заявку. З наведеної норми (ст. 12 п. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та п. 1 ст. 11 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки») випливає, що заявником може бути будь-яка особа як фізична, так і юридична, яким винахідник чи автор промислового зразка передав право (перейшло за законом) на подання заявки. Сама по собі заявка як підстава для отримання патенту також може бути товаром — творець може її продати, подарувати, сплатити нею борг та вчиняти інші цивільно-правові угоди, які не суперечать закону.

Особою, яка бажає одержати патент на винахід, корисну модель чи промисловий зразок, може бути тільки та особа, яка має це право. Підстави такого права зазначена особа повинна підтвердити документально. Заявник може доручити подання заявки та одержання патенту своєму представнику — представнику у справах інтелектуальної власності.
У передбачених ЦК та іншим законом випадках заявником може бути роботодавець. Практично таких випадків подання заявки значно більше. Роботодавець, як правило, здійснює своє право на подання заявки на винахід, корисну модель чи промисловий зразок через свого представника, яким може бути як представник у справах інтелектуальної власності, так і інша особа, в тому числі працівник роботодавця.