Главная | Обратная связь

Статус кваліфікаційних комісій суддів: поняття, статус, види, склад, порядок формування 8 страница

Для виконання покладених на органи Служби безпеки України обов'язків її органам і співробітникам надаються широкі права, в тому числі:

а) вимагати від громадян та посадових осіб припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повно- важень Служби безпеки України, перевіряти у зв'язку з цим документи, що посвідчують їх особу, а також проводити огляд осіб, їх речей і транспортних засобів, якщо є загроза втечі пі­дозрюваного або знищення чи приховування речових доказів злочинної діяльності;

б) подавати органам державного управління обов'язкові для розгляду пропозиції з питань національної безпеки Ук­раїни, в тому числі про припинення робіт, пов'язаних з дер­жавною таємницею, які виконуються з порушенням вста­новлених правил;

в) входити у порядку, погодженому з адміністрацією під­приємств, установ та організацій і командуванням військо­вих частин, на їх територію і в службові приміщення;

г) використовувати з наступним відшкодуванням витрат та збитків транспортні засоби, які належать підприємствам, установам і організаціям, військовим частинам і громадя­нам (окрім транспортних засобів дипломатичних, консуль­ських та інших представництв іноземних держав і органі­зацій), транспортних засобів спеціального призначення для виїзду на місце події, припинення злочинів, переслідування та затримання осіб, які підозрюються в їх вчиненні, достав- лення до лікувальних установ осіб, які потребують терміно­вої медичної допомоги;

д) виключно при безпосередньому припиненні злочинів, розслідування яких віднесено законодавством до компе­тенції Служби безпеки України, переслідувати осіб, які пі­дозрюються в їх вчиненні, заходити в житлові, службові, виробничі та інші приміщення, на території і земельні ділян­ки та оглядати їх з наступним повідомленням прокурора про­тягом 24 годин;

е) проводити гласні і негласні оперативні заходи у поряд­ку, визначеному Законом України «Про оперативно-розшу­кову діяльність», та деякі інші.

Перелік прав органів Служби безпеки України цілком за­безпечує виконання ними завдань, які визначені Законом України «Про Службу безпеки України».

§ 4. Кадри органів Служби безпеки України

Особливий характер діяльності Служби безпеки України зумовлює необхідність визначення низки істотних вимог професійного та морально-етичного плану щодо осіб, які пра­цюють у цих органах. Склад кадрів Служби безпеки визна­чається ст. 19 Закону України «Про Службу безпеки Ук­раїни»: «Кадри Служби безпеки України складають: спів- робітники-військовослужбовці, працівники, які уклали тру­довий договір із Службою безпеки України, а також військо­вослужбовці строкової служби».

До органів Служби безпеки України приймаються грома­дяни України на конкурсній добровільній і договірній ос­нові, які за діловими, моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров'я здатні ефективно виконувати свої службові обов'язки. Критерії професійної придатності, зокрема юри­дичної обізнаності, визначаються кваліфікаційно-норматив­ними документами, що затверджуються Головою Служби безпеки України.

Кадровий склад Служби безпеки можна розділити на дві категорії: (а) військовослужбовці та (б) працівники, які укла­ли трудовий договір зі Службою безпеки України.

Військовослужбовці СБУ можуть бути співробітниками, а також військовослужбовцями строкової служби. Співро- бітники-військовослужбовці виконують свої обов'язки на умовах укладення договору (контракту), а військовослуж­бовці строкової служби проходять військову службу як при­звані на військову службу відповідно до Закону України від 25 березня 1992 р. «Про загальний військовий обов'язок і військову службу».

На співробітників-військовослужбовців і військовослуж­бовців строкової служби поширюється порядок проходжен­ня військової служби у Збройних Силах України.

Військовослужбовці Служби безпеки України приймають військову присягу на вірність народу України, мають єдину форму одягу, а також їм видається службове посвідчення. Військова форма одягу та відзнаки військовослужбовців встановлюються Президентом України, а правила їх носіння затверджуються Головою Служби безпеки України.

Військовослужбовці СБУ користуються політичними, соціально-економічними та особистими правами і свобода­ми, а також пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закону України «Про Службу безпеки України» та інших актів законодавства.

