 |
|
Апарат Конституційного Суду України
Діяльність Конституційного Суду забезпечує його апарат.
Апарат Конституційного Суду України складається з:
- Секретаріату Конституційного Суду України;
- Служби Голови Конституційного Суду України і заступників Голови Конституційного Суду України;
-Служби кожного з суддів Конституційного Суду України;
-інших підрозділів.
Секретаріат Конституційного Суду України,відповідно до статті 32 Закону, здійснює організаційне, науково-експертне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Конституційного Суду України.
Діяльність Секретаріату регулюється Законом України “Про Конституційний Суд України”, Регламентом Конституційного Суду України, а також Положенням про Секретаріат Конституційного Суду України, що затверджується на засіданні Суду.
Основними функціями секретаріату є:
— організаційне, науково-експертне, інформаційно-довідкове та документальне забезпечення підготовки справ, інших питань до розгляду постійними та тимчасовими комісіями, колегіями суддів, а також на засіданнях Конституційного Суду України;
— виконання доручень Голови, його заступників, суддів Конституційного Суду України щодо організації підготовки справ до розгляду, здійснення контролю за своєчасним надходженням відповідної інформації, матеріалів, інше сприяння суддям Конституційного Суду України у виконанні їх повноважень;
— попереднє вивчення клопотань до Конституційного Суду України та підготовка повідомлень і пропозицій по них відповідно до вимог Регламенту;
— підготовка висновків, аналітичних, довідкових та інших матеріалів за клопотаннями до Суду;
— організаційне забезпечення пленарних засідань Конституційного Суду України, його колегій, комісій та нарад суддів;
— підготовка необхідних матеріалів, пов'язаних з висвітленням у пресі, на телебаченні та по радіо діяльності Конституційного Суду України;
— оформлення, розсилка та публікація рішень і висновків Суду та окремих думок суддів;
— узагальнення та аналіз вітчизняного і зарубіжного конституційного законодавства, конституційної практики і контролю;
— організація прийому в Конституційному Суді України делегацій, державних і політичних діячів та дипломатичних представників іноземних держав, представників міжнародних організацій;
— підготовка пропозицій щодо обсягів фінансування Конституційного Суду України та інших необхідних матеріалів для подання Головою проекту відповідного кошторису для розгляду Судом;
— забезпечення ведення діловодства, а також дотримання режиму таємності;
— організація роботи з впровадження в практику діяльності Конституційного Суду України та структурних підрозділів Секретаріату комп'ютеризованих інформаційних технологій, сучасної організаційної техніки, наукової організації праці;
— виконання інших функцій із забезпечення діяльності Конституційного Суду України, визначених Регламентом, рішеннями Суду та дорученнями його Голови.
Положенням про Секретаріат Конституційного Суду України визначено наступну його структуру:
- Служба документального забезпечення.
- Управління правової експертизи.
-Прес-служба Конституційного Суду України.
- Відділ зовнішніх зв'язків.
- Відділ кадрів.
- Відділ забезпечення засідань Колегій суддів та Конституційного Суду України.
- Відділ бухгалтерського обліку та звітності.
- Перший сектор.
- Бібліотека Конституційного Суду України.
- Архів Конституційного Суду України.
- Редакційний відділ.
- Господарське управління.
Провідним підрозділом Секретаріату є управління правової експертизи, до складу якого входять відділ попереднього вивчення конституційних подань і звернень, відділ правової експертизи конституційних подань і звернень, відділ науково-порівняльних досліджень правових систем, відділ обліку та систематизації законодавства.
Завдання, функції і порядок організації роботи структурних підрозділів Секретаріату визначаються положеннями про них, що затверджуються керівником Секретаріату, якому ці повноваження делегуються Конституційним Судом України.
Загальне керівництво та організацію роботи Секретаріату здійснює Голова Конституційного Суду України, а безпосереднє керівництво — керівник Секретаріату.
Керівник Секретаріату Конституційного Суду України призначається Конституційним Судом України за поданням Голови Конституційного Суду України з числа громадян, які мають право на зайняття посади професійного судді.
