 |
|
Функціональне зонування ділянки дитячого садка
На земельній дiлянцi повинні передбачатись такі функцiональнi зони: забудови групових майданчиків, спортивно-iгрова, юних натуралiстiв та господарська. Окремі зони та території майданчиків повинні розмежовуватись живою огорожею.
2.4.1 Зона забудови ділянки включає капiтальнi будинки, лiтнi павільйони, криті переходи та iншi споруди. Будинки повинні розташовуватися не ближче 25 м від червоної лiнiї вулиць; при мiстобудiвному обгрунтуваннi та згоді органів санітарного нагляду ця відстань може бути скорочена. Відстань від будинків до найближчих житлових будинків приймається за вимогами iнсоляцiї та освiтленостi, а також за протипожежними вимогами.
До всіх будинків зони забудови повинні передбачатись під’їзди завширшки не менше 3,5 м з твердим покриттям для пожежних машин, які мають забезпечувати доступ пожежних пiдроздiлiв у кожне приміщення.
2.4.2 У зоні групових майданчиків слід передбачати майданчики для дітей ясельного віку до 3 років площею із розрахунку не менше 8,0 м на мiсце, майданчики для дошкiльникiв віком вiд 3 до 6 років площею не менше 7,5 м на мiсце. Для захисту дітей від сонця та опадів на території кожної групового майданчика слід передбачити павільйони площею не менш 40м2, захищені з трьох сторін від вітру огорожею заввишки не менше 1,5 м від підлоги. Вони дозволяють проводити прогулянки за будь-якої погоди. Площа павільйону не входить до загальної площі групового майданчика. Підлога павільйону повинна мати дощате покриття та піднята на 10 см від рівня землі, щоб уникнути заливання водою.
Майданчики для дітей ясельного віку повинні мати трав'яне покриття, майданчики для дошкiльникiв ‑‑ частково трав'яне i частково (не більше 60 м2 ) ґрунтове покриття з домішками твердих дрібнозернистих місцевих будівельних матерiалiв, які дозволені до використання МОЗ України.
Групові майданчики слід огороджувати чагарником та кільцевою доріжкою завширшки 1,5 м за периметром ділянки задля катання на велосипедах, вивчення правил дорожнього руху, ходіння на лижах.
2.4.3 Спортивно-iгрова зона дошкiльних закладiв мiсткiстю до 160 мiсць включає фізкультурний майданчик, призначений для одночасного використання однією групою. Майданчики слід проектувати площею із розрахунку не менше 13,5 м на 1 дитину в групі. Покриття майданчиків виконуються з матерiалiв, дозволених для використання МОЗ України.
На фізкультурному майданчику для занять дошкiльних груп повинні бути передбачені: мiсце для гімнастичних снарядів, бігова доріжка не менше 30 м, яма для стрибків i лужок для рухливих ігор.
Для загартування дітей та органiзацiї ігор з водою в спортивно-iгровiй зоні слід передбачати гiдромайданчик з твердим покриттям та відведенням стічної води до каналiзацiї.
Відстань вiд групових, фізкультурних, ігрових майданчиків до найближчих житлових будинків приймається не менше 12 м. Майданчики слід з'єднувати кільцевою доріжкою з твердим покриттям завширшки не менше 1,5м, розміткою та встановленням шляхових знаків для навчання правилам поведінки пiшоходiв, їзди на велосипедах i педальних машинах. Кільцева доріжка може бути суміщена з об'їздом навколо будинків.
2.4.4 Зона юних натуралiстiв в дошкiльних закладах загального типу повинна мати ділянки овочевих і плодовоягiдних культур загальною площею з розрахунку 0,75 м2 на місце у дошкiльних групах. Додатково допускається обладнувати зоокуточок площею не менше 30 м2.
Зона юних натуралiстiв в дошкiльних дитячих будинках включає ділянки овочевих i плодовоягiдних культур, які дозволяється розміщувати централізовано або біля групових майданчиків площею з розрахунку 1,5 м2 на місце. Допускається передбачати теплицю з вольєром для тварин площею не менше 150 м2. Вольєр слід розташовувати на вiдстанi не менше 25 м від будинку дошкільного закладу та найближчих житлових будинків.
2.4.5 Господарську зону слід проектувати площею: для дошкiльних закладiв загального типу мiсткiстю до 40 місць - не менше 70 м2, мiсткiстю понад 40 до 120 місць ‑‑ не менше 100 м2 для дошкiльних закладiв загального типу мiсткiстю понад 120 мiсць ‑‑ не менше 150 м2.
Господарська зона повинна розміщуватись біля входу до виробничих приміщень харчоблоку i пральні, відокремлюватись вiд групових i фізкультурних майданчиків, мати тверде покриття та самостійний в'їзд, ізольований вiд входів на ділянку. В господарській зоні передбачається закритий смiттєзбiрник площею не менше 6 м2, обладнаний господарським водопроводом та каналiзацiєю; мiсце для сушіння білизни i постільних речей не менше нiж 15 м2; за необхiднiстю - сарай та овочесховище, площа яких приймається згідно з місцевими умовами.
Смiттєзбiрник повинен розміщуватись не ближче 25 м вiд основного будинку, в умовах реконструкції цю відстань допускається скорочувати до 20м.
РОЗРОБКА ГЕНПЛАНУ ТА ОБЛАДНАННЯ ДІЛЯНКИ
Сучасна архітектурна практика вже довела, що спроби гармонізації предметно-просторового оточення на основі формотворчості не дають належного результату. Для досягнення якісного рівня форми організації середовища повинні ґрунтуватись на якійсь режисурі, що гармонізує форми діяльності та поведінки людини ‑‑ «соціальній драматургії».
Також слід пам’ятати, що в сучасній практиці дитячих дошкільних закладів велика роль належить екологічному вихованню. Саме в цей період дитина вперше починає знайомитися з природним оточенням. Дошкільний вік започатковує безперервну екологічну освіту, закладає підґрунтя для формування особистості дошкільника, засвоєння в подальшому основ природничих наук у школі. Тому на території дитячих установ створюються прекрасні оазиси природи: закладаються куточки хвойного лісу, фруктових дерев, квіткові композиції, ділянки лікарських рослин, овочевих культур.
Під час проектування зовнішнього середовища дитячого садка слід пам’ятати, що в сучасних умовах міста найбільш психологічно комфортним та сприятливим для розвитку дитини є саме природний ландшафт, дитині потрібен тісний контакт з небом, деревами, водою, травами. У зв’язку з цим створення повноцінного комфортного для дитини середовища повинно максимально відноситись до природного середовища, що може бути базовою метою проекту.Беручись за проектування студент повинен зрозуміти, що недостатньо наповнити територію малими архітектурними формами та дитячими майданчиками, що початок, відправний момент потрібно шукати у вивченні життя дитячого садка, в ретельному аналізі усіх процесів, що протікають в його просторі.