Здавалка
Главная | Обратная связь

ПОСТАНОВИ ПЛЕНУМІВ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ



(ВИТЯГИ) № 2 від 19.03.82 “Про судову практику по застосуванню примусових заходівмедичного характеру (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного

Суду України № 3 від 04.06.93)”

3. Розглядаючи справи про застосування примусових заходів медичного характеру, суди повинні ураховувати, що такі заходи у вигляді поміщення в психіатричну лікарню з звичайним, посиленим або з суворим наглядом, передбачені ст. 13 КК України, можуть застосовуватися відносно осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння в стані неосудності або вчинили такі діяння в стані осудності, але захворіли до винесення вироку на душевну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Порядок провадження у цих справах установлений главою 34 КПК України. Питання, пов’язані із застосуванням примусових заходів медичного характеру відносно осіб, які захворіли на хронічну душевну хворобу під час відбуття покарання, вирішуються у відповідності з вимогами ст. 411 КПК України. (Абзац перший пункту 3 в редакції Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 04.06.93) Судам необхідно мати на увазі, що тимчасовий розлад душевної діяльності особи, який позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, що настав після вчинення злочину, але до винесення судом вироку, не усуває можливості застосування до неї примусового заходу медичного характеру.

Разом з тим тимчасовий розлад душевної діяльності особи, який настав після винесення вироку або під час відбуття покарання, не є підставою для застосування судом примусового заходу медичного характеру.

4. Внесення в судове засідання справи, яка надійшла до суду від прокурора в порядку, передбаченому ст. 418 КПК України, повинно оформлятися відповідною постановою судді, якщо він погодиться з постановою слідчого. При цьому особи, щодо яких ставиться питання про застосування примусових заходів медичного характеру, відданню до суду не підлягають.

Постановою про внесення справи в судове засідання суддя зобов’язаний вирішити такі питання, пов’язані з підготовкою її до розгляду:

– про день і місце слухання справи в судовому засіданні;

– про виклик у судове засідання прокурора і захисника;

– про список осіб, які підлягають виклику в судове засідання;

– про витребування додаткових доказів;

– про можливість участі в судовому засіданні особи, відносно якої розглядається справа;

– про необхідність виклику в судове засідання експерта; – всі інші питання, які стосуються підготовчих до судового розгляду дій.

5. Під час судового розгляду справ про застосування, скасування або зміну примусових заходів медичного характеру з урахуванням особливостей кожної з них суд повинен додержуватись вимог закону, що містяться в главах 25, 26 та 34 КПК України, не допускаючи спрощення, виконувати процесуальні дії підготовчої частини судового засідання, а також у повному обсязі досліджувати всі докази.

Судам належить суворо додержуватись вимог ст. 419 КПК України про обов’язкову участь прокурора і захисника в судовому засіданні у справі про застосування примусових заходів медичного характеру.

6. Роз’яснити судам, що кримінальна справа щодо особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, і про застосування примусових заходів медичного характеру відносно неосудного, які разом вчинили суспільно небезпечне діяння, може бути розглянута в одному судовому засіданні з додержанням вимог норм закону, передбачених главами 25, 26, 27, 28 і 34 КПК України.

Після закінчення по такій справі судового слідства, заслухавши думку прокурора і захисника з питань, зазначених у ст. 420 КПК України, суд виконує дії, передбачені статтями 318, 319 КПК України, і йде до нарадчої кімнати для постановлення вироку щодо підсудного та ухвали (постанови) щодо неосудного. (Абзац другий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 04.06.93)

В цьому ж порядку можуть розглядатися справи, в яких окремі співучасники групових злочинів захворіли душевною хворобою після вчинення злочину.

7. Примусові заходи медичного характеру судами мають застосовуватися лише за наявності у справі обгрунтованого висновку судово-психіатричних експертів про неосудність особи і потреби її в цих заходах.

Звернути увагу судів на необхідність пред’явлення вимогливості до висновку судово-психіатричних експертів, з тим щоб він був науково обгрунтованим, конкретним, повним і мотивованим.