У системі Служби безпеки України завжди приділяється особлива увага питанням підбору, підготовки та виховання кадрів як одного із головних чинників ефективної роботи. Робота з кадрами спрямована на вирішення завдань, які ви­значаються законодавством в цілому для органів Служби безпеки та окремих її підрозділів.

Ця робота має на меті вирішення взаємопов'язаних зав­дань — кількісне та якісне забезпечення кадрами Служби безпеки України. Кількісний склад співробітників СБУ ви­значається Законом України від 20 жовтня 2005 р. «Про за­гальну структуру і чисельність Служби безпеки України» і ст. 19 Закону України «Про Службу безпеки України».

Якісний склад співробітників вирішується шляхом кон­курсного відбору, враховуючи ділові та моральні якості. Підбір співробітників з високими діловими та моральними якостями — це вимоги Закону України «Про Службу безпе­ки України», відомчих норм, які конкретизують цю роботу. Значна увага в роботі з кадрами приділяється вихованню та підвищенню рівня їх знань, ділової кваліфікації. У системі органів СБУ створена система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів, яка здійснюється у навчальних закладах відповідно до Закону України «Про освіту» й інших актів законодавства.

Законом України «Про Службу безпеки України» перед­бачений соціальний і правовий захист військовослужбовців та працівників Служби безпеки. Так, ним передбачено, що військовослужбовці СБУ при виконанні покладених на них обов'язків є представниками влади, діють від імені держави і перебувають під її захистом. Недоторканність їх особи, честі й гідності охороняється законодавством. Під захистом держави знаходяться особи, які допомагають і сприяють Службі безпеки України, а також пенсіонери Служби безпе­ки України.

§ 5. Контроль і нагляд за діяльністю Служби безпеки України

Постійний контроль за діяльністю Служби безпеки Ук­раїни, дотриманням нею законодавства здійснюється ко­місією Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки. Голова СБУ регулярно інформує Верховну Раду Ук­раїни про діяльність Служби безпеки, стан державної безпе­ки, дотримання чинного законодавства, забезпечення прав і свобод людини та інші питання.

Контроль за діяльністю Служби безпеки України здій­снюється також Президентом, якому вона підпорядкована.

Служба безпеки України регулярно у порядку, визначе­ному Президентом України, інформує його, а також членів Ради національної безпеки і оборони України з основних пи­тань своєї діяльності, про випадки порушення законодав­ства, а також на їх вимогу подає інші необхідні відомості.

Окрім цього, закон визначає, що Голова СБУ щорічно по­дає Президенту України письмовий звіт про діяльність Служби безпеки України. Крім органів, що здійснюють кон­троль за діяльністю Служби безпеки України, закон вста­новлює і прокурорський нагляд за додержанням законів у її діяльності. Стаття 34 Закону України «Про Службу безпеки України» визначає: «Нагляд за додержанням і застосуван­ням законів Службою безпеки України здійснює Генераль­ний прокурор України та уповноважені ним прокурори. У Ге­неральній прокуратурі України, в прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя ство­рені відділи, що здійснюють нагляд за додержанням і засто­суванням законів Службою безпеки. При цьому основна ува­га приділяється нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, а також при затриманні осіб і триманні їх у місцях попереднього ув'язнення — слідчих ізоляторах».

Такі функції прокуратури передбачені Законом України «Про прокуратуру», яким також визначені акти прокурор­ського реагування на виявлені порушення законів Службою безпеки України.

Розділ XV

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА. ПОДАТКОВА МІЛІЦІЯ

§ 1. Державна податкова служба, її система, завдання та правові засади діяльності

Державна податкова служба (ДПС) — це молодий інститут державної влади України. Свою історію вона бере з кінця ми­нулого сторіччя, коли 4 грудня 1990 р. Верховна Рада УРСР прийняла Закон України «Про державну податкову службу в Українській УРСР». У цей же період було започатковано по­даткову систему України прийняттям Верховною Радою низ­ки інших законодавчих актів: «Про систему оподаткування», «Про оподаткування доходів підприємств і організацій», «Про державний реєстр фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів» та деяких інших.

Таким чином, була створена податкова система, яка стала важливим складовим елементом нашої держави. Новий етап розвитку податкової системи почався з видання Указу Пре­зидента України від 22 серпня 1996 р. «Про утворення Дер­жавної податкової адміністрації України та місцевих дер­жавних податкових адміністрацій». Зміни та доповнення, внесені на протязі останніх років до Закону України «Про державну податкову службу в Україні», в основному завер­шили законодавче врегулювання діяльності державної по­даткової служби.

