Здавалка
Главная | Обратная связь

Кредитно- грошова політика держави



Здійснювана на початку XXI ст. грошово-кредитна політика України в цілому позитивно вплинула на економічний розвиток країни. Знизилася інфляція, відбулися позитивні зміни в структурі грошової маси, що проявилося у певному зменшенні частки готівки. Поліпшилось кредитування як суб'єктів господарювання, так і фізичних осіб, що привело до зростання обсягів довгострокового кредитування. Зріс рівень монетизації ВВП. Стабілізувався розмір державного боргу на рівні 14-15 млрд дол. Однак у цей період були допущені і суттєві прорахунки в грошово-кредитній політиці, зокрема в регулюванні діяльності банків щодо зовнішніх запозичень і надмірного внутрішнього кредитування на споживчі цілі, що стало однією з причин кризи 2008 р., яка привела до обвального падіння курсу гривні. Це свідчить про необхідність подальшого обгрунтування грошово-кредитної політики.

Важливою складовою грошово-кредитної політики є валютне регулювання. Це діяльність держави та уповноважених нею органів, спрямована на реалізацію міжнародних розрахунків і порядку здійснення операцій з валютою та валютними цінностями. Воно виконує такі основні завдання (див. схему 25.10).

Ці завдання реалізуються через валютну політику, яка є сукупністю політичних і економічних, правових та організаційних заходів, які здійснюються державними органами у сфері валютних відносин. До них належать заходи управління обліковою ставкою Національного банку, яка, поряд з іншими засобами, має регулювати обсяг грошової маси, сукупного попиту, рівень цін у державі, а також приплив у країну та відтік з неї короткострокових капіталів. Друга група заходів - це купівля-продаж Національним банком іноземної валюти, що впливає на курс національної грошової одиниці, а також купівля-продаж валюти.

з метою впливу на кон'юнктуру ринку золота, зміни режиму конвертованості валют, посилення або послаблення валютних обмежень. До третьої групи належать заходи щодо диверсифікації валютних резервів, що дає змогу зменшити збитки від відносного знецінення тих чи інших валют, і забезпечення найвигіднішої структури резервів активів.

Головним органом, що здійснює валютне регулювання, є Національний банк України. Саме він визначає валютну політику країни, виходячи з принципів загальної економічної політики. Разом з Кабінетом Міністрів України складає платіжний баланс країни. Він здійснює контроль за додержанням ліміту зовнішнього державного боргу України, визначає ліміти заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам. НБУ видає обов'язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України, накопичує, зберігає і використовує валютні цінності для здійснення державної валютної політики, встановлює способи визначення і використання валютних курсів іноземних валют щодо національної валюти.

Залежно від терміну здійснення розрізняють поточну та довгострокову (перспективну) валютну політику. Поточна валютна політика - це повсякденне оперативне регулювання діяльності валютного ринку для забезпечення нормального функціонування валютної системи, а перспективна політика - це здійснення довгострокових структурних змін у міжнародному валютному механізмі, що реалізується через участь держави в міждержавних угодах. На перспективну політику України впливає політика міжнародних фінансових організацій.

Основні напрями валютної політики після здобуття незалежності були визначені рядом законодавчих документів, зокрема Декретом Кабінету Міністрів "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 р. До прийняття цього декрету використовувалась політика плаваючого курсу. Його перевага полягала в тому, що його здійснення не потребує створення стабілізаційних фондів іноземних валют і золотовалютних запасів для підтримки стабільності національної валюти. Але така політика має велику ваду, яка проявляється у невизначеності її наслідків, оскільки курс національної валюти значною мірою залежить від зовнішніх факторів. Тому з серпня 1993 р. відбувся перехід до політики фіксованого курсу національної валюти, згідно з яким 50% валютних надходжень повинні обов'язково викуповуватись у їх отримувачів Національним банком України за фіксованим курсом. Допускався також вільний продаж іншої половини валютних надходжень на валютному ринку за вільним курсом. Така політика породила можливості спекуляції на валютному ринку. Тому з 1997 р. впроваджено єдині принципи валютного контролю і валютного регулювання на всі види операцій з іноземними країнами

 

1. Цілі грошово-кредитної політики на 2013 рік та середньострокову перспективу

Головною метою грошово-кредитної політики з урахуванням положень Конституції України є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Стабільна грошова одиниця розглядається як одна з базових цінностей суспільства, одна з головних гарантій захисту приватних економічних інтересів кожного громадянина та необхідна умова досягнення стратегічних цілей економічного розвитку України - забезпечення високих темпів економічного зростання на засадах модернізації та інноваційного розвитку, побудова сучасної, стійкої, відкритої і конкурентоспроможної у світовому масштабі економіки та забезпечення на цій основі підвищення добробуту населення нашої держави.