Коли експертиза неповна чи недостатньо зрозуміла або виникає необхідність поставити експерту додаткові питання, суд повинен викликати в судове засідання експерта-психіатра, а за умов,

вказаних в ч. 6 ст. 75 КПК України, призначити повторну судово-психіатричну експертизу. 8. Судам належить мати на увазі, що ухвала (постанова) в справі про застосування

примусових заходів медичного характеру повинна відповідати вимогам, що випливають з кримінально-процесуального закону, і, крім вирішення питань, передбачених ст. 420 КПК України, містити в собі формулювання суспільно-небезпечного діяння, визнаного судом установленим, перевірені в судовому засіданні докази, покладені в обгрунтування висновків суду, а також мотиви прийнятого рішення по суті. (Пункт 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 04.06.93).

24.10.2003 № 8

 

“Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у

кримінальному судочинстві”

3. Відповідно до ч. 4 ст. 44 і ст. 45 КПК захисник допускається до участі у справі на будь-якій стадії процесу починаючи з моменту визнання особи підозрюваним чи пред’явлення їй обвинувачення.

У справі про застосування примусових заходів медичного характеру захисник може брати участь з моменту встановлення факту наявності в особи душевної хвороби (отримання відповідного висновку судово-психіатричної експертизи, медичної документації, довідки про перебування на обліку тощо), а у справі про застосування примусових заходів виховного характеру – з моменту першого допиту неповнолітнього або поміщення його до приймальника-розподільника.

Близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники допускаються до участі у справі як захисники з моменту пред’явлення обвинуваченому для ознайомлення матеріалів досудового слідства.

4. Відповідно до ч. 1 ст. 44 КПК при провадженні у кримінальній справі як захисники підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого допускаються особи, які в установленому законом порядку уповноважені здійснювати захист їхніх прав і законних інтересів та надавати необхідну юридичну допомогу.

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Авруцкий Г. Я., Недува А. А. Лечение психически больных. – М., 1968.

2. Алкоголизм (Руководство для врачей) / Под ред. Г. В. Морозова, В. Е. Рожнова, Э. А. Бабаяна. – М., 1983.

3. Бабаян Э. А., Гонопольский М. Х. Наркология. – М., 1987.

4. Бабаян Э. А., Гонопольский М. Х. Учебное пособие по наркологии. – М., 1981.

5. Бачериков Н. Е. Клиника и профилактика психических заболеваний. – К., 1989.

6. Блейхер В. М., Крук И. В. Толковый словарь психиатрических терминов. -К.: Здоров’я, 1995.

7. Вальдман А. В., Бабаян Э. А., Звартау Э. Психофармакологические и медико-правовые аспекты токсикомании. – М., 1988.

8. Вилюнас В. К. Психология эмоциональных явлений. – М.: МГУ, 1976.

9. Волков В. Н. Судебная психиатрия: Курс лекций. – М.: Юристъ, 1998.

10. Вудс Ш. Психиатрия в вопросах. – СПб.: Питер, 1998.

11. Датий А. В. Судебная медицина и психиатрия. Практикум: Учеб. пособие для вузов. – М.: Бек, 1997.

12. Дворкина Н. Я. Инфекционные психозы. – М., 1975.

13. Дидковская С. П. и др. Наркомания: уголовно-правовые и медицинские проблемы. – К.: Вища школа, 1989.

14. Дмитриев А.С., Клименко Г. В. Судебная психиатрия: Ученое пособие для юридических вузов. – М.: БИ, 1999.

15. Жариков Н. М., Морозов Г. В., Харитинин Д. Ф. Судебная психиатрия. – М.: ИНФРА-М-НОРМА, 1997.

16. Жариков Н. М., Урсова Л. Г., Хритинин Д. Ф. Психиатрия. – М., 1989.

17. Закон України “Психіатричну допомогу” // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 19.

18. Инструкция о производстве судебно-психиатрической экспертизы в СССР. М., 1970.

19. Кабанов М. М. Реабилитация психически больных. – М., 1985.

20. Карлов В. А., Лапин А. А. Неотложная помощь при судорожных состояниях. – М., 1982.

21. Кемпински А. Психопатология неврозов. – Варшава,1975.

22. Клиническая психиатрия: Руководство для врачей и студентов / Гл. ред. Т. Б. Дмитриева. – М.: Гэотар-медицина, 1998.

23. Колесник В. А. Судова психіатрія: Курс лекцій. – К. : Юрінком-Інтер, 2000.

24. Комплексная психолого-психиатрическая судебная экспертиза способности малолетних и несовершеннолетних давать показание: Пособие для врачей. – М., 1996.

25. Коркина М. В., Цивилько М. А., Карева М. А. Практикум по психиатрии. – М., 1986.

26. Кримінальний кодекс України. – К., 2001.