Відповідно до закону до системи органів державної по­даткової служби України належать:

— Державна податкова адміністрація України (ДПА);

— державні податкові адміністрації в Автономній Респуб­ліці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

— державні податкові інспекції в районах, містах (окрім міст Києва та Севастополя) (далі — органи державної податкової служби).

Залежно від кількості платників податків та інших місце­вих умов Державна податкова адміністрація може утворю­вати міжрайонні об'єднані державні податкові інспекції.

У складі органів державної податкової служби знаходять­ся відповідні -спеціальні підрозділи по боротьбі з податкови­ми правопорушеннями (далі — податкова міліція). Структу­ра Державної податкової адміністрації України затверд­жується Кабінетом Міністрів України.

Важливе місце в діяльності державної податкової служби, як і в державі загалом, посідає формування бюджету за раху­нок грошових доходів, джерелом яких є податки, що сплачу­ються юридичними та фізичними особами. Податки — це обов'язкові загальнодержавні та місцеві збори у вигляді пла­ти за додану вартість, плати за землю, за прибуток, акциз­ний збір та ін. Податок сплачується юридичними і фізични­ми особами за ставками, встановленими державою.

Державна податкова адміністрація та її органи на місцях зобов'язані контролювати своєчасність і повноту сплати по­датків, зборів та інших обов'язкових платежів усіма госпо­дарюючими суб'єктами (фізичними та юридичними особа­ми). У зв'язку з цим ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» чітко визначає завдання ор­ганів державної податкової служби:

1) здійснення контролю за додержанням податкового за­конодавства, правильністю, обчисленням, повнотою і своє­часністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподат­кових доходів, установлених законодавством (далі — подат­ки, інші платежі);

2) внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

3) прийняття у випадках, передбачених законом, норма­тивно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

4) формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків — юридич­них осіб;

5) роз'яснення законодавства з питань оподаткування се­ред платників податків;

6) запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення. Вказанафунк- ція є правоохоронною у вузькому розумінні цього слова, і тому державна податкова служба має статус правоохоронно­го органу.

При виконанні завдань, що визначаються законодавст­вом, органи державної податкової служби тісно взаємодіють з іншими органами. Вони координують свою діяльність з фінансовими органами, органами Державного казначейст­ва, органами внутрішніх справ, Служби безпеки, прокурату­ри, митними органами, органами статистики, Контрольно- ревізійною службою та іншими контролюючими органами, установами банків, а також з податковими службами інших держав.

У своїй діяльності органи державної податкової служби керуються Конституцією України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні», норматйвно-право- вими актами вищого рівня юридичного значення, що ре­гулюють порядок обчислення і сплати різних видів податків і відрахувань, Законом України «Про боротьбу з корупцією», Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», нормами Кодексу про адміністративні правопорушення, Ко­дексу адміністративного судочинства, Кримінально-проце­суального кодексу, Кримінального кодексу, рішеннями Вер­ховної Ради АР Крим і Ради міністрів АР Крим, органів міс­цевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень, а також наказами, інструкціями, по­ложеннями, які видаються Державною податковою адміні­страцією України.

Повноваження (права та обов'язки) органів державної податкової служби визначені у статтях 2 і 13 Закону Ук­раїни «Про державну податкову службу в Україні». Для ефек­тивного функціонування органів Державної податкової служ­би, виконання у повному обсязі визначених законом функцій законодавець надав їм відповідні права та обов'язки, які спря­мовані на: 1) облік платників податків; 2) перевірку додер­жання податкового законодавства; 3) застосування податко­вих санкцій при порушенні податкового законодавства; 4) за­побігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової служби.

Облік платників податків — це один із головних обов'яз­ків органів ДПС. Він здійснюється шляхом ведення Держав­ного реєстру фізичних осіб — платників податків, ведення Єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб. Для всіх платників податків постановка на податковий облік є обов'язковою.

