 |
|
Визначення судом частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, на стадії виконання судових рішень у цивільних справах.
Питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного виконавця. Суд у 10-денний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.
1. ЗУ "Про виконавче провадження": у разі коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця (ст. 50).
2.Суд вирішує це питання у 10-денний строк у судовому засіданні з повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб. Їх неявка не перешкоджає розгляду питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами. За результатами розгляду постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.
2. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
3.За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, для їх пред'явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.
4.У разі закінчення виконавчого провадження внаслідок офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виконавчі документи можуть бути повторно пред’явлені до виконання у визначені статтею
22 цього Закону строки, якщо у зв’язку із припиненням провадження у справі про банкрутство вимоги, підтверджені такими документами, не були задоволені повністю або частково та не вважаються погашеними (списаними, прощеними) відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
3. Виконавче провадження у цивільних справах як завершальна стадія цивільного процесу
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів , які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
1. Виконавче провадження підлягає закінченню у разі:
1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду;
2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання;
3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;
4) скасування рішення суду або іншого органу , на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі;
6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення;
7) передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - ЮО;
8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;
9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу , який видав виконавчий документ;
10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби;
11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу , який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону;
12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення ЄСПЛ;
3. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в 10-денний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Виправлення судом помилки у виконавчому документі, визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом.
Виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим ЗУ "Про виконавче провадження».
У разі виявлення помилки у виконавчому документі, що вже перебуває на виконаннів органах ДВС, суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити цю помилку, допущену при оформленні або видачі виконавчого листа, або ж визнати його таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за цим виконавчим листом.
Заява про виправлення помилки у виконавчому листі має бути розглянута судом в 10-денний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника . Неявка стягувача і боржника в судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за виконавчим листом, а також витребувати виконавчий лист.
Після розгляду заяви про виправлення помилки допущеної при оформленні або видачі виконавчого листа суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
4. Суд може допустити помилки як при оформленні, так і при видачі виконавчого листа. Помилки при оформленні можуть проявлятися у дефектах форми і змісту виконавчого листа. Виконавчий лист може бути також виданий помилково - наприклад, без наявності судового рішення або за рішенням, що не набрало законної сили і не підлягає негайному виконанню.
Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково
5. Необхідність визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, може бути пов'язана не лише з тим, що виконавчий лист було видано помилково. Це може бути потрібним також у випадках, якщо стягувач подав виконавчий лист для примусового виконання після добровільного повного чи часткового виконання зобов'язань боржника за судовим рішенням або після припинення зобов'язань боржника з іншої підстави, що визначена главою 50 ЦКУ чи іншим законом. Зрозуміло, що двічі одне й те саме судове рішення не повинно виконуватися.
Ініціювання виправлення помилки у виконавчому листі та усунення наслідків цієї помилки, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню
6. Для виправлення помилки, допущеної при оформленні або видачі виконавчого листа, та усунення наслідків цієї помилки до суду може звернутися із заявою: 1) стягувач; 2) боржник. Також таку заяву може бути подано їхнім представником.
Заяву належить подавати до адміністративного суду, який видав виконавчий лист. Заяву потрібно належним чином обґрунтувати, навести докази помилки, а також негативних наслідків цієї помилки, якщо такі наступили.