Керівник Секретаріату Конституційного Суду України не може належати до політичних партій, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Положенням про Секретаріат Конституційного Суду України визначено повноваження керівника Секретаріату, який:
— безпосередньо керує Секретаріатом, забезпечує організованість у роботі його структурних підрозділів, їх взаємодію, несе персональну відповідальність за виконання поставлених перед Секретаріатом завдань;
— координує здійснення структурними підрозділами Секретаріату організаційних заходів для підготовки та проведення засідань Конституційного Суду України, виконання інших завдань;
— організує спільну роботу при підготовці матеріалів з питань, що належать до відання кількох структурних підрозділів;
— доповідає Голові, заступникам Голови Конституційного Суду України про виконання службових доручень, вносить на розгляд пропозиції з питань, що стосуються роботи Секретаріату, контролює реалізацію прийнятих керівництвом Суду рішень;
— вносить на розгляд Голови Конституційного Суду України пропозиції щодо структури і штатів Секретаріату, висловлює свою думку щодо призначення на посади, переведення на інші посади та звільнення з посад заступників керівника Секретаріату, завідуючих відділами, інших працівників;
— бере участь у засіданнях Конституційного Суду України, його постійних комісій при вирішенні організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності Конституційного Суду та Секретаріату;
— здійснює кадрове забезпечення діяльності Секретаріату, в установленому порядку призначає на посади та звільняє з посад працівників відповідних категорій Секретаріату, застосовує до них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення, встановлені законодавством про працю та державну службу;
— організує розробку відповідних службових інструкцій для працівників Секретаріату, затверджує їх і контролює виконання;
— проводить або організує проведення службових нарад, зборів працівників структурних підрозділів;
— розглядає і вирішує пропозиції, внесені керівниками, іншими працівниками структурних підрозділів Секретаріату, за необхідності доповідає про них керівництву Конституційного Суду України;
— організує роботу з підвищення кваліфікації працівників Секретаріату;
— здійснює інші повноваження щодо організації роботи Секретаріату із забезпечення діяльності Конституційного Суду України, визначені його Регламентом та наданими йому рішеннями Конституційного Суду України і Головою Конституційного Суду України;
— затверджує зразки та описи печаток (без зображення Державного Герба України) і штампів Секретаріату, забезпечує загальний контроль за їх зберіганням та належним використанням.
Служби Голови Конституційного Суду України, його заступників, а також Служби кожного з суддів Конституційного Суду Українимають своїм завданням інформаційно-аналітичне та інше забезпечення діяльності відповідних суддів. Вони складаються з наукових консультантів і помічників кожного з суддів Конституційного Суду. Суддя Конституційного Суду України самостійно обирає свого наукового консультанта і помічника. Останні не можуть бути призначені або звільнені без згоди судді. Науковий консультант і помічник виконують доручення судді Конституційного Суду України зі справ конституційного провадження.
Інші підрозділи апарату Конституційного Суду України
Матеріали діяльності Конституційного Суду України зберігаються в Архіві Конституційного Суду України.
Матеріали справ, щодо яких Конституційним Судом України прийнято рішення або дано висновок, зберігаються в Архіві Конституційного Суду України сто років.
Оригінали рішень та висновків Конституційного Суду України зберігаються в Архіві Конституційного Суду України безстроково.
Інші матеріали щодо діяльності Конституційного Суду України зберігаються в Архіві Конституційного Суду України на загальних підставах, визначених законодавством України.
Положення про Архів Конституційного Суду України затверджується Конституційним Судом України.
Для забезпечення Конституційного Суду України нормативно-правовими актами, науковою та іншою спеціальною літературою утворюється Бібліотека Конституційного Суду України.
Положення про Бібліотеку Конституційного Суду України затверджується Конституційним Судом України.
Друкованим органом Конституційного Суду Україниє "Вісник Конституційного Суду України".
При Конституційному Суді України утворюється Науково-консультативна рада. Її склад, повноваження і порядок діяльності визначається Конституційним Судом України.
Керівник та інші посадові особи Секретаріату Конституційного Суду України є державними службовцями. Їх права, обов’язки, відповідальність, а також умови проходження ними служби визначаються законодавством про державну службу, а також законодавством про працю.
Повноваження Вищої ради юстиції
Повноваження Вищої ради юстиції визначаються Конституцією України, Законом України «Про Вищу раду юстиції» та регламентом Вищої ради юстиції, який затверджується на її засіданні. До основних повноважень належать такі.
1. Внесення подання Президентові України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад. Такі подання вносяться за рекомендаціями кваліфікаційних комісій суддів при призначенні вперше на п’ятирічний термін. Подання про звільнення можуть вноситися Вищою радою юстиції у випадках, передбачених Законом України «Про Вищу раду юстиції», як за рекомендацією кваліфікаційної комісії, так і за власною ініціативою.