Відповідно до Закону України "Про Національний банк України" під час виконання своєї основної функції Національний банк має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі. Головним критерієм успішності проведення грошово-кредитної політики є підтримання у середньостроковій перспективі (від 3 до 5 років) низьких стабільних темпів інфляції, що вимірюються індексом споживчих цін. Річний показник приросту індексу споживчих цін у 2013 - 2014 роках має стабілізуватися в діапазоні 4 - 6 %, а починаючи з 2015 року - утримуватися в межах 3 - 5 %.

Продовження здійснення економічних і соціальних реформ у державі в окремі періоди може призвести до виникнення об'єктивних ситуативних коливань цін на ринках споживчих товарів і послуг. Такі коливання можуть бути результатом структурних зрушень в економіці, приведення окремих цін і тарифів у відповідність до економічно обґрунтованих рівнів, впливу значних зовнішніх шоків тощо. За таких обставин допускається певне тимчасове відхилення показників приросту споживчої інфляції від установлених цільових орієнтирів. Водночас таке відхилення не повинно впливати на досягнення визначених інфляційних орієнтирів у середньостроковому періоді.

Події останньої світової економічної та фінансової кризи довели, що цінова стабільність є необхідною, але недостатньою умовою досягнення стратегічних цілей економічного розвитку. З огляду на це та відповідно до законодавства України грошово-кредитна політика також спрямовуватиметься на сприяння стабільності банківської системи (як ключової умови забезпечення фінансової стабільності в державі) та підтримку економічної політики Кабінету Міністрів України, спрямованої на економічне зростання. Національний банк в межах своїх можливостей сприятиме зростанню обсягів кредитування реального сектору економіки. Необхідність досягнення цих цілей не може вступати у протиріччя із головною метою грошово-кредитної політики. А успішність роботи Національного банку за наведеними напрямами визначатиметься в комплексі із результативністю заходів економічної та фінансової політики Уряду на підставі критеріїв, що містяться у відповідних прогнозних і програмних документах економічного та соціального розвитку.

2. Реалізація грошово-кредитної політики у 2012 році

Характерною рисою та суттєвим економічним досягненням країни як у 2011 році, так і в першій половині 2012 року було досягнення та підтримання цінової стабільності. За 2011 рік приріст індексу споживчих цін становив лише 4,6 %, а за підсумками липня 2012 року він набув від'ємних значень і становив -0,1 % як до початку року, так і в річному обчисленні.

Зниження інфляції було зумовлене комплексом внутрішніх і зовнішніх чинників, серед яких насамперед вирізнялися високий урожай, відтермінування збільшення тарифів на газ та опалення для населення, покращення бюджетної дисципліни (дефіцит зведеного бюджету щодо ВВП скоротився з 6,0 % у 2010 році до 1,8 % у 2011 році) та виважена грошово-кредитна політика, яка обмежувала надмірне зростання споживчого попиту та забезпечувала прогнозовану динаміку валютного ринку.

Зниження інфляції сприяло макроекономічній стабілізації та створенню базових передумов для інтенсифікації інвестиційного процесу, збереженню вартості заощаджень населення, а також підвищенню цінових переваг українських виробників на зовнішніх та внутрішньому ринках за рахунок сприятливої динаміки реального ефективного обмінного курсу.

Економіка України характеризується значним ступенем відкритості. Тому негаразди у світовій економіці відповідним чином відображалися і на економічному розвитку України. Утім, на відміну від багатьох економічно розвинених країн, в Україні зберігається економічне зростання - реальний ВВП у 2011 році збільшився на 5,2 %, а у II кварталі 2012 року - на 3,0 % порівняно із відповідним кварталом 2011 року, що відбувається насамперед за рахунок зростання внутрішнього попиту.

Погіршення кон'юнктури світових товарних ринків також впливало на динаміку показників платіжного балансу. Сальдо зведеного платіжного балансу у 2011 році та першому півріччі 2012 року було від'ємним і становило -2,5 млрд. дол. США та -1,1 млрд. дол. США відповідно. Упродовж 2011 - 2012 років Україна не отримувала кредитів від МВФ та інших глобальних інституцій (Світовий банк, ЄС), мала обмежений доступ до інших зовнішніх джерел фінансування, у 2012 році розпочала повернення кредитних коштів МВФ та вчасно виконувала всі інші зовнішні зобов'язання. За таких умов Національному банку вдалося мінімізувати зменшення міжнародних резервів, які відігравали значну стабілізуючу роль як упродовж 2011 року, так і в 2012 році. За станом на 01.08.2012 обсяг міжнародних резервів перевищив 30 млрд. дол. США (в еквіваленті), що є достатнім для фінансування майбутнього імпорту товарів і послуг протягом 3,3 місяця.

Підтримці макроекономічної та фінансової стабільності в Україні сприяло збереження прогнозованого стану валютного ринку. У 2011 році обмінний курс гривні відносно долара США на міжбанківському валютному ринку знизився лише на 0,84 % - до 8,0284 грн./дол. США, а за 7 місяців 2012 року - на 0,48 % - до 8,0669 грн./дол. США.

Національний банк гнучко регулював грошову пропозицію на засадах забезпечення збалансованості товарних і грошових ринків. Приріст грошової маси як у 2011 році, так і в січні - липні 2012 року значною мірою забезпечувався за рахунок активізації дії механізму мультиплікації коштів. Свідченням цьому є більш швидкі темпи приросту грошової маси (за 2011 рік - на 14,7 %, за 7 місяців 2012 року - на 5,2 %) порівняно із показниками приросту монетарної бази (6,3 % та 2,1 % відповідно).

Особливості реалізації грошово-кредитної політики безпосередньо зумовлювалися неоднорідністю макроекономічної динаміки. Так, більшу частину 2011 року, в умовах існування суттєвих ризиків для цінової стабільності, грошово-кредитна політика була досить помірною. Натомість у 2012 році із закріпленням позитивних тенденцій у динаміці споживчих цін грошово-кредитна політика набула стимулюючої спрямованості. У цей період для неї характерним було постійне вжиття заходів, спрямованих на сприяння економічному зростанню через створення умов для активізації кредитної діяльності банків.

Стабільна грошова одиниця, а також ужиття заходів, спрямованих на розвиток та посилення стійкості банківської системи, сприяли подальшому розширенню ресурсної бази банків. Обсяг депозитів фізичних осіб за 2011 рік збільшився на 13,1 %, за 7 місяців 2012 року - на 11,3 %. Вклади в національній валюті зростали більшими темпами порівняно з депозитами в іноземній валюті.

Проте динаміка обсягів кредитування поки що є нестабільною. Якщо у 2011 році приріст обсягів кредитування банками реального сектору становив 14,9 %, то за 7 місяців 2012 року - 1,6 %. Така нестабільність пов'язана насамперед із наявністю значних зовнішніх ризиків та невизначеністю щодо подальшого розвитку ситуації на ринках.

3. Прогноз розвитку економіки

Наявний макроекономічний прогноз Кабінету Міністрів України представлено у вигляді двох сценаріїв. Припускається, що основні відмінності між цими сценаріями формуватимуть зовнішні умови розвитку: торговельні та фінансові.

У 2013 році за обома офіційними прогнозними сценаріями Кабінету Міністрів України в економіці України триватимуть започатковані у попередні роки позитивні процеси: зростання визначатиметься здебільшого внутрішнім попитом, збільшуватиметься роль інвестицій, відновлюватиметься експортна активність підприємств. Проте інтенсивність цих процесів може значно відрізнятися внаслідок різних припущень щодо ситуації на світових ринках товарів і капіталу.

Згідно зі сценарієм 1 формування сприятливішої зовнішньоекономічної кон'юнктури як на ринку товарів, так і на ринку капіталів створить для економіки України додаткові позитивні фактори зростання за всіма складовими. Темпи зростання світової економіки дадуть змогу покращити фінансовий стан підприємств та залучити більші обсяги іноземного кредитного та інвестиційного ресурсу. У цілому на вищому рівні порівняно з сценарієм 2 передбачається розширення як внутрішнього, так і зовнішнього попиту.

Приріст ВВП у 2013 році за цим сценарієм прогнозується на рівні 3,4 %, а приріст індексу споживчих цін - 4,8 %.

Згідно з сценарієм 2 внесок внутрішнього попиту у зростання ВВП перевищуватиме внесок зовнішнього. Водночас відбуватимуться зміни в структурі формування внутрішнього попиту. Разом з цим прогнозується збільшення внеску валового нагромадження основного капіталу.

Також відбуватиметься покращення інвестиційного клімату, удосконалюватиметься нормативно-правова база у сфері інвестиційної діяльності, реалізовуватиметься внутрішня політика з акцентом на створення умов для підвищення продуктивності факторів виробництва, що сприятиме стійкому економічному зростанню в довгостроковій перспективі. Приріст ВВП за цим сценарієм у 2013 році становитиме 2,5 %, приріст індексу споживчих цін - 6,1 %.

 

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.