 |
|
Періодична (рекурентна) шизофренія
Повторні, такі, що повертаються, психотичні напади змінюються ремісіями (інтермісіями, “світлими проміжками”), переважно у жінок. Можуть починатись як з пубертатного та юнацького віку, так і у віці зворотного розвитку (від 45 – 55 і до 60 – 70років). Зміни особистості при цій формі шизофренії мають відносно сповільнений розвиток.
Напади можуть відзначатися різноманітними синдромами, але з переважанням афективних розладів: депресивними та маніакальними, образними маяченнями різної структури, розладами у формі онейроїдної кататонії. Якщо при повторних нападах послідовність клінічного розвитку однакова, то говорять про клінічний перебіг за типом “кліше”. Однак частіше повторні явища хвороби або ускладнюються, або спрощуються (редукція позитивних розладів).
У розвитку нападів рекурентної шизофренії можна спостерігати певну зако-номірність психопатологічних симптомів. Спочатку виявляються афективні по-рушення, спостерігається понижений настрій у поєднанні з тривогою, примхливістю, сльозливістю, образливістю. Гіпоманіакальні стани протікають з афектами захоплення, почуттям прозріння, загального піднесення. Протилежні за знаком афективні синдроми можуть змінювати один одного у різній послідовності, а інтенсивність цих розладів протягом коротких термінів може суттєво коливатися.
При поглибленні хвороби надалі починає переважати страх, захоплено-екстатичні стани, рухове збудження чи, навпаки, загальмованість. Загалом переважають образні марення, які поступово набувають фантастичного змісту, зливаючись із навколишніми подіями і спогадами з минулого. На висоті нападу може розвинутися кататонічний ступор з онейроїдним потьмаренням свідомості.
Напад шизофренії рекурентного типу може зупинитись у своєму розвитку на будь-якому етапі. Якщо він обмежується лише афективними розладами, то говорять про циркулярну шизофренію; у випадках переважно депресивних розладів і депресивних маячень (самозвинувачення, самоприниження, переслідування), а також гострого маячного розладу – про депресивно-параноїдну шизофренію;при розвитку ступора з онейроїдом – про онейроїдну кататонію.
Частота нападів буває різною. Від одного на протязі усього життя до десятків, що захоплюють більшу частину життя, коли може відбуватися постійна зміна афектів нападу на протилежний за структурою (континуальний тип перебігу).
Зміни особистості при шизофренії рекурентного типу настають, звичайно, після кількох нападів і клінічно виявляються у зниженні психічної активності, звуженні кола інтересів, емоційній ізольованості. Криміногенність таких хворих може проявлятися при підвищеній чутливості, відчутті власної хворобливої зміненості, відстороненості.
Нападоподібно-прогредієнтна (у формі шубів) шизофренія.
Для цієї форми шизофренії характерним є виникнення нападів різноманітної клінічної структури з наявністю в доманіфестному періоді (до розвитку психозу) та зі збереженням у міжприступних проміжках усіх тих розладів, що є характерними для мляво перебіжної шизофренії (неврозоподібних, психопатоподібних і паранояльних розладів). Для судової психіатрії серед них найбільше значення мають стани з афективною нестійкістю, збудливістю, різними розладами потягів, сутяжною поведінкою, маячною налаштованістю.
Через різні проміжки часу (від 2 до 20 років) на тлі перелічених симптомів виникають гострі психози, котрі нагадають ті, які зустрічаються при рекурентній шизофренії у формі нападів, але більш тривалі. На відміну від останніх, для шубів характерне поєднання з гострим вербальним галюцинозом, розгорнутим синдромом Кандинського-Клерамбо, станами гострого інтерпретативного маячення, виразними та довготривалими кататонічними розладами без онейроїдного потьмарення свідомості (люцидна кататонія), парафренними станами. При ускладненні перебігу хвороби клінічна картина може наближатися до шизофренії з безперервним типом перебігу. При регредієнтності перебігу на перший план виступають афективні і психопатоподібні розлади.
Криміногенністьхворих нападоподібно-прогредієнтною і рекурентною шизо-френією під час маніфестного періоду є невеликою, тому що в більшості випадків вони своєчасно направляються в психіатричні лікарні. Скоєння цими хворими протиправних суспільно небезпечних дій можливе на початковому етапі захворювання, на тлі страху, розгубленості, рухового збудження, імпульсивних дій внаслідок тривоги і страху. Переважна кількість протиправних дій вчиняється хворим на рекурентну, зокрема нападоподібно-прогредієнтну шизофренію, під час ремісій.
У практиці ще зустрічається класифікація шизофренії Е. Крепеліна на основі домінуючого на момент обстеження розладу, але вона не враховує особливостей розвитку і перебігу хвороби.
За цією класифікацією виокремлюється:
проста форма шизофренії –переважають негативні розлади, тоді як позитивні є рудиментарними та короткочасними;
гебефренічна форма шизофренії –довготривала дуркуватість, окремі кататонічні і галюцинаторно-маячні розлади, розлади поведінки;
кататонічна форма шизофренії –включає в себе випадки злоякісної, з пере-важанням кататонічних симптомів;
параноїдна шизофренія –маячний і галюцинаторний варіанти помірно-прогредієнтної шизофренії;
циркулярна шизофренія –домінують маніакальні чи депресивні розлади.
У МКХ-10 шизофренія разом із клінічно наближеними до неї шизотипними та шизоафективними розладами представлені у рубриках F-20 – F-29.