 |
|
З практики роботи уповноважених з прав дитини в суб’єктах Російської Федерації
Посилюючи гарантії державного захисту прав дітей, в Росії відбулося встановлення та активний розвиток нового механізму контролю за реалізацією прав дитини – інституту Уповноваженого з прав дитини (дитячого омбудсмана). В класичному вигляді омбудсман – це незалежна посадова особа, яка отримує скарги на діяльність державних чиновників, перевіряючи їх, і після перевірки виносить рекомендації, які не мають силу закону, але обов’язкові до розгляду.
Сьогодні в Росії даний інститут поки що не інтегрований в систему федерального законодавства, але кожний регіон, де працює дитячий омбудсман, обрав для себе оптимальний шлях забезпечення можливості існування даного інституту. Забезпечуючи можливість роботи в регіоні дитячого омбудсмана, керівники територій, по суті, приймають політичні рішення в інтересах дітей, формуючи таким чином пріоритетне ставлення до дитини та її сім’ї.
У 1998 році перші посади уповноважених з’явились лише в 5 територіях Російської Федерації: Волгоградській, Новгородській, Калузькій областях, м. Санкт-Петербург та Єкатеринбурзі. Ефективність роботи перших дитячих омбудсманів підготували підґрунтя для подальшого розвитку даної інституції.
Сьогодні уповноважені з прав дитини працюють на таких територіях Російської Федерації: Волгоградській області (в тому числі м. Волзький та м. Комишин), Республіці Дагестан, Івановській області, Кемеровській області, Краснодарському краї (в тому числі 48 муніципальних уповноважених з прав дитини), Красноярському краї, м. Москва, Самарській області, Республіці Північна Осетія - Аланія, Республіці Саха (Якутія), Вологодській області, м. Санкт-Петербург, м. Арзамас Нижегородської області, м. Єкатеринбург, Саратовській області, Чеченській республіці.
Діяльність уповноважених з прав дитини сприяє активізації діяльності структур влади та адміністративних структур, які займаються питаннями забезпечення життєдіяльності дітей, об’єднанням зусиль державних та громадських організацій в інтересах неповнолітніх, формуванням громадської думки про пріоритетність питань дитинства, підвищенням правової культури в суспільстві, розширення знань дітей та батьків про свої права.
Діти завжди знаходились під владою дорослих: батьків, педагогів, родичів, керівників дитячих установ. У Конвенції про права дитини сформовані основні положення та принципи, якими потрібно керуватися дорослим, насамперед тим, хто наділений владою, хто приймає рішення, при роботі з дітьми та формуванні політики по відношенню до дітей – виживання дітей, їх розвиток, захист та участь у житті суспільства.
Користуючись цими принципами, будує свою роботу Уповноважений з прав дитини.
Цікаві результати роботи дитячих омбудсманів у регіонах Російської Федерації. Проводячи аналіз проблем дитинства, оцінку роботи державних структур та установ, уповноважені з прав дитини не лише виявляють факти грубого порушення прав та інтересів дитини, але й дозволяють відновити ці права, координуючи діяльність структур, які повинні захищати права дітей.
Порівняймо для прикладу два регіони – Республіку Саха (Якутія) і м. Москва. Причини звернення до Уповноваженого з прав дитини:
Саха (Якутія):
20 % звернень – порушення освітніми закладами права дітей на освіту та розвиток, незадовільна якість освітніх послуг, жорстоке поводження педагогів з дітьми;
- 19% – порушення майнових прав дитини (на отримання аліментів, пенсій по втраті годувальника, виплаті коштів на дітей, які знаходяться під опікою);
- 17 % – порушення прав на життя, безпеку, недоторканість особи, повагу людської гідності дитини, охорону здоров’я;
- 14% – порушення житлових прав неповнолітніх (відмова від покращення житлових умов);
- 13% – порушення прав дитини на проживання з батьками, на виховання та турботу з їх боку (суперечки про визначення місця проживання дитини, порушення права одного з батьків, що проживає окремо, на спілкування з дитиною, незаконне утримання дітей третіми особами);
- 8,5% – інші скарги, що включають також скарги, пов’язані з важким матеріальним становищем сім’ї;
- 8,5 % – консультації з правових питань.