З цією метою органи податкової служби мають право: одержувати безоплатно необхідні відомості від підприємств, установ, організацій, включаючи Національний банк та його установи, комерційні банки, громадян — суб'єктів підприєм­ницької діяльності, — довідки, копії документів про фінан­сово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки під­приємств, установ, організацій та іншу інформацію, пов'яза­ну з обчисленням та сплатою податків; одержувати необхідні відомості для формування Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язків платежів від підприємств, установ, організацій незалежно від форм влас­ності, включаючи Національний банк України та його уста­нови, комерційні банки та громадян — суб'єктів підпри­ємницької діяльності, — про суми доходів і утриманих з них податків, інших платежів; від органів, уповноважених про­водити державну реєстрацію, а також видавати спеціальні дозволи (ліцензії, патенти тощо) на здійснення деяких видів підприємницької діяльності, — про видачу таких дозволів суб'єктам підприємницької діяльності; від органів внут­рішніх справ — про громадян, які прибули на проживання до відповідного населеного пункту чи вибули з нього; від ор­ганів реєстрації актів громадського стану — про громадян, які померли; від митних органів щомісяця звітні дані про ввезення на митну територію України імпортних товарів і стягнення при цьому податків, інших платежів; від органів статистики — відомості, необхідні для використання їх при проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності під­приємств, установ, організацій усіх форм власності.

Перевірка додержання податкового законодавства здійснюється шляхом контролю за додержанням законодав­ства про податки, інші платежі, валютні операції; порядку розрахунків зі споживачем з використанням електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем і товар­но-касових книг; лімітів, готівки в касах та їх використан­ня, а також контроль за наявністю свідоцтв про державну реєстраціюсуб'єктівпідприємницькоїдіяльностіталіцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення окре­мих видів підприємницької діяльності.

Застосування податкових санкцій за порушення по­даткового законодавства, визначених законодавством, — це один із важливих напрямків діяльності органів податко­вої служби. Державна податкова служба має право застосо­вувати податкові санкції у вигляді: стягнення недоїмки, накладання адміністративного штрафу, нарахування пені або зупинення операцій на розрахункових рахунках.

Діяльність органів податкової служби щодо запобіган­ня правопорушенням, у тому числі і злочинам, чітко визна­чена в їх правах та обов'язках. Усі зусилля органів податко­вої служби спрямовані на контроль за виконанням платни­ками податків обов'язків перед державою, дотриманням податкового законодавства, недопущенням його порушень. Дії органів податкової служби, спрямовані на встановлення обліку платників податків, перевірку додержання ними по­даткового законодавства, є ефективним заходом запобігання правопорушенням.

Законом України «Про державну податкову службу в Ук­раїні» визначені обов'язки та відповідальність посадових осіб органів державної податкової служби. Так, у ст. 13 За­кону передбачено, що посадові особи органів державної по­даткової служби зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів та охоронюва- них законом інтересів громадян, підприємств, установ, ор­ганізацій, забезпечувати виконання покладених на органи ДПС функцій та повною мірою використовувати надані їм права. За невиконання або неналежне виконання посадови­ми особами ДПС своїх обов'язків вони притягуються до дис­циплінарної, адміністративної та матеріальної відповідаль­ності згідно з чинним законодавством. Збитки, завдані непра­вомірними діями посадових осіб ДПС, підлягають відшкоду­ванню за рахунок коштів Державного бюджету. Посадові осо­би органів державної податкової служби зобов'язані дотри­муватися комерційної та службової таємниці.

§ 2. Податкова міліція, її завдання та повноваження

У складі органів державної податкової служби знаходять­ся спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопо­рушеннями — податкова міліція. Податкова міліція веде боротьбу з податковими правопорушеннями, здійснює кон­троль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охо­ронну функцію.

Основні завдання податкової міліції визначені ст. 19 За­кону України «Про державну податкову службу в Україні». Вони спрямовані на:

а) запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та про­вадження у справах про адміністративні правопорушення;

б) розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;

в) запобігання корупції в органах податкової служби та виявлення її фактів;

г) забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.

Таким чином, можна зробити висновок, що відповідно до чинного законодавства податкова міліція при виконанні за­вдань здійснює свою діяльність у наступних напрямках.

Адміністративна діяльність. Працівники податкової міліції при виконанні покладених на них обов'язків здійсню­ють перевірки додержання податкового законодавства і при виявленні адміністративних правопорушень мають право складати протоколи про адміністративні штрафи, застосову­вати інші заходи, передбачені законодавством про адміні­стративні правопорушення.

