 |
|
Інститут Уповноваженого з прав дитини: досвід Швеції
Ідея впровадження Уповноваженого з прав дитини виникла в Норвегії у 1980 році (Акт «Про Омбудсмана з прав дітей Норвегії» набрав чинності у 1981 році), а у Швеції аналогічний орган з’явився у 1993 році. Це питання обговорювалося урядом Швеції з кінця 70-х – початку 90-х років ХХ століття. У 1990 році Швеція підписала та ратифікувала Конвенцію ООН про права дитини. З 1980 по 1993 рік у Швеції діяв інший державний орган, що здійснював контроль за умовами, у яких живуть діти, а також дотриманням права дітей на ігри, дозвілля та безпеку (Рада з питань контролю за умовами, у яких живе дитина, підпорядкована Міністерству охорони здоров’я та соціального захисту).
Законодавчо такий орган як Уповноважений з прав дитинибув затверджений 1 липня 1993 року. Другий та нинішній Омбудсман Швеції, Лена Нюберг, посіла цю посаду 19 лютого 2001 року. Ліс Сільвандер, який посідав посаду Уповноваженого з прав дитини з 1 липня 1993 року, вийшов на пенсію 31 грудня 2000 року. До обов’язків Уповноваженого з прав дитини входить усе, що стосується дітей та молоді. Проте його головним завданням є контроль за дотриманням прав та захист інтересів дітей та молоді, як це закріплено у Конвенції ООН про права дитини.
Діяльність Уповноваженого спрямована на контроль за тим, щоб уряд, центральна та місцева влада використовували Конвенцію про права дитини як основу для прийняття рішень, що стосуються дітей та молоді. Проте навіть ті питання, що не порушуються Конвенцією, знаходяться у полі вирішення Уповноваженого з прав дитини, якщо вони будь-яким чином стосуються прав та інтересів дітей і молоді.
Уповноважений з прав дитини не контролює діяльність інших органів влади, а працює на стратегічному рівні, тобто займається моніторингом реалізації положень та принципів Конвенції про права дитини в інтересах усіх дітей Швеції. Це зовсім не означає, що ним ігноруються індивідуальні справи. Навпаки, справи, що стосуються дітей у конфліктних ситуаціях, або в яких йдеться про прийняття суперечливих та несправедливих рішень, активно розглядаються Уповноваженим з метою їх подальшого вирішення на користь інтересів дітей.
Дуже часто індивідуальні справи є відправною точкою для розгляду Конвенції про права дитини у перспективі для Швеції, підвищення рівня поінформованості про принципи Конвенції, що могли б стати основою для формування різних точок зору, створення рекомендацій та внесення пропозицій щодо зміни ситуації у країні. Уповноважений з прав дитини діє як консультативний орган у процесі прийняття законів, що стосуються дітей та молоді. Він може вносити свої рекомендації щодо впровадження змін у законодавстві з метою його відповідності положенням Конвенції про права дитини. Також Уповноважений по правам дитини надає індивідуальні юридичні та інформаційні консультації по телефону або через Інтернет дітям, батькам, спеціалістам та іншим дорослим.