Здавалка
Главная | Обратная связь

Захист дітей як окремих осіб та частини суспільства



Норвезький омбудсман надає консультаційні та правозахисні послуги для дітей з усіх галузей права за винятком справ, де йдеться про конфлікти в сім’ї або які вже перебувають у стані судового розгляду. Проте омбудсман має широкі повноваження для того, аби бути представником дітей у Норвегії та працювати заради покращення умов, в яких вони живуть. Інститут омбудсмана розвинув тісні контакти з політичними партіями, міністерствами, місцевими органами влади, ЗМІ та НУО з метою більш ефективного та повного захисту прав дітей. Як орган, що був запроваджений ще до прийняття Конвенції про права дитини, для визначення його правових функцій не використовувалася мова права, а сама Конвенція не зазначається як система принципів, якими він оперує. Але на практиці омбудсман має усі ознаки інституції, що захищає права дітей.

Схожа ситуація з Уповноваженим у справах дітей Нової Зеландії. Закон, який регулював створення омбудсмана, – тоді ще, знову ж таки, не було прийнято Конвенції ООН про права дитини – використовував швидше соціальну, а не правову термінологію. Хоча перший Уповноважений в Новій Зеландії зауважив, що було б логічним зробити проведення моніторингу впровадження Конвенції одним із його обов’язків. А ще він зауважив, що не доведеться вносити значні зміни до вже існуючих функцій омбудсмана, оскільки інституція діятиме відповідно до принципів Конвенції. До повноважень Уповноваженого входить як проведення розслідувань індивідуальних справ дітей, так і сприяння покращенню умов життя дітей, окрім усього іншого, шляхом моніторингу законодавства та політики, які стосується дітей, проведення досліджень та підвищення рівня поінформованості суспільства про становище дітей у країні.

У законі, відповідно до якого було запроваджено Бюро в інтересах дітей в Південній Австралії у 1981 році, попри той факт, що Конвенція ще не була прийнята, вже згадується обов’язок підвищувати поінформованість суспільства про права та становище дітей. Саме Бюро затвердило це зобов’язання, яке полягало у „захисті дітей заради реалізації їх прав та потреб”. Його робота полягає в наданні консультаційної та правозахисної підтримки дітям, сім’ям, уряду та НУО, проте охоплює також функцію, завдання якої – покращити становище дітей в суспільстві шляхом юридичного представництва та підвищення поінформованості суспільства про права.

Генеральний представник прав дітей, що діє у франкомовній частині Бельгії, поєднує в собі функції по розгляду індивідуальних скарг стосовно порушення прав дітей, проведення моніторингу законодавства з метою гарантування його належної реалізації, висловлення рекомендацій щодо внесення необхідних змін та підвищення поінформованості про права дитини.

 

Діяльність в інтересах дітей у вигляді органу, що не є
представником окремих осіб

Все більше нещодавно запроваджених інститутів омбудсмана покладають на себе функцію органу, що займається поширенням прав дитини, а не розглядає індивідуальні скарги. По суті вони абсолютно відрізняються від традиційної моделі омбудсмана, для якого розгляд індивідуальних скарг є найголовнішим.

У Швеції Омбудсман у справах дітей та молоді за законом не має права втручатися у розгляд індивідуальних справ. Його обов’язком є виконання ролі представника дітей, надання суспільству інформації та формування його точки зору. Від інституції вимагається повідомляти про потреби, права та інтереси дітей, а також слідкувати за дотриманням Швецією принципів Конвенції про права дитини. Проте визнано, що, за відсутності безпосереднього контакту з дітьми, інститут омбудсмана згідно з законодавством не матиме права виступати від імені дітей. Тому Омбудсман проводить зустрічі з дітьми у школах та інших закладах. А ще він надає можливість спілкуватися з ним по телефону через спеціальну недорогу інформаційну лінію, де діти можуть висловити свої скарги, привернути увагу Омбудсмана до певної проблеми та отримати інформацію про свої права.

Омбудсман у справах дітей в Ісландії має подібні повноваження. Він відповідає за покращення становища дітей в суспільстві та захист їх прав та інтересів. З цією метою він може ініціювати проведення дискусій у суспільстві стосовно проблем, з якими стикаються діти, аби в подальшому мати змогу впливати на реформування політики, вносити зміни до ведення національної політики та законодавства, щоб забезпечити його відповідність міжнародному законодавству та принципам Конвенції ООН про права дитини.

Національна Рада з прав дитини Данії так само не займається розглядом індивідуальних справ, а натомість слугує містком, що поєднує погляди та досвід дітей для їх використання політиками та законодавцями. Вона запровадила інноваційну систему офіційного спілкування з дітьми, яка зараз включає в себе сім шкіл по всій Данії та дитячі садки. Рада надсилає школам матеріали на певні політичні теми, які обговорюються з учнями.

 

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.