Оперативно-розшукова діяльність податковою міліцією проводиться відповідно до Закону України «Про оператив- но-розшукову діяльність». Права податкової міліції, що здійснює таку діяльність, регламентуються ст. 8 зазначено­го Закону.

При цьому необхідно чітко виконувати вимоги закону про те, що негласне проникнення до житла чи іншого володіння особи, зняття інформації з каналів зв'язку, контроль за лис­туванням, телефонними розмовами, телеграфною та іншою кореспонденцією, застосування інших технічних засобів одержання інформації проводяться за рішенням суду.

Досудове слідство співробітниками слідчих підрозділів податкової міліції проводиться згідно з кримінально-проце­суальним та кримінальним законодавством України. Кри­мінально-процесуальним кодексом визначені злочини, по яких розслідування проводять слідчі підрозділів податкової міліції. В основному це злочини, що вчиняються у сфері гос­подарської діяльності і передбачені Кримінальним кодексом: ст. 204 — незаконне виготовлення, зберігання, збут або транс­портування з метою збуту підакцизних товарів; ст. 207 — ухи­лення від повернення виручки в іноземній валюті; ст. 208 — незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків; ст. 209 — легалізація (відмивання) гро­шових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шля­хом; частинами 2, 3, 4 ст.212 — ухилення від сплати по­датків, зборів, інших обов'язкових платежів; ст. 216 — неза­конне виготовлення, підроблення, використання або збут одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи кон­трольних марок; ст. 218 — фіктивне банкрутство.

Правом проведення досудового слідства наділені старші слідчі та слідчі в особливо важливих справах; старші слідчі, слідчі, а також начальники слідчих підрозділів.

Організація роботи слідчого апарату передбачає активну участь слідчих у боротьбі зі злочинністю, зміцненні закон­ності і правопорядку шляхом:

а) швидкого і повного розкриття злочинів та розслідуван­ня кримінальних справ, віднесених до компетенції податко­вої міліції, притягнення до відповідальності усіх винних осіб;

б) вжиття своєчасних заходів для забезпечення відшкоду­вання збитків, завданих злочинними діяннями;

в) встановлення в ході розслідування причин та умов, які сприяли вчиненню злочинів, вжиття заходів щодо їх усунен­ня, активної участі в їх профілактиці.

Боротьба з корупцією в органах державної податкової служби проводиться спеціально створеними підрозділами податкової міліції, які, у свою чергу, підпорядковуються Уп­равлінню по боротьбі з корупцією та безпеки в органах ДПС. Законодавчою базою діяльності цих підрозділів є Закон Ук­раїни від 5 жовтня 1999 р. «Про боротьбу з корупцією», де в переліку органів, які ведуть боротьбу з корупцією, вказана податкова міліція (ст. 4). Відповідні підрозділи податкової міліції здійснюють оперативні та слідчі дії, спрямовані на запобігання та викриття корупційних діянь та інших право­порушень, пов'язаних з корупцією у системі органів держав­ної податкової служби.

Забезпечення безпеки працівників органів державної по­даткової служби та захист їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними посадових обов'язків, здій­снюється спеціально уповноваженими підрозділами подат­кової міліції. Створення таких підрозділів обумовлено спе­цифікою діяльності працівників органів державної податко­вої служби та відповідає тим завданням, які визначені ст. 19 Закону України «Про державну податкову службу в Украї­ні». Забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків, покладено на керівників Головного управління податкової міліції ДПА, управлінь податкової міліції ДПА в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також відділів по­даткової міліції державних податкових інспекцій в районі, місті, міжрайонної та об'єднаної державної податкової ін­спекції.

Охорона особистої та громадської безпеки — це одне із завдань податкової міліції. Відповідно до покладених на неї завдань співробітник міліції начальницького складу неза­лежно від займаної ним посади зобов'язаний уживати перед­бачених законом заходів щодо звернень громадян або поса­дових осіб із заявою чи повідомленням про загрозу особистій або громадській безпеці. У разі безпосереднього виявлення такої загрози він повинен вжити заходів щодо запобігання правопорушенням та їх припинення, рятування людей, на­дання допомоги особам, які її потребують, встановлення і за­тримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події й доповісти про це в органи внутрішніх справ.