На практиці ці повноваження ВРЮ викликали низку питань. Зокрема, було порушене питання, чи має право Вища рада юстиції, з огляду на норми Конституції України, вносити подання до Верховної Ради України про обрання суддів безстроково, а також про призначення суддів на посади голів судів загальної юрисдикції, їх заступників і про звільнення останніх із цих посад. Це питання стало предметом розгляду Конституційного Суду України, який Рішенням від 16 жовтня 2001 р. постановив, що Вища рада юстиції вносить подання Президентові України тільки про перше призначення на посаду професійного судді строком на п’ять років. Повноваження щодо внесення подання Верховній Раді України про обрання суддів безстроково і призначення суддів на адміністративні посади в судах загальної юрисдикції на Вищу раду юстиції не поширюється.
При вирішенні питання про дачу подання про призначення судді вперше на засіданні ВРЮ вивчаються передбачені Законом України «Про Вищу раду юстиції» матеріали кандидата на посаду судді, а також персонально розглядається
сама кандидатура (ст. 29 Закону України «Про Вищу раду юстиції»). Під час персонального розгляду кандидатури ВРЮ повинна переконатися не лише у наявності професійних знань для кваліфікованого відправлення правосуддя, але і в наявності необхідних моральних і ділових якостей, які б забезпечили здійснення правосуддя цим кандидатом сумлінно і неупереджено.
Саме тут Вища рада юстиції починає виконувати функцію контролюючого органу, оскільки перевіряє не тільки документи, що свідчать про проходження кандидатом у судді кваліфікаційного іспиту, але й відповідність підготовки і знань кандидата висновкам кваліфікаційної комісії на обов’язковій співбесіді.
2. Розгляд справ і прийняття рішень стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності. При встановленні фактів порушення правил несумісності з посадою судді чи прокурора Вища рада юстиції може прийняти рішення з рекомендацією у визначений термін вирішити питання про продовження роботи на посаді судді чи прокурора без сумісництва з даною діяльністю або прийняти рішення про направлення подання відповідним органам про звільнення судді чи прокурора з посади.
3. Здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів. Вища рада юстиції є єдиним органом, до повноважень якого належить розгляд питань про дисциплінарну відповідальність Голови, заступника Голови і суддів Верховного Суду України, голови, заступників голови і суддів вищих спеціалізованих судів. За наявності підстав можливе прийняття рішення про накладення на зазначених суддів стягнення у вигляді догани, пониження кваліфікаційного класу або направлення до органу, що призначив або обрав суддю, рішення про невідповідність судді займаній посаді разом з поданням про звільнення такого судді з посади.
4. Розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних і місцевих судів, а також прокурорів. Судді спеціалізованих, апеляційних і місцевих судів, а також прокурори можуть подавати скарги до Вищої ради юстиції про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності. За результатами розгляду скарги може бути прийняте наступне рішення:
а) скарга може бути задоволена, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності скасовано, дисциплінарне провадження закрито;
б) скарга може бути задоволена цілком або частково зі зміною рішення органу, що наклав дисциплінарне стягнення;
в) скарга може бути залишена без задоволення, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності — без зміни.
Таким чином, виходячи з повноважень Вищої ради юстиції можна сказати, що основним її призначенням і головним завданням є участь і контролювання процесу формування високопрофесійного суддівського корпусу, безпосереднє здійснення та контроль за застосуванням до суддів дисциплінарних заходів. При цьому ВРЮ покликана не тільки забезпечити добір кандидатів на посади суддів на якісно новому рівні, але й бути, відповідно до своєї компетенції, гарантом незалежності суддів при здійсненні правосуддя.
Повноваження Голови Вищої ради юстиції
Голова Вищої ради юстиції обирається з членів ради на три роки без права переобрання на першому засіданні. Головою Вищої ради юстиції не може бути обрано членів, які входять до її складу за посадою.
До повноважень Голови Вищої ради юстиції належать:
— організація роботи Вищої ради юстиції та головування на її засіданнях;
— координація роботи секцій і членів Вищої ради юстиції;
— призначення засідань Вищої ради юстиції;
— направлення подання Президентові України про призначення суддів і про звільнення їх з посади;
— загальне керівництво апаратом Вищої ради юстиції;
— розпорядження бюджетними асигнуваннями на утримання і забезпечення діяльності Вищої ради юстиції;
— здійснення інших повноважень, передбачених регламентом Вищої ради юстиції, зокрема: за згодою ВРЮ призначає та звільняє керівника секретаріату Вищої ради юстиції, призначає на посади та звільняє з посад керівників структурних підрозділів та інших працівників секретаріату, радників і помічників, координує діяльність членів Вищої ради юстиції щодо виконання доручень, вирішує або порушує питання про присвоєння рангів державного службовця працівникам секретаріату, представляє Вищу раду юстиції у зносинах з іншими органами та організаціями тощо.