М. Москва
- 4,4 % – скарги на порушення житлових прав неповнолітніх (питання покращення житлових умов; угоди з житлом; порушення порядку видачі ордеру на проживання в гуртожитку; невизнання за дітьми права на житло; виселення при знесенні будинку; захист житлових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування);
- 19,8 % – скарги на неаргументовані відмови в паспортизації, порушення прав у наданні громадянства; тяжке матеріальне становище сімей;
- 7,4 % – скарги на невиконання батьками своїх обов’язків, зловживання батьківськими правами (незаконне погіршення якості життя дітей, жорстоке поводження, в тому числі і психологічне насильство; скоєння навмисного злочину по відношенню до одного з батьків);
- 6,7 % – скарги на порушення прав дитини на проживання з батьками, виховання та турботу з їх сторони, а також права на спілкування з батьками та іншими родичами (суперечки щодо місця проживання дитини, порушення права одного з батьків, що проживає окремо, а також права інших родичів на спілкування з дитиною, участь у її вихованні);
- 5, 4 % – звернення за кваліфікованою юридичною допомогою (підготовка позовів, касаційних скарг);
- 4,6 % – скарги на порушення права на життя, безпеку, недоторканість особи, повагу до людської гідності дітей, охорону їх здоров’я, права на освіту (насильство по відношенню до дітей в сім’ях та освітніх закладах усіх типів; утримання та виховання дітей у соціально неблагополучних чи екологічно несприятливих умовах, порушення прав дітей-інвалідів);
- 4,3 % – скарги на порушення прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також випускників дитячих будинків та осіб, що прирівнюються до них;
- 2,9 % – скарги про порушення майнових прав дитини (на отримання аліментів, пенсій у випадку втрати годувальника, виплати коштів на дітей, що знаходяться під опікою, питання спадку);
- 2,5 % – скарги про порушення права дітей на опіку та піклування, усиновлення.
Просте порівняння дає змогу оцінити той обсяг порушень прав дітей, з яким стикається Уповноважений з прав дитини в регіонах.
Аналіз звернень до Уповноваженого свідчить про те, що у більшості випадків права дітей порушують самі батьки, родичі, опікуни. Серед державних органів та установ, які порушують права та інтереси дітей або не надають необхідного сприяння в захисті та відновленні цих прав, лідерами є органи виконавчої влади та підзвітні їм установи, органи внутрішніх справ, органи опіки та піклування, суди.
Діяльність дитячого омбудсмана по захисту прав конкретної дитини забезпечується розглядом скарг, звернень громадян, правовими консультаціями та роз’ясненням питань, що належать до його компетенції. Уповноважений проводить регулярний прийом громадян, у тому числі неповнолітніх, – за зверненнями, записом, виїжджаючи в райони, при термінових зверненнях, при відвідуванні та перевірці дитячих закладів, у тому числі закритих.
По всім випадкам звернень Уповноважений проводить правові консультації, дає роз’яснення, готує запити та клопотання, у випадку необхідності – організовує та проводить перевірки з метою усунення фактів порушення прав та законних інтересів дітей.
Важливим напрямком своєї діяльності всі дитячі омбудсмани вважають захист прав дітей в цілому, не представляючи інтересів окремої дитини.
Ця діяльність передбачає, перш за все, організацію та участь у заходах, спрямованих на забезпечення пріоритетності питань дитинства, взаємодії з організаціями, посадовими особами та установами, які займаються питаннями охорони прав дитинства, проведення перевірок дитячих закладів різної соціального спрямування.
Цілий ряд ініціатив дитячих омбудсманів призвели до позитивних результатів у сфері захисту прав дітей у регіонах, покращення становища дітей та політики з питань неповнолітніх.
Наприклад, у Волгоградській області:
- запроваджені громадські посади уповноважених з прав дитини в освітніх закладах. Спочатку в експерименті брали участь 19 шкіл, тепер посади уповноважених є в 95 школах;
- з метою впровадження у Волгоградській області елементів ювенальної юстиції (правосуддя для неповнолітніх), у всіх районних та міських судах регіону введена спеціалізація дитячих суддів.
У Краснодарському краї:
- у 48 муніципальних утвореннях краю розпорядженням глав адміністрацій введені посади уповноважених з прав дитини (на громадських засадах), проте з наданням їм повноважень захисту прав та інтересів дітей, які діють на підставі Положень.
