Здавалка
Главная | Обратная связь

Суддівське самоврядування: поняття, організаційні форми, загальна характеристика, завдання та значення



питань внутрішньої діяльності судів діє суддівське самовря­дування». Закон України «Про статус суддів» містить пере­лік органів суддівського самоврядування. Систему та поря­док здійснення суддівського самоврядування в Україні за­кріплено Законом України «Про судоустрій України», який у розвиток вищеназваного положення Основного Закону у ст. 17 і ч. 1 ст. 102 зазначає, що для вирішення питань внут­рішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самовряду­вання, тобто самостійне колективне вирішення зазначених питань професійними суддями.

Суддівське самоврядування — це підзаконна діяльність щодо самостійного колективного вирішення професійними суддями через виборні органи або безпосередньо їх колекти­вами питань внутрішньої діяльності судів і суддівського корпусу, що здійснюється у встановлених законом межах.

До питань внутрішньої діяльності судів, зокрема, нале­жать організаційне й кадрове, матеріально-технічне і фінан­сове забезпечення функціонування судів та діяльності суддів, соціальний захист і побутове забезпечення суддів та членів їх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов'язані зі здійсненням правосуддя.

Таким чином, органи суддівського самоврядування утво­рюються суддями для виразу їхніх інтересів як носіїв судо­вої влади та забезпечення незалежності суддів.

Організаційними формами (органами) суддівського са­моврядування виступають:

1) збори суддів, які проводяться суддями в місцевих і апе­ляційних судах, в Апеляційному суді України, вищих спе­ціалізованих судах, а також у Верховному Суді України;

2) конференції суддів загальних (крім військових) місце­вих та апеляційних судів Автономної Республіки Крим, об­ластей, міст Києва та Севастополя;

3) конференції суддів військових судів;

4) конференції суддів спеціалізованих судів;

5) з'їзд суддів України;

6) ради суддів.

Завданням органів суддівського самоврядування є вирі­шення питань внутрішньої діяльності судів, у тому числі щодо:

— забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади; зміцнення незалежності судів, захисту від втручання в їх діяльність;

— участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, ма­теріально-технічного та іншого забезпечення судів та контролю за додержанням встановлених нормативів вказаного забезпечення;

— погодження призначення суддів на посади в судах за­гальної юрисдикції, призначення суддів Консти­туційного Суду України та суддів до складу Вищої ради юстиції України й обрання до кваліфікаційних комісій суддів;

— заохочення суддів та працівників апарату судів;

— здійснення контролю за організацією діяльності судів та інших структур у системі судової влади.

Органи суддівського самоврядування, взаємодіючи із су­дами, Державною судовою адміністрацією України та інши­ми правоохоронними органами, мають сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалеж­ність суду, недоторканність і безпеку суддів, забезпечувати захист суддів від втручання у судову діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами в системі судів.

Обов'язок щодо забезпечення належних умов діяльності органів суддівського самоврядування покладається на Дер­жавну судову адміністрацію України, яка, виконуючи функ­ції головного розпорядника коштів Державного бюджету України, здійснює також фінансове забезпечення діяль­ності цих органів за рахунок коштів Державного бюджету України.

§ 2. Збори суддів: види, повноваження та порядок роботи

Збори суддів — це зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюва­них питань.

Збори суддів місцевого суду скликаються головою відпо­відного суду як за власною ініціативою, так і на вимогу не менш як третини від загальної кількості суддів даного суду. Збори суддів апеляційних судів скликаються президією від­повідного суду за власною ініціативою, або за пропозицією голови суду, або на вимогу не менш як однієї третини від за­гальної кількості суддів даного суду.

Збори суддів місцевого суду скликаються за необхідності, але не рідше одного разу на шість місяців. Збори суддів апе­ляційних судів скликаються не рідше одного разу на три місяці.

Збори суддів місцевого суду є повноважними, якщо на них присутні не менш як дві третини від загальної кількості суддів даного суду. Збори суддів апеляційних судів є повно­важними, якщо на них присутні більше половини від загаль­ної кількості суддів даного суду. На збори суддів можуть за­прошуватися працівники апарату суду та інші особи. Проте у голосуванні беруть участь лише судді.

На зборах суддів обговорюються питання щодо внутріш­ньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або праців­ників апарату суду та приймаються з цих питань рішення, що є обов'язковими для суддів даного суду. Збори суддів заслухо­вують звіти суддів, які обіймають адміністративні посади в цьому суді, та керівників структурних підрозділів апарату суду. Збори суддів місцевих та апеляційних судів обирають делегатів на відповідні конференції суддів, а збори суддів Апе­ляційного суду України — делегатів на з'їзд суддів України.

Збори суддів можуть обговорювати питання щодо практи­ки застосування законодавства, виробляти відповідні пропо­зиції щодо вдосконалення цієї практики та законодавства, а також вносити свої пропозиції на розгляд конференцій суддів та з'їзду суддів України.

Збори суддів можуть звертатися з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності суду до органів державної вла­ди та органів місцевого самоврядування, які зобов'язані розглянути ці пропозиції й дати відповідь по суті.