Голова Вищої ради юстиції в межах своєї компетенції видає розпорядження та накази, затверджує положення про структурні підрозділи секретаріату Вищої ради юстиції, посадові інструкції, порядок атестації працівників секретаріату згідно з чинним законодавством.
Вища рада юстиції обирає заступника
Голови Вищої ради юстиції, який виконує обов’язки Голови у разі його відсутності, забезпечує підготовку справ до розгляду, організує проведення щорічного узагальнення роботи ВРЮ щодо результатів розгляду звернень і подань, здійснює інші повноваження, передбачені Законом України «Про Вищу раду юстиції» та регламентом ВРЮ.
Повноваження члена Вищої ради юстиції
Член Вищої ради юстиції має право:
— знайомитися з матеріалами, поданими на розгляд ради, брати участь у їх з’ясуванні та перевірці, заявляти клопотання, наводити свої мотиви, подавати відповідні документи;
— звертатися до Вищої ради юстиції з пропозицією щодо внесення подання про звільнення суддів місцевих та апеляційних судів;
— звертатися до Вищої ради юстиції з поданням про відкриття дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів України;
— при виконанні доручень Вищої ради юстиції, Голови та його заступника знайомитися з матеріалами витребуваних судових справ, розгляд яких закінчено, та безпосередньо в судах знайомитися з матеріалами судових справ, розгляд яких не закінчено;
— одержувати письмові пояснення від суддів, прокурорів, скарги або справи яких мають розглядатися Вищою радою юстиції, а також письмову інформацію від посадових та службових осіб, установ, організацій, підприємств, громадян та їх об’єднань з цих питань.
За членом Ради може бути закріплений помічник з числа працівників секретаріату Вищої ради юстиції.
Структура Вищої ради юстиції та порядок роботи
Організація роботи Вищої ради юстиції будується за колегіальносекційним принципом.
Колегіальний принцип при прийнятті рішень є характерною рисою діяльності Вищої ради юстиції. Це випливає як зі ст. 1 Закону України «Про Вищу раду юстиції», що визначає даний орган як колегіальний, так і з регламенту ВРЮ. Розгляд на засіданнях Вищої ради юстиції матеріалів, звернень, справ, скарг відбувається колегіально. Цей принцип гарантує участь усіх членів ради у розгляді всіх матеріалів, що надходять, та інших документів, що дуже важливо з огляду на порядок формування ради.
У структурі ради утворюються дві секції:
— з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад;
— дисциплінарна секція для здійснення дисциплінарного провадження, розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності і прийняття рішення про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності.
Перша секція розглядає матеріали щодо осіб, які вперше рекомендуються на посаду судді, та про звільнення суддів з посад за загальними підставами, вивчає звернення щодо подання про звільнення суддів з посад за особливих обставин і вносить Голові пропозиції щодо їх підготовки на розгляд Вищої ради юстиції.
Друга секція готує подання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів, розглядає пропозиції стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності, вивчає скарги суддів та прокурорів на рішення про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, розглядає заяви суддів Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів про дострокове зняття ди
сциплінарного стягнення, розглядає скарги громадян та юридичних осіб, а також повідомлення засобів масової інформації, в яких містяться відомості про порушення присяги та обов’язків судді з боку суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів, заяви та скарги, в яких містяться відомості про порушення суддями та прокурорами вимог щодо несумісності, та за наявності підстав вносить Голові або його заступнику пропозиції щодо організації їх перевірки.
Рішення про створення секцій Вищої ради юстиції та про їх персональний склад приймається на першому засіданні новоутвореної ради. Організація роботи секції здійснюється секретарем секції, який обирається відкритим голосуванням з кандидатур, запропонованих членами Ради, крім тих, які входять до Ради за посадою.
Координує роботу Вищої ради юстиції Голова, а за його відсутності — заступник Голови. Голова, заступник Голови та секретарі секцій Вищої ради юстиції працюють на постійній основі. Інші особи, призначені до складу Вищої ради юстиції (крім народних депутатів України), на час постійного виконання обов’язків членів Вищої ради юстиції отримують відрядження до Вищої ради юстиції із збереженням за ними посад, які вони займали.
