 |
|
Першочергове виконання ролі індивідуального захисника та представника
Діяльність Омбудсмана у справах дітей та молоді в провінції Британська Колумбія, Канаді, (зараз є частиною Офісу Національного Омбудсмана) головним чином зводилася до розгляду індивідуальних справ та прямої роботи з підвищення поінформованості про послуги, що надаються інституцією. Омбудсман також здійснював координацію служб для дітей при різних міністерствах. Він не мав права лобіювати внесення змін до законодавства та політики, хоча скарги, що до нього надходили, могли стати приводом проведення загального розслідування, на основі результатів якого подавалися рекомендації щодо змін в законодавстві та політиці.
Омбудсман у Фінляндії виконує виключно функції захисника дітей в індивідуальних справах. Проте ця інституція розташована на базі НУО Маннерхаймська Ліга добробуту дітей (Mannerheim League of Child Welfare), яка проводить більш широкомасштабну роботу з метою захисту і реалізації прав та інтересів дітей у суспільстві. Інститут омбудсмана надає консультативну підтримку, звітує про випадки порушення прав, допомагає складати скарги та має право свідчити як експерт у суді. До питань, які вирішує омбудсман, належать: насильство над молоддю; сексуальне насильство; права дітей у школі; лікарні та заклади опіки і піклування над дітьми; доля дитини/дітей при розлученні батьків. Як нестатутна організація, омбудсман не має офіційного статусу – ні права вимагати оприлюднення документів, ні проводити розслідування за відсутності індивідуальної скарги від дитини – проте може направляти скарги Омбудсману парламенту Фінляндії або Канцлеру з питань юстиції, а у випадку надходження скарг про серйозні порушення – Європейській Комісії з прав людини. Омбудсман також надає консультації дітям по телефону.
Ізраїльська Відкрита лінія є, перш за все, службою вивчення справ дітей, яка прагне, аби їхні голоси почули керівники освітніх закладів. Її підхід до виконання цього завдання полягає не в проведенні розслідувань, а піклуванні про дітей в рамках системи освіти. Інститут омбудсмана бачить свою роль не лише у пошуку виключно правосуддя для дітей, а швидше у захисті та гарантії їх інтересів шляхом поєднання таких функцій, як інформування, надання консультативної підтримки, участі в судових засіданнях та вирішенні конфліктів, виконанні ролі посередника тощо. Він використовує свій досвід, набутий під час розгляду індивідуальних скарг, щоб давати рекомендації уряду з метою внесення змін до законодавства та політики, а також реалізовувати інтереси дітей, підвищувати поінформованість спеціалістів сфери освіти про права дітей.
Омбудсман у справах дітей та молоді Ізраїлю також розглядає скарги про порушення прав дітей, проте, на відміну від Відкритої лінії, більшою мірою демонструє себе як захисник дітей. Ця інституція також сприяє поширенню прав дітей шляхом проведення освітніх заходів та видання різних інформаційних матеріалів. Як і його фінський колега, він також підпорядкований організації, що працює в інтересах дітей у вузькому та широкому напрямках.
Омбудсман Австрії вповноважений надавати індивідуальну консультаційну допомогу та виконувати роль посередника між дітьми та особами, що несуть за них відповідальність згідно з законодавством, у справах, що мають на меті встановити статус дитини та визначити обов’язки її опікунів. Він також допомагає вирішувати суперечки про те, хто повинен піклуватися про дитину та виховувати її, а також займається підвищенням поінформованості суспільства про права дитини шляхом видання навчальних матеріалів та проведення інформаційних заходів. Зважаючи на те, що в документах про створення та діяльність інститутів омбудсмана подані лише основні принципи, на регіональному рівні цей інститут має абсолютно відмінні повноваження та завдання.
У Бельгії існує Омбудсман, що діє в п’яти фламандських провінціях, тобто слугує для тієї частини населення країни, що розмовляє фламандською. Його головна функція – розглядати індивідуальні справи дітей до шести років, але він також має право давати рекомендації про зміни в політиці з метою вирішення проблем, що виникають. Значна частина його роботи полягає в навчанні та інформуванні суспільства про правозахисні інституції у справах дітей, а також реалізації Конвенції ООН про права дитини.