Здавалка
Главная | Обратная связь

Відстрочка, розстрочка виконання рішення, зміна чи встановлення способу і порядку виконання рішення.



За наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у 10-денний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

1. Відстрочка - відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається судом.

Розстрочка - спосіб виконання зобов'язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановленні наперед.

Порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

2. Зміст поняття "спосіб виконання рішення" можна встановити з аналізу ст. 16 ЦК. А саме, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: а) припинення дії, яка порушує право;б) відновлення становища, яке існувало до порушення;в) примусове виконання обов'язку в натурі;г) зміна правовідношення;д) припинення правовідношення;е) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;є) відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

3. Спеціальним законодавством може бути передбачено особливі способи забезпечення виконання судового рішення. Відповідно ЗУ "Про охорону дитинства". суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріальну контору за місцем знаходження майна та житла.

Відстрочка та розстрочка виконання застосовується на захист інтересів боржника. Зміна способу та порядку виконання можуть бути також і в інтересах стягувача, якщо мова йде про випадки, коли реалізація рішення знаходиться під загрозою або виявляється неможливою.

Вирішення питання про відстрочку, розстрочку, зміну способу та порядку виконання може ініціювати як державний виконавець, так і сторона. Для цього вони звертаються із заявою до суду, який видав виконавчий документ. Суд має розглянути таку заяву в судовому засіданні у 10-денний строк.

6. Доказова база, яку досліджує суд при вирішенні питання про поворот виконання рішення.

Питання доказової бази, яку досліджує суд при вирішенні питання про поворот виконання, дуже важливе для ефективного поновлення прав. У ГПК чітко передбачено, що для видачі судом наказу про повернення стягнутого до заяви боржник має додати довідку, підписану керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму,стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем. Таке ж положення про подання боржником судові доказів, які підтверджують виконання зміненого або скасованого рішення, доцільно внести і в ЦПК України. У доцільності існування норми, яка забезпечує захист прав боржника у випадку неможливості повернення йому майна в натурі через різні причини, немає сумнівів . Так, згідно з ч. 3 ст. 380 ЦПК України суд у рішенні або в ухвалі у разі неможливості повернути майно передбачає відшкодування вартості цього майна у розмірі грошових коштів, одержаних від його реалізації. про поворот виконання за окремою заявою боржника.

Проблемна ситуація виникає у разі коли до вирішення судом питання про поворот виконання майно відчужується іншій особі, а первісний боржник хоче повернути своє майно, а не отримати компенсацію. Можливі кілька варіантів :

1) якщо первісний стягувач сам відчужує майно якійсь 3-ій особі 2) якщо майно відчужується в порядку примусового виконання рішення державним виконавцем. Якщо в першому випадку доцільно використати положення ч1. ст.. 661 ЦК у разі вилучення за рішенням суду товарів у покупця на користь 3-ої особи ( первісного боржника) на підставах що виникли до продажу товарів продавця ( первісний стягувач) має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Щодо 2-ої ситуації то у п.2 ст.388 ЦК передбачено положення за яким майно не може бути витребувано від добросовісного набувача якщо воно було продано в порядку вст.. для виконання судового рішення.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.