Потенціал України щодо використання біоетанолу.

Україна має великий потенціал біомаси, придатний до енергетичного використання, зокрема відходи сільського господарства (солома, качани кукурудзи, лузга соняшника), тверді побутові відходи, що переважно складаються з лігноцелюлози. Сировиною для паливного етанолу може бути також меляса (її обсяги становлять близько 2 млн. т/рік), зернові культури, картопля, фрукти, спеціальні технічні культури.

Україна є крупним виробником харчового спирту. Річна сумарна потужність спиртових заводів становить близько 700 млн. літрів спирту, в тому числі 340 млн. - з заводів з переробки меляси. На жаль, велика кількість таких підприємств працює з неповним завантаженням або взагалі простоює. В перспективі їх потужності можна спрямувати на виробництво паливного етанолу з лігноцелюлози, але цей процес має бути рентабельним. Очевидно, що ціна біоетанолу залежатиме як від податкової політики держави, так і від його собівартості, на що, в свою чергу, впливатиме технологія виробництва.

Концепція виробництва біоетанолу в Україні включає кілька напрямків. Реконструкція існуючих спиртових заводів дозволить довести виробництво паливного етанолу до 0,3 млн. т/рік. Крім того, планується будівництво таких заводів малої потужності (до 5 т етанолу на добу) на базі підприємств переробної промисловості та безпосередньо в сільських господарствах. Пуск в експлуатацію нових технологічних ліній малої потужності дасть змогу отримувати 0,05 млн. т/рік цього продукту. Виробництво також доцільно розміщати на діючих цукрових заводах, їх теплосилове господарство може обслуговувати спиртові цехи і, в період між сезонами, виробництво цукру. До недавнього часу в Україні працював 191 цукровий завод, 75 з яких поступово можна дообладнати відділеннями з виробництва паливного етанолу, що розширить період використання технологічного обладнання, яке традиційно працює лише три-чотири місяці на рік. Дооснащення цукрових заводів відповідними технологічними лініями дасть можливість отримувати 1,65 млн тонн етанолу на рік. Таким чином, з урахуванням всіх напрямків концепції, в Україні можна було б отримувати 2 млн. т/рік біоетанолу.

В нашій країні вже виконано значний обсяг робіт з розробки й впровадження технології виробництва аналогу паливного етанолу - високооктанової кисневмісної добавки до бензину (далі - ВКД), яку одержують біоконверсією вуглеводневмісної відновлюваної сировини. Технологія отримання ВКД розроблена Українським інститутом спирту і біотехнологій виробничих продуктів (УкрНДІспиртбіопрод, Київ) і державним концерном "Укрспирт", впроваджена на семи спиртових заводах України: Барському, Довжоцькому, Луганському, Дублянському, Гайсинському, Маловисківському та Узинському оцтоводріжджовому заводі з сумарною добовою потужністю понад 120 т. Термін окупності реконструкції брагоректифікаційних установок цих заводів не перевищував півроку. Оскільки меляса дешевша від зерна, то на ВКД переробляли саме її, а із зерна одержували ректифікований спирт для високоякісних алкогольних напоїв. Зі збільшенням виробництва зерна в Україні та за умов його комплексної переробки за ефективними технологіями з одержанням сухої зернової барди, цілком економічно виготовляти ВКД з крохмалевмісної сировини. Перспективна сировина для цього - цукрове сорго.

Виконані в Україні у 1998-1999 роках експлуатаційні, стендові та дорожні випробовування підконтрольної групи автомобілів на сумішевих бензинах дають підстави до таких висновків:

експлуатаційні властивості автомобілів, що працюють на сумішевих бензинах з доданням 6% ВКД практично не погіршуються порівняно з тими, що працюють на товарних бензинах А-92 та А-76;
підвищується октанове число сумішевих бензинів;
не зафіксовано негативного впливу тривалої роботи автомобілів на технічний стан і стабільність регулювання паливної апаратури;
зменшується концентрація шкідливих речовин у відпрацьованих газах: оксидів азоту на 4,5-16%, ароматичних вуглеводнів - на 9-15% (залежно від типу бензину й двигуна).

Технічний комітет зі стандартизації і допуску до застосування продуктів нафтопереробки та нафтохімії "Нафта-Стандарт" дав дозвіл на застосування у бензинах 6% ВКД. Його виробництво й застосування стимулює і Указ Президента України № 688/99 від 22 червня 1999 року "Про організацію виробництва бензинів моторних сумішевих", який передбачає суттєву знижку в оподаткуванні виробникам ВКД і сумішевих екологічних бензинів з її застосуванням, що, безумовно, позитивно впливає на темпи зростання обсягів виробництва ВКД. Загалом з 1998 року отримано та реалізовано 23,7 тис т ВКД, що дало можливість українським підприємцям виробити понад 390 тис т екологічно чистих бензинів моторних сумішевих з використанням ВКД. А з вересня 2002 року підприємства концерну "Укрспирт" мають змогу виробляти 4500 т ВКД щомісяця. Мінімальна потреба ВКД в Україні становить 100 тис т/рік, оптимальний обсяг споживання - 250-300 тис т/рік, що забезпечує виробництво та використання 1,7-5,1 млн. т сумішевих бензинів.