27. Кримінальний процесуальній кодекс України. – К., 2000.

28. Кузнецов В. М., Чернявсъкий В. М. Психіатрія. – К.: Здоров’я, 1993.

29. Лакосина Н. Д., Ушаков Г. К. Учебное пособие по медицинской психологии. – М., 1976.

30. Марчук А. И. Судебная психиатрия: Методические рекомендации. –К.: КВШ МВД СССР, 1987.

31. Марчук А.І . Судова медицина: Навчальний посібник. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 1997.

32. Матвеев В. Ф. Учебное пособие по психиатрии. – М., 1975.

33. Менделевия В. Д. Психиатрическая пропедевтика: Практическое руководство для врачей и студентов. – М.: Медицина, 1997.

34. Метелица Ю. Л. Судебно-психиатрическая экспертиза потерпевших. – М.: Медицина, 1990.

35. Морозов Г. В. Судебная психиатрия. – М.: Юридическая литература, 1986.

36. Морозов Г. В., Боголепов Н. Н. Морфинизм. – М., 1984.

37. Морозов Г. В., Ромасенко В. А. Нервные и психические болезни с основами медицинской психологии. – М., 1976.

38. Морозов Г. В., Шумский И. Г. Введение в клиническую психиатрию (пропедевтика в психиатрия). – Нижний Новгород: НГМА, 1998.

39. Новое в теории и практике реабилитации психически больных: Сборник научых трудов ЛНИПИ им. В. М. Бехтерева. – Л., 1985.

40. Опорні матеріали для самопідготовки з курсу судової психіатрії: учбовий посібник. – Тернопіль: ТАНГ, 2001.

41. Пивень Б. Н. Сочетанные формы психиатрической патологии. – Новосибирск: Наука, 1998.

42. Платонов К. К., Голубев Г. Г. Психология. – М., 1977.

43. Правила адвокатської етики. Розділ ІІІ: Відносини адвоката з клієнтами // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2003. – Вип. 7.

44. Призначення примусових заходів медичного характеру щодо психічно хворих, які вчинили суспільно небезпечні діяння: Методичні рекомендації / В. Б. Первомайський та ін. – К.: Укр. НДІ соц. та судової психіатрії, 1998.

45. Психиатрия / Под ред. Шейдера. – М.: Практика, 1998.

46. Ранняя диагностика психических заболеваний /Под ред. В. М. Блейхера. – К., І989.

47. Руководство по психиатрии / Под ред. А. В. Снежневского. – М., 1983.

48. Руководство по психиатрии: В 2-х томах / Под ред. Г. В. Морозова. – М.: Медицина, 1988.

49. Синицкий В. Н. Депрессивные состояния. – К., 1986.

50. Слободян С. Обмеження дієздатності фізичних осіб: цивільно-правові

проблеми // Юридичний журнал. – 2004. – № 1. – С. 32–33.

51. Справочник по психиатрии / Под ред. А. В. Снежневского. – М.: Медицина, 1985.

52. Судебная психиатрия: Руководство для врачей / Под ред. Г. В. Морозова. – М.: Медицина, 1988.

53. Судебная психиатрия: Учебник /Под. ред. Г. В. Морозова. – М., 1986.

54. Судебная психиатрия: Учебник для вузов / Под ред. Б. В. Шостковича. – М.: Зерцало, 1997.

55. Судебная психиатрия: Учебник для спец. средн. учебных заведений / Под ред. Г. В. Морозова. – М.: Юридическая литература, 1990.

56. Судебная психиатрия: Учебник для вузов / Под общ. ред. Г. В. Морозова. – М.: ИНФРА-М-НОРМА, 1997.

57. Судебная психолого-психиатрическая експертиза / Под ред. И. А. Кудрявцева. – М.: Медицина, 1988.

58. Сухарева Г. Е. Лекции по психиатрии детского возраста. – М., 1974.

59. Сыропятов О. Г. Судебная и пенитенциарная психиатрия. Руководство для психиатров, клинических психологов и юристов. – К.: Здоров’я, 1999.

60. Сыропятов О. Г. Судебная и пенитенциарная психиатрия. – К.: Украинская военно-медицинская академия, 1998.

61. Тополянский В. Д., Струковская М. В. Психосоматические расстройства. – М., 1986

62. Ушаков Г. К. Пограничные нервно-психические расстройства. – М., 1987.

63. Фолк Малколм. Основы судебной психиатрии. – Оксфорд, 1994.

