 |
|
Специфіка становлення та діяльності інституту з питань захисту прав дітей Литви
Протягом останнього сторіччя, а особливо останніх десятиліть, точка зору суспільства щодо дітей в Литві зазнала значних змін. Багато років про права дитини турбувалися лише батьки чи інші законні представники дітей. Зараз діти стали самостійними суб’єктами права і отримали зовсім інший статус, а захист їх прав та законних інтересів набули більш широкого масштабу. Коли ми говоримо про права дитини, то зазвичай маємо на увазі те, що дітей необхідно захищати і що вони мають право на захист. Це означає, що ми аналізуємо те, як діти захищені, як ми можемо покращати їх захист шляхом удосконалення законодавства в державі, підготовки міжнародних документів та створення порядку їх дотримання; ми аналізуємо відповідні обов’язки батьків, вчителів, соціальних працівників, органів влади, всього суспільства. Таку точку зору держави щодо дітей та політики дитинства, точку зору на дитину як на людину, яка наділена всіма правами людини і є громадянином держави, демонструють та одночасно гарантують багато міжнародних і національних документів. Найважливіший із них – Конвенція ООН про права дитини. Ця Конвенція є найбільш послідовним та вичерпним документом з прав дитини, він визнає громадянські, культурні, політичні, економічні та соціальні права дітей до 18 років, а також захищає права дітей на захист, забезпечення і – вперше в міжнародному праві – на участь у суспільному житті.
Втілюючи в життя положення Конвенції ООН про права дитини, ратифікованої Сеймом Литовської Республіки 3 липня 1995 року, Сейм 14 березня 1996 року прийняв Закон про основи захисту прав дитини, до якого були включені всі основні положення Конвенції ООН про права дитини, визначені основні права, свободи та обов’язки дітей, найважливіші гарантії захисту їх прав та свобод.
У Конституції Литовської Республіки, головному законі Литовської держави, закріплені основні права та свободи людини. В частині 2 статті 38 Конституції закріплено принцип про те, що держава захищає та турбується про сім’ю, материнство, батьківство та дитинство. Стаття 39 Конституції визначає, що неповнолітніх дітей захищає закон. Це – один із основних принципів, на які повинна спиратися внутрішня та зовнішня політика Литовської держави.
Стаття 73 Конституції Литовської Республіки визначає можливість для Сейму, в випадку необхідності, запроваджувати інститути контролерів (омбудсманів), що захищають благополуччя суспільства. Тому для забезпечення положень Конституції Литовської Республіки, інших законодавчих актів та міжнародних угод, а також взятих на себе зобов’язань по відношенню до дітей. був підготовлений та 25 травня 2000 року прийнятий Сеймом Закон Литовської Республіки про контролера з захисту прав дітей. Основна мета Закону – створення правових засад, які б дозволяли здійснювати контроль над впровадженням положень Конвенції ООН про права дитини та інших законодавчих актів, що пов’язані з захистом прав дитини в Литві. Прийняття подібного закону показує державну позицію та турботу про права дітей, а також – принцип держави про те, що слід приділяти особливу увагу правам та законним інтересам дитини, як найбільш незахищеним членам суспільства.
Таким чином, створенная установи контролера з захисту прав дитини (Литва перша серед країн Балтії (Латвії та Естонії) створила таку структуру) є одним із вагомих кроків литовської державної влади. Шляхом прийняття Сеймом Закону Литовської Республіки про контролера з захисту прав дітей була майже завершена та сформована система органів з захисту прав дітей у Литві, а також заповнені прогалини в структурах, у результаті яких була не до кінця зрозуміла роль державних та недержавних структур та організацій, що беруть участь у захисті прав дітей
Ця установа є самостійною (підзвітною тільки Сейму) структурою державного нагляду та контролю за дотриманням прав дитини. Вона функціонує за рахунок державного бюджету. З урахуванням конституційних основ та вищезгаданого закону, 18 липня 2000 року було прийнято постанову Сейму „Про запровадження Контролера з захисту прав дітей”. Ця постанова конкретизувала функції контролера з захисту прав дітей та правові основи діяльності Установи контролера з захисту прав дітей. Згідно з постановою від 1 вересня 2000 року, створено Установу контролера з захисту прав дітей. З 1 листопада 2000 року постановою Сейму „Про призначення контролера з захисту прав дітей” призначений Контролер з захисту прав дітей.