У місті Москва:
- прийнятий закон у місті Москві №11 „Про внесення змін до Статут міста Москви”. Одна із змін надає Уповноваженому з прав дитини міста Москви право законодавчої ініціативи в Московській міській Думі, що дозволяє йому вести більш активну нормотворчу діяльність в інтересах дітей не лише на рівні міста, але й на рівні Російської Федерації;
- за ініціативою Уповноваженого в місті Москві, 2007 рік оголошений у Москві Роком дитини;
- на багатьох територіях за ініціативою та підтримки дитячих омбудсманів на найвищому рівні виконавчої влади впроваджені та діють Ради з прав дитини, на розгляд яких виносяться найгостріші питання, пов’язані з порушенням прав та інтересів неповнолітніх, що вимагають обговорення та проведення заходів, спрямованих на їх відновлення;
- з метою підвищення пріоритетності питань дитинства, правової культури неповнолітніх у складних життєвих ситуаціях, а також їх батьків, посадових осіб, педагогів, дитячі омбудсмани розробляють та реалізують у своїх регіонах багато програм, проводять конференції, акції, семінари, навчання з дитячих проблем. Наприклад, програми: „За гратами – дитячі очі”, „Дитяче право”, конкурс „Журналіст на захист дитинства” (Волгоградська область); правова просвіта дітей через засоби масової інформації (Вологодська область); проект „Права дітей – дітям” (м. Санкт-Петербург); крайова цільова програма „Розвиток громадянської та правової культури населення на 2005-2008 роки”, проект „Крок назустріч” (Красноярський край) та інші.
Уповноважені з прав дітей в суб’єктах Російської Федерації постійно вивчають практику, яка пов’язана з відновленням порушених прав дітей в судах, і в рамках своїх повноважень активно беруть участь в судових засіданнях з розгляду громадянських справ в якості третіх осіб, відповідно до статті 47 Громадянського процесуального кодексу Російської Федерації.
Уповноважені беруть участь у розгляді позовів про позбавлення батьківських прав, визначення місця проживання дітей, виселення та визнання такими, що не набули права на житлову площу, визнання угод на житло недійсними, встановлення фактів про дітей, залишених без батьківської опіки. Представляючи судам висновок щодо подібних позовів, Уповноважені сприяють правильному розгляду громадянських суперечок, що зачіпають інтереси дітей, спонукають органи опіки та піклування, прокуратуру та суд ретельніше дотримуватися норм матеріального та процесуального права, надають представникам неповнолітніх вагому підтримку.
Однією з найбільш важливих особливостей роботи дитячих омбудсманів є можливість прямого контакту з дитиною, спілкування з нею, надання консультацій, прийом скарг. Важливим у цьому аспекті є організація та проведення в дитячих установах заходів по реалізації основних положень Конвенції ООН про права дитини (просвітницька робота, сприяння підвищенню поінформованості дітей та дорослих у сфері прав дитини).
Суттєву підтримку в роботі уповноважених з прав дитини надають громадські організації та фонди. Дитячий омбудсман нерідко є координуючою ланкою між владою та громадянським суспільством – презентуючи та пропагуючи соціуму цінності дитини, бере на себе завдання формування та підтримки системи соціальних відносин, соціальної взаємодії різних груп, організацій, установ, що займаються питаннями дитинства та його захисту.
За 2006 рік діяльність уповноважених з прав дитини на „російській правозахисній сцені” помітно активізувалася у зв’язку з підтримкою Представництва Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ), Міністерства охорони здоров’я та соціального розвитку РФ, Голови Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації С. Миронова, який відкрито заявив про необхідність запровадження посади федерального уповноваженого з прав дитини в особі голови Ради при Президенті Російської Федерації з розвитку інститутів громадянського суспільства та прав людини Е. Памфілової.
Особливо вагомим є той факт, що в 2005 році дитячі омбудсмани об’єдналися в Асоціацію, підписавши угоду про співпрацю в інтересах дітей Російської Федерації. В рамках проекту ЮНІСЕФ, що підтримується Австрійським Урядом, сьогодні розробляється сайт Асоціації, пакет адвокаційних матеріалів з розвитку в регіонах інститут дитячого омбудсмана, готовий до монтажу фільм „Дитина і її права”.
| Швеція |
Уповноваженого з прав дитини у Швеції
Norr Malarstrand 6
Box 22 106
S- 104 22 Stockholm, Sweden
Tel: +46 8 692 2950
Fax: +46 8 65 46 277
Email: bo@bo.se
www.bo.se