 |
|
Критичність мислення
Запропонуйте дитині пояснити: «Чи розтане сніжна баба, якщо на неї надягти шубу? Чому ти так думаєш?» Діти з нормальним розвитком, готові до школи, висловлюють цілий ряд думок і намагаються довести повноту через протиставлення конкретних прикладів. Наприклад: «Розтане, тому що тепло в шубі», «Розтане, коли буде сонце, тому що пекуче на сонці».
Діти з відставанням у психічному розвитку можуть дати пояснення «чому» тільки за допомогою системи навідних запитань, а без них відповідає твердженням або запереченням типу: не розтане, так, ні, без пояснень.
Сьоме завдання
Аналіз, синтез, порівняння
За допомогою цієї методики рівень формулювання таких операцій мислення, як аналіз, синтез, що ведуть до порівняння.
Техніка проведення: дитині пропонується знайти загальне і відмінне у двох порівнюваних об’єктів (понять).
Інструкція. «Я назву тобі два предмети, а ти подумай і скажи, що між ними загального, чим вони схожі й у чому відрізняються». Пари для порівняння: літак – метелик, м’яч – кавун, вовк – собака, місто – село, береза – ромашка, зима – літо, день – ніч, людина – тварина.
Слова можна пред’явити у вербальному (словесному) і предметному (наочному) вигляді.
Аналіз результатів
Рівень порівняння:
високий рівень порівняння, коли більше виділено загальних особливостей у конкретних об’єктах і навичок, відмінних і схожих предметах і поняттях (наприклад, у першої пари, коли 2 загальних і одна відмінна – це вже буде високий рівень);
гарний – подібних і відмінних ознак названо в однаковій кількості (наприклад, 212, 111, 313);
достатній – відмітних ознак у конкретних об’єктах називається на 1, 2 більше. Їх легше виділити, тому що характер предметів (понять) стимулює увагу в цьому напрямку;
середній – є хоч одна риса, яку важко виділити (подібна в контрастних і відмінна в подібних об’єктах);
низький (недостатній) – називаються тільки ті подібності, які легше виділити в силу специфічних об’єктів для порівняння (загальні в схожих і відмінні в контрастних об’єктах).
Діти, мислення яких готове до школи, повинні показати І-ІV рівень (а-г), а кращий І-ІІІ (у). П’ятий рівень свідчить про низький рівень мислення.
Готовність дитини до шкільного навчання:
Розвиток мовлення
Визначення рівня розуміння граматичних конструкцій
Обладнання: набір текстів та окремих речень.
Методика проведення.
Завдання 1. дитині надається інструкція: «Слухай уважно та перекажи».
Галка та голуб
Галка почула про те, що голубів добре годують, вимазалася у білий колір та полетіла на голуб’ятник.
Голуби її прийняли як рідну, нагодували, але галка не втрималася та закаркала по-своєму. Тоді голуби її вигнали. Вона захотіла повернутися назад до галок, але й ті теж її вигнали.
Мурашка та голубка
Мурашка захотіла напитися та приповзла до джерельця. Хвиля підняла її, і мурашка почала тонути.
Голубка, що летіла повз джерельце, помітила це та кинула у воду гілку. Мурашка вибралася на гілку і залишилася живою.
Наступного дня мурашка побачила, що мисливець хоче піймати голубку пасткою. Мурашка підповзла і вкусила мисливця за ногу. Він скрикнув та й покинув пастку. Голубка помітила мисливця і полетіла.
Розумна галка
Галка захотіла пити. На дворі стояв глечик із водою, але води було дуже мало. Галка не змогла дістатися до води. Вона почала кидати у глечик камінці й накидала стільки, що вода піднялася, і її можна було дістати.
Найкрасивіші
Летіла сова. Назустріч їй летіли інші птахи. Сова спитала:
- Чи бачили ви моїх пташенят?
- А які вони?
- Найкрасивіші!
Обробка результатів. Враховується розуміння послідовності подій, загальний та прихований зміст.
Завдання 2. дитині надається інструкція: «Слухай уважно. Я називатиму слова, а ти склади з ними речення. Можна скласти кілька речень з однаковими словами. Можна також додати одне чи кілька інших слів, щоб скласти речення».
Набори слів:
1. Дівчинка, альбом, малюнок.
2. Дитина, чашка, молоко.
3. З, канарейка, клітки.
4. Сашко ковзанах, катається , на.
Обробка результатів. Враховується кількість правильно складених речень.
За 4 та більше правильно складених речень надається 5 балів;
за 3 – 4 бали;
за 2 – 3 бали;
за 1 – 2 бали;
за 0 – 1 бали.
Завдання 2 (1) (для поглибленої діагностики). Дитині надається інструкція: «Слухай уважно ряди слів та склади з ними речення».
