 |
|
Методичні рекомендації
До першого питання. Слід розпочати із історії виникнення та розвитку виконавчого провадження. Законодавство про виконавче провадження визнають складовою цивільного процесуального, питання про місце виконавчого провадження у системі права завжди перебували у центрі уваги юридичної науки. З часу виокремлення державних виконавців у самостійну структуру ці питання набули нового звучання. Деякі автори розглядали виконання судових рішень саме як стадію процесу.
До другого питання. Слід розпочати з визначення поняття “виконавче провадження”. Підкресліть, що дане поняття використовують в двох значеннях:
1. Виконавче провадження у першому значенні – це сукупність правових норм, які регулюють умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх добровільно.
2. Виконавче провадження у другому значенні – це діяльність (сукупність процесуальних (процедурних) дій) органів та осіб (передусім державних виконавців) та інших учасників виконавчого провадження, спрямована на реалізацію юрисдикційних рішень, визначених законом, у передбаченій процесуальній формі.
Зверніть увагу на те, що предмет правового регулювання становлять виконавчі відносини, під якими слід розуміти процесуальні (процедурні) відносини, які складаються між державним виконавцем та іншими учасниками виконавчого провадження з приводу реалізації припису юрисдикційного акта.
Зверніть увагу на метод правового регулювання виконавчих відносин – імперативно-диспозитивний.
Наголосіть на тому, що виконавча процесуальна форма – це визначений законом порядок діяльності державного виконавця щодо виконання припису юрисдикційного рішення.
До третього питання. Розгляньте систему принципів виконавчого провадження, але зверніть увагу, що єдиного погляду у юридичній науці щодо галузевої належності й місця виконавчого провадження у системі права України немає, а це не тільки зумовлює наукові диспути, а й не дозволяє сформувати (окреслити) і систему принципів виконавчого провадження.
Підкресліть, щопринципи виконавчого провадження – це закріплені у правових нормах основні засади, керівні положення, які визначають організацію органів державної виконавчої служби, зміст і спрямованість її діяльності, правовий статус учасників виконавчого провадження.
Зверніть увагу на те, що на підставі теоретичних положень, аналізу чинного законодавства та практики його застосування можна виокремити такі принципи виконавчого провадження: принцип гуманізму; принцип законності; принцип неупередженості виконання; принцип предметної та територіальної юрисдикції; принцип недоторканості житла; принцип диспозитивності та публічності; принцип повноти та оперативності (своєчасності) виконання; принцип контролю. Дайте характеристику кожному з них.
До четвертого питання. Слід розпочати з того, що джерела виконавчого провадження – це зовнішні (об’єктивовані) вияви правових норм, які регулюють виконання, в тому числі у примусовому порядку.
Підкресліть, щоосновним джерелом виконавчого провадження є нормативно-правові акти, але окремо у системі джерел виконавчого провадження слід вказати рішення Конституційного Суду України, які давали відповідь на предмет відповідності Конституції України (конституційності) окремих актів законодавства, а також роз’яснювали чинне законодавство.
Зверніть увагу на те, що для правильного застосування правових норм та вирішення справ у судах, що стосуються виконавчого провадження, мають значення також роз’яснення Верховного Суду України та Вищого господарського суду України.