Постановою Кабінету Міністрів від 4 липня 2000 року № 1044 затверджено програму "Етанол", спрямовану на виробництво спиртовими заводами нових видів продукції та пошук нових ринків збуту. Ця програма поєднує стратегію виробництва ВКД, технічного спирту та продукції з його використанням (етилену, етиленгліколю, синтетичного каучуку, "біодизелю", продуктів тонкого органічного синтезу) з напрямками зменшення собівартості етилового спирту та комплексного безвідхідного використання сільськогосподарської сировини. Перераховані виробництва на основі спирту конкурентоспроможні за вартості спирту 220-230 доларів США за тонну. Програмою "Етанол" передбачена організація виробництва ВКД як добавки до бензинів на спиртових заводах, що переробляють мелясу, та на деяких зернових заводах загальною продуктивністю понад 350 тис. т на рік. Це дозволить отримувати близько 6 млн. т сумішевих бензинів.

У березні 2005 року голова концерну "Укрспирт" І.Жолнер, виступаючи на "круглому столі" з впровадження біоетанолу в Україні, відмітив, що застосування біоетанолу відбулося на практиці - нафтопереробні заводи вже мали змогу застосувати ВКД. Однак у подальшому цей процес з різних причин загальмували. За твердженням спеціалістів концерну “Укрспирт”, бензин з добавкою біоетанолу до 5% може застосовуватись на будь-яких марках автомобілів, а бензин 97-ї марки автоматично здешевлюється на 100 грн./т, проте нафтопереробники, які працюють на українському ринку, неохоче йдуть на нововведення.

За словами І.Жолнера, 8 спиртових заводів концерну "Укрспирт", які впровадили виробництво ВКД за власні кошти, готові були у 2005 році виробляти 60 тис. тонн біоетанолу на рік. При сталому попиті на цей продукт спиртзаводи швидко можуть збільшити виробництво до 100 тис. т/рік. За 2-3 роки виробничі потужності з ВКД, за розрахунками, можуть зрости до 280 тис. тонн на рік. У цьому випадку щороку до державної казни додатково надходитиме понад 180 млн. грн. Швидке збільшення обсягів виробництва І.Жолнер пояснив наявністю в Україні незадіяних потужностей спиртзаводів, які, за підсумками 2004 року, сягають 36,3 млн. декалітрів спирту на рік, та наявністю достатньої сировинної бази. На думку керівника концерну “Укрспирт”, конфлікт інтересів спиртовиків і нафтопереробників може бути вирішений шляхом економічної зацікавленості НПЗ у застосуванні біоетанолу. Це, зокрема, може бути зниження акцизної ставки з нинішніх 60 євро/тонна до 40 євро/тонна. Однак рішення відносно встановлення таких пільг може прийняти лише уряд.

І.Жолнер переконаний, що у питанні застосування ВКД конфлікту інтересів не повинно бути, оскільки економічну перевагу біопалива доведено. Вирішення проблеми застосування ВКД необхідно знайти за столом переговорів за присутності усіх зацікавлених сторін.
Як заявив у ході "круглого столу" народний депутат України, член Бюджетного комітету ВР Григорій Калетник, 30 березня 2005 року Уряд планував розглянути питання щодо обов'язкового застосування ВКД нафтопереробними заводами при виробництві бензинів.

БІО-100

У липні п.р. до НАЕР звернулося ТОВ “Біоенергетична компанія” (58023 м. Чернівці, вул. Руська, 277/71, код ЄДРПОУ 33616799) щодо внесення рідкого палива моторного БІО-100 до реєстру альтернативних видів палива.

На підставі Експертного висновку за № 01/06 від 11.04.06 р. щодо наявності в паливі ознак альтернативного палива виданого Випробувальним центром УкрНДІнафтопереробки “МАСМА” (Реєстраційний номер у Реєстрі Системи сертифікації УкрСЕПРО № UA 6.001.Т.191. від 23.07.2001 р. Поновлено Національним агентством з акредитації України до 22 січня 2007 р.).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.10.04 р. № 1307 та наказу Держкоменергозбереження від 10.12.04 р. № 183, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.04 р. за № 1647/10246 зазначений вид палива підлягає внесенню до Реєстру альтернативних видів з видачею відповідного свідоцтва.

ВИСНОВКИ до біоетанолу.

Ефективність використання біоетанолу доведена.
Економічний ефект застосування біоетанолу полягагає у зниженні вартості палива.
Спиртові заводи України в змозі виробляти біоетанол.
При виробництві біоетанолу повинна бути забезпечена економічна зацікавленість.

Перелік нормативно-правових документів, які регулюють відносини у сфері використання біопалива:

Указ Президента України від 26.09.03 р. № 1094/2003 р. “Про заходи щодо розвитку виробництва палива з біологічної сировини”.
Постанова Кабінету Міністрів України від 01.04.03 р. № 451 “Про затвердження Програми розвитку спиртової, лікеро-горілчаної та виноробної галузей на 2003-2007 роки.
Постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2000 р. № 1044 “Про затвердження програми “Етанол”.
Постанова Кабінету Міністрів України від 10.07.06 р. № 951 “Про перелік об’єктів, що фінансуються у 2006 році за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам відповідно до статті 54 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”.
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.12.05 р. № 576-р “Про схвалення Концепції Програми розвитку виробництва дизельного біопалива на період до 2010 року”.
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.03.06 р. № 145-р “Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2030 року”.
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.12.05 р. № 566-р “Про схвалення Концепції Комплексної державної програми реструктуризації і розвитку бурякоцукрової галузі на період до 2010 року”.
Наказ Мінфіну від 04.07.06 р. № 631 “Про визначення пріоритетних напрямів енергозбереження”.

⇐ Предыдущая 1 234 5 6 Следующая ⇒