Висновки і рекомендації ⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 4
Сучасний розвиток Азійсько-Тихоокеанського регіону характеризується інтенсифікацією інтеграційних процесів і продовженням змагання за лідерські позиції між найбільшими регіональними країнами. Фактично, відбувається перший етап регіональної економічної інтеграції, коли скасовуються митні тарифи й обмеження на взаємну торгівлю. Незавершеність і водночас зростаючий вплив інтеграційних об’єднань в АТР підштовхує США, Росію і географічно віддалені країни Євросоюзу шукати власні шляхи залучення до політичних і економічних процесів регіону. Тож сьогодні найбільш актуальним для України є включення у процес освоєння азіатського ринку, в противному випадку вона може пропустити новий важливий етап зовнішньоекономічних можливостей. Перш за все, перед Україною стоїть завдання визначити, проробити і закріпитися на найбільш перспективних формах і напрямках співробітництва з країнами АТР. На сьогоднішній день в АТР існує тенденція до укладання двосторонніх угод про створення зон вільної торгівлі, а це означає перерозподіл торгівлі на користь країн-учасниць ЗВТ. В інтересах позарегіональних держав, у тому числі України, аби інтеграція відбувалась на принципах регіоналізму (АТЕС, АСЕМ). Цей принцип передбачає не просто широке коло учасників, але й певну ступінь “відкритості” для позарегіональних країн. Водночас, видається проблематичним ефективне співробітництво України з регіональними структурами без членства у СОТ. Одним з перших необхідних кроків є відкриття українських представництв при інтеграційних інститутах в АТР. Це надасть можливість розробляти довгострокові плани співробітництва, вчасно схоплювати та реагувати на економічні потреби і можливості регіону, у відповідності з ними перебудовувати систему пріоритетів у зовнішньоекономічній діяльності, бути готовою до будь-яких економічних регіональних змін. По-друге, видається вкрай важливим опрацювання і вироблення комплексу пропозицій щодо заходів спрямованих на створення оптимальних транспортних коридорів з Південно-Східної Азії в Європу через Україну. Ділові і політичні кола ПСА, зокрема, Посол Таїланду в Україні С. Промпойєм, вже піднімають це питання перед українськими державними посадовцями. Йдеться про використання можливостей Одеського порту, шлях до якого є значно коротшим, ніж до портів Фінляндії, якими зараз користуються постачальники з ПСА. Географічне положення України надає вітчизняній економіці суттєві можливості для розвитку транзитної діяльності, збільшення обсягів і підвищення якості торгівлі. По-третє, Україна як європейська країна, яка на даному етапі перебуває у процесі інституалізації своїх взаємин з ЄС, не може стояти осторонь поглиблення діалогу в рамках АСЕМ та інших проектів, які ініціюються Японією та Китаєм. В їх форматі відкриваються значні економічні, транзитні, культурні можливості для співпраці. В цьому зв’язку не варто забувати досвід Польщі, Словаччини, Румунії, Чехії, які в 90-ті рр., йдучи до членства у ЄС, одночасно поглиблювали економічну і політичну взаємодію з країнами АТР. Особливо слід наголосити на подальшому розвитку двосторонніх відносин України з Китаєм, який має найбільші шанси стати лідером інтеграційного об’єднання. За п’ятнадцять років дипломатичних відносин між Україною та Китаєм напрацьовано значний позитивний досвід, але потребує розширення економічне співробітництво, зокрема, у таких галузях як авіабудування, атомна енергетика, науково-технічна сфера. Закріплення стратегічних цілей щодо співробітництва на перспективу вимагає інтенсифікації процесу укладання нового політичного Договору про принципи відносин і співробітництва в ХХІ ст. Такий документ може бути підписаний під час офіційного візиту Президента України до КНР, або китайського лідера в Україну. Відділ досліджень країн Близького Сходу і Азійсько-Тихоокеанського регіону
Додаток
До широкомасштабних державних політичних і економічних інтеграційних проектів відносяться:
До об’єднань субрегіонального економічного спрямування належать:
Також започатковані неформальні форуми, до яких, зокрема, належать Економічний і Газовий форуми для Східної Азії і США, а також шестисторонній (КНР, Японія, Республіка Корея, КНДР, США, Росія) переговорний формат щодо ядерної проблеми Північної Кореї.
[1] Китай в ХХ веке: глобализация интересов безопасности / Отв. ред. Г. И. Чуфрин; Ин–т МэиМО РАН. – М.: Наука, 2007. – С. 239. 10 Asia Development Bank. Key Indicators of Development in Asian and Pacifi c Countries. Manila.2006. 139 Україна та Азійсько–Тихоокеанський регіон: потенціал співпраці) [2] Шмигелов Г. Будущая роль Азии в формировании международного порядка // Internationale Politik (рос. версія), липень–серпень, 2007. – С. 47. 13 Shingo Konomoto, Hiroshi Ueno. Asia’s New Growth Mechanisms Toward 2010 and Beyond. Nomura Research Institute Papers. – 2006. – № 12.
[3] Tellis A. J. Trade, Interdependence and Security in Asia. In: Strategic Asia 2006 – 2007.// www. strategicasia.nbr.org. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|