Главная | Обратная связь

Організація зонування території

Як видно з попередніх пунктів у ДБН ретельно нормується склад та площі усіх зон, що повинні бути на території дитячого садка, але основна проблема полягає у співвідношенні цих окремих ділянок та гармонійному їх поєднанні у одне композиційне ціле.

Кожна з вказаних у пункті 2.4 зон території дитячого садка у свою чергу може підрозділятися на окремі види. Так, наприклад, групові майданчики підрозділяються не тільки за віком дітей – ясельна, молодша, середня, старша, але й за характером діяльності (ігри активні, тихі, моторні – їзда на велосипедах, самокатах, конструктивні та інші).

Розташовуючи господарську зону, обов’язково треба враховувати існуючу на території розу вітрів (протягів), їх переважаючий напрям, що повинен відносити пил та неприємні запахи.

Таким чином основні функціональні групи відомі і задача зонування полягає в тому, щоб грамотно розташувати їх у просторі.

Дорожньо-стежкова мережа та покриття

Наступним кроком у розробці проекту є організація мережі проїздів та доріжок. Треба враховувати, що пішохідні зв’язки прагнуть бути найбільш короткими й прямими, та можуть оказувати вплив на функціональні зони і стати межами останніх.

Між будівлею садка та майданчиками (дитячими, господарським, спортивним) необхідно запроектувати доріжки, також можливі стежки для прямого зв’язку між ними. Зазвичай кожна група має свій окремий вихід до свого майданчика, бо бажано уникати пересікання між групами.

Автомобільні проїзди проектуються по всьому периметру будівлі садка (є рідкі виключення), до кожного з виходів та до господарської площадки. Їх ширина визначається у пункті 2.4.1.

У проекті також розробляється система дорожнього покриття. Так автомобільні проїзди повинні мати тверде покриття (асфальт чи бетон), доріжки, як правило, виконуються засобами декоративного мощіння, стежки можуть бути ґрунтові, піщані або трав’яні. На цьому етапі розробляють малюнки мощення, обирають декоративні відсипки та облицьовування. Для дитячих майданчиків рекомендується стійкий до витоптування газон та ґрунтові суміші, покриття повинно бути безпильним, швидко висихати після дощу та поливу.

Рельєф

Робота над рельєфом повинна бути осмисленою та поглибленою. Виразний рельєф для архітектора благо і його потрібно усіляко підкреслювати й посилювати. Особливості рельєфу на ділянці можливо виділити кольором, фактурою матеріалу, освітленням, потрібно перетворити їх на достоїнства та акцентувати на них увагу.

Зазвичай території дитячих садків мають плаский рельєф, але задля досягнення виразності та різноманітності можливо створення штучного рельєфу. Схили можливо викласти брущаткою, піщаником, дерном чи вирішити його як башту для ігор, декоративний альпінарій.Досвід використання штучного рельєфу в архітектурній практиці показав, що це надійний захист від шуму, пилу та вітру, який створює цікаві світлові ефекти, ізолює функціональні ділянки та додає території естетичної виразності.

Водні поверхні

Малі водні елементи, що розташовані на ділянці дитячого садка, мають великий діапазон ефектів посилення достоїнств ландшафту – синтезуючи архітектурні об’єкти та елементи природи в єдиний ансамбль. Тому, якщо на території опиняється якийсь струмок чи невеличке озерце, потрібно його усіляко підкреслити, щоб елемент природного середовища зайняв своє належне місце в загальній ландшафтній композиції ділянки.

Такий підхід, окрім естетичних, має цілий ряд гігієнічних переваг, насамперед використання водних засобів зменшують забрудненість повітря, очищуючи його від пилу та шкідливих газів, також сприяють зволоженню повітря, бо нормативна вологість повітря для дітей є вищою за дорослих.