Збори суддів Верховного Суду України, збори суддів вищих спеціалізованих судів скликаються президією відповідного суду за власною ініціативою, за пропозицією голови суду або на вимогу не менше однієї третини від загальної кількості суддів даного суду. Збори цих судів скликаються за не­обхідності, але не рідше одного разу на три місяці. Вони є повноважними, якщо на них присутні більше половини від загальної кількості суддів даного суду. На збори суддів мо­жуть запрошуватися працівники апарату суду, інші особи. У голосуванні беруть участь лише судді даного суду.

Збори суддів Верховного Суду України, збори суддів ви­щих спеціалізованих судів обговорюють питання, що стосу­ються внутрішньої діяльності суду або роботи конкретних суддів чи працівників апарату суду, та приймають із цих пи­тань рішення, що є обов'язковими для суддів даного суду. На цих зборах заслуховують звіти суддів, які обіймають адміністративні посади в даному суді, та керівників струк­турних підрозділів апарату суду.

Збори суддів вищого спеціалізованого суду обговорюють питання, що виникли у судовій практиці, та вносять пропо­зиції на розгляд конференції суддів відповідних спеціалізо­ваних судів, а також обирають делегатів на ці конференції.

Збори суддів Верховного Суду України обговорюють пи­тання застосування законодавства, що виникли в судовій практиці, та пропозиції суддів Верховного Суду України щодо необхідності роз'яснень з окремих питань судової прак­тики, а також обирають делегатів від Верховного Суду Ук­раїни на з'їзд суддів України.

Збори суддів Верховного Суду України та суддів вищого спеціалізованого суду можуть звертатися з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності суду до органів держав­ної влади та органів місцевого самоврядування, які зо­бов'язані розглянути ці пропозиції й дати відповідь по суті пропозицій.

Виконання рішень зборів суддів місцевого суду за дору­ченням цих зборів покладається на голову відповідного суду. Виконання рішень зборів у суді, де відповідно до Закону Ук­раїни «Про судоустрій України» діє президія суду, покла­дається на цю президію.


§ 3. Конференції суддів: повноваження та порядок роботи

Конференція суддів — це зібрання представників суддів (делегатів) відповідних судів, на якому вони обговорюють питання діяльності цих судів та приймають колективне рішення з обговорюваних питань.

Конференції суддів мають такі повноваження:

— обговорюють і вирішують питання, що стосуються фі­нансування та організаційного забезпечення діяльності відповідних судів;

— заслуховують звіти виконавчих органів конференції, інформацію відповідних управлінь Державної судової адміністрації;

— визначають кількісний склад ради суддів відповідного суду та обирають її членів;

— обирають членів відповідної кваліфікаційної комісії суддів;

— розробляють пропозиції для розгляду на з'їзді суддів України;

— звертаються з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності відповідних судів до органів державної вла­ди та органів місцевого самоврядування;

— обирають делегатів на з'їзд суддів України;

— обговорюють інші питання, віднесені до повноважень органів суддівського самоврядування.

Конференція суддів приймає рішення, що є обов'язковими для її виконавчих органів і суддів відповідних судів. Конфе­ренція суддів обирає відкритим або таємним голосуванням з-поміж делегатів конференції раду суддів, яка є виконав­чим органом конференції суддів і діє в період між конферен­ціями суддів.

Конференція суддів скликається не рідше одного разу на рік за рішенням відповідної ради суддів. Конференція суддів може бути скликана також на вимогу не менш як однієї тре­тини делегатів останньої конференції суддів. У разі невико­нання радою суддів зазначеної вимоги ініціатори скликання конференції (не менш як одна третина делегатів останньої конференції) утворюють організаційне бюро по скликанню конференції суддів, яке має повноваження ради суддів щодо скликання конференції.

Про час початку роботи конференції та питання, що вино­сяться на її обговорення, судді відповідних судів повідомля­ються не пізніш як за п'ятнадцять днів до початку конфе­ренції.

Конференція суддів вважається повноважною, якщо в її ро­боті беруть участь не менше двох третин від загальної кількості делегатів відповідних судів, обраних для участі в конференції. На конференції можуть бути присутні також судді, що не є делегатами.

Делегати на конференцію обираються зборами суддів таєм­ним або відкритим голосуванням на альтернативних засадах при вільному висуненні кандидатур. Делегатами конфе­ренції військових судів є лише військові судді.

Конференцію суддів відкриває голова відповідної ради суддів, а в разі, якщо конференцію скликано не за рішенням ради суддів, —уповноважений представник організаційного бюро по скликанню конференції суддів.

Цей орган суддівського самоврядування обирає відкри­тим голосуванням з числа делегатів конференції президію в кількості, визначеній рішенням конференції, а також інші робочі органи конференції. Президія керує роботою конфе­ренції суддів.

Конференція суддів затверджує свій порядок денний та визначає регламент роботи. У роботі конференції можуть брати участь представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, навчальних та наукових за­кладів, правоохоронних органів, громадських організацій. Рішення конференції суддів приймається більшістю голосів делегатів конференції відкритим або таємним голосуванням. Інші питання порядку проведення конференції регулюють­ся її регламентом.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.