Згідно з національними та міжнародними правовими актами, що регламентують діяльність омбудсмана з захисту прав дітей, можна виділити наступні напрямки діяльності:
· Розслідування порушень прав та законних інтересів дитини.
Контролер з захисту прав дітей компетентний проводити розслідування скарг фізичних та юридичних осіб з приводу порушень прав (можливих порушень) та законних інтересів дитини, а також з власної ініціативи розслідувати такі порушення.
· Контроль над впровадженням національних та міжнародних правових актів, що регламентують захист прав та законних інтересів дитини.
Контролер з захисту прав дітей оцінює (контролює) практичний взаємозв’язок – відповідність теорії та практики закону, подальша дія такого закону, про співвідношення національних правових актів з міжнародними документами, особливо з Конвенцією ООН про права дитини. Контролер з захисту прав дітей аналізує та оцінює урядовий звіт про дотримання прав та законних інтересів дитини в Литві.
· Нагляд та контроль за органами, пов’язаних із захистом прав та законних інтересів дитини, в результаті діяльності яких порушуються або можуть бути порушені права та законні інтереси дитини.
Контролер з захисту прав дітей намагається зробити так, щоб установи, служби та організації, відповідальні за виховання, здоров’я, захист та розвиток дітей, виконували свої обов’язки з повною відповідальністю, особливо у сфері охорони здоров’я. Контролер та його радники постійно відвідують сім’ї, школи, дитячі будинки, виправні заклади для неповнолітніх, літні табори тощо.
· Виступ з пропозиціями Президенту, Сейму, Уряду з питань удосконалення законів або інших правових актів у сфері захисту прав та законних інтересів дитини в Литовські Республіці.
Контролер з захисту прав дітей сприяє прийняттю національних правових актів, пов’язаних із захистом прав дітей, ініціює прийняття міжнародних документів та використання інших засобів забезпечення благополуччя для дітей. Керуючись принципом пріоритетності в ім’я дитини, контролер з захисту прав дітей досягає того, щоб на всіх етапах створення закону (та під час його впровадження в життя) були враховані дії державної політики по відношенню до дітей. Базуючись на проведених дослідженнях, аналізах, узагальненнях, контролер з захисту прав дітей представляє Президенту, Сейму та Уряду висновки, зауваження та пропозиції щодо покращення захисту прав дітей. Контролер сам ініціює створення законопроектів та бере участь у роботі над їх створенням.
· Інформує громадськість щодо захисту прав та інтересів дітей.
Контролер з захисту прав дітей за допомогою засобів масової інформації та установ, які активно працюють у сфері захисту прав дітей, пропагують та формують громадську думку про важливість захисту прав дітей та їх законних інтересів, розповсюджують інформацію про захист прав дітей і про правові акти, що регламентують захист прав дітей. Контролер інформує громадськість про свою позицію щодо конкретного випадку, становища в сфері захисту прав дітей після виконаного розслідування по з’ясуванню правопорушення. Діяльність контролера відображена в річних звітах установ, офіційних виданнях, на офіційному Інтернет-сайті установи контролера;
· Співробітництво з державними та муніципальними установами, неурядовими організаціями, що працюють у сфері захисту прав дітей.
Установа контролера з захисту прав дітей організовує наради та дискусії з представниками державних та муніципальних установ, неурядових організацій. Представники вищезгаданих установ беруть участь у роботі робочих груп, які скликає контролер, висловлюють свою думку з приводу того чи іншого питання. Контролер та його радники постійно беруть участь у громадських дискусіях, конференціях, форумах, семінарах тощо.
