 |
|
Горобчики-стрибунці
На землі позначене коло. У центрі кола — «ворона». За лінією кола — «горобці». Вони застрибують у коло, стрибають по колу, вистрибують із нього. «Ворона» намагається впіймати «горобчика», коли той знаходиться в колі. Упійманий починає водити.
Варіанти:
1) «горобці» не стрибають по колу, а тільки встрибують і вистрибують;
2) упіймані залишаються в центрі кола, а коли їх буде 4 — 5, вибирається нова «ворона».
М'яч сусідові
Гравці стають у коло на відстані одного кроку один від одного. За колом стає той, хто водить. Гравці передають м'яч то вправо, то вліво, але обов'язково сусідові, тобто гравцеві, який стоїть поруч. Той, хто водить, намагається доторкнутися до м'яча. Той гравець, у якого він торкнеться до м'яча, починає водити:
Варіанти:
1) тих, які водять, двоє і м'ячів два;
2) гравці утворюють не одне, а два-три кола.
Естафета «Хто швидше»
Гравці діляться на дві команди, що стоять у колонах по одному. Перед колонами позначена лінія, а на відстані 15—20 м лежать великі набивні м'ячі. У кожного першого гравця в колоні по малому набивному м'ячеві. За сигналом учителя перші біжать до великих м'ячів, оббігають їх справа (зліва), повертаються до колони та передають м'яч другим, а самі стають у кінець колони. Так продовжується доти, поки не прибіжать останні. Виграє команда, що передала м'яч учителю першою.
Варіанти:
1) кількість колон — три-чотири;
2) замість м'яча використовують паличку;
3) гравець оббігає не тільки м'яч, а й колону.
Музичні змійки
Граючі діляться та шикуються в три колони по одному. Кожна колона — «змійка» — має свою мелодію: марш, вальс, польку (можуть бути й інші мелодії). Кожна мелодія перед грою повторюється один-два рази, щоб «змійки» запам'ятали свої мелодії. За сигналом учителя виконується одна з мелодій. «Змійка», до якої відноситься ця мелодія, починає рухатися під музику, у різних напрямках, повторюючи ті рухи, що виконує гравець, який іде попереду. Несподіване припинення музики зупиняє рух «змійки», вона залишається в тому місці й у тому порядку, у якому її застала остання музична фраза.
Те саме відбувається з іншими «змійками». Гра може повторюватися. За сигналом учителя «змійки» швидко шикуються на своїх початкових місцях. Виграє команда, що вишикувалася першою.
Варіанти:
1) «змійка» рухається не довільним, а визначеним способом;
2) «змійка» за другим сигналом шикується в колону за зростом;
3) «змійка» шикується не в колону, а в шеренгу за зростом.
Зміна місць
На майданчику в довільному порядку позначені невеликі кола на відстаю 3—5 м (залежно від можливостей) один від одного. Кілець стільки, скільки гравців, крім одного — того, який водитиме.
Кожний із гравців стоїть у колі, а той, хто водить, ходить серед них. За сигналом учителя всі міняються колами, той, хто водить, намагається встигнути зайняти чиєсь коло. Той, хто лишився без кола, починає водити.
Варіанти:
1) гравці міняються колами без сигналу вчителя;
2) усі кола розташовані по колу, і мінятися можна тільки з сусідом;
3) кола розташовані по колу, але мінятися з сусідом не можна;
4) кола розташовані з обох протилежних сторін, і міняється одна сторона з іншою;
5) кола розташовані з обох сторін, у кожного кола кожної сторони є свій номер. За сигналом міняються однакові номери;
6) те ж, що й у 5-му, але змінюються різні номери, наприклад «п'ятий і восьмий»;
7) усі гравці діляться на 3—4 групи, кожна група утворює коло, а в кожному колі номери. За сигналом міняються однакові номери.