 |
|
Воля — психічний процес свідомої та цілеспрямованої регуляції людиною своєї діяльності та поведінки з метою досягнення поставлених цілей.
ВОЛЯ
План
1.Поняття про волю.
2.Довільні дії та їх особливості.
3.Аналіз складної вольової дії.
4.Основні якості волі.
5.Безвілля, його причини і переборення.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Загальна психологія: Підручник / О.В. Скрипченко та ін. - К.: 2005. - 464 с.
2. Максименко С.Д. Загальна психологія: навчальний посібник. - Київ, 2004. -
3. Психологія //Ю.Л. Трофімов. В.В. Рибалка, П.А. Гончарук та ін.// За ред. Ю.Л. Трофімова. — К.: Либідь, 1999.-558 С.-С. 12-15.
4. Высоцкий А.И. Волевая активность школьников и методи ее изучения: Учеб. пособие. — Челябинск, 1979 2.
5. Загальна психологія: Підруч. для студентів вищ. навч. закладів/ За загальн. ред. акад. С.Д. Максименка. — К.: Форум, 2002.
6. Ковалев А.Г. Личность воспитьшает себя. — М.: Знание, 1983.
7. Котірло В.К. Развитие волевого поведения дошкольников. — К.: Рад. школа,
1971. Ладанов И.Д. Управление стрессом. — М, 1989.
8. Максименко С.Д. Общая психология. — М: Рефл-бук, К.: Вак-лер, 2001.
9. Немов P.C. Психология. — М.: Просвещение, 1995.
11 Общая психология / Под ред. A.B. Петрбвского. — М.: Просвещение, 1977.
12. Прохоров А. О. Саморегуляция психических состояний в учебной й педагогической деятельности // Вопр. психологии. — 1991. - №4.
13. Психологія / За ред. Г.С. Костюка. — К.: Рад. школа, 1968. М.Селиванов В.П. Воля й ее воспитание. — М.: Знание, 1976. 15.Сеченов И.М. Рефлексы головного мозга. — СПб., 1863.
Ключові поняття теми:
Воля, мимовільна дія, довіїьна дія, вольове зусилля, дія, затримка, бажання, потяг, воління, боротьба мотивів, прийняте рішення, сила волі, безвілля, абулія.
Поняття про волю.
Воля — психічний процес свідомої та цілеспрямованої регуляції людиною своєї діяльності та поведінки з метою досягнення поставлених цілей.
У вольових діях людина здійснює власну свідому мету. Свідома діяльність — це довільна діяльність. Довільне напруження фізичних сил, довільне сприймання, запам'ятовування, довільна увага тощо — це свідома регуляція, свідоме спрямування фізичних і розумових сил на досягнення свідомо поставленої мети. Отже - воля є однією з найважливіших умов людської діяльності.
Волялюдини виробилась у процесі ії суспільно-історичного розвитку, у трудовій діяльності. Живучи й працюючи, люди поступово навчилися ставити собою певні цілі й свідомо добиватися їх реалізації. У боротьбі за існування, долаючи труднощі, напружуючи сили чи стримуючись, людина виробила в собі різні якості волі. Чим важливішими були цілі, які ставили люди в житті, чим більше вони їх усвідомлювали, тим активніше вони добивалися їх реалізації.
Вольову діяльність не можна зводити до активності організму й ототожнювати з нею. Активність властива і тваринам. Вони, задовольняючи свої біологічні потреби, пристосовуючись до умов життя, тривалий час впливають на навколишню природу, але це відбувається без будь-якого наміру з їхнього боку.
Воля виявляється у своєрідному зусиллі, у внутрішньому напруженні, яке переживає людина, переборюючи внутрішні та зовнішні труднощі, у прагненні до дій або у стримуванні себе.
Воля є детермінованим процесом. Детерміністичне розуміння волі підтверджується фізіологічними дослідженнями І. Сєченова та І. Павлова. ї. Сєченов вказував, що вольові дії причинне зумовлені зовнішніми подразниками [12]. Усі довільні рухи є відображувальними, тобто рефлекторними. І. Павлов зазначав, що весь механізм вольового руху — це умовний, асоціативний процес, який підпорядковується всім описаним законам вищої нервової діяльності. Він показав, що довільні дії, які виникають унаслідок внутрішнього зусилля, зумовлюються тим, що рухова ділянка кори головного мозку водночас є сенсорною ділянкою подібно до зорової, слухової тощо. Сліди, залишені в руховій ділянці кори головного мозку попередніми подразниками, активізуючись, можуть стати умовними подразниками для вольових рухів. Механізмом довільних рухів є збудження, що йдуть від кори великих півкуль головного мозку. Кінестетичні клітини кори зв'язуються з усіма клітинами кори, вони є виразниками як зовнішніх впливів, так і внутрішніх процесів організму. Це і стає підставою для довільних рухів. Довільні дії детерміновані, як і всі інші дії людини, але оскільки вони викликаються слідами в корі головного мозку від попередніх подразнень, то іноді здається, немовби вони виникають самі по собі, без будь-якої причини.
Те, що рухова ділянка кори великих півкуль головного мозку є водночас сенсорною ділянкою, відіграє важливу роль у регуляції вольових дій. П. Анохін вказував, що у процесі вольових дій від виконавчого апарату до кори головного мозку надходить інформація про характер дій(зворотна аферентація), де вона порівнюється з образом запланованої дії, випереджаючи її результати. Це порівняння виконуваної дії з її образом, яке П. Анохін назвавакцептором дії,сприяє уточненню рефлекторного акту відповідно до того, чого прагне людина.