64. Цивільний і цивільно-процесуальний кодекси України. – К., 2000.

65. Цивільний Кодекс України. – К., 2004.

66. Чудновский B. C., Чистяков Н. Ф. Основы психиатрии. – Ростов-на-Дону: Феникс; М.: Зевс, 1997.

67. Шванцара Й. и др. Диагностика психического развития. – Прага, 1978.

68. Шостакович Б. В., Ревенок А. Д. Психиатрическая експертиза в гражданском процессе. – К.: Здоров’я, 1992.

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУПНЕ СЛОВО ...................................................................................................................

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ...................................................................................................

1. Мета, предмет і завдання судової психіатрії. Історія розвитку ....................................

2. Організаційно-процесуальні основи судово-психіатричної експертизи в Україні: правовий статус, завдання, підстави та порядок призначення, основні форми .............

3. Питання осудності при судово-психіатричній експертизі обвинувачених. Обстеження засуджених .......................................................................................................

4. Судово-психіатрична експертиза свідків і потерпілих .................................................

5. Судово-психіатрична експертиза в цивільному процесі (поняття правоздатності, дієздатності та обмеженої дієздатності, види судово-психіатричної експертизи ..........

6. Примусові заходи медичного характеру і застосування їх до хворих

із психічними розладами, які вчинили суспільно небезпечні діяння ..............................

РОЗДІЛ II. ОСНОВИ ЗАГАЛЬНОЇ ПСИХОПАТОЛОГІЇ........................................

1. Поняття про структуру і функції центральної нервової системи, вищу нервову діяльність та її розлади при психічних захворюваннях ....................................................

2. Симптоми та синдроми психічних захворювань ...........................................................

РОЗДІЛ III. ОКРЕМІ ФОРМИ ПСИХІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ТА ЇХ ЕКСПЕРТНА СУДОВО-ПСИХІАТРИЧНА ОЦІНКА................................................

1. Шизофренічні розлади та їх судово-психіатрична оцінка (F-20) .................................

2. Основні психічні розлади при маніакально-депресивному психозі (МДП) – F-31 та їх судово-психіатрична оцінка .........................................................................................

3. Епілепсія та її судово-психіатрична оцінка ....................................................................

4. Психічні розлади органічного походження, симптоматичні включно (F-00 – F-09). Судинні захворювання головного мозку ............................................................................

5. Психічні розлади пізнього віку ........................................................................................

6. Порушення психіки внаслідок травматичного ураження головного мозку ...............

7. Захворювання центральної нервової системи внаслідок сифілісу та їх судово-психіатрична оцінка ..............................................................................................................

8. Симптоматичні психози ...................................................................................................

9. Психічні розлади, спричинені енцефалітами та їх судово-психіатрична оцінка .......

10. Розумова відсталість (F-70 – F-79). Олігофренії (вроджене слабоумство) ...............

11. Психопатії (розлади особистості і поведінки у дорослих – F-60 – F-69) ..................

12. Судово-психіатрична експертиза неповнолітніх .........................................................

13. Судово-психіатрична оцінка психічних розладів внаслідок алкоголізму, наркоманій і токсикоманій або психічних розладів поведінки, обумовлених вживанням психоактивних речовин (F-10 – F-19) .............................................................

14. Реактивні стани (реакції на важкий стрес і розлади адаптації – F-43) ......................

15. Питання судово-психіатричної експертизи виключних (виняткових) станів та інших короткочасних розладів психічної діяльності ........................................................

16. Симуляція психічних розладів .......................................................................................

ДОДАТКИ.............................................................................................................................

Короткий словник психіатричних термінів ........................................................................

Закон України “Про психіатричну допомогу” від 22 лютого 2000 р ...............................

Накази Міністерства охорони здоров’я України від 8 жовтня 2001 р. № 397 ................

“Порядок застосування примусових заходів медичного характеру в психіатричних закладах до осіб, які хворі на психічні розлади і вчинили суспільно небезпечні

діяння” ....................................................................................................................................

“Порядок проведення судово-психіатричної експертизи” ................................................

Постанови пленумів Верховного Суду України (витяги):

“Про судову практику по застосуванню примусових заходів медичного характеру (Із

змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду України № 3 від

04.06.93)” ................................................................................................................................

“Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному

судочинстві” ...........................................................................................................................

ЛІТЕРАТУРА.......................................................................................................................

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.