· Співробітництво з міжнародними установами та організаціями з захисту прав дітей.
Контролер з захисту прав дітей є членом Європейської мережі Омбудсманів у справах дітей та членом правління Інституту омбудсманів Європи. Установа контролера з захисту прав дітей активно співпрацює з колегами з різних країн. Нам відомо, що представники ЮНІСЕФ позитивно оцінюють діяльність установи контролера Литовської Республіки і навіть рекомендують іншим країнам познайомитись з нашою практикою.
· Спілкування з дітьми.
Контролер з захисту прав дітей зобов’язаний зробити так, щоб думка дитини була почута, щоб дитина могла вільно, без перешкод висловлювати свої погляди. У роботі установи велика увага приділяється безпосередньому спілкуванню з дітьми. Завжди і в усьому в першу чергу вислуховується думка та побажання дитини.
Установі контролера з захисту прав дітей Литовської Республіки вже майже шість років. За цей час були висловлені побажання стосовно внесення доповнень до Закону Литовської Республіки про контролера з захисту прав дітей. Закон був створений, базуючись лише на теоретичних знаннях про діяльність омбудсмана, а шестирічний досвід діяльності установи продиктував нову редакцію Закону про контролера з захисту прав дітей. Він (закон) з нашої точки зору сприятиме більш ефективній роботі та покращенню положення прав дітей в Литовській Республіці. У цьому законопроекті, який вже представлений Сейму для обговорення, ми пропонуємо змінити назву „контролер” на більш зрозумілу – омбудсман, яка широко вживається у всій Європі. В новій редакції розширений спектр діяльності та можливостей омбудсмана, прописані конкретні принципи його роботи. В законопроекті передбачено, в яких випадках і в яких сферах омбудсман не буде розглядати скарги. В діючому законі не приділено уваги справам, які омбудсман розглядає за власною ініціативою, що обмежує можливості контролера реагувати на очевидні порушення прав дітей. З огляду на зростаючу кількість скарг, що надходять (лише за рік число скарг зросло в 4 рази), ми пропонуємо збільшити термін розгляду скарг. У проекті передбачено, що омбудсман розглядає скарги через діяльність посадових осіб, які, можливо, порушили права дітей або зловживали бюрократизмом. Обов’язки омбудсмана поповнить координація державних та муніципальних установ, неурядових організацій, а також юридичних та фізичних осіб, що вирішують питання в сфері захисту прав дітей. У правах омбудсмана зафіксовано, що він має право знайомитися з розглядом справ, які знаходяться в судах. Раніше він міг це робити тільки після закриття справи.
У проекті чітко регламентовано, що омбудсман має право не лише опитувати осіб, а й безпосередньо спілкуватися з ними віч-на-віч. Згідно з новим проектом, омбудсман має право звернутися до адміністративного суду з проханням вияснити, чи не порушує нормативний адміністративний акт (чи його частина) певний закон або положення Уряду. Омбудсман також має право запропонувати Сейму звернутися до Конституційного суду, щоб дізнатися, чи узгоджений правовий акт з Конституцією Литовської Республіки та діючими законами.
Згідно з законопроектом, в омбудсмана з’являється можливість приймати більш суворі рішення, ніж це було раніше – омбудсман може запропонувати накласти службову, адміністративну, громадянську та кримінальну відповідальність.
Після прийняття нового закону в омбудсмана з’явиться можливість припинити листування з особами, які зловживають правом звертатися до установи омбудсмана Литви.
На закінчення хотілося б запросити організаторів цього семінару до Литви для ознайомлення з роботою установи омбудсмана Литовської Республіки.
| Польща |
Омбудсман у справах дітей в Польщі
Sniadeckish str. 10
00-656 Warsaw, Poland
Tel: +48 22 696 55 45
Fax: +48 22 629 60 79
Email: rpd@brpd.gov.pl