Посадова чи службова особа податкової міліції у межах повноважень, наданих Законом України «Про державну по­даткову службу в Україні» та іншими законами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяль­ність дисциплінарну відповідальність згідно з Дисциплінар­ним статутом органів внутрішніх справ або іншу передбаче­ну законодавством відповідальність.

При порушенні посадовою чи службовою особою податко- воїміліціїправ і законних інтересів громадянинавідповідний орган державної податкової служби зобов'язаний вжити за­ходів до поновлення цих прав, відшкодування завданих ма­теріальних збитків, на вимогу громадян — публічно виба­читися.

Дії або рішення податкової міліції та її посадових та служ­бових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку до суду чи прокуратури.

§ 3. Структура і кадри податкової міліції

До складу податкової міліції належать:

а) Головне управління податкової міліції, Слідче управ­ління податкової міліції, Управління по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби Державної податко­вої адміністрації України.

Головне управління податкової міліції Державної подат­кової адміністрації України є спеціальним самостійним структурним підрозділом Державної податкової адміністра­ції України і підпорядковується Голові Державної податко­вої адміністрації України та його першому заступнику — на­чальнику податкової міліції. Головне управління податкової міліції очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади Головою Державної податкової адміні­страції України за поданням першого заступника Голови — начальника податкової міліції.

Начальник Головного управління податкової міліції є за­ступником начальника податкової міліції. На посаду на­чальника Головного управління призначається особа з ви­щою юридичною освітою і з достатнім досвідом роботи в пра­воохоронних органах;

б) Управління податкової міліції, слідчі відділи податко­вої міліції, відділи по боротьбі з корупцією в органах ДПС від­повідних державних податкових адміністрацій в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації в АР Крим, областях, містах Києві та Севасто­полі є спеціальними структурними підрозділами відповід­них державних податкових адміністрацій, підпорядковує­ться голові цієї державної податкової адміністрації і Голов­ному управлінню податкової міліції Державної податкової адміністрації України.

Очолює управління начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади Головою Державної податко­вої адміністрації за спільним поданням начальника Голов­ного управління податкової міліції та голови відповідної державної податкової адміністрації, узгодженим з началь­ником податкової міліції — першим заступником Голови ДПА України.

Начальник Управління є першим заступником відповідної державної податкової адміністрації. На посаду начальника Управління призначається особа, яка має відповідну освіту, достатній досвід роботи в податковій міліції або в інших правоохоронних органах і за своїми особистими, ділови­ми, моральними якостями здатна виконувати відповідні обов'язки;

в) відділи податкової міліції, слідчі відділи (групи) подат­кової міліції відповідних державних податкових інспекцій в районах, містах, районах у містах, міжрайонних та об'єдна­них державних податкових інспекцій.

Відділ податкової міліції (далі — відділ) є спеціальним структурним підрозділом відповідної державної податкової інспекції в районі, місті, районі у місті, міжрайонної та об'єд­наної державної податкової інспекції, підпорядковується голові цієї державної податкової інспекції та управлінню по­даткової міліції державної податкової адміністрації в Авто­номній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севасто­полі.

Начальницький склад відділу комплектується із числа працівників, які мають вищу юридичну, економічну або іншу спеціальну освіту.

Порядок прийняття на службу до податкової міліції рег­ламентується ст. 23 Закону України «Про державну подат­кову службу в Україні». Згідно з вимогами Закону на служ­бу до податкової міліції приймаються на контрактній основі громадяни України, які мають відповідну освіту, здатні за своїми особистими, діловими, моральними якостями і ста­ном здоров'я виконувати обов'язки, покладені на податкову міліцію. Громадяни України, які вперше зараховуються на службу до податкової міліції на посади начальницького складу, складають присягу. Ці особи проходять службу у по­рядку, встановленому законодавством для осіб начальниць­кого складу органів внутрішніх справ.

Працівникам податкової міліції, які обіймають посади на­чальницького складу, присвоюються такі спеціальні звання: вищий начальницький склад: генерал-лейтенант подат­кової служби, генерал-майор податкової служби. Ці звання присвоює Президент України;

старший начальницький склад: полковник податкової міліції, підполковник податкової міліції, майор податкової міліції;

середній начальницький склад: капітан податкової мі­ліції, старший лейтенант податкової міліції, лейтенант по­даткової міліції. Звання старшого і середнього начальниць­кого складу податкової міліції присвоюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;