Обгрунтування кваліфікації злочину
Кваліфікувати — це значить віднести те чи інше явище за його якісними ознаками до певного розряду, виду чи категорії. В праві це означає: підібрати ту правову норму, яка передбачає дане діяння; підвести це діяння під правову норму; дати цьому діянню юридичну оцінку; вказати конкретну статтю Особливої частини Кримінального кодексу України. Правильна кваліфікація злочину є однією з гарантій здійснення правосуддя, оскільки кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише особа, яка винна у вчиненні передбаченого кримінальним законом суспільно небезпечного діяння. Помилка у кваліфікації може потягнути безпідставне засудження особи, діяння якої не є протиправним; конфіскацію майна; застосування амністії, судимість тощо. Тому судовому ритору слід серйозно поставитися до цієї частини промови. Від захисника вимагається: • абсолютна точність і чіткість юридичних формулювань і посилань на закон; • ретельна підготовка до обгрунтування кваліфікації злочину (переглянути постанови Пленуму Верховного Суду України, теоретичні статті, судову практику; порадитися з колегами). Питання про кваліфікацію злочину ставиться захисником, коли обвинувачення повністю або частково визнається, а кваліфікація злочину, запропонована слідчим, заперечується. Правові міркування адвоката мають бути аргументовані, а висновки — обгрунтовані перевіреними доказами. Які ситуації найпоширеніші у судовій практиці? • захисник не заперечує фактичної сторони діяння, але стверджує, що воно передбачено не тим кримінальним законом, яким його кваліфікує обвинувачення; • захисник заперечує окремі елементи діяння, наприклад розмір викраденого, мотив убивства і на підставі цього пропонує іншу кваліфікацію. Якщо захисник стверджує, що запропонована обвинуваченням кваліфікація неправильна, що діяння не відповідає складу злочину, то він повинен дати фактичну і юридичну характеристику діяння підсудного, а також розкрити зміст закону, застосування якого заперечується. Захисник повинен довести, що якраз запропонована кваліфікація відповідає тій злочинній події, яка визнається доказаною. На вирішення цієї задачі і повинен бути спрямований аналіз елементів складу злочину. Аналізувати, в залежності від конкретних обставин справи, слід: • об'єкт злочину і його об'єктивну сторону (дія чи бездіяльність, їх наслідки, причинний зв'язок між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечним наслідком, спосіб здійснення злочину, обстановка, при якій здійснено злочин тощо); • суб'єкт злочину і його суб'єктивну сторону (умисел, необережність, мотив, ціль або мету злочину). Досвідчені адвокати ведуть ось такі картотеки судової практики, які допомагають їм у питаннях кваліфікації щодо конкретних кримінальних справ. НЕОБХІДНА ОБОРОНА Не єзлочином дія, яка хоч і підпадає під ознаки діяння, передбаченого кримінальним законом, але вчинена в стані необхідної оборони при захисті особи, що обороняється, відсуспільно небезпечного посягання. Ухвала судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 5 лютого 1987 року. СПІВУЧАСТЬ Особа, яка сприяла вчиненню групового зґвалтування, але особисто статевого акту з потерпілою не вчиняла і не застосовувала щодо неї насильства під час її зґвалтування іншими особами, несе відповідальність не як учасник групи, а як пособник,тобто за ст. 19, ч. З ст, 117 КК України. Постанова президії Черкаського обласного суду від З квітня 1992 року. КВАЛІФІКАЦІЯ СЛУЖБОВИХ ЗЛОЧИНІВ Дії особи, якаодержала грошові кошти від громадян внаслідок зловживання службовим становищем, підлягають кваліфікапії за ст.165, а не за ст. 84 КК України. Постанова президії Чернігівського обласного суду від 1 березня 1988 року. КВАЛІФІКАЦІЯ ХУЛІГАНСТВА Діїзасудженого кваліфіковано за ч. З ст. 203КК Українибезпідставно, оскільки застосування ножа його співучасникомбуло ексцесом виконавця. Постанова президії Київського міського суду від 23 лютого 1986 року. Із вдалим обгрунтуванням кваліфікації злочину можна ознайомитися в промовах: адвоката І. Любимової у справі Негіної; адвоката В. Шингарєва у справі Кисельової; адвоката В. Поганкіна у справі Хилкова; адвоката А. Полякова у справі Цапліна; адвоката В. Ерма-на у справі Михайлова. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|