Штучні водоймища, виконані з природних матеріалів, окрім відновлення природних форм мають яркою декоративністю. Саме такі водоймища, максимально наближені до природних умов, в яких об’єднуються усі компоненти ландшафту – вода, камінь, рослини, ‑ здатні внести в середовище дитячого садка поезію природи, викликати емоційну реакцію, сприяти екологічному вихованню дитини.Створення штучного струмка можливо практично на будь-який ділянці. Достатньо декілька метрів його довжини, щоб створити активний композиційний акцент. При більшій довжині можуть з’явитися містки, водоспади, доріжка для загартування. Декоративний струмок може не мати постійного джерела води, а наповнюватися періодично.В практиці благоустрою територій дитячих садків починають з’являтися плескальні басейни із загартувальною та розважальною метою. Такий басейн повинен мати гігієнічне покриття дна та бортів, його глибина може становити до 35 см. Місце для такої споруди обирається із розрахунку найбільшої інсоляції як поверхні води, так і ділянки штучного пляжу з гальки або піску.

Озеленення

Принцип «помешкання в саду» повинен стати основоположним. Озеленення ділянки повинно виконуватися відповідно до норм, що викладені у розділі 2.3 з урахуванням функціонального зонування ‑ зелень у тій чи іншій формі є межами визначених функціональних груп.

Озеленення повинно здійснюватися як синтез дендрології та ландшафтної архітектури в обміркованому «сценарному плані», лише таким чином воно активно працюватиме на архітектуру.

Принципи сучасного озеленення мають ряд особливих рис:

1 Безприривність – вільне перетікання зелені з одного масиву в інший, зв’язок та об’єднання з міськими садами та вулицями.

2 Обрамлення зелені природними матеріалами. Мається на увазі використання будівельних матеріалів органічних для природного оточення – каміння, піщаник, валуни.

3 Програмування, режисерування архітектором емоцій глядача, розкриття різних пейзажних картин – масив, поодинокі дерева, алеї, тапіарне мистецтво, газони, квітники.4 Вертикальне озеленення – використання рослин, що в’ються по бесідках, стінах будівель, на балконах чи лоджіях є практичним прийомом вирішення питань захисту від сонця та пилу та естетичного акцентування.5 Озеленення елементів штучного рельєфу – альпійські гірки, ярусні клумби, декоративні композиції на схилах з використанням каміння, підпірних стін.При озелененні ділянки слід враховувати такі природні фактори, як зміна кольору зелені у різні пори року, фактура зелені, структура та густина дерев, співвідношення листвяних та хвойних вічнозелених дерев. 3.6 Малі архітектурні формиМалі архітектурні форми є невід’ємною частиною устаткування території дитячого садка, що вбирають в себе утилітарні та естетичні функції в формуванні гармонійного середовища. До функціонального обладнання ділянки належать – павільйони, бесідки, тіньові навіси та трельяжі для виткої зелені, лавки, сходи, плескальні басейни, садові світильники, устаткування дитячих та спортивних майданчиків.До декоративних елементів ділянки належать: водне та рельєфне оздоблення ландшафту, садові вазони з рослинами, скульптура, монументальний розпис та мозаїка.Окремим завданням проекту є дизайнерська розробка обладнання дитячих майданчиків, що відповідає загальній концепції роботи та державним гігієнічним та ергономічним нормам.Ігрові майданчики слід обладнати турніками, гімнастичними стінками, гірками, драбинками, гойдалками, пісочницями (з кришками), лабіринтами та великими будівельними наборами. Розташування обладнання на майданчиках проектують, компонуючи його в ігрові комплекси. Розміри та конструкція спортивного та ігрового обладнання повинна відповідати анатомо-фізіологічним особливостям дітей різних вікових груп. Спортивні снаряди повинні бути доступними заввишки та мати зручний діаметр перекладин для руки дитини. Поверхня обладнання не повинна мати гострі кути та виступи, шершавостей та небезпечних конструктивних деталей, всі болти повинні приховуватися. Обладнання повинно відповідати естетичним потребам дитини, мати привабливу форму та колір.