1. У, співають, хорі, дівчатка.
2. Пасажири, трамваю, виходять.
Завдання 3. Дитині пропонується роздивитися два малюнки. Психолог звертає увагу, що намальовані різні хлопчики: хлопчика в білій сорочці звуть Петриком, а хлопчика у картатій сорочці звуть Іваном. Під цими малюнками розташовуються вісім окремих карток із надрукованими на них реченнями різної синтаксичної складності. Ці речення описують ситуації, у яких суб’єктом дії по черзі виступають то Петрик, то Іван. Психолог зачитує речення з карток. Дитина вказує на малюнках, до кого з хлопчиків це відноситься (додаток 1).
Набір речень на картках:
1. Іван намалював Петрика.
2. Івана намалював Петрик.
3. Петрика намалював Іван.
4. Іван намальований Петриком.
5. Петрик намалював Івана.
6. Іван намальований Петриком.
7. Петриком намальований Іван.
8. Петриком намальований Іваном.
Обробка результатів. Підраховується кількість правильно розкладених або правильно вказаних речень.
За 8-7 правильно вказаних речень дається 5 балів;
за 6-5 – 4 бали;
за 4-3 – 3 бали;
за 2-1 – 2 бали;
за 0 – 1 бал.
Завдання 3 (1) (для поглибленої діагностики). Дитині надається інструкція: «Покажи на малюнках, де коло знаходиться під квадратом, квадрат – під колом, коло – над квадратом, коло – на квадраті».
Іншим важливим компонентом психологічної готовності дитини до шкільного навчання є наявність елементарних передумов для набуття навички саморегуляції у навчальній діяльності. Ця навичка полягає в тому, що дитина, отримавши навчальне завдання, по-перше, прагне усвідомити його сутність, зрозуміти значення мети й побудувати цю мету у своїй уяві. По-друге, дитина намагається спланувати майбутні дії і, нарешті, по-третє, виявляє прагнення контролювати їх перебіг та результати відносно вказівок учителя. Під час перевірки психологічної готовності до шкільного навчання рівень навчальної саморегуляції визначається за допомогою методики «Палички і хрестики».
Обладнання: аркуш із зошита в клітинку з завданням.
Методика проведення: дитині пропонують аркуш у клітинку з полями, на першому рядку зверху написаний зразок завдання: І + І + І – І + І + І – І + І тощо. Пропонують у такому самому порядку писати палички і штрихи протягом 5 хв., дотримуючись таких правил:
1 – пиши палички і хрестики точно в такій же послідовності;
2 – переходь на інший рядок після знака «-»;
3 – не пиши на полях;
4 – пиши кожен знак в одній клітинці;
5 – дотримуйся відстані між рядками в дві клітинки.
Усі правила можна спочатку роз’яснити і показати дитині.
Оцінка результатів:
5 балів – дитина точно виконує інструкції протягом усього завдання, не відволікається, сама знаходить і виправляє помилки, намагається працювати акуратно, не поспішає здати роботу по закінченні і намагається ще раз перевірити написане.
4 бали – дитина робить більше помилок, але не зважає на них і не намагається виправити, не дуже піклується про якість виконання роботи, не прагне до успіху.
3 бали – дитина байдужа до результатів роботи, не прагне виправляти помилки, не дотримується всіх правил інструкції.
2 бали – дитина виконує лише деякі правила, але забуває швидко і їх, виконуючи роботу хаотично.
До розумових здібностей, рівень розвитку яких визначає ступінь психологічної готовності дитини до навчання, належить також пам'ять.Пам'ять людини різноманітна. Всі її види і особливості тяжко одночасно оцінити, особливо якщо при цьому діагностується не лише пам'ять, але й інші психологічні характеристики людини. В зв’язку з цим в практичній психодіагностиці пам’яті доводиться обмежуватись лише деякими її видами. В нашому випадку серед них знаходиться впізнавання, відтворення і запам’ятовування, зокрема об’єм короткочасної зорової та слухової пам’яті, а також динаміка процесу заучування. Ця здатність виявляється у процесі виконання різних дій з метою сприймання та відтворення невеликих порцій інформації, необхідної для виконання певного завдання. Передусім учневі постійно доводиться утримувати в пам’яті різні розпорядження та вказівки вчителя (до моменту їх виконання). Потрібно пам’ятати речення, яке він переписує в зошит із підручника або пише під диктовку. Розв’язуючи математичну задачу, він повинен пам’ятати її умову, продиктовану вчителем, тощо. Для цього можна використовувати такі чотири методики: «Впізнай фігури», «Запам’ятай малюнок», «Запам’ятай цифри», «Вивчи слова».