Главная | Обратная связь

Судові дебати. Репліки

Судові дебати в кримінальному процесі — це самостійна частина судового розгляду, суть якої полягає в проголошенні сторонами промов, у яких вони викладають свої висновки за результатами судового слідства, даючи юридичну оцінку отриманим результатам, формулюють та обґрунтовують свої вимоги та пропозиції перед судом і свої заперечення проти доводів, висновків, вимог та пропозицій інших сторін.

Значення судових дебатів:

==у судових дебатах знаходять свій найбільший прояв начала змагальності та рівноправності сторін у кримінальному процесі;

судові дебати мають важливе значення для винесення справедливого судового рішення за результатами судового розгляду, оскільки суд одержує можливість вислухати викладену в сконцентрованому вигляді позицію кожної із сторін, що змагається, їх підсумковий спір, у якому повинна народитися істина;

==судові дебати мають великий виховний вплив на громадян, які присутні в судовому засіданні. Вони допомагають присутнім усвідомити сутність справи, обставини і небезпечність вчиненого злочину, його наслідки;

== кожному з учасників судових дебатів стає зрозумілішою позиція іншого, з' ясовуються сильні та слабкі сторони наведеної аргументації.

Послідовність виступів учасників судового розгляду в судових дебатах чітко визначена у ч. 2 ст. 318 КПК і забезпечує змагальність сторін у кримінальній справі, а також створює умови для здійснення підсудним і його захисником захисту від обвинувачення. Участь прокурора, захисника, представників, потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача в судових дебатах є обов'язковою, якщо вони беруть участь у справі, оскільки вони представляють у справі не себе, а відповідно державу, підсудного, потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача. Всі інші визначені законом учасники судових дебатів можуть відмовитися від проголошення промови.

==Репліка— це короткий виступ учасника судових дебатів, який заперечує іншій стороні з питань, які та виклала у своїй промові або в репліці (він може стосуватися, наприклад, конкретних фактичних обставин справи, кваліфікації злочину, особи потерпілого чи підсудного, оцінки певного доказу, викривлення одним із промовців певного факту, перекручення позиції іншого учасника дебатів). Неприпустимим є використання репліки для нетактовних випадів на адресу того чи іншого учасника судового розгляду або для суперечок з питань, які не мають принципового значення для справи.

Ні прокурор, ні захисник, ні інші особи, які мають право виступати в судових дебатах, не повинні розраховувати на репліку як можливість доповнити основний виступ. Залишення якого-небудь питання (або групи питань) без висвітлення в основній промові з розрахунком на репліку є невірним ще й тому, що репліки може і не бути. Наприклад, якщо під час участі в судових дебатах прокурора і захисника прокурор не візьме слова для репліки, то і захисник не одержить права на репліку.

Скористатися реплікою— право, а не обов'язок учасника судових дебатів. Відмова від репліки не означає, що той, хто відмовився, згодний із виступами інших учасників процесу.

Як і дебати, репліка не обмежена часом, її не можна переривати, але вона обмежена обставинами справи і вже дослідженими доказами.

Кожен учасник судових дебатів може виступити з реплікою тільки один раз. По закінченні виступів головуючий оголошує судові дебати завершеними.

5555555. Останнє слово підсудного.

Останнє слово підсудного — це частина судового розгляду, яка безпосередньо передує видаленню суду до нарадчої кімнати для по- становлення вироку.

Право на останнє слово — це важлива процесуальна гарантія реалізації підсудним свого права на захист, якої він може бути позбавлений лише у випадку видалення його із залу судового засідання за порушення порядку на весь час судового розгляду справи (ч. 1 ст. 272 КПК). Останнє слово підсудного має істотне значення для правильної оцінки судом особи підсудного та обрання справедливого покарання.

Останнє слово головуючий надає підсудному після закінчення судових дебатів. КПК не регламентує ні характер, ні форму, ні зміст останнього слова. Підсудний сам визначає, що і як йому говорити. Він може говорити про все, що, на його думку, відповідає його інтересам. При цьому суд не вправі обмежувати тривалість останнього слова підсудного певним часом. Задавати питання підсудному під час його останнього слова не дозволяється.

Коли підсудний в останньому слові повідомить про нові обставини, які мають істотне значення для справи, суд зі своєї ініціативи, а також за клопотанням прокурора чи інших учасників судового розгляду відновлює судове слідство. По закінченні відновленого судового слідства суд відкриває дебати з приводу додатково досліджених обставин і надає останнє слово підсудному (ст. 319 КПК).

Після останнього слова підсудного суд негайно видаляється до на- радчої кімнати для постановлення вироку, про що головуючий оголошує присутнім у залі судового засідання. Перед видаленням суду до нарадчої кімнати учасникам судового розгляду повинно бути оголошено час проголошення вироку.