Рішення Вищої ради юстиції приймаються на її засіданнях, які скликаються за ініціативою Голови, заступника Голови, секретарів секцій або не менше п’яти членів ради юстиції. Засідання Ради вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин від її конституційного складу. Засідання проводяться відкрито, але за рішенням ради можливе проведення і закритого засідання, коли розгляд звернень, подань, справ, скарг може призвести до розголошення державної чи іншої таємниці, що охороняється законом, або особистого чи сімейного життя осіб, щодо яких вирішується питання, та з інших поважних питань. Рішення приймаються більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції, якщо інше не передбачено Законом України «Про Вищу раду юстиції». У приміщенні, де приймається рішення, бути присутніми іншим особам, окрім членів Ради юстиції, забороняється.
Усі члени Вищої ради юстиції користуються рівними правами під час розгляду матеріалів, звернень, подань, справ, скарг. Під час засідання кожен з них має право: заявляти клопотання, викладати свої міркування, подавати відповідні документи, вносити пропозиції щодо прийняття рішення. Всі пропозиції, які вносять члени Вищої ради юстиції, на засіданнях ставляться головуючим на обговорення та колегіальне вирішення.
Розгляд матеріалів, звернень, подань, справ, скарг на засіданні Вищої ради юстиції, як правило, проводиться за участі запрошених осіб, стосовно яких вирішується питання. Їх виклик є обов’язковим окрім осіб, що перебувають під вартою або відбувають покарання у вигляді арешту, позбавлення волі. Також на засідання Ради юстиції можуть бути запрошені суб’єкти подань, звернень та інші особи, коли необхідно заслухати їх по суті внесених подань, звернень, прийнятих до їх розгляду. У разі неявки судді чи прокурора на засідання без поважних причин розгляд дисциплінарної справи проводиться за їх відсутності.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про Вищу раду юстиції» цей орган в межах своїх повноважень може приймати подання, рішення, ухвали, а також інші процедурні акти, необхідні для здійснення своїх функцій. Рішення приймаються з питань, що входять до кола основних повноважень Вищої ради юстиції: по справах про порушення суддями і працівниками прокуратури вимог щодо несумісності; по справах про дисциплінарну відповідальність суддів Верховного Суду України і вищих спеціалізованих судів; по скаргах про притягнення суддів і працівників прокуратури до дисциплінарної відповідальності; у випадках призупинення повноважень члена Вищої ради юстиції.
Рішення Вищої ради юстиції також приймаються у разі внесення подання Президентові України з питань про призначення на посаду суддів уперше чи про відмову у внесенні подання про призначення, а також про звільнення суддів з посади з направленням до органу, що призначив або обрав суддю.
До процедурних актів Вищої ради юстиції належать ухвали про відкриття дисциплінарного провадження, ухвали про відкриття провадження у справах про порушення вимог щодо несумісності та з інших питань, що вирішуються на засіданнях ВРЮ. Також до процедурних актів слід віднести рішення про відвід (самовідвід) члена Вищої ради юстиції та рішення з питань організації діяльності Вищої ради юстиції.
Усі акти Вищої ради юстиції є обов’язковими для виконання. «За невиконання чи несвоєчасне виконання актів Вищої ради юстиції … посадові особи несуть відповідальність згідно із законом» (ст. 28 Закону України «Про Вищу раду юстиції»).
Основні засади організації та діяльності судової влади регламентовано Конституцією України (Розділ VІІІ) та Законом “Про судоустрій України” (далі – Закон). Згідно з ч. 3 ст. 124 КУ судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Статтею 18 Закону “Про судоустрій України” чітко визначена структура судів загальної юрисдикції України, яку складають:
(1) місцеві суди;
(2) апеляційні суди, Апеляційний суд України;
(3) вищі спеціалізовані суди;
(4) Верховний Суд України.
Статтею 21 Закону визначено, що місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів; місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а місцевими адміністративними судами є окружні суди, що утворюються в округах відповідно до указу Президента України.
Апеляційними загальними судами згідно із Законом є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, військові апеляційні суди регіонів та апеляційний суд Військово-Морських Сил України, а також Апеляційний суд України. У разі необхідності замість апеляційного суду області можуть утворюватися апеляційні загальні суди, територіальна юрисдикція яких поширюється на декілька районів області. Апеляційними спеціалізованими судами є апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України (ст. 25). Створення Апеляційного Суду України передбачено Законом і відповідним Указом Президента України, однак до сьогодні цей суд не створено. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України, а також інші відповідні вищі спеціалізовані суди, що утворюються Президентом України в порядку, встановленому цим Законом (ст. 38). Очолює судову систему Верховний Суд України.
Згідно зі статтею 125 Конституції України система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації.