Загальні відомості про проектування зовнішнього архітектурного середовища дитячих садків з урахуванням особливостей дитячого сприйняття.

У формуванні особистості дитини величезну роль відіграють дитячі дошкільні заклади (ДДЗ), у яких вона проводить велику частину свого активного часу. Провідну роль у пізнанні світу дитиною має візуальне сприйняття. Саме тому просторове середовище, оточуюче їх, повинне мати високу естетичну та інформативну цінність. Візуальне сприйняття архітектури дорослими і дітьми докорінно відрізняється. Фахівцями з дошкільної психології активно обговорюється сприйняття дітьми форми, кольору, масштабу та інших складових просторового середовища та створюються науково обґрунтовані рекомендації до проектних рішень, що враховують композиційно - художні аспекти архітектури громадських будинків для дітей, адаптованих до особливостей психології їхнього візуального сприйняття та педагогічного процесу. На сьогоднішній день у нормативній документації ДБН В.2.2-4-97 “Будинки і спорудження дитячих дошкільних закладів” даються функціональні та кількісні вимоги до архітектури ДДЗ, але не обумовлюються вимоги щодо їх архітектурно-художнього оформлення. Тож завданням архітектора є не тільки розробка проекту, його прив'язка до існуючої місцевості на основі вимог ДБН, але й гармонійне оформлення внутрішнього та зовнішнього середовища на базі здобутків педагогіки та психології щодо особливостей дитячого сприйняття, які не обумовлені ДБН і вивчаються та враховуються архітектором самостійно.

При цьому головною метою архітектора є створення просторового середовища, близького дитині за кольором, масштабом, формою, що повинно втілити всі вимоги психологів і педагогів в галузі дитячого сприйняття. Це оточення повинно бути зрозумілим і цікавим дитині, нести в собі інформативні і естетичні властивості. Воно покликане відбити “світ казки”, у якому живе дитина дошкільного віку і розкрити для нього нові обрії гармонійного, всебічного розвитку.

Для формування гармонійного архітектурно ‑‑дизайнерського рішення зовнішнього середовища дитячого садка спочатку потрібно сформувати його перцептивний образ, заснований на особливостях дитячого сприйняття. В результаті вивчення літератури з педагогіки, дошкільної психології можна виділити основні особливості сприйняття дитиною архітектурного середовища:

діти акцентують увагу на чітких, зрозумілих, простих формах;
для дитячого сприйняття оптимальні невеликі за площею об'єкти, розташовані на рівні очей дитини;
пропоновані для дитячої уваги зображення повинні нести в собі запас інформації, необхідний для даного віку;
всі об'єкти, що оточують дитину, повинні мати високий ступінь естетичної цінності та виконуватись на професійному рівні;
у полі зору дитини, на тлі нейтрального середовища, повинна бути невелика кількість елементів, що служать композиційними, колірними і навчальними акцентами;
просторове середовище повинне постійно змінюватись та трансформуватись, бути гнучким, забезпечувати свободу пересування;
більшість елементів повинна знаходитися у полі зору і в зоні досяжності дитини, нести ігрове навантаження;
на спокійному, нейтральному кольоровому фоні приміщення об'єкти, що мають педагогічне значення, повинні виділятися яскравими, відкритими кольорами (фурнітура, висувні шухляди, навчальні картинки та ін.);
всі елементи дитячого садка повинні бути розмірні дитині, забезпечувати камерність масштабу.

За результатами багатьох досліджень щодо педагогіки й психології дітей дошкільного віку було зроблено наступні висновки, яке матеріальне середовище вони хочуть бачити і відчувати навколо себе, що їм близьке, зрозуміле і цікаве в різних вікових групах:

чим старша дитина, тим більший масштаб їй імпонує;
діти 3-4 років віддають перевагу простим природним формам (хмара), 4-5 років – геометричним і 5-6 років – складним формам (зірка). Причому інтерес у виборі більш складних фігур з віком збільшується;
діти усіх вікових груп віддають перевагу казковим формам в оформленні. Наприклад: в оформленні вікон лідируючу позицію займає готичне вікно, на 2 місці – класичне. Сучасне типове вікно рідко вибирається дітьми;
діти 3-4 років віддають перевагу спокійним кольорам, переважно холодної гами (зелений, блакитний, синій, фіолетовий), у нюансних сполученнях. Діти 4-5 років вибирають яскраві, відкриті кольори теплої гами. Діти 5-6 років віддають перевагу контрастним кольоровим сполученням, заснованим на використанні додаткових кольорів;
у виборі складних сполучень відтінків кольорів у дітей усіх досліджуваних вікових груп визначилася загальна спрямованість. Діти дошкільного віку віддають перевагу яскравим кольоровим сполученням, а також кольоровим сполученням з високим рівнем світла, переважно теплої кольорової гами.

⇐ Предыдущая 123 4 